115438 (591926), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Таблиця 2.2.
Порівняльна характеристика умінь вибіркового переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Вибіркове переказування тексту за запитаннями | 78 | 86 |
| 2 | Вибіркове переказування тексту за планом | 82 | 90 |
| 3 | Вибіркове переказування тексту з використанням сюжетних ілюстрацій | 83 | 93 |
Смисл стислого переказу полягає в тому, що зміст тексту учень має передати коротко, конспективно. Це один із найважчих видів переказу. Учневі необхідно вибрати з тексту основний зміст, передати його зв'язно, послідовно, без пропусків. Але така робота розвиває логічне мислення, прищеплює навички стислого виразного мовлення, виробляє вміння узагальнювати. Проілюструємо роботу над стислим переказом на прикладі фрагменту уроку.
Тема. Стислий переказ тексту "Сміливий вчинок".
І. Вступне слово вчителя і оголошення мети уроку.
— Діти, серед дорослих і дітей є такі, що байдуже ставляться до чужої біди. Але є і такі, які завжди прийдуть на допомогу. Ось про такого хлопчика ми сьогодні прочитаємо. Але ми не просто послухаємо текст, а й повчимося його стисло переказувати.
II. Читання вчителем тексту "Сміливий вчинок".
В один із сонячних днів Федір повертався зі школи додому. У нього був радісний настрій. Дорога пролягала через старенький місток. Підходячи до мосту, хлопчик почув веселі голоси школярів і жалібне поскрипування дощок. Діти, сидячи на поручнях, розгойдували його та верещали від задоволення. І раптом сталося непередбачене. Маленька Світланка. змахнувши рученятами, впала з поручнів у річку і зникла під водою. Не роздумуючи й хвилини, Федір кинувся за нею. Нестерпно довго тягнувся час. І лише тоді, коли Федір вийшов на берег, тримаючи на руках дівчинку, діти полегшено зітхнули. Всі побігли до рятівника і переляканої, але живої Світланки.
III. Визначення теми і основної думки.
— Яка тема цього тексту? А основна думка? Скажіть, у заголовку виражена тема чи й основна думка? А чи можна текст назвати "Гарний вчинок"? А чому автор дібрав заголовок "Сміливий вчинок"?
IV. Змістовий аналіз тексту. Відповідь на запитання:
-
Куди йшов Федір?
-
Яке заняття знайшла собі малеча?
-
Що трапилось зі Світланкою?
-
Хто врятував дівчинку?
-
Чому це трапилось зі Світланкою?
-
Чим міг закінчитись цей випадок?
-
Який висновок ви повинні зробити для себе?
V. Мовний аналіз тексту.
— Як можна по-іншому сказати: радісний (веселий), пролягла (простяглася), жалібно (близько до плачу), верещали (галасували), непередбачено (не думали наперед), раптом (зненацька), зникла (пропала), кинувся (скочив), нестерпно (не можна витерпіти), не роздумуючи (миттю), побігли (помчались), поручні (перила).
— Замініть сполучення слів близькими за значенням: в один із днів (одного разу), верещали від задоволення (задоволено верещали), полегшено зітхнули (зітхнули з полегшенням), тягнувся час (ішов час).
-
А чому автор використав саме ці слова, а не ті, що ми назвали? (Вчитель допомагає учням відчути доцільність авторської лексики).
-
Які слова вживає автор, щоб не повторювались слова Федір і Світланка?
VI. Структурний аналіз тексту.
— Назвіть зачин, кінцівку.
Скільки абзаців виділено в тексті? Як вони між собою пов'язані? (Хлопчик, раптом, нестерпно).
VII. Складання стислого переказу.
VIII. — Прочитайте план.
1. Додому.
-
Старенький місток.
-
Світланка у воді.
4. Дівчинку врятовано.
За цим планом повчимося складати стислий переказ. Я прочитаю перший абзац. Як його зміст можна передати одним реченням. (Федір повертався зі школи).
Зміст наступних абзаців може бути таким:
-
Підходячи до мосту, хлопчик побачив, як малеча розгойдувала поручні старого мосту. Діти верещали від задоволення.
-
Раптом маленька Світланка полетіла у воду. Федір миттю кинувся за нею.
-
Довго тягнувся час, поки рятівник не з'явився з переляканою дівчинкою на руках.
-
Для повторного переказу можна на дошці записати початкові слова абзацу.
Підсумкова бесіда.
— Який текст вам більше до вподоби? (Авторський). Чому?
(Детальніше, яскравіше зображено ситуацію, яка відбулася). А коли в житті нам доводиться говорити стисло?
Результатом використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь стисло переказувати текст і передавати основну думку твору. Уміння стислого переказування твору краще сформовані в учнів експериментального класу, ніж контрольного (див. табл. 2.3.).
Таблиця 2.3.
Порівняльна характеристика умінь стислого переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Визначення теми твору | 76 | 85 |
| 2 | Визначення основної думки твору | 78 | 89 |
| 3 | Вибір основного змісту твору | 81 | 90 |
| 4 | Передача основного змісту послідовно і зв'язно | 74 | 82 |
| 5 | Порівняння авторського та учнівського викладів змісту твору | 77 | 85 |
Творчий переказ передбачав доповнення тексту учнями. До таких ми відносили перекази:
1) з обов'язковим включенням елементів опису, міркування,
критичної оцінки;
-
з творчим доповненням (наприклад, доповнити текст про тварин розповіддю про свого собаку);
-
зі зміною кінцівки;
-
зі зміною особи оповідача;
-
від особи одного з персонажів;
-
зі зміною послідовності передачі окремих епізодів (наприклад, поставити на початок найцікавіший епізод);
-
з елементами інсценування;
8) зі зміною синтаксичних конструкцій іншими, заміною прямої мови на непряму;
-
з заміною певних слів і словосполучень синонімічними;
-
з уведенням у текст порівнянь, епітетів, прислів'їв, сталих виразів.
11) зі зміною літературно-художньої форми переказування тексту (наприклад, зміст байки передати в прозовій формі). Наведемо фрагмент уроку при роботі над творчим переказом.
Тема: Творчий переказ тексту "Граченя".
I. Вступна бесіда вчителя, постановка мети уроку.
— Сьогодні ми навчимося переказувати текст, але не просто переказувати, а творчо, тобто щось додаючи від себе. А про кого ми читатимемо текст, відгадайте:
Чорномазий, білодзьобий
Він за плугом важно ходить,
Черв'ячків, жучків знаходить —
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. (Грак).
— Подивіться на малюнки цих птахів і покажіть грака. Що ви скажете про його зовнішність, що про нього знаєте?
Доповнення вчителя.
Граки — птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім'ї), Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м'якше було пташенятам. Граки — корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комах.
Сьогодні ми послухаємо текст про пригоду, яка сталася з маленьким граченям.
II. Читання вірша під звуки тривожної мелодії.
Періщить злива,
Грім гуркоче,
Пливуть хмарини грозові
І по калюжах у садку
Стрибають бульки дощові.
-
Яку картину ви уявили, слухаючи музику і вірш?
-
Що ще, крім грому і дощу, буває під час грози? (Блискавка).
-
Як ви гадаєте, що сталося з граченям під час грози?
— Зараз ми дізнаємося про це. А також дізнаємось, хто йому
допоміг. На дошці схема:
Г
раченя
Що сталося? Хто допоміг?
III. Читання тексту вчителем.
Граченя
Під час грози блискавка відчахнула від осокора гілляку, на якій було грачине гніздо. Випало з гнізда граченя і, мабуть, загинуло б, та його підібрав Дмитрусь.
Узяв Дмитрусь коробку з-під торта, намостив сінця і посадив туди граченя. Так і підростало воно поволеньки. Хлопчик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром, салатом та яєчним жовтком підгодовувала.
Коли з'явились у дворі каченята, граченя почало пастися з ними. Під осінь молодий грачок уже добре літав. А потім, як дихнуло прохолодою, пристав до грачиної зграї і полетів у вирій.
Вірить Дмитрусь, що навесні його вихованець повернеться і обов'язково постукає до них у вікно.
(А. Орлик).
IV. Змістовий аналіз тексту.
Визначення мети і основної думки. Відповідь на запитання:
Яке нещастя спіткало граченя?
Чому воно випало з гнізда?
Чому граченя не загинуло?
Як лагідно автор називає хлопчика?
Як Дмитрусь доглядав пташеня?
Де і як облаштував Дмитрусь житло для граченятка?
Хто ще, крім Дмитруся, доглядав птаха?
Чим його годували?
З ким потоваришувало граченя?
Коли грачок навчився добре літати?
Як повівся грачик восени? Чому?
На що сподівається Дмитрусь?
Чому пташку на початку оповідання названо граченям, а в кінці — грачком?
Як ви оцінюєте вчинок хлопця?
Одночасно чи послідовно розгортаються події, описані в оповіданні?
V. Фізкультхвилинка.
1—2 — всі пірнають,
З—4 — виринають,
5—6 — на воді кріпнуть крильця молоді,
7—8 — що є сили всі до берега поплили.
9—10 — обтрусились, потягнулись, опустились.
VI. Мовний аналіз тексту.
1. Пояснення значень слів:
Відчахнула — відламала, відокремила, зламала; осокір — дерево; гілляка — велика гілка; намостив — поклав, виклав; поволеньки — потихеньку, повільно; салат – городня рослина; вихованець — той, кого виховують, доглядають.
2. Заміна висловів за зразком.
Блискавка відчахнула гілляку — зламала; підростало поволеньки — потроху росло; намостив сінця — поклав сінця; почало пастися з ними — ходити, гуляти; дихнуло прохолодою — стало холодно; пристав до зграї — приєднався до зграї.
VII. Структурний аналіз тексту, складання плану до нього.
-
Назвіть зачин і кінцівку тексту.
-
На скільки абзаців можна поділити цей текст?
— Про що йтиметься у першому абзаці? Який заголовок доберемо?
Так по черзі аналізуються всі частини тексту і до кожної добирається заголовок.
План.
-
Пташеня в біді.
-
Дмитрик доглядає граченя.
-
Дружба з каченятами.
-
У вирій.
-
Дмитрикові сподівання.
Підбір заголовка до всього тексту:
1. Граченя. 2. Нещастя. 3. Допомога хлопця.
VIII. Виставка "масок настрою".
— Яку маску підберете для читання і переказування кожної з
частин тексту? (Біля кожного пункту плану кріпилася обрана маска).
IX. Детальний переказ тексту (переказують 1—2 учні).
X. Творчий переказ.
1. Переказ від імені грачка.
— Уявіть, що ви і є цей самий грачок. Спробуйте переказати текст
від його імені.
2. Переказ від імені Дмитрика. Завдання для слухачів:
-
варіант — стежить за послідовністю і повнотою викладу матеріалу;
-
варіант – стежить, як оповідач використовує образні слова і вислови;
III варіант — стежить, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.
XI. Робота над осмисленням змісту тексту.
— Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так
сказати.
-
Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!
-
Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!
-
Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!
Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).














