114775 (591699), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Ілюстрації підручників часто використовувалися у процесі екологічного виховання школярів, особливо через відсутність у школі відповідних наочних посібників. У такому випадку ілюстрації у підручниках ставали основними джерелами нової інформації. Організовуючи роботу з підручником, ми враховували, що підручники створювались без урахування специфіки екологічного виховання. Тому ми вводили додаткові вказівки для учнів щодо визначення екологічної спрямованості матеріалу підручника. До кожного малюнка продумувався ряд завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення екологічних ознак різних предметів та явищ, що зображені на малюнках.
Так, під час вивчення теми «Кругообіг води в природі» ми пропонували учням виконати наступні завдання:
• розглянь малюнок;
• простеж, куди зникає дощова вода;
• що станеться, коли вода пройде через забруднений шар гірських порід?
• як запобігти порушенню кругообігу води у природі, тощо. Важливим засобом екологічного виховання молодших школярів, відповідним до даного вік, були екологічні ігри та цікаві завдання. Наведемо приклади таких ігор та вправ.
1. Гра «Малята».
Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша – малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.
Завдання:
1. Фантазування: барлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?
2. Метод фантограм:
Заєць бігає, стрибає. а) перенесемо зайця із степу в море – як буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:
а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»
б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...
II. Гра Знайди свою маму.
Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. Учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.
Завдання:
1. Символічна синектика – імітація повадок свійських тварин.
2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання – як будуть спілкуватися, як харчуватися?
а) як будуть жити собака із лошам?;
б) корова з кошеням?
III. Гра «Який це птах?»
Програмовий зміст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).
Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів.
Хід гри
На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Дається завдання: дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).
Індивідуальне змагання.
За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:
1. Фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»
2. Метод каталогу (перенесення властивостей неживих об’єктів на птаха): вода птах без запаху без кольору рідка і т.д.
3. Метод мозкового штурму.
Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?
Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.
І. Гра «Що де росте?»
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).
Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.
Завдання:
1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм – на луки; рослини луків – у ліс. Що в результаті цього трапиться?
2. Метод фантастичної проблеми.
Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;
б) у ставку – води?; в) на луках ростимуть лише дуби?
II. Гра «Хто де живе?»
Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.
Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір’я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).
Завдання:
1. За методом каталогу створити нове середовище існування.
2. Мозковий штурм.
Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?
III. Гра «Підбери гриб».
Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.
Унаочнення. Картки із зображенням грибів.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з’являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару – до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників – отруйних.
Завдання:
1. Екологічне прогнозування.
Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?
2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).
У процесі проведення дидактичних ігор екологічного спрямування ми використали такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей:
І. Фантазування.
1. Типові прийоми фантазування:
а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.
Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він – травоїдна тварина);
б) збільшення або зменшення об’єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;
в) прискорення чи уповільнення дії об’єкта або його властивостей. На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;
г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.
На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;
д) зміна середовища існування для певного об’єкта: риба живе в пустелі...;
є) надати живому об’єкту рис неживого та навпаки.
2. Метод асоціацій чи каталогу слугує для перенесення властивостей одного об’єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводилася велика кількість наслідків, генерувалися нові фантастичні ідеї.
Живий об’єкт: крокодил зелений, зубатий, пливучий.
Неживий об’єкт: стілець дерев’яний, складний, м’який.
Переносимо властивості одного об’єкта на інший:
Дерев’яний крокодил – сувенір.
Складний крокодил – іграшка.
Стілець зелений – пофарбований зеленою фарбою.
3. Вправа «Робінзон Крузо».
Ситуативні завдання, мета яких – знайти способи виживання в екстремальних умовах.
4. Вправа «Чорний ящик».
Мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.
У чорному ящику плід.
– Сухий чи соковитий?
– Великий чи малий?
– Круглий чи продовгуватий?
– Їстівний чи ні?
– Червоний чи зелений? і т.п.
II. Мозковий штурм.
Під час проведення мозкового штурму створювалися 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення – генеруванні – заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов’язково записувався вчителем.
На другому етапі – оцінці – кожна ідея піддавалася експертизі і вибиралися оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.
III. Метод фокальних об’єктів.
Суть методу полягає в тому, що вибирався об’єкт, систему тримали у фокусі уваги і переносили на неї властивості інших, що не мали до неї ніякого відношення, об’єктів. При цьому виникали незвичайні сполучення, які вчитель прагнув розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовувався таким чином:
– вибирався об’єкт, який необхідно вдосконалити;
– формувалася мета його вдосконалення;
– вибиралися із книг, газет, журналів кілька випадкових об’єктів, записують їх ознаки;
– ці ознаки переносилися на даний об’єкт.
Приклад.
Об’єкт – річка. Випадкові об’єкти:
бджола працелюбна маленька кусюча кішка гнучка зубата пухнаста
Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...
IV. Метод фантограм полягає у тому, що прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об’єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій – типові прийоми.
Карась риба вкрита лускою тіло видовжене живе у воді, плаває...
Перенесемо у ліс: як буде рухатися? як дихати? як рятуватися від ворогів?
Реалізація розглянутої системи заходів підвищувала ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливала на екологічний розвиток дітей молодшого шкільного віку.
Для усвідомлення учнями того, що етичні норми і правила поширюються як у стосунках між людьми так і зі світом природи, ми використовували різноманітні завдання і вправи екологічної спрямованості і у процесі навчання іншим навчальним дисциплінам. Основна роль при цьому належала художньому слову, а, отже, урокам читання. Так, слова із поезії «Щоглик» П.А. Грабовського: «Не то пташки, милі дітки, – шкода навіть черв’яка» – були ключовими у формуванні гуманного ставлення молодших школярів до всього живого. Пройти емоційну школі – школу виховання добрих почуттів (В. Сухомлинський) допомагали дітям і твори А. Дрофаня «На велику воду», Н. Забіли «Журавлик», В. Сухомлинського «Не забувай про джерело», А. Хорунжого «Плакучий бук» та ін.
Працюючи над поезією А. Костецького «Не хочу», вчитель наголошував, що все живе має право на жити так само, як і людина («І стеблинку, гілку чи травинку я не ображу – це страшенний гріх!»), а охороні ти природу треба заради неї самої («Метелика лов» ти я не хочу; він – квітка неба, хай живе собі!»).
Використовуючи фрагменти художніх творів, учитель пропонував школярам розв’язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомлював їх із правилами екологічно грамотної поведінки у природі не у формі моралізування, а надаючи їм право вибору варіанта поведінки, змогу умотивувати його. З цією метою використовувалися твори Є. Гуцала «Зайці», В. Носака «Несподівана зустріч», О. Копиленка «Весна в лісі», В. Кави «Він живий», А. Бортняка «Зламана гілка» та ін. За допомогою цих творів створювалися такі педагогічні ситуації, які мали значний виховний вплив, сприяли формуванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього їхні знання є лише «інтелектуальним баластом».
Ми враховували, що досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості екоцентричного типу можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідувалися з творів О. Вишні «Вдячні шпаки», О. Левченка «Якщо допоможемо», О. Довженка «Матусин город», В. Скуратівського «Лелечина криниця» та ін.
Також ми залучали дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних проблем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
