Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

В зв'язку зі сказаним існує поняття про так званий "біологічний вік". Під біологічним віком розуміють досягнутий рівень морфологічного і функціонального розвитку організму.

Вивчення показників фізичного розвитку дітей однієї етнічної групи, що мешкають в одній клімато-географічній зоні, але за різних середовищних умов, дає змогу аналізувати особливості біологічної організації людини.

Фізичному та інтелектуальному розвитку міських і сільських дітей присвячена значна кількість наукових праць. У дослідженнях зазначається, що міські діти за розвитком більшості соматичних ознак перевершують сільських дітей і випереджають їх за термінами статевого дозрівання [36]. Розміри міських і сільських дітей відрізняються ступенем статевого диморфізму. Помічено, що розходження в антропометричних показниках дітей 8-9 років між хлопчиками і дівчатками в місті виражені більш чітко, ніж в селі [24]. Недостатній розвиток грудної клітки в жителів промислового міста розцінюється як негативний момент, що свідчить про деяку дисгармонію фізичного розвитку [15].

1.3 Фізична працездатність молодших школярів

Фізична працездатність є інтегративним вираженням можливостей людини, входить в поняття її здоров'я І характеризується рядом об'єктивних факторів. До них належать: тілобудова і антропометричні показники (потужність, ємність і ефективність механізмів енергопродукції аеробним та анаеробним шляхом), сила і витривалість м'язів, нейром'язова координація; стан опорно рухового апарату: нейроендокринна регуляція як процесів енергоутворення, так і використання наявних в організмі енергоресурсів; психічний стан [39].

Фізична працездатність дозволяє судити про стан здоров'я, про соціально-гігієнічні умови життя людей, про результати підготовки до трудової, спортивної діяльності.

Загальні принципові вимоги до тестування фізичної працездатності в лабораторних умовах наступні:

можливість кількісного вимірювання фізичного навантаження;

участь в роботі не менше 2/3 м'язової маси організму;

точне відтворення при повторному застосуванні тесту;

стандартність умов проведення дослідження;

• безпечність і доступність для дітей [13, 39].

Оптимально враховуються наступні сім показників, які практично повністю відображають стан досліджуваних при навантажуючих тестах [1] навантаження: ЧСС, АТ, показники ЕКГ, споживання кисню, витрати енергії; вміст молочної кислоти у крові.

До числа простих і непрямих методів визначення працездатності можна віднести функціональну пробу Руф'є і її модифікація пробу Руф'є-Діксона, в яких використовується значення ЧСС в різні періоди відновлення після відносно невеликих навантажень [39].

Проба Руф'є. У досліджуваного, після 5 хв відпочинку в положенні лежачи, на спині визначають пульс за 15 с (Рі); потім на протязі 45 с він виконує 30 присідань. Після закінчення навантаження досліджуваний лягає, і у нього знову підраховується пульс за перші 15 с (Рг), а потім - за останні 15 с першої хвилини відновлення (Рз). Оцінку працездатності серця здійснюють за формулою:

, де ІР – індекс Руф’є

Таблиця 1.2

Оцінка значення індексу Руф'є
Показник	Оцінка			Характеристика
< 3	Висока працездатність			Атлетичне серце
4-6	Добра працездатність			Дуже добре серце
7-9	Середня працездатність			Добре серце
10-14	Задовільна працездатність			Серцева недостатність середнього ступеня
15 і >	Погана працездатність			Серцева недостатність сильного ступеня
Оцінка фізичної працездатності за пробою Руф'є
Показник працездатності		Оцінка			Кількість дітей						Характеристика
					місто			село
					дівчата		хлопці		дівчата	хлопці
Висока		< 3			4		5		7	8		Атлетичне серце
Добра		4-6			4		6		10	8		Дуже добре серце
Середня		7-9			7		9		8	11		Добре серце
Задовільна		10-14			13		9		3	2		Серцева недостатність середнього ступеня
Погана		15 і >			3		1		2	1		Серцева недостатність сильного ступеня

Іншим тестом, який не вимагає спеціальної підготовки і складних обрахунків є тест PWC170

Застосування тесту PWC170 при поглибленому обстеженні населення рекомендовано Міжнародною біологічною програмою. Проте, не дивлячись на значне поширення і застосування PWC170, немає загальноприйнятої методики його проведення.

У дорослих можна з достатньою точністю представити потужність роботи, яка виконується при пульсі 170 ударів.

У дітей вихідна частота пульсу значно вища, ніж у дорослих лежить в області більш високих величин частоти серцевих скорочень, звичайно вище 130-140 уд/хв [37]. Тому в рамках зони лінійності у дітей не можна дотримуватись однієї з основних вимог методу про те, що різниця частоти пульсу при першому і другому навантаженні повинна бути біля 40 уд/хв. При невеликій різниці величини навантажень і частоти серцевих скорочень (менше 20 уд/хв) точність визначення PWC170 знижується [16].

Фізична працездатність у дітей вивчена недостатньо, Є лише одиничні роботи, які присвячені вивченню PWC170 у дітей молодшого шкільного віку.

Платонов В.Н. [32] вивчав PWC170 у дітей, які займаються і не займаються спортом. У юних спортсменів 8-9 років PWC170 було значно вище, ніж у тих, хто не займається спортом.

Розділ ІІ. Методика, організація та контингент дослідження

Протягом 2008-2009 років під спостереженням знаходилося 52 дітей початкових класів. З них 27 дітей були з Львівської загальноосвітньої школи №2, а решта дітей були з Городищенської загальноосвітньої школи І—II ступенів (Жидачівського району, Львівської області). Вік учнів був в межах 8-9 років. Всі учні, які брали участь в обстеженні, відносились до основної медичної групи.

Для реалізації мети та завдань дипломної роботи використовувалися наступні методи дослідження:

Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури.

Антропометричні та фізіологічні вимірювання.

Педагогічне тестування [39].

Педагогічне спостереження.

Математично-статистична обробка результатів [35].

2.1 Методи педагогічного дослідження

2.1.1 Аналіз науково-методичної і спеціальної літератури

Для визначення мети, завдань та методики дослідження нами була опрацьована класична література з проблем фізичного здоров'я, його залежності від рухової активності, фізичного розвитку, фізичної підготовленості і факторів, від яких вони залежать, а також особливості фізичного стану у різних клімато-географічних і соціальних зонах [17, 20, 23, 28, 30, 33].

2.1.2 Антропометричні і фізіологічні методи

Антропометричні та фізіологічні методи використовувалися з метою оцінки морфо-функціонального статусу організму. Визначалися наступні антропометричні показники: довжина тіла (см), маса тіла (кг), окружність плеча (см) і грудної клітки (см), талії (см), стегна (см) та екскурсії грудної клітки за загальноприйнятою методикою.

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) визначалася за допомогою водяного спірометра. Для оцінки фізичної працездатності застосовували пробу Руф'є. Цей метод полягає у визначенні з 30 присідань. Пульс визначався після 5 хвилин відпочинку в положенні лежачи за 15 секунд до навантаження, в перші та останні 15 секунд 1-ої хвилини відновлення. Індекс Руф'є (ІР, ум. од.) розраховувався за формулою та таблицею (1.2.)

, ум. од.

Гнучкість оцінювання за допомогою аналізу рухливості куль суглобу з вихідного положення стоячи на лаві, сидячи на підлозі.

Статична сила визначалась кистевою і становою динамометрією за загальноприйнятою методикою.

Інші контрольні випробування: згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування на перекладині, підйом в сід за 90 с, стрибок у довжину з місця на динамічну силу, човниковий біг 4 х 9 на прудкість проводились у відповідності до методики "Державних тестів оцінки фізичної підготовленості населення України" [9]. Програма тестування була розрахована на чотири дні: перший день - реєстрація антропометричних даних, другий день - тестування на силу м'язів рук, спритність, гнучкість, силу м'язів ніг або тулуба; третій та четвертий дні за послідовністю контрольних вправ (тестів) аналогічні.

Розділ III. Аналіз і узагальнення результатів

3.1 Особливості фізичної працездатності учнів початкових класів

Оцінка фізичної підготовленості, виявлення закономірностей вікового розвитку у дітей, проводилася з допомогою спеціальних педагогічних тестів, які в основному були рекомендовані Державними тестами фізичної підготовленості населення України [9].

Таблиця 3.1 Структура системи педагогічного тестування

Якості, які підлягають тестуванню		Характеристика, що оцінюється		Зміст тесту
Максимальна сила		Статична сила		Киснева динамометрія
		Швидка сила		Стрибок у довжину з місця
		Динамічна сила		Згинання і розгинання рук в упорі лежачи
Силова витривалість		Силова витривалість тулуба		Піднімання тулуба з В.П. лежачи позаду
Спритність	Координація і швидкість бігу		Човниковий біг 4 х 9
Гнучкість	Рухливість хребетного стовпа		Нахил сидячи вперед

Фізичний розвиток молодших школярів визначався антропометричним методом, за загальноприйнятою системою [7]. Оцінка фізичного розвитку проводилася методом "стандартів"

Для педагогічних і лікувально-профілактичних цілей висновок про рівень фізичного розвитку дитини робився по сукупності тотальних розмірів тіла з врахуванням кореляційних співвідношень. При індивідуальній оцінці розвитку та основним сигмальним відхиленням від середньої арифметичної величини оцінювалося фізичний розвиток дітей по 5-ти градаціях:

Низький від М - 26 і нижче;

Нижче середнього від М - 16 до М - 26;

Середній М ± 16;

Вище середнього від М + 16 до М + 26;

Високий від М + 26 і вище [10].

Для оцінки реакції організму дітей на фізичні навантаження, особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи, визначалася фізична працездатність.

З цією метою застосовувався тест PWC170 з сходинчастим зростаючим навантаженням:

1. Перед початком дослідження визначалася вага дитини в тому одязі і взутті, в якому вона здійснювала сходження на сходинку.

Характеристики

Список файлов ВКР