116535 (592498), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Варіант 2. Весь процес навчання організується й проводиться як система проектних завдань різного обсягу й складності.
Варіант 3. Проект розглядається як форма підсумкової атестації учнів.
Варіант 4. З урахуванням специфіки навчання сільськогосподарській праці можна проектну діяльність здійснювати як форму організації обов'язкової літньої практики.
Оскільки вже є певний досвід використання методу проектів, з'являються спроби розробити їхню типологію. Проекти класифікують по всіляких підставах: тривалості виконання, кількості учасників, що домінує формі діяльності (визначена, позаурочна, позашкільна й т.д.), реалізації міжпредметних зв'язків та ін. На підставі вивчення сформованої практики сільськогосподарської підготовки школярів і отриманих експериментальних даних про реалізації проектів у сільських школах пропонується наступна типологія проектів.
Виробничий проект — одержання сільськогосподарської продукції (вирощування рослин, тварин). Результатом такого проекту є конкретна сільськогосподарська продукція, а критерієм оцінки - урожайність вирощуваної культури або продуктивність тварин. Цей тип проекту найбільш доступний, тому що він може виконуватися учнями різного віку як індивідуально, так і в групі в особистому підсобному господарстві або на навчальній досвідченій ділянці. Проекти можуть бути дуже простими й короткими, особливо в початковий період. Змістом проекту може стати будь-яка робота з господарства, що постійно виконують школярі, тому що всяка трудова діяльність є пізнавальною й у будь-якому виді праці є освітній потенціал, реалізувати який можна за допомогою цілеспрямованого керівництва з боку дорослих і спеціально розробленого учбово-методичного забезпечення.
Комплексний загальношкільний проект, виконуваний практично всіма учнями школи протягом навчального року, дозволяє реалізувати в тім або іншому ступені всі зазначені вище типи проектів. Такий проект доступний практично всім сільським школам і дозволяє об'єднати навчальну й позаурочну діяльність учнів різновікових груп.
Найбільш доступні й цікаві проекти-свята. Наприклад, осінній «Свято врожаю» може бути організований одночасно як комплексний загальношкільний проект і як своєрідна форма захисту й презентації багатьох приватних проектів, виконуваних учнями протягом навчального року.
Комплексний соціально-орієнтований проект припускає активну й різноманітну діяльність школярів у сільському соціумі. Ціль такого проекту - виявити яку-небудь актуальну місцеву проблему й сприяти її дозволу. Це можуть бути питання, пов'язані із благоустроєм і озелененням села, підвищенням культури ведення особистого підсобного господарства, допомоги соціально незахищеним групам населення (наприклад, забезпечення незаможних пенсіонерів вирощеними силами учнів насіннями сортових рослин і іншим посадковим матеріалом). Такі проекти мають важливе значення, тому що саме з їхньою допомогою можна значно розширити освітній простір для вивчення технології.
1.3 Методичний аналіз програми з трудового навчання
Основою планування навчальної роботи вчителя трудового навчання є шкільна програма. Змістом програми з трудового навчання передбачено формування технологічних та економічних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією; розширення політехнічного світогляду учнів та розвиток і їх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук.
Метою програми трудового навчання з розділу “Технології вирощування рослин” є підведення учнів до свідомого вибору однієї з професій сільськогосподарського виробництва.
У процесі реалізації програми учні оволодівають прийомами і навичками, які є одикватними до змісту праці у сільському господарстві.
Зміст теоретичного і практичного навчання передбачає ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва, технології вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, з технологічною документацією, інструментом, матеріалами, пристосуваннями, матеріалами, які застосовують у сільськогосподарському виробництві.
Теоретичні заняття і практичні роботи повинні проводитись з деяким випередженням теоретичного матеріалу. Програмою передбачено наступність у формуванні вмінь і навичок відносно 5-7 класів.
У пояснювальній записці до програми наголошується на необхідності залучення учнів до творчої діяльності, зміст якої може бути спрямований на вдосконалення культури праці, раціонального ведення господарства і технологічного процесу, планування роботи, на формування комплексу якостей потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва, на виховання активної життєвої позиції.
Зміст програми передбачає підготовку учнів до свідомого вибору однієї або кількох споріднених професій сільськогосподарського виробництва, яку потім вони можуть здобути в закладах професійної освіти.
У результаті вивчення тем і розділів програми залежно від можливостей навчально закладу та індивідуальних особливостей учнів, останні повинні знати основні відомості про технологію вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, види цих культур, їх способи розмноження, догляд за ними, характеристики, енергетичні засоби в сільському господарстві, види енергоощадних технологій у сільському господарстві, про використання трактора в сільському господарстві, тощо.
У процесі використання практичних робіт учні повинні вміти визначити за зовнішніми ознаками кущові рослин, плодоягідні культури, зернові культури, правильно добирати та вирощувати сажанці, готувати грунт, доглядати за живцями, боротися зі шкідниками, визначати системи машин згідно зі спеціалізацією господарства.
З метою формування в учнів знань, вмінь та навичок з даного розділу вчителю надається право 7 годин часу, передбаченого навчальними програмами.
З аналізу програм трудового навчання видно, що вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі включає такі практичні завдання:
1.Сорти декоративних рослин;
2.Вибір та вирощування саджанців;
3.Догляд за рослинами(видалення сухих гілок, прибирання
4.Заготівка і зберігання живців плодоягідних культур;
5.Підготовка грунту та висаджування живців;
6.Догляд за живцями;
7.Розпізнавання зернових культур;
8.Ознайомлення з енергетичними засобами машинного парку.
У процесі вирішення цих завдань в учнів формуються і відповідні знання, перелік яких детально описаний вище. У формуванні таких знань і вмінь простежується логічна послідовність: поняття про специфіку біологічні особливості культур що розглядаються, види та сорти їх, агротехніку їх вирощування та розмноження, догляду за ними, безпека праці. При такому підході досягається мотивація навчальної мети.
Як видно з такої класифікації знань учнів та з визначеної послідовності їх формування, між ними забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок. А це є ознакою системи. Отже, в цілому, мова йде про систему знань, яку необхідно формувати в учнів при вивченні технологія вирощування рослин, як одного із видів сільськогосподарського виробництва. Система цих знань дозволяє учням виконати практичні роботи які сприяють формуванню відповідних загально-трудових і спеціальних вмінь та навичок. В загальному, можна стверджувати, що вирішуючи в ході вивчення даного розділу на уроках трудового навчання в 7 класах визначені вище дидактичні завдання в учнів необхідно формувати систему знань та вмінь з технології вирощування рослин При цьому навчальний матеріал повинен вивчатися в логічному взаємозв'язку та причинно-послідовній взаємозамінності, що передбачає додержання об'єктивне існуючої послідовності їх вивчення від виконуваних агротехнічних процесів до конструктивного вирішення конкретних завдань. Формування такої системи передбачає безперервність оволодіння знаннями та вміннями.
Розділ II. Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності студентів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»
2.1 Методика використання методу проектів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»
В наш час у центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться актуальна проблема організації особистісно орієнтованої проектно-технологічної діяльності, яка пов’язана з підвищенням якості та ефективності навчально-виховного процесу й цілеспрямована на розвиток творчого потенціалу учнів сільської школи.
У традиційних методиках стосовно навчання учнів сільської школи проектно-технологічної діяльності розглядалось недостатньо. Але, розробляючи експериментальну методику, ми спирались на основні загально-дидактичні принципи і положення, які було обґрунтовано і докладно розглянуто у чисельних публікаціях та посібниках відомих методистів та науковців (О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, В.Д. Симоненка, Г.В. Терещука, С.М. Ящука та ін).
Основними з них будуть такі:
-
творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;
-
проектувати певний вид діяльності треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов’язаних між собою завдань;
-
аналіз роботи учнів над створенням творчих проектів показав, що чим складніший проект, тим нижчий рівень творчої активності вони проявляють. Отже не слід думати, що творчість у процесі проектування розвивається тільки під час виготовлення складних виробів.
Використання методу творчих проектів на основі цих принципів сприяє оптимізації передумов для розвитку й реалізації творчої активності учнів. Метод проектів – комплексний процес, який дозволяє формувати в учнів загально навчальні уміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямовує їх на оволодіння різноманітними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, а також технологіями їх обробки [ ]. Цінність проектування полягає в тому, що така діяльність привчає учнів до самостійної практичної, планової й систематичної роботи, враховує прагнення до створення нового або вже існуючого, але вдосконаленого виробу, технології у с/г праці формує уявлення про перспективи його застосування, розвиває морально-трудові якості й окреслює мотиви вибору професії. В учнів виробляються і закріплюються необхідні уміння та навички до аналізу споживчих, економічних, екологічних і агротехнологічних ситуацій; здатність оцінювати ідеї виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей, і рівня професійної майстерності, а також вибирати найбільш раціональні агротехніки.
Пізнавально-трудова діяльність учнів у процесі проектування дає можливість використання поряд з проблемним, індивідуальним та груповим, розвиваючим навчанням методу проектів, як системо-утворюючого компоненту педагогічної технології. Він орієнтує на застосування актуалізованих і надбаних нових знань необхідних для активного включення, як у проектну діяльність, так і в трудову діяльність адекватну сучасному розвитку суспільства.
Як показує проведене нами теоретичне дослідження, вибір правильної форми організації проектної діяльності на заняттях є необхідною умовою ефективності педагогічного процесу. Як загальновідомо, модель педагогічного проектування за його розробкою та керівництвом можна представити і вигляді схеми алгоритму, що складається з трьох основних етапів: 1 – проектувальний, 2 – реалізація проекту, 3 – аналітичний. Кожний з цих етапів передбачає низку послідовних дій педагога, пов’язаних із завданням, які полягають у створенні системи запланованих і реалізованих дій, необхідних умов і засобів для досягнення визначених цілей та результатів. Тому логіка побудови діяльності учнів у процесі виконання проекту повинна відповідати загальній структурі проектування, в якій можна виділити основні етапи проектно-технологічної діяльності [ ]. Стосовно нашого предмету це відображено у схемі 1 наведеній у § 1.2.
Розглядаючи детальніше методу занять з розділу «Технологія вирощування рослин» нами встановлено, що новим і не визначеним для вчителя є навчання учнів на перших двох етапах – організаційно-підготовчому та конструкторському, оскільки саме вони пов’язані з безпосереднім навчанням учнів проектуванню. Наступні ж етапи проектно-технологічної діяльності – технологічний і заключний передбачають безпосереднє виконання трудових операції з агротехніки, вирощування рослин передбачених змістом практичних та лабораторних робіт, реалізацію і захист проекту, що є більш “традиційним” для занять з трудового навчання.
Учні на організаційно-підготовчому етапі визначаються з напрямком і темою проектної діяльності на основі ознайомлення з переліком завдань запропонованих викладачем. Завдання ж вчитель формує чи представляє учні у вигляді проблеми чи проблемних ситуацій. На цьому ж етапі студенти вибирають об’єкт проектування, який вони будуть виготовляти, описують його, визначають потребу в ньому тощо.
В ході виконання цього елементу проекту студенти повинні провести ряд досліджень. Для цього аналізуючи подібні агротехнології вони вивчають, їх особливості, виявляють типові деталі, які матеріали і чому використані для вирощування тих чи інших культур В міру того, як учень рухається від простого розуміння проблеми до конкретного рішення, яке буде апробоване в реальному житті, постійно проходить процес аналізу, оцінки і синтезу.
На наступній стадії даного етапу учні формують початкові ідеї. Ці ідеї є роздумами про те, яку агротехнологію доцільно використовувати. Початковим етапом цього процесу є аналіз технології. Учні складають список вимог, які враховують інтереси споживача, мету, суть технології. Самий простий випадок це просто список, перелік пунктів, які необхідно враховувати. У кінцевому результаті це буде розроблена система критеріїв на розробку технології: критерії, що враховують інтереси споживачів; критерії вибору матеріалів; критерії визначення технологічності виробу (об’єкту проектування); екологічні та економічні критерії; критерії вибору технології вирощування рослин.
На конструкторському етапі проектування учні розробляють технологічні картки на вирощування певної культури.
На технологічному етапі учні підбирають необхідні матеріали, інструменти та обладнання , виконують агротехнічні роботи.
В цілому учні у процесі розробки проекту на вирощування певної с/г культури виконують ряд проектних завдань у робочих зошитах.















