116191 (592394), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Основною з передових ідей творення системи особистісних цінностей В.О.Сухомлинський включає любов. Це – любов до природи, взаємоповага, моральне багатство, турбота і охорона у природі. І тому В.О.Сухомлинський підносить у своїх працях ідею виховання людини, як необхідність вирішення соціальних та особистісних проблем.

Великої ефективності у роботі з молодшими школярами по екологічному вихованню може добитися вчитель, коли буде використовувати у своїй роботі ідеї В.О.Сухомлинського. У дітей слід виховувати не споживацьке ставлення до природи, бо воно є дуже небезпечне. Якщо дитина, при допомозі вчителя, ще з шкільної парти зрозуміє, що вона є розумним господарем Природи, то у дорослому віці вона не буде відноситися до природи недбало, а буде оберігати її як живу істоту. Дітей, сповідуючи ідеї великого педагога, вчителям слід вчити, прислухаючись, як дерева плачуть і ніколи не робити їм боляче.

Слід відзначити у роботі В.О.Сухомлинського і ідею практичного завдання-дослідження як засобу екологічного виховання молодших школярів. Тут можна навести таке завдання-дослідження як “Збережемо ялинки”. Тисячі ялинок вирубують під Новий рік, але свято закінчується і їх викинуть на смітник. Як же захистити ці ялинки? Можна зробити різні композиції до Нового року, використовуючи тільки гілочки. А ще можна дати дітям завдання виростити ялинку самому. Така ідея досить красива, бо коли кожен з дітей врятує маленьку ялинку, то через десятки років у нас буде великий ялинковий ліс.

Заслуговує на увагу ефективність ідей розвивального навчання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

Розвиваючи і поглиблюючи ідеї гуманної педагогіки Ж.-.Ж. Руссо, Й.Г.Песталоцці, К. Ушинського, Я. Корчана, він творчо синтезував і збагатив психологічні і педагогічні знання про сутність і рушійні сили розвитку дитини, розкрив шляхи і засоби взаємозв’язку навчання і спілкування з природою.

Особливе значення мають ідеї Сухомлинського для початкової школи, яка сьогодні розпочинає перехід до нового змісту і структури освіти. У процесі реформування школи маємо зберегти і розвинути ідеї екологічного виховання, які залишив наш видатний педагог.

Ефективність використання ідей Василя Олександровича Сухомлинського полягає у тому, що вони допомагають формувати естетичні, практичні, екологічні, пізнавальні і моральні цінності у дітей. А також допомагають розширити уявлення дітей про явища неживої і живої природи, їх взаємозв’язки і взаємозалежності; вести спостереження краси і різноманітності природи рідного краю та виховання у дітей емоційно-дбайливого ставлення до природи.

Дослідженням і використанням ідей В.О.Сухомлинського займається Всеукраїнська асамблея, яка працює вже 18 років. За цей період роботи асоціації видано багато книг і статей В. Сухомлинського українською, російською, грецькою, японською, китайською, німецькою, англійською мовами. Успішно працюють учителі наслідуючи ідеї великого гуманіста, створені у Павлиській школі. Щорічно в Україні проводяться педагогічні читання “Сухомлинський і сучасність”.

Еколог В.О.Сухомлинський дуже вміло у своїй роботі з дітьми вміло поєднував всі аспекти виховання.

У ідеях великого педагога знаходимо блискучі ідеї, багаті на конкретику характеристики кожного вікового періоду, починаючи від дошкільного віку і до юності. А це означає, що наслідуючи ідеї В.О.Сухомлинського, працюють за його методами не тільки у молодших класах, а і у старшій школі. Особливо це ми розуміємо, коли читаємо його книги “Духовний світ школяра”, “Серце віддаю дітям”.

Тонкий знавець дитячої психології, він вміло звертає увагу на те, що діти живуть своїм уявленням про добро і зло, про людську гідність, у них свої критерії краси і тому дуже вміло треба підходити до кожної дитини, щоб не образити її почуття, її уяву.

Дуже добре, що в Концепції 12-річної школи сказано: “Школа – це простір життя дитини”. І це дійсно так, бо який буде мікроклімат простору, така буде і вихована особистість.

Педагогічне кредо вчителя, його основна ідея – постійно вчити, допомагати і спостерігати за життям своїх вихованців, розвивати їхні найкращі якості, а не фіксувати помилки і слабість дітей. Саме цю ідею знаходимо у праці “Сто порад вчителеві”.

Гуманістичні ідеї В.О.Сухомлинського передбачають якнайповніше врахування природної основи дитини, а недооцінка цих основ зумовлює відчуження від органічного зв’язку з природним середовищем, послаблює зв'язок поколінь та вплив народної педагогіки. Тут основною є ідея відповідальності кожного за нормальне життя всіх.

Щоб ідеї В.О. Сухомлинського використовували педагоги у сучасній школі їм ці ідеї слід прищеплювати у вищих навчальних закладах. Власною педагогічною діяльністю, унікальним педагогічним експериментом у Павлиській школі Василь Олександрович переконливо довів, що дітей слід вчити не тільки читати, писати, рахувати, а й пізнавати цікавий загадковий світ природи, який оточує нас, співпрацювати з цим світом і допомагати йому жити, а не шкодити. І ключова роль у цьому належить вчителю, не просто людині, яка заробляє гроші, а митцеві, який лікує дитячі душі і дійсно віддає своє серце дітям. Щоб ідеї великого педагога втілювались у життя сьогодні, на нашу думку, вища педагогічна освіта повинна готувати професійно компетентних і конкурентноздатних, гуманістично зорієнтованих висококваліфікованих спеціалістів, які б зуміли творчо розв’язувати проблеми педагогічного процесу у спільній діяльності з своїми вихованцями. Використовуються ідеї екологічного виховання В.О.Сухомлинського у початкових класах середньої школи с. Сновичі в школі проводяться уроки у початкових класах на екологічну тематику.

Вчителі молодших класів даної школи с.Сновичі вчать працювати не тільки колективно, а й групами, та самостійно; виховують у дітей бережливе ставлення до навколишнього, особливо природи.

Вчителі даної школи зацікавлені у вихованні здорового покоління, є прихильниками освітньої програми “Довкілля”. Великий Г.Сковорода сказав такі слова: “Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай самого себе”. Ті ж самі думки ми зустрічаємо у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

Викладач-методист Запорізького педагогічного коледжу О.Сапронова вважає що: шкільні роки – найбільш активний період формування світогляду людини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Вона пропонує практичні рекомендації-завдання щодо організації спостережень та практичної роботи з молодшими школярами під час ознайомлення з будовою та життям дерев у різні пори року. Особлива увага дітей спрямовується на те, що дерево – це жива істота. Воно існує у зв’язку з ґрунтом, вологою, повітрям, а його життя залежить від багатьох інших організмів, таких як комахи, птахи, звірі і людина. Практичні завдання, завдання-дослідження: “Подружись з деревом”, “Посади дерево”, “Доглядай дерево”, “Збережемо ялинки”.

Вчителька початкових класів екологічного ліцею № 24 м. Житомира О. Плесовських, пропонує проводити уроки-змагання “Птахи та звірі”, “Квіти та дерева”. Поділивши клас на дві команди “Птахи” та “Звірі”. Діти отримують завчасно завдання, підготувати загадки, прислів’я, кросворди про тварин та намалювати емблеми.

Невпинно іде час. Змінюються парадигми, практичні підходи і методи, а ідеї великого педагога В.Сухомлинського, який продовжив найкращі традиції світової та вітчизняної педагогіки, залишаються актуальними і сьогодні.

РОЗДІЛ ІІ. Експериментальна перевірка ефективності використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи

2.1 Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського під час уроків мислення серед природи

Відомо, що людське мислення рухається від поверхневого знання до глибоких і всебічних знань, які формують певне світобачення і є необхідною умовою перспективної діяльності людини.

За В.О.Сухомлинським, концепція розвитку мислення генетично спрямована від дитини, її уявлень, переживань, поглядів, оцінок та орієнтована на дитину, розвиток її особистісних якостей. Мислення як особлива властивість і процес самореалізації особистості є основою педагогіки В.О.Сухомлинського, її фундаментальною категорією та об’єктом науково-педагогічних пошуків і зусиль упродовж усієї його освітньої діяльності.

В.О.Сухомлинський розглядав мислення не тільки як наукове поняття, а й як процес пізнавальної діяльності, природа й функції якого надзвичайно різноманітні, складні й неоднозначні. На перших етапах розвитку мислення однією з форм пізнавання дійсності є слово. “Через слово педагог бачить, як підходить дитина до живого джерела мислення – природи”[5, С.210].

У природі В.О.Сухомлинський вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості. Він прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкрилися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

Щоб змусити дитину мислити, стверджував Василь Олександрович, “вмійте примусити її дивуватися”. Проводячи свої уроки мислення серед природи видатний педагог прагнув, щоб “слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою”. Цим він допомагав учням пізнавати й пояснювати життя природи: дерев, листочків, квітів, пелюсток тощо. Діти милуються степом, вслухаються в спів жайворонка, але кожен з них бачить навколишній світ по-своєму, адже “краса природи – це могутнє джерело енергії думки” [5,С.211]. Таким чином, у свідомості дітей фіксуються уявлення про конкретні предмети, явища, факти, події, почуття. В педагогіці В.Сухомлинського вони ніби одухотворяються та набувають певного міфологічного змісту. Міфологічне мислення тісно пов’язане з наочно-дійовим, конкретно-образним, словесно-логічним, образно-художнім, творчим.

Швидкість мислення залежить від розумових здібностей дитини. Тому треба використовувати різноманітні способи та прийоми мислення:

• викладати і вивчати матеріал в активній взаємодії з природою;

• уводити дітей у світ праці серед природи;

• проводити систему подорожей до джерела думки і рідного слова;

• навчати дітей думати біля першоджерел мислення, зокрема серед природи і праці;

• при застосуванні унаочнення поступово переходити від конкретного до абстрактного; від натуральних до образних засобів унаочнення; від образного унаочнення до словесно образного.

Розроблена В.О.Сухомлинським система спостережень за природними явищами має назву – Книга природи. Триста сторінок цієї книги – це триста спостережень, це триста уроків мислення, триста яскравих картин рідної землі, які закарбовуються у свідомості молодшого школяра.

Читання книги природи – не просто цікаві, захопливі прогулянки. Це уроки мислення під відкритим небом.

Експериментальна робота проводилась з учнями третіх класів Сновицької ЗОШ І-ІІІ ст. Для цього в рамки експерименту було залучено 43 учні третіх класів серед них визначено контрольний 3-А (22 учні), та експериментальний 3-Б (21 учень) класи.

Суть експериментальної роботи полягає у наступному: на початку експерименту проводилося анкетування учнів 3-х класів з метою виявлення рівня їх екологічного мислення, в контрольному класі проводилися “уроки мислення” у класній кімнаті: читали книгу природи; розглядали плакати і малюнки; діти висловлювали свої враження: в малюнках, в казках, віршах, загадках; в експериментальному 3-Б класі проводилися “уроки мислення” серед природи, використовуючи принципи екологічного виховання запропоновані за В.О. Сухомлинським. Методично найефективнішими, як вважав В.О. Сухомлинський, в контрольному класі стали уроки-екскурсії. Учні ходили на екскурсії, читали Книгу природи; вслухувались у звуки природи; спостерігали за дивом перетворення природи; спостерігали за різновидами пір року, за пробудженням землі від зимового сну. Діти з інтересом розглядали тварин яких бачили, любувались першими квітами весни, першими злотисто – жовтими бруньками верби, першими листочками дерев. Свої емоції від побаченого викладали у своїх малюнках, розповідях, казках, віршах.

Кожне заняття передбачало певне коло речей і явищ для спостережень, а метою цих уроків була установка: дивувати і думати, думати і творити. Теми занять серед природи: “Перші сніжинки”(додаток В), “Зимовий ранок”, “Чи готується річка до зими?”, “Пташки взимку”, “Як дерево живе взимку”, “Пробудження природи від зимового сну”, “Перші кроки весни”, “Пролісок”(додаток Г), “Калина прокинулася!”, “Подорож краплинки роси”, “Верба над річкою”, “Весняна пісня поля”, “Живе й неживе у природі”, “Сонце – джерело життя на Землі”, “Зелений листочок – сонячна комора”, “Як квіточку доглядає бджілка”, “Кожне явище має свої причини”.

Проводячи уроки мислення серед природи, можна ствердити, що кожна тема уроку несла дитині безліч відкриттів зроблених нею самостійно, несла до дитини любов до природи, вчила берегти екологію навколишнього світу. Ми старались так подати урок, як писав В.О.Сухомлинський “щоб дитина заглиблювалася подумки в якусь, здалося б, незначну деталь, зосередила на ній всю свою увагу, забула про все інше”[5,С.540].

Пізнавальна частина “уроків мислення” серед природи обов’язково чергувалася із грою. Їх метою було ознайомити дітей з навколишнім світом, з різними явищами природи і більшу частину приділити екологічному вихованню. Як відомо, в молодшому шкільному віці переважає образне мислення. Ще раз переконаємося читаючи В.О.Сухомлинського, “дітей в обстановку, де є яскраві образи і причинно-наслідкові зв’язки між явищами, де діти захоплюються, переживають почуття подиву перед красою і водночас мислять, аналізують” [4,С.515].

Читання “Книги природи” становило великий інтерес для дітей і було одним із засобів екологічного виховання в них розумової активності, “початком активного мислення”, “теоретичного пізнання світу”, “початком системи наукових та екологічних знань”.

Тексти сторінок “Книги природи”: “Живе і неживе”, “Усе в природі змінюється”. Читання “Книги природи” – не просто цікаві, захопливі прогулянки. Це уроки мислення під блакитним небом. Аналізуючи уроки мислення, ми здебільшого переконуємося в тому, що чим більше дитина пізнає, чим більше відкриває непомічених у повсякденному житті закономірностей, тим глибше в неї бажання знати, тим помітніша чутливість органів сприймання навколишнього світу, тим тонші зв’язки органів сприймання з мисленням.

Екологічна екскурсія має на меті залучати дітей до спостережень за природними об’єктами і розширити й збагатити їх знання , показати зв'язок живих організмів з неживою природою, взаємозв’язок, взаємовплив рослин і тварин, значення людської діяльності для збагачення навколишнього світу; навчити школярів правил поведінки в природі.

Екологічна екскурсія на основі спостережень за природою активно сприяє збагаченню їхнього життєвого і чуттєвого досвіду, нагромадженню конкретного природничого матеріалу, який стає основою для розвитку абстрактного мислення, усвідомлення окремих фактів, активізації розумової діяльності, розширення пізнавальних інтересів, навчання молодших школярів принципами екологічного виховання.

Характеристики

Список файлов ВКР