115488 (591950), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Перевірка домашнього завдання.

—Тільки вирушили в дорогу, а тут уже й перешкоди. Гори Мандрівників не пускають далі. Хочуть перевірити, як ви виконали домашнє завдання. Що ви повинні були зробити вдома? (Скласти казку про весну й підкреслити всі прикметники.)

Кілька учнів читають казку. Пояснюють, чому вони дібрали той чи інший заголовок. Називають прикметники.)

— Розгорніть, діти, тематичні словнички (учитель вказує сторінку). Знайдіть значення слова «весна».

Діти читають вголос: «Весна — пора року, що настає після зими».

— Послухайте, як змалювала Леся Українка весну у своєму творі.

Була весна — весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Вивчають вірш папам 'ять.

• Діти, а які прикметники € у вірші? (Весела, щедра, мила, стокрила, співучії.)

• Поясніть, будь ласка, написання слова «весна». Пригадайте правило.

Ненаголошені голосні [е], [и] вимовляються не так, як позначаються на письмі. Ненаголошений [е] вимовляється з наближенням до [и] — [еи]: [веисна], [сеило]. Ненаголошений [и] вимовляється з наближенням до [е] — [ие]: [зиема], [диемок]. Під час письма слова з ненаголошеними [є], [и] треба перевіряти наголосом.

Щоб знати, яку букву, [є] чи [и], писати в ненаголошеному складі кореня, потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

Наприклад: земля — землі, весна — весни, життя — жити тощо.

— Діти, а чи пам'ятаєте ви віршик про ненаголошені звуки? Пригадаймо його разом.

Що писати: «є» чи «и»?

Швидко слово ти зміни.

Став під наголос мене

І пиши чи «и», чи «є».

Каліграфічна хвилинка,

— Мандруємо далі. Ми потрапили у долину Сміхуна.

Сміхун.

А ось і я! А ось і я!

Зустрічайте Сміхуна!

Далі вас я не пущу,

Бо завдання маю.

Як розв'яжете його —

Помандруєм далі.

Хочу взнати я у вас,

Як писати вмієте.

Чи дізнаєтеся, що

Я від вас хотітиму? (Пауза.)

Віршик прочитаю,

Будьте всі уважні.

І скажіть мені, ласкаві,

Найчастіше звук який

Ви тут зустрічали?

Слухайте уважно.

Дрізд до дятла: «Добрий день!

Дуб здоровий не впаде?»

Дятел дзьобом дріботить:

«Двісті років простоїть!» (О.Кононенко)

• Діти, то який звук ви найчастіше чули в цьому вірші? (Звук [д].) А якою буквою він позначається на письмі?

• Пригадайте, як правильно треба писати цю букву. Спробуємо написати її в повітрі.

Учитель повертається обличчям до дошки. За командою діти піднімають руки вгору і разом з учителем пишуть букву в повітрі. Повторюють кілька разів.

— Напишіть сьогоднішню дату і рядочок букви «де», чергуючи велику й малу. Пишіть охайно, каліграфічно, бо Сміхун стежить за вами.

Діти. Щоб букви правильно писати, З каліграфії треба почати. Букву пишу рівнесенько, Щоб була гарнесенька.

— У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дятел», придумайте 2—3 прикметники, які б охарактеризували цю пташку.

(Дятел працелюбний, майстерний, яскравий, прудкий.)

— Погляньте на дошку. (На дошці —малюнок дятла.) Опишіть цю пташку: який у неї дзьоб, яке забарвлення, які лапки. Розгорніть словнички. Прочитайте, як там охарактеризований цей птах.

(Лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобам, яскравим оперенням, який добуває їжу (комах та їхні личинки) зі щілин кори хворих дерев.)

• А що це за птах? (Вивішує малюнок дрозда.) Це дрізд. Який він? Звернемося за допомогою до словничка. (Дрізд — невеликий співочий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі.)

• У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дрізд» і доберіть до нього 2—3 прикметники. (Дрізд співочий, лісовий, невеликий.)

— Сміхун задоволений вашою роботою, але хоче, щоб ви придумали речення про прихід весни. Це останнє його завдання. У своїх реченнях використовуйте словосполучення, написані на дошці.

Словосполучення: довгожданна весна, рання весна, дзвінкоголосі птахи, веселі струмочки, синьоокі проліски, тендітні конвалії, заквітчана красуня, теплий вітерець.

Діти зачитують речення. Найкраще записують у зошити, підкреслюють прикметники.

Словникова робота.

— Мандрівка триває. Зараз ми знаходимось біля болота Лінощів. А щоб болото не затягло нас у свої володіння, потрібно виконати завдання. Я буду показувати слова на картках, а ви до них добиратимете по 3 прикметники, які запишете в зошити.

Слова на картках: струмочок (прозорий, весняний, прудкий, веселий, співучий); птахи (перелітні, дзвінкоголосі, співучі, голосисті, веселі, заклопотані); квіти (тендітні, ніжні, пахучі, ясноокі, ранньоквітучі, весняні, синьоокі); небо (ясне, голубе, весняне, блакитне); весна (рання, довгождана, мальовнича, дощова, примхлива).

— Перевіримо, як ви впоралися із завданням.

Перший учень зачитує прикметники до двох перших слів, другий — до двох наступних, третій — до двох останніх. Учитель ставить додаткові запитання:

• Що називаємо прикметником? На які питання відповідають прикметники?

• Ми успішно впорались із завданням болота. А попереду іще багато випробувань. Ось перед нами берег Піратів. Щось тихо, нікого не видно, може, і завдань тут не буде?

Чути стукіт у двері. Вбігають двоє Піратів.

Пірати. Ну що, дітки, злякались? А чи пізнали ви нас?

Діти. Впізнали. Ви — Пірати. Але ми вас не боїмося. Ми все вміємо і знаємо. Нічим нас не злякати.

Пірати.

Ми в конверті принесли

Вам важкі завдання.

Як розв'яжете ви їх —

Пустимо вас далі.

Учитель. Діти, зараз Пірати кожному з вас дадуть картку. Вам потрібно обвести олівчиком правильну відповідь. І не забудьте на зворотному боці написати своє прізвище та ім'я.

Завдання 1.

1. Частина мови, яка називає предмет.

2. Частина мови, яка називає ознаку предмета.

3. Частина мови, яка означає дію предмета.

Завдання. Обведи олівчиком правильну відповідь.

Скільки? Коли?

Завдання 2.

Прикметник запитує:

3. Прикметник у реченні зв'язаний:

а) з природою;

б) з іменником;

в) з прийменником.

Учитель. Час вичерпано. Здайте свої роботи Піратам. Пірати. Здали всі. У полон не беремо нікого. Учитель перевірить роботи й поставить оцінки. До побачення!

Додаток Б

Урок української мови у 3 класі

Тема. Повний аналіз прикметника як частини мови. Закріплення вивченого про прикметник. Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях.

Мета. Вдосконалювати навички і вміння учнів встановлювати зв’язок між іменником і прикметником, визначати рід, число прикметників, активізувати словниковий запас учнів на тему “Весна” (за картиною, віршованими творами), спостерігати за відтінками у значенні прикметників; розвивати образне мислення, орфографічну пильність, чуття мови, аналітико-синтетичні вміння; виховувати любов до природи через твори мистецтва, поезії.

Обладнання: Марійка Підгірянка. Загадки. Опорні схеми з теми “Прикметник”. Тлумачний словник Б. Грінченка. Сапун .М. Збірник диктантів 1-4 класи з української мови. Тернопіль, 1996. – 59 с. Посібник для вчителя: Навчання у 3(2) класах. Рідна мова. – С. 110, 125. Київ: Освіта, 1995. Підручник: Рідна мова 3 (2) М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко. – С. 199–200. Репродукції картини І.І. Левітана “Весна. Велика вода”.

План уроку

1. Актуалізація опорних знань учнів. Постановка проблеми.

• Яку частину мови найчастіше застосовують для опису предметів?

• Що вам відомо про прикметник?

Наприклад:

На дошці Загадка (робота з деформованим текстом).

Словничок:

Тлумачення слів.

• Які слова допомогли вам здогадатися, що це – берізка?

• До якої частини мови вони належать? Доведіть.

1. Каліграфічна хвилинка (опис берези) – замальовка.

а) Бб, бб, Бб, бб;

б) зелененьке гнучкі білу стан

плаття ніжні кору тоненький

віти

в) визначити число рід прикметників.

1. Розбір за будовою (поширення, активізація словника).

Усно:

1. “Сюрпризи” від родини “березових” слів:

а) Березень – утворить пари слів:

день гарячий

струмок сонячний

привіт дзвінкий

б) берізка

що? струмок

що робив? співав

який? дзвінкий

що? пісню

яку? веселу

кому? берізці

Повний синтаксичний розбір речення.

в) хитрі” підберезовики (пояснити значення прикметників у словосполученнях).

срібний голос – дзвінкий

срібна ложка – із срібла

срібне волосся – сиве

срібне проміння – ранкове, яскраве

1. Робота з підручником.

а) Загадка.

В білій одежині цілий рік ходила,

навесні зелений волос розпустила,

кучері вживала чистою росою,

гай розвеселяла білою красою.

(Марійка Підгірянка)

Тест

1. Що? Берізка

2. Яка? Білокора, зелена, красива, весела

3. Коли? Навесні

4. Де? У гаю

б) Вправа 460, с. 199 – творча робота.

Усна розповідь. Берізка восени. Берізка взимку. Берізка навесні (письмово).

6. Розвиток мовлення: Твори для списування (І.І. Левітан. “Весна. Велика вода”).

Весняна повінь затопила березовий гайок. У чистій прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золоті промені сонця освітлюють білокорі берізки, і вони здаються особливо гарними. Їх рожеві віти ніжно вимальовуються на тлі блакитного неба. Наповнене весняним сонцем повітря огортає ніжною пеленою кожне деревце і надає всьому чарівної краси.

7. Підсумок уроку. Домашнє завдання: Дібрати 5 прислів’їв про весну.

Додаток В

Тема. Узагальнення знань про прикметник.

Мета: закріплювати вміння учнів знаходити прикметник у тексті, ставити до нього запитання. Змінювати за зразком “один – багато”, визначати його роль у реченні; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов і чуйне ставлення до ближнього, шанобливе відношення до сім’ї, батьків; засвоїти значення слів “милосердя”, “щаслива родина”.

Обладнання: чарівна зоряна карта, ілюстративний матеріал, індивіду-альні завдання, підручник, тлумачний словник.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Встаньте діти, всі скоріше,

Посміхніться всім миліше.

Привітайтесь: “Добрий день!”

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Я бачила зірниця впала,

Як на снігу вона лежала.

Як сніг, біліший від лілеї,

Вночі іскрився біля неї,

Її до класу я несу, щоб показать вам цю красу.

- Подивіться, яка гостя сьогодні у нас на уроці. А гостей годиться вітати. Давайте згадаємо рядки віршів про зіроньку.

1. Попрощалось ясне сонце

З чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею.

2. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

3. Сім’я вечеря коло хати

Вечірня зіронька встає.

Донька вечерять подає.

Може ви знаєте, хто автор цих рядків? Що ви про нього знаєте.

- Наша маленька гостя просить, що ми допомогли їй повернутися додому, на зоряне небо. Ви готові до подорожі? Тоді вирушаємо!

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

І.Оголошення теми уроку.

- Але ви повинні знати, що тільки розумні і старання можуть досягти зоряних висот. Тому сьогодні на уроці:

Характеристики

Список файлов ВКР