124996 (593050), страница 12
Текст из файла (страница 12)
Приймачі енергії ЕМІ – тіла, що проводять електричний струм: всі повітряні і підземні лінії зв’язку, лінії управління, сигналізації, електропередачі, металеві опори, повітряні і підземні антенні пристрої, наземні і підземні трубопроводи, металеві дахи та інші конструкції, що виготовленні з металу. В момент вибуху в них на долі секунди виникає імпульс електричного струму і з’являється різниця потенціалу відносно землі [24]. Під дією цих напруг може відбуватись: пробій ізоляції кабелів, пошкодження вхідних елементів апаратури, що підключені до антен, повітряними і підземними лініями (пробій трансформаторів зв’язку, вихід з ладу розрядників, запобіжників, пошкодження напівпровідникових приладів і т. д.), а також вигорання плавких вставок включених в лінії для захисту апаратури. Найбільшу небезпеку ЕМІ представляє для апаратури не обладнаної спеціальним захистом.
Висновки
В даному дипломному проекті розроблено комп’ютеризовану вимірювальну систему параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом.
Під час його виконання було здійснено синтез форми прорізі первинного тахометричного перетворювача, що забезпечує його низькочастотний вихідний сигнал та обумовлює кращі, у порівнянні з існуючими аналогами, частотні властивості. Розроблено конструкцію первинного тахометричного перетворювача з низькочастотним вихідним сигналом.
Розроблено пристрій введення вимірювальної інформації до оперативного запам’ятовуючого пристрою комп’ютера, який включає в себе аналого-цифровий перетворювач, порт введення-виведення.
Розроблено схему роботи та програмне забезпечення вимірювання кутової швидкості та куту повороту валу об’єкту досліджень в динамічному режимі.
Також розраховано економічну ефективність від впровадження пристрою у виробництво та розглянуті питання охорони праці і цивільної оборони. На основі порівняння пристрою з існуючими аналогами доведено його перевагу над ними.
Розроблений пристрій та первинний тахометричний перетворювач мають широкі межі застосування. Тахометричний перетворювач має безперервний аналоговий вихідний сигнал, прямо пропорційний куту повороту, що дозволяє шляхом диференціювання (аналогового чи цифрового) отримувати вимірювальну інформацію про кутову швидкість.
Список літератури
1. Красковский Е.Я. Трение в подшипниках // Опоры осей и валов машин и приборов. – Л.: Машиностроение, 1970. – С.209-233.
2. Пинегин С.В., Орлов А.В., Табачников Ю.Б. Прецизионные опоры качения и опоры с газовой смазкой. – М.: Машиностроение, 1984. – 216 c.
3. Пинегин С.В., Табачников Ю.Б., Сипенков И.Е. Статические и динамические характеристики газостатических опор. – М.: Наука, 1982. – 265
4. Галкин В.И. Магнитный подвес роторов высокоскоростных электродвигателей: Дис… канд. техн. наук: – М.: МЭИ, 1974. – 115 с.
5. Разработка макета электроверетена ЭВВ-03-ПЦВ-24 с магнитными опорами для машин химических волокон: Отчет о НИР / Рук. Журавлев Ю.Н.; ЛПИ им. Калинина. – № ГР 81022002.– Ленинград-Псков, 1983. – 89 с.
6. Braunbeck W. Freischwebende Korper in elektrischen und magnetischen Feld // Zeitschrift fur Physik. - 1939. - Bd 112. - S. 753-763.
7. Вышков Ю.Д., Иванов В.И. Магнитные опоры в автоматике. – М.: Энергия, 1978. – 160 с.
8. Лапидус А.С. и др. Система магнитной разгрузки опор скольжения // Вестник машиностроения. – 1991. – № 2. – C. 22-25.
9. Внутришлифовальный шпиндель на воздушных подшипниках // Экспресс–информация. Автоматические линии и металлорежущие станки.– М.: ВИНИТИ. – 1981.– № 22.
10. Спицын Н.А., Машнев М.М. Высококачественные подшипники качения // Опоры осей и валов машин и приборов. – Л.: Машиностроение. – 1970. – С. 265.
11. Шнайдер А.Г., Сокол В.М. Сравнительные характеристики бесконтактных опор для электромашиностроения // Вестник машиностроения. – 1987. – № 7. – C. 18-22.
12. Шнайдер А.Г. Теория и проектирование механизмов текстильных машин с мотор подшипниками: Дис… докт. техн. наук: – М.: МТИ, 1991. – 610 с.
13. Моисеев В.С. Системное проектирование преобразователей информации. – Л.: Машиностроение, 1982. – 255 с.
14. Федорков Б.Г., Телец В.А. Микросхемы ЦАП и АЦП: функционирование, параметры, применение. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 320 с.
15. Высокопроизводительные преобразователи формы информации / А.И.Кондалев, В.А.Багацкий, В.А.Романов, В.А.Фабричев. – К.: Наук. думка, 1987. – 280 с.
16. Интегральные микросхемы: Микросхемы для аналого-цифрового преобразования и средств мультимедиа. Выпуск 2 – М.: ДОДЭКА, 1996. – 384 с.
17. Оптимальні системи керування електроприводами / Б.І.Кузнєцов, І.М.Богаєнко, М.О.Рюмшин та інш / за ред. Б.І.Кузнєцова, І.М.Богаєнко. – К.: Вища школа,1995.– 210 с.
18. Копылов И.П. Математическое моделирование электрических машин. – М.: Высш. шк., 1987.
19. ГОСТ 11828-86. Машины электрические вращающиеся: общие методы испытаний. – М.: Изд-во стандартов, 1986. – 42 с.
20. Потапов Л.А., Зотин В.Ф. Испытание микроэлектродвигателей в переходных режимах. – М.: Энергоатомиздат, 1986.
21. Техніко-економічне обґрунтування та економічні розрахунки в дипломних проектах: Методичні вказівки для студентів технічних спеціальностей факультетів: ФАКСУ, ФФЕЛТ, ФКСМ, ФКІ, ФМБЕП, ФРТТК / В.О. Козловський. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 66 с.
22. Навакатікян О.О., Кальншин В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. – К., 1997. – 400 с.
23. Основи розробки питань цивільної оборони в дипломних проектах: Навчальний посібник / В.Ф. Сакевич. – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 108 с..
24. Атаманюк В.Г., Ширшев Л.Г., Акимов Н.И. .Гражданская оборона. - М.: Высшая школа, 1986. – 207 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
(обов’язковий)
Вінницький державний технічний університет
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри МПА ВДТУ,
д. т. н., професор
___________В.О.Поджаренко
"___" ____________ 2002 р.
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на дипломне проектування
КОМП’ЮТЕРИЗОВАНА ВИМІРЮВАЛЬНА СИСТЕМА ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН З ГАЗОМАГНІТНИМ ПІДВІСОМ
08 – 03. ДП. 003. 00. 000 ТЗ
Керівник проекту
к. т. н., доцент кафедри МПА ВДТУ
____________ П.І. Кулаков
Виконавець: ст. гр. 1АМ – 97
____________В.І. Козловський
Вінниця ВДТУ 2002
1 Підстава для проведення робіт
Підставою для виконання дипломного проекту на тему: "Комп’ютеризована вимірювальна система параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом" є наказ ректора.
Термін виконання робіт:
початок 02. 04. 2002
кінець 17. 06. 2002
2 Мета та вихідні дані для проведення робіт
Метою роботи є розробка апаратних засобів, алгоритмічного і програмного забезпечення комп’ютеризованої вимірювальної системи параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом.
Вихідними даними для проведення робіт є індивідуальне завдання на дипломний проект від 02. 04. 2002 р.
3 Етапи виконання робіт
Виконавцем всіх перерахованих в даному розділі етапів є: студент групи 1АМ – 97 факультету автоматики та комп’ютерних систем управління Вінницького державного технічного університету, а замовником є кафедра метрології та промислової автоматики.
Таблиця А.1 – Етапи виконання робіт
| № Етапу | Зміст етапу | Строки виконання |
| Е1 | Огляд відомих технічних рішень, техніко-економічне обґрунтування доцільності проекту. Вибір напрямку та задач проектування. | 10. 01. 2002 – 10. 03. 2002 |
| Е2 | Розроблення узагальнених структурних схем, алгоритмів, обґрунтування вибору способу вимірювання параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом. | 10. 03. 2002 – 30. 03. 2002 |
| Е3 | Розробка схеми електричної функціональної, оцінка метрологічних характеристик засобів вимірювань. | 30. 03. 2002 – 20. 04. 2002 |
| Е4 | Розробка схеми електричної принципової, електричний розрахунок, розробка алгоритмічного та програмного забезпечення. | 20. 04. 2002 – 05. 05. 2002 |
| Е5 | Пророблення питань економічної ефективності проекту та аналіз безпеки життєдіяльності. Пророблення питань цивільної оборони. | 05. 05. 2002 – 30. 05. 2002 |
4 Призначення і галузь застосування
Дана система здійснює вимірювання середньої та миттєвої кутової швидкості обертання ротора, приведеного моменту інерції роторної системи, амплітуди крутильних коливань. Процесом вимірювання, обробки і передавання результатів управляє програмне забезпечення персонального комп’ютера (ПК).
Система призначена для використання в науково-дослідних лабораторіях а також для проведення автоматизованих випробувань безконтактних електричних машин при промисловому виробництві та поточному контролі кутової швидкості, приведеного моменту інерції роторної системи і крутильних коливань.
Систему передбачається використовувати при температурі від плюс 10˚С до плюс 40˚С, максимальній вологості повітря 90 %.
5 Склад системи
Система складається із таких частин:
- первинний вимірювальний перетворювач
- пристрій аналого-цифрового перетворення та спряження з ПЕОМ через шину ЕІSA;
- персональний комп’ютер.
6 Технічні вимоги
6.1 Вимірювані параметри : середня кутова швидкість, миттєва кутова швидкість, приведений момент інерції, амплітуда крутильних коливань.
6.2 Введення даних в комп’ютер через шину EISA
6.3 Зведені похибки вимірювання:
- середнього значення кутової швидкості – 1%;
- миттєвого значення кутової швидкості – 5%;
- приведеного моменту інерції –10 %;
- амплітуди крутильних коливань – 7 %;
- нижня межа вимірювань середнього і миттєвого значення кутової швидкості – 10 рад/с;
- верхня межа вимірювань середнього і миттєвого значення кутової швидкості – 6500 рад/с;
- нижня межа вимірювання приведеного моменту інерції – 10-3 Н м;
- верхня межа вимірювання приведеного моменту інерції – 10-2 Н м;
- нижня межа вимірювання амплітуди крутильних коливань – 10-5 рад;
- верхня межа вимірювання амплітуди крутильних коливань – 2 10-4 рад;
- відстань від первинного вимірювального перетворювача до комп’ютера – не більше 2 м.
7 Вимоги до надійності
7.1 Середній час безвідмовної роботи – 10000 год.
7.2 Строк служби – 8 років.
8 Живлення системи
8.1 Система живиться від мережі – 220 В частотою 50 Гц.
8.2 Напруга живлення 220
В
8.3 Частота промислової мережі 50 
0.5 Гц
9 Умови експлуатації
9.1 Температура навколишнього середовища від плюс 10˚С до плюс 40˚С.
9.2 Максимальна вологість повітря 90 % при температурі плюс 30˚С.
9.3 Тиск повітря від 84 до 102 кПа.
9.5 Агресивне середовище повинно бути відсутнім.
9.6 Вібрації (f = 25 Гц, амплітуда 0.1 )
10 Вимоги до конструкції
КВС має складатися з таких конструктивно закінчених блоків:
- первинний вимірювальний перетворювач;
- АЦП і блок спряження;
- персональний комп’ютер.
11 Умови транспортування та зберігання
11.1 Транспортування системи повинно здійснюватись в тарі, яка забезпечує зберігання її технічних характеристик.
11.2 Умови транспортування:
11.2.1 Температура навколишнього середовища від мінус 20˚С до плюс 40˚С.
11.2.2 Максимальна вологість повітря 80 % при температурі плюс 30˚С.
11.3 Умови зберігання:
11.3.1 Температура зберігання від мінус 20˚С до плюс 40˚С.
11.3.2 Вологість повітря при зберіганні 85 %, при температурі плюс 30˚С.
Додаток Б
(обов’язковий)
Фрагмент програми вимірювання та контролю моменту інерції
uses Crt;
Function Init_port : boolean;
Function Start_Measurements : boolean;
Function Strobe_Imp : boolean;
Function ACP(num_channel : byte; DelayVarComm: word):word;
Procedure NextECGMode(SoundOn : boolean); Procedure ProgramRight(SoundOn : boolean);
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
