130742 (593510), страница 4
Текст из файла (страница 4)
3.1 Обґрунтовування вибору методик дослідження
При дослідженні проявів агресії у підлітків з адіктивною поведінкою були обранi засоби тестування – особові опитувальники. Проведення опитування таким чином дозволило залучити як найбільше підлітків віком від 15 до 20 років [31, 441].
Під особовим опитувальником ми розуміємо сукупність методичних засобів для вивчення та оцінки окремих властивостей і проявів особистості. Кожна з методик є стандартизованою анкетою, що складається з набору пропозицій, із змістом яких випробовуваний (респондент) може або погодитися, або не погодитися. Пітання в анкеті сформульовані так, щоб, відповідаючи на них, випробовуваний повідомляв експериментатора про типові форми поведінки в різних ситуаціях, оцінював свою персону з різних точок зору, освітлював особливості своїх взаємостосунків з оточуючими. Особові опитувальники дозволяють отримати інформацію, характеризуючу персону випробовуваного в широкому діапазоні - від особливостей його фізичного та психічного полягання до його морально-етичних і суспільних установок. Такі опитувальники створюються на базі однієї або декількох шкал установок. Пітання групуються так, щоб відповіді на них дозволяли оцінити якусь властивість або полягання індивиду. Ці сгрупировані питання, що мають назву шкал, розрізняються між собою по найменуванню властивості особистості (шкали тривожності, лідерства, агресивності та ін.). Одержані безпосередньо після опиту дані переводяться за допомогою спеціальних статистичних процедур в стандартизовані бали. Основним недоліком особових опитувальників є те, що випробовувані, більшою чи меншою мірою, розуміючи показову цінність відповідей, можуть відповідати на питання згідно вимог ситуації опиту і очікувань, приписуваних ними особистості, що здійснює опит, тобто вільно або мимовільно спотворювати відомості, що повідомляються про собі [30, 335].
Чинники прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою традиційно діляться на соціальні, психологічні і біологічні.
Соціальні чинники: мода, ступінь загрожуючої відповідальності, вплив групи підлітків.
Психологічні чинники: тип акцентуації характеру, привабливість виникаючих відчуттів і їх переживання, відсутність соціальних інтересів, прагнення до самоствердження. Біологічні чинники: ступінь початкової толерантності (індивідуальна непереносимість, висока стійкість) до алкоголю, обтяжило спадковості, органічні ураження мозку, хронічні хвороби, природа речовини, що вживається. Виходячи з цього були підібрані методики: на виявлення акцентуйованої поведінки, виявлення показників та форм агресії, та виявлення ранішніх ознак алкоголізму, які відповідають досягненню мети роботи. Риси особистості, які самі по собі ще не є патологічними, але можуть за певних обставин розвиватися в позитивному або негативному напрямках, досягаючи крайніх варіантів норми, кордонні з психопатіями, називаються акцентуйованими. К. Леонгард і І. Шмішек визначають 10 типів акцентуації характеру [49, 29].В свою чергу сморід поділені на дві групи, що відображають акцентуацію властивостей безпосереднього характеру або акцентуації властивостей темпераменту.
До першої групи відносяться застрягаючий (З), збудливий (В), демонстративний (Де), педантичний (П) типи.
До другої – гіпертимний (Г), дистимний (Ди), циклоїдний (Ц), екзольтований (Ек),тревожний (Т), емотивний (Ем) типи.
Типи акцентуації першої групи відображають в основному властивості характеру, в той же час як типи другої групи – особливості темпераменту і характеру, а також глибину афектних реакцій.
Наступна методика діагностики показників та форм агресії А.Басса і А. Дарки дає змогу виявити важливі показники та фоми агресії:
-
фізична агресія – використовування фізичної сили проти іншої особистості;
-
вербальна агресія – вираз негативних відчуттів як через форму (сварка, крик, виск), так і через зміст словесних звернень до інших осіб (загрози, прокляття, лайка);
-
непряма агресія – використовування обхідним шляхом направлених проти інших осіб пліток, жартів та виявлення неспрямованих, неврегульованих, вибухів люті ( в крики, тупанні ногами, тощо);
-
негативізм – опозиційна форма поведінки спрямована звичайно проти авторитету та керівництва, яка може наростати від пасивного опору до активних дій, проти вимог, правил, законів;
-
роздратування – схильність до роздратування, готовність при щонайменшому збудженні вилитися в запальності, різкості, грубості;
-
підозрілість – схильність до недовіри і обережного відношення до людей, що виникають з переконання, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду;
-
образа – прояв заздрості і ненависті до оточуючих, обумовлені відчуттям гніву, незадоволеність кимось саме або всім світом за дійсні або уявні страждання;
-
аутоагресія – відносини і дії по відношенню до себе і оточуючих, виникаючі з можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, поступає недобре: шкідливо, злобно або безсовісно [31, 125].
Виявити вплив зловживання речовин, що викликають стан зміни психічної діяльності, а відповідно теми бакалаврської роботи, виявити ранні ознаки алкоголізму допоможе опитувальник К.К. Яхина і Д.М. Мендельовіча, який містить три шкали: рівень алкоголізму, рівень побутового пияцтва та рівень здоров'я [24, 270]. Вибіркою були студенти коледжу Східноукраїнського національного університету. Дослідження проводилося в квітні 2007 року. Дослідження проводилося в звичних класних аудиторіях. Проведення дослідження було злагоджено з викладачами і адміністрацією коледжу. В дослідження брало участь всього 30 осіб, віком від 15 до 20 років, з них дівчат – 40%(12 осіб), хлопців – 60%(18 осіб), з них: 15-х – 3,3% (1 особа), 16-х – 16,7%(5 осіб), 17-х – 26,7%(8 осіб), 18-х – 30%(9 осіб), 19-х – 6,7%(2 особи), 20-х – 16,7%(5 осіб). Відповіді випробовуваних були цілком щирі.
3.2 Аналіз результатів виявлення акцентуації характеру за допомогою методики К. Леонгарда і М. Шмішека
Згідно методики визначення акцентуйованої поведінки людини були отримані наступні результати по 10 основним типам акцентуацій характеру:
застрягаючий тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних, з них: 2 дівчини і 2 хлопця, з них, 16-х – 2 особи, 17-х – 1 особи, 18-х – 2 особи;
збудливий тип – 23,3% (7 осіб) випробовуваних, з них: 5 хлопців і 2 дівчини, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 1 особа, 18-х – 2 особи, 20-х – 3 особи;
демонстративний тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних, з них: 1 дівчина і 3 хлопця, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 1 особа, 18-х – 1 чоловік, 19-х – 1 особа;
педантичний тип – 10% (3 особи) випробовуваних, з них: 2 хлопця і 1 дівчина, всі 18-річні;
гіпертимний тип – 46,7% (14 осіб) випробовуваних, з них: 10 хлопців і 4 дівчини, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 3 особи, 19-х – 2 особи, 20-х – 2 особи;
дистимний тип – 6,7% (2 особи) випробовуваних: 1 дівчина і 1 хлопець, з них: 18-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;
циклоїдний тип – 60% (18 осіб) випробовуваних: 12 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 4 особи, 17-х – 3 особи, 18-х – 6 осіб, 19-х – 2 особи, 20-х – 2 особи;
екзальтований тип – 63,3% (19 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 8 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 3 особи, 17-х – 4 особи, 18-х – 5 осіб, 19-х – 2 особи, 20-х – 4 особи;
тривожний тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних: 1 дівчина і 3 хлопця, з них: 17-х – 1 особа, 18-х – 3 особа;
емотивний тип – 56,7% (17 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 3 особи, 17-х – 5 осіб, 18-х – 3 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 4 особи.
Наочно результати дослідження наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Аналіз результатів визначення акцентуйованної поведінки
| З | З | Де | П | Г | Ди | Ц | Ек | Т | Ем | |
| 1.дівчата | 6,7% | 6,7% | 3,3% | 3,3% | 13,3% | 3,3% | 20% | 26,7% | 3,3% | 20% |
| 2.юнаки | 6,7% | 16,7% | 10% | 6,7% | 33,3% | 3,3% | 40% | 36,7 | 10% | 40% |
| 3.15-і | 0% | 0% | 0% | 0% | 0% | 0% | 3,3% | 3,3% | 0% | 3,3% |
| 4.16-і | 26,7% | 3,3% | 3,3% | 0% | 6,7% | 0% | 13,3% | 10% | 0% | 10% |
| 5.17-і | 3,3% | 3,3% | 3,3% | 0% | 13,3% | 0% | 10% | 13,3% | 3,3% | 16,7% |
| 6.18-і | 6,7% | 6,7% | 3,3% | 10% | 10% | 3,3% | 20% | 16,7% | 10% | 10% |
| 7.19-і | 0% | 0% | 3,3 | 0% | 6,7% | 0% | 6,7% | 6,7% | 0% | 3,3% |
| 8.20-і | 0% | 10% | 0% | 0% | 10% | 3,3% | 6,7% | 13,3% | 0% | 13,3% |
3.3 Аналіз результатів виявлення показників та форм агресії за допомогою методики А. Басса і А. Дарки
Згідно методики виявлення показників і форм агресії були отримані наступні результати 8 основних форм агресії:
фізична агресія – 16,7% (5 особа) випробовуваних: 1 дівчина і 4 хлопця, з них: 17-х – 2 особи, 18-х – 2 особи, 20-х – 1 особа;
вербальна агресія – 33,3% (10 осіб) випробовуваних: 3 дівчини і 7 хлопців, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 3 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;
непряма агресія – 13,3% (4 особи) випробовуваних: 3 дівчини і 1 хлопець, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 2 особи, 18-х – 1 особа;
негативізм – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 5 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 2 особи, 17-х – 2 особи, 18-х – 4 особи, 20-х – 2 особи;
роздратування – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 4 дівчини, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 2 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 2 особи;
підозрілість – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 6 дівчат і 5 хлопців, з них: 16-х – 2 особи, 17-х – 4 особи, 18-х – 2 особа, 19-х – 1 особа, 20-х – 2 особи;
образа – 43,3% (13 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 6 дівчат, з них: 16-х – 2 особи, 17-х – 5 осіб, 18-х – 5 осіб, 20-х – 1 особа;
аутоагресія – 53,3% (16 осіб) випробовуваних: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особа, 18-х – 6 осіб, 19-х – 3 особи, 20-х – 2 особи.
Наочно результати дослідження наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Аналіз результатів виявлення показників та форм агресии
| Ф | В | Непряма | Н | Р | П | О | Ауто | |
| 1.дівчата | 3,3% | 10% | 10% | 20% | 23,3% | 20% | 20% | 23,3% |
| 2.юнаки | 13,3% | 23,3% | 3,3% | 16,7% | 13,3% | 16,7 | 23,3% | 30% |
| 3.15-і | 0% | 0% | 0% | 3,3% | 3,3% | 0% | 0% | 0% |
| 4.16-і | 0% | 3,3% | 3,3% | 6,7% | 3,3% | 6,7% | 6,7% | 3,3% |
| 5.17-і | 13,3% | 13,3% | 6,7% | 6,7% | 13,3% | 13,3% | 16,7% | 13,3% |
| 6.18-і | 13,3% | 10% | 3,3% | 13,3% | 6,7% | 6,7% | 16,7% | 20% |
| 7.19-і | 0% | 3,3% | 0% | 0% | 3,3% | 0% | 0% | 10% |
| 8.20-і | 3,3% | 3,3% | 0% | 10% | 6,7% | 0% | 3,3% | 6,7% |
3.4 Аналіз результатів виявлення ранішніх ознак алкоголізму за допомогою опитувальника К.К. Яхина, Д.М. Мендельовича
Згідно методики виявлення ранніх ознак алкоголізму були отримані наступні результати по 3 рівням:
рівень алкоголізму – 30% (9 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 2 дівчини, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 2 особи, 17-х – 2 особи, 18-х – 2 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;















