115580 (592207), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Загадки
1. Відгадай загадочку: кинув її в грядочку,
нехай моя загадка лежить до весни.
2. Чашечка медку закопана в льодку
до нового медку.
3. Сидить дід над водою з червоною бородою,
хто йде - не мине, за борідку ущипне.
4. В лісі на орісі червона плахта висить.
5. Залізний ніс в землю вріс;
риє, копає, проти сонця сяє.
6. Їду-їду по синьому залізу,
гляну назад-Неживі люди лежать.
7. Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив, Його не займає.
8. Квітка я ніжна,низенька,дрібна
як запахну - приходить весна.
9. Дерево трішить,баран берещить,
кінь потягає,чоловік помагає.
10. Цвіту травневою порою,
А знайдеш мене у затінку лісовому,
На стебельці,як намистинки вряд,
Квіти духм'яні висять.
11.Загадаю загадку,
перекину через хатку.
Пішла загадка в поход,
А вернулась через год.
Додаток Б
Українські народні ігри
А ми просо сіяли, сіяли
Дівчаток і хлопчиків розподіляється на дві групи, що стають у два ряди (один проти одного), взявшись за руки. Перший ряд наближається до другого і співає: «А ми просо сіяли, сіяли». Повторюючи ці слова вдруге — відступає назад (надалі кожен рядок пісні повторюється двічі). Після того як одна з команд викликала дівчинку, та має роз'єднати руки. Якщо їй вдасться це зробити, вона забирає з команди одного гравця. Коли ж ні, то залишається в «полоні». Гра продовжується.
— А ми просо сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем.
— А чим же вам витоптать, витоптать?
— А ми коні випустим, випустим.
— А ми коні займемо, займемо.
-
А ми коні викупим, викупим.
— А чим же вам викупить, викупить?
— А ми дамо сто гривень, сто гривень.
— Нам не треба й тисячі, і тисячі.
— А чого ж вам потрібно, потрібно?
— А нам треба дівчинка, дівчинка.
— А котра ж вам дівчинка, дівчинка?
— А нам треба Ганнуся, Ганнуся.
— Відчиняйте ворота, ворота.
— В нашім полку прибуло, прибуло.
— А в нашім вибуло, вибуло.
— В нашім полку скачеться, скачеться.
— А у нашім плачеться, плачеться.
-
В нашім полку меду п'ють, меду п'ють.
-
А у нашім сльози ллють, сльози ллють.
Бузьки
Усі учасники гри малюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стають у них на одній нозі.
Учитель говорить: «Бузьки полетіли!». Всі учасники гри бігають по майданчику, махають «крилами».
Учитель забирає одне «гніздо» і говорить: «Бузьки прилетіли!». Всі учасники займають будь-які «гнізда» і стоять на одній нозі. Хто не має «гнізда» і не може стояти на одній нозі — виходить з гри.
Дід
Запрошується хлопець, що гратиме роль «діда». На відстані 10 м від хатинки «діда» — стоять гравці, які починають його дражнити:
Іде, іде дід, дід,
Несе, несе міх, міх,
Ось такий дідище,
Ось такий старище,
Ось такий окатий,
Ось такий вусатий,
Такий бородатий,
Ось такий плечистий
Тьху його, нечистий!
Після цих слів діти розбігаються, а «дід» повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починається спочатку.
Діти і вовк
На одному боці залу (майданчика) стоять діти. Посередині залу сидить «вовк».
Вчитель говорить:
Діти в лісі гуляють, Ходять, бігають, стрибають, Комариків відганяють.
Діти розходяться, бігають, підстрибують, імітують «комариків».
Вчитель продовжує:
Діти, діти, поспішайте, Вовк за деревом — тікайте! Діти біжать за визначені межі, лінії, а «вовк» ловить їх.
Додаток В
Прислів'я і приказки
1.За один раз не зітнеш дерева враз.
2.Зрубав дерево-посади два.
3.Без верби і калини нема України.
4. Вітали, а здоров'я не питали.
5.Для проханого гостя багато треба,а несподіваний гість,що не постав, то їсть.
6. Батьки берегли дочку до вінця, ачоловіку берегти її до кінця.
7.Навчай дитину молодості,щоб спочив на старості.
8. Від меча рана загоїться,а від лихого слова- ніколи.
9. Як не вмієш,то й не берися.
10 Ніколи не кажи:"Не вмію ",а завжди говори:"Навчуся".
11. Птицю пізнати по пір'ю,а людину по мові.
12.Де багато крику,там мало правди.
13. Свого не цурайтесь і чужому научайтесь.
14.На чужому коні далеко не заїдеш.
15. Що край, то інший звичай.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
