115027 (591770), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

1. Уміння усвідомлювати молодшими школярами функції слова у мовленні – складається із таких мікровмінь:

• пояснити значення слова у даному тексті;

• визначити спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:

• прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:

• відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою:

• скласти речення з різними значеннями багатозначного слова;

• скласти речення з кількома словосполученнями;

• описати два предмети, використовуючи антоніми.

2. Уміння здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом – складається із таких мікровмінь:

• визначити невідомі слова;

• уточнити відтінок значення слова;

• з'ясувати мету вживання того чи іншого слова;

• скласти речення із словом, вжитим у певному значенні;

• дописати речення;

• виконати різні творчі вправи;

• порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних слів на інші;

• усунути недоречні повторення;

• вживати емоційно забарвлену і образну лексику.

3. Уміння самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні – складається із таких мікровмінь:

• спостерігати за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах;

• пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку;

• складати словосполучень із поданих слів;

• вводити в речення антоніми;

• замінювати одні слова іншими;

• складати словосполучення, речення із потрібним словом;

• складати розповіді за опорними словами;

• складати словосполучення з багатозначними словами;

• складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні сформованості словникового запасу молодших школярів за ознаками точності, активізації та багатства:

1. Високий – учень правильно вживає слова в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції слова у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.

2. Середній – на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні словника у невеликому тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно вживає засвоєні слова у власному мовленні, його словник потребує активізації.

3. Низький – учень при використанні і тлумаченні засвоєних слів у невеликому тексті помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції слова у мовленні. Словник бідний, потребує активізації та збагачення. Учень не здатний виправити свої помилки навіть з допомогою педагога.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 1.1–1.3.

Таблиця 1.1. Сформованість умінь усвідомлювати функції слова у мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 1.2. Сформованість умінь здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 1.3. Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі уточнення, активізації та збагачення їх словникового запасу. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь і навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1, 2.

Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 18 учнів експериментального класу 6 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 10 – середній і 2 – низький. У контрольному класі високий рівень визначення даних умінь мали 3 учні, середній – 11 і низький – 6 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості мовленнєвих умінь зросли в обох класах, але в експериментальному класі він виявився значно вищим завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на уточнення, активізацію та збагачення словникового запасу молодших школярів. Отримані дані представлені на діагр. 2.

Діаграма 1. Загальний рівень сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту

Діаграма 2. Характеристика рівнів сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах у кінці експерименту

На формуючому і особливо на теоретико-узагальнюючому етапі експериментального дослідження стало очевидним, що у процесі цілеспрямованого використання системи пропонованих вправ і завдань в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку словникових умінь і навичок, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність даного напрямку роботи.

Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання на уроках розвитку мовлення пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення, збагачення й уточнення словникового запасу школярів порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань на уроках розвитку мовлення здатне забезпечити оптимальне уточнення, активізацію та збагачення словникового запасу у молодших школярів.

Висновки

1. Вивчення стану проблеми в психолінгвістичній та методичній літературі, проведене експериментальне дослідження засвідчило, що ознайомлення із словниковим багатством, словотворчими властивостями, особливостями граматичної будови розкриває учням духовне багатство нашого народу. Відповідно програма передбачає формування у молодших школярів чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письма. Основним завданням таких занять є активне і цілеспрямоване збагачення і удосконалення мовлення учнів; безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів; розвиток логічного мислення; розширення кругозору учнів. Крім цього, в процесі роботи над формуванням власної мовленнєвої діяльності учні оволодівають і контекстовими уміннями.

2. Мовленнєва діяльність дітей особливо бурхливо розвивається в період їх навчання в школі, коли словник зрозумілих слів в учнів різко зростає. Найістотнішою зміною в мовному розвитку є ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст як найважливіші одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Наведені відомості учні повинні засвоювати у процесі навчання.

У процесі шкільного навчання розширюються функції мовлення, яке виникає і розвивається як засіб засвоєння і передачі знань. Мовлення виявляє себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки розвитку мовлення мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, багатого за своїм структурно-логічним і змістовним складом. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готує їх до уважного сприймання мовлення.

Характеристики

Список файлов ВКР