114819 (591720), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Художник може написати портрет відомої людини і зберегти таким чином його зовнішній вигляд для наступних поколінь. Так, портрети О. С. Пушкіна, написані О.А. Кіпренським та В.А. Тропініним, донесли до нас живі риси геніального поета.
Художник може написати портрет нічим не видатної людини і зробити створений ним образ безсмертним. «Така сила мистецтва: обличчя, нічим не примітне, дістає через мистецтво загальне значення, для всіх однаково цікаве, і на людину, яка за життя не привертала до себе уваги, дивляться віки з милості художника, що дав йому своїм пензлем нове життя»,— зазначав В.Г. Бєлінський. [49]
Картина В.Ю. Попкова «Батькова шинель» — автопортрет художника, де зображено немолодого вже чоловіка в шинелі і на другому плані жіночі постаті. Уже з першого погляду виникає відчуття тривожної напруженості, неспокою, навіяне загальним колористичним розв'язком. [58]
Натюрморт — зображення плодів, квітів, предметів мистецтва, домашнього вжитку, старовини тощо. Так само як і в інших жанрах живопису, в натюрморті художник передає своє сприйняття світу, ставлення до нього, відбиває свій час. Тому одні натюрморти вишукані й витончені, другі — чіткі, суворі, на третіх показано красу найелементарніших речей: кошиків, глечиків, тарілок, кухлів, тканин. Такі натюрморти немовби кажуть: «Дивись, які чудові найпростіші речі! Помилуйся ними, та іноді задумайся й над тим, як майстерно «зробила» все природа, який майстер сама людина, що створила й виростила на землі всі її багатства».
Усі розглянуті нами твори належать до станкового живопису. Станковими називають твори, що мають самостійне значення, не пов'язані з архітектурою чи якимось практичним призначенням. Назва ця походить від «станка» (мольберта), за яким художник працює.
Одні картини привертають увагу своєю яскравістю й розкриваються швидше, інші — тільки після тривалого розгляду.
І ми бачимо, яке різне мистецтво різних епох чи в різних художників однієї епохи. У нашому розпорядженні художньо відтворена історія, минуле й сучасне. Ми можемо піти від картини й знову повернутися, порівнювати їх одну з одною. Зупинена на картині миттєвість змушує і нас зупинитися, замислитися. Нині, коли ритм життя вимагає прискорення, можливість зупинитися й подумати, побути на самоті з прекрасним особливо цінна.
Крім станкового існує ще й монументальний живопис. Монументальними називаються твори живопису, пов'язані з архітектурою. Монументальний живопис розрізнюють за технікою виконання. Найпоширенішими є розпис, фреска, мозаїка, панно, зграфіто, вітраж.
Розпис — це твір, виконаний безпосередньо на стіні, для якої його призначено, або на полотні, який потім наклеюють на стіну.
Розпис, зроблений прямо на стіні по мокрій штукатурці, називають фрескою. Фресками розписано стелю і стіни Сикстинської капели в Римі. Виконав їх відомий художник доби Відродження Мікеланджело. Чудові в своїй неповторності фрески Софійського собору в Києві, які відтворюють історію давнього Києва. [20]
Мозаїка — це картина, виконана з шматочків кольорових камінців, емалі, скла та інших твердих матеріалів.
Панно — живописний твір, вставлений у стіну будинку. На відміну від монументального розпису, панно виконують, як правило, на полотні живописною технікою.
Вітраж — картина з кольорового скла.
Графіто — картина, намальована (продряпана спеціальним інструментом) на стіні.
У наш час завдання монументального живопису змінилося: йдеться тепер не про художнє оформлення окремих архітектурних споруд, а про формування усього довколишнього середовища. У такому комплексному розв'язку важливі не тільки всі види монументального, монументально-декоративного живопису та скульптури, а й усі види образотворчого мистецтва. [63]
Більшість наших знань про довколишній світ ми набуваємо завдяки зору. «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути»,— у цьому прислів'ї точно підкреслено значення зорового сприйняття світу. Чи думаємо ми про щось важливе для нас, чи намагаємося пригадати що-небудь з минулого — в нашій уяві мимоволі постають зорові образи. [17]
У повсякденному житті зір часто притуплюється, ніби звикає до того, що ми бачимо щодня. Око бачить тільки найнеобхідніше, допомагаючи нам орієнтуватися в довколишній обстановці. Звичайно, щоб упізнати знайому людину чи відрізнити яблуко від груші, досить просто мати зір. Проте можна дивитися й мало бачити. Живопис допомагає людині розвинути здатність помічати й вирізняти розмаїтість, барвистість явищ природи довкола нас. Живопис не просто розвиває фізичну зіркість ока, а відточує здатність швидко й точно виділяти головне, оцінювати багатство відтінків та переливів світла й тіні, відчути красу кольорових поєднань. Пляма сонячного світла, бліде мерехтіння похмурого дня, випадковий кольоровий контраст, фактура дерева, відтінки тканини — усе це, побачене зірким оком живописця, набуває в картині особливого значення, пробуджуючи в нас почуття подиву, радості, захоплення розмаїттям світу, відкриває красу в повсякденному житті.
Живопис допомагає у всьому нашому житті. Навіть в опануванні професії. Не можна стати умільцем і майстром своєї справи без розвинутого зору, гострого й точного ока, обійтись без зорово-образного бачення, просторового мислення, колористичної грамоти. Ткачі не зможуть створювати тканини, не розвинувши уміння розрізняти тонкі кольорові відтінки, поєднання кольорів. Майбутнім поліграфістам важливо опанувати колористичну грамоту, щоб виготовляти добрі книжки. Чуття кольору необхідне будівельникам, особливо малярам: адже від них багато в чому залежить кольоровий клімат будованого чи ремонтованого приміщення. Лекальникам і гравірувальникам необхідне розвинуте просторове мислення.
Більшість з нас уміє бачити й розрізняти тільки найзагальніші кольори та лише деякі відтінки їх. Мистецтво живопису здатне відкрити людині те, чого вона раніше не помічала, не розрізняла. Проте живопис — це не тільки свято для ока, а й робота для розуму та для душі.
Таким чином, вдалий відбір засобів мистецтва до уроків класного сприяє формуванню естетичних почуттів, допомагає глибше осягнути красу навколишнього світу, виховує тонкість, емоційно робить дитячі серця сприйнятливими до добра.
2.2 Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання
Нами був проведений експеримент, з метою перевірки формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання, за допомогою засобів мистецтва. В ньому брали участь два класи (контрольний і експериментальний) загальною чисельністю 54 учнів (28 і 26 учнів). Експериментальним класом було визначено 3 клас Соколівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області, а контрольним класом – 3 клас Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області. На основі проведених бесід та спостережень ми зробили висновок, що рівень естетичної вихованості молодших школярів на уроках класного читання, коливається між середнім і низьким з перевагою останнього. Це, на наш погляд, зумовлюється недостатньою роботою над образністю художньої мови літературного твору, над словом як засобом збагачення особистості, а також ігноруванням творчих методів роботи з використанням засобів мистецтва.
В процесі написання дипломної роботи була сформована гіпотеза: якщо на уроках класного читання систематично використовувати засоби мистецтва, то формування естетичних почуттів, інтелектуальний, творчий і духовний розвиток учнів буде ефективнішим.
Під час дослідження, ми з'ясовували інтерес учнів до мистецтва та перевіряли ефективність уроку класного читання, на якому використовувались засоби образотворчого мистецтва.
В процесі експериментальної роботи нами проаналізовано програму з «Читання»; проаналізовано роботу вчителів; розроблені і підготовлені запитання анкети; підібраний наочний матеріал, до уроків класного читання.
Проаналізувавши програму, можна зробити такі висновки: помітно збільшився об'єм матеріалу, учні вчаться розрізняти твори різних жанрів, їм дається інформація про засоби виразності - епітети, порівняння.
Підвищення рівня складності при читанні, збільшення обсягу матеріалу для читання, уваги до зображувальних засобів - все це, безумовно, має вагоме значення для розвитку учнів. Однак, як показало дослідження, для вирішення завдання загального розвитку учнів, формування естетичних почуттів, важливим є не кількість прочитаного, а висока художня цінність творів, які пропонуються учням для читання.
В основу відбору матеріалів для читання покладені принципи наочності, доступності і розвитку мовлення.
Недостатньо приділяється уваги пізнанню самих художніх творів, а якщо це і відбувається, то лише поверхово.
Важливо правильно підходити до сприймання художнього твору. Потенціальні можливості творів безмежні. В результаті спілкування з творами мистецтва розвиваються естетичні почуття, потреби, смаки, формується моральний і естетичний ідеал особистості.
Відсутність на уроці художнього циклу теоретичного матеріалу про мистецтво, його види, представників, художніх творів є, на наш погляд, головним його недоліком.
Для учнів 3 класу була розроблена система запитань, які були представлені в анкеті (дод. 4):
1.Часто ти відвідуєш театр, музей, художні виставки ?
2. Чи вважаєш ти що цього достатньо для того, щоб бути культурною людиною?
3. Легко тобі вдається описати ту, чи іншу художню картину на уроках читання?
4. Що ти знаєш про мистецтво?
5. Подобаються тобі твори, передачі про мистецтво?
6. Які художники тобі відомі?
7. Хотів ти, щоб у школі був новий урок, на якому розповідали про мистецтво?
Дані анкетування подані у таблиці (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Інтерес до мистецтва учнів контрольного і експериментального класів на початку експерименту
| № п/п | Рівень інтересу до мистецтва | Контрольний клас | Експериментальний клас |
| 1. | Високий | 17 % | 15 % |
| 2. | Середній | 36 % | 39 % |
| 3. | Низький | 47 % | 46 % |
Аналіз отриманих даних показав, що багато учнів має низький рівень (47 % і 46 %) інтересу до засобів мистецтва, середній – 36 і 39 %, а високий – 17 і 15 % учнів класу.
З метою виявлення можливостей засобів мистецтва на уроках класного читання, був розроблений урок. На ньому використовувались засоби мистецтва: репродукції картин, малюнки, ілюстрації, художні фотографії.
Учням були показані картини І.Левітана "Золота осінь", Т.Яблонської "Щедра осінь", О.Антонича "Осінь", "Ліс", К.Підгурської "Осінь", О.Гордона "Рання осінь", Ю.Волкова "Жовтень", репродукції картин І.Шишкіна, В.Федорова, А.Задорожного про осінь.
Правильна організація уроку вимагає: чітку постановку мети, завдань уроку, використання засобів, які активізують логічне і образне мислення, самостійну діяльність учнів, а також своєчасну допомогу слабшим учням.
На урок діти принесли вірші про осінь, картинки. Діяльність на уроці була різноманітною: діти слухали музику, розглядали репродукції картин, декламували вірші.
Картина Т.О.Яблонської "Ліс" (дод. 5) розглянута у супроводі музики, справила на дітей неповторне враження. За виразом обличчя, очей, за рухами дітей можна було помітити, що вони ніби й насправді відчувають те, про що говорять.
Вже сама незвичайна форма занять викликала радісний настрій. Музика підказала їм те, чого не міг показати художник: шелест листя від вітерця, що налетів, дзюрчання води, що біжить між повалених дерев, спів птахів.
Цікаві висловлювання дітей: "Мені хочеться довго - довго слухати музику і дивитися на картину" (Сергій); "Повітря чисте, прозоре, все так добре видно, здається, травичку видно" (Оксана).
Розглядаючи картину О.К.Антонича «Осінь» (дод. 6), діти схоплюють найбільш яскраві, предметні ознаки. За своїм характером оцінки дітей розрізнені, дещо поверхові, але дуже емоційні, не вимушені, імпульсивні. Учні користуються мотиваціями, порівняннями, застосовують образні вислови.
Наприклад, Оля Т. (8 років) детально розповідає зміст картини: «Світить яскраве сонечко. Жовтокоса хазяйка прибрала кущі, дерева. Кружляють листочки. До нас завітала осінь».
Учні користуються лаконічними виразами, помічають відмінності ознак і явищ. «Стоїть кремезний, величавий і мужній дуб. А поряд червоніє кетягами горобина. Дерева стоять, мов зачаровані» (Назар); "Лише ялини стоять задумані, синьо - зелені." (Таня); "До нас завітала золота, чарівна, жовтокоса осінь" (Юля).
Тут безперечна спостережливість, учні відчувають красу барв природи, рух ( «пливуть поблизу білі хмарки, а в далеченні - сіруваті»), перспективу, настрій («у картині дуже тихо»). Ці висловлювання - результат цілеспрямованого спостереження під керівництвом вчителя, яке свідчить про певні зрушення в естетичному розвитку.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
