114772 (591697), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

На необхідності посилення практичної спрямованості в навчанні математики особливо наголошувалось у роботах А.С.Макаренка: “Дуже важливе вміння вчителя правильно визначити ті «вузли» знання, від міцності яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей, уміння користуватись знаннями” [40, 139]. Тому навчання математики в початкових класах необхідно пов'язувати з першими кроками у практичній підготовці учнів до оволодіння ними такими вміннями і навичками, які є необхідними в майбутньому людині будь-якої професії.

Теорія і практика застосування принципу зв'язку трудового навчання з життям порівняно широко і глибоко розроблена для старших класів школи, дещо менше — для середньої ланки і значно слабше — для молодших класів. На необхідність формування вмінь і навичок, які повинні знайти безпосереднє застосування в різних видах практичної діяльності учнів, вказується в роботах Я.А.Короля [31], О.Я.Савченко [56], А.М. Пишкало [54] та інших. Але в методиці навчання молодших школярів, в тому числі трудового навчання, ці загальні положення ще не розроблені, не були застосовані, а тому мало впливають на практику навчання.

Перед початковою школою, як першою ланкою в загальній системі

середньої освіти, ставляться такі завдання:

• формувати в учнів первісні уявлення про природу і суспільство;

• використовувати навчальний матеріал і весь процес навчання для

• збагачення свідомості, для розвитку цікавості до пізнання;

• формувати систему практичних умінь і навичок;

• розвивати просторові уявлення учнів;

• підготувати учнів до успішного навчання на наступному етапі школи [38, 203].

Теорія і практика в навчанні — дві нерозривно пов'язані сторони єдиного процесу пізнання. Успішність формування в учнів системи знань, умінь і навичок, а також розуміння їх життєвості і усвідомлення їх як засобу перетворення дійсності в кінцевому результаті визначається тим, наскільки правильно і послідовно реалізується принцип зв'язку теорії ї практики у всій системі навчання. В ході навчання учень повинен не тільки засвоїти основи наукових знань, а й оволодіти способами їх застосування на практиці, набути широких умінь ефективного використання знань в практичній діяльності, в тому числі трудовій. Розв'язання цих завдань значною мірою пов'язано з правильною реалізацією принципу зв'язку навчання із життям узагалі і в трудовому навчанні зокрема.

Зараз склалось таке становище, при якому, з одного боку, визнається

необхідність посилення практичної спрямованості в навчанні молодших школярів. З другого боку (як показує практика), багато методистів і вчителів не знають, не вміють використовувати навчальний матеріал для реалізації принципу зв'язку навчання з життям. Процес формування практичних умінь і навичок у процесі трудового навчання є, в основному, випадковим, оскільки методика реалізації принципу зв'язку трудового навчання з життям недостатньо розроблена [21, 54].

Сама система знань навчальних предметів 1-4 класів дозволяє формувати первісні уявлення про світ, і все, що закладається учням цією системою навчальних предметів у початкових класах, визначає на багато років вперед успішність і рівень процесу формування особистості людини.

Молодші школярі не оволодівають законами природи, які можна безпосередньо застосовувати у процесі виробництва [59, 20]. Це завдання вирішується у старших класах загальноосвітньої школи, де вивчаються систематичні курси природничо-математичного циклу: фізика, хімія, біологія і т.д., учні засвоюють наукові основи сучасного виробництва. Отже, в розгорнутій формі принцип зв'язку навчання з життям може бути здійснений в старших класах середньої школи.

Проте з таким, яке стало традиційним, трактуванням вирішення цього питання повністю погодитись не можна. Уже на дошкільному етапі розвитку дитина безпосередньо сприймає з навколишнього середовища все те, що вона бачить, чує, відчуває, тобто пізнає реальний світ. У результаті цього вона мимовільно одержує первісні (нехай несистематичні) відомості про працю, природу, суспільство. Пізніше ці відомості систематизуються, використовуються і розвиваються у процесі засвоєння предметів початкових класів.

На сучасному етапі змінилась і роль початкової школи. У загальній системі навчання і виховання людини вона ставить своєю метою формувати в молодших школярів не тільки елементарні вміння і навички (читати, писати, розказувати, лічити та інше), але й розвивати важливі інтелектуальні вміння, забезпечувати загальний розвиток молодших школярів, їх всебічне виховання.

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження формування графічних умінь на уроках трудового навчання в початкових класах

2.1 Методика експериментального дослідження

Слід відмітити, що відповідно до програми з трудового навчання для 1 класу [52], графічні уміння і навички формуються на різних уроках, навіть спеціально і не присвяченим ескізам та елементарним геометричним побудовам. так, при вивченні теми «Види праці і світ професій» в учнів формується поняття про працю розумову, фізичну, художню, а також про світ професій: природничі, технічні, обслуговуючі, знаково-інформаційні, художні.

Також учні дізнаються про види паперу, його властивості, вироби з паперу і т. ін.

На цьому занятті проводиться практична робота:

1.Організація робочого місця для роботи з папером.

2. Досліди і спостереження над властивостями паперу. Розривання паперу вздовж і впоперек волокон.

3. Створення аплікацій з різаного паперу.

За результатами заняття учень виявляє мовленнєві, графічні, практичні уміння. Мовленнєві: називає основні напрями трудової діяльності людини (природа, обслуговування себе й інших людей; інформаційні знаки, техніка, художні образи), види праці (розумову, фізичну, художню); види паперу. Графічні: орієнтується у зображеннях професій на малюнках підручника і посібників, наводить приклади розумової, фізичної і художньої праці. Практичні: з допомогою учителя раціонально організовує робоче місце, створює з клаптиків паперу площинне зображення за зразком, малюнком або власним задумом. У процесі інтегрованих занять поєднує мовленнєві, графічні і практичні уміння в сюжетну композицію.

Ця вимога комплексного формування умінь поширюється на всі наступні теми інтегрованих занять.

При вивченні теми «Елементарна графіка» учні вивчають елементи технічної графіки: основна лінія (контурна), штрих-пунктирна з двома точками (лінія згину), хвиляста і зигзагоподібна лінії в орнаментах.

Проводиться практична робота на вибір учнів:

1. Обведення на папері шаблонів і трафаретів для орнаментальних композицій.

2. Згинання і складання паперу (оригамі).

Проводиться інтеграція за спільною темою з г художньої праці: "Ми у хвилях і в промінні помічаєм красу ліній" або за іншою темою на вибір і учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви і призначення ліній: контурна – різання, штрихпунктирна з двома точками — лінія згину, хвиляста і ламана лінія — для орнаментів; 2) графічні: розрізняє призначення ліній згину, креслить основну лінію і штрихпунктирну з двома точками, орієнтується у напрямах проведення ліній (вниз, вгору, праворуч, ліворуч); 3) практичні: згинає і складає папір під час виготовлення виробів згідно з графічними позначеннями, створює орнаментальні композиції на папері шляхом обведення шаблонів та трафаретів.

При вивченні теми «Технологія різання паперу» учні вивчають основи різання паперу ножицями, симетричне вирізування.

Проводиться практична робота (на вибір учнів) наступного змісту:

1. Виготовлення дидактичного матеріалу, дидактичних ігор.

2. Виготовлення виробів симетричної форми.

Відбувається інтеграція за спільною темою з художньої праці: "Веселковий твір Краплинки, Сонця, Зайчика, Іскринки" або за іншою темою на вибір учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: розрізняє поняття "розрізати", "надрізати", "вирізати"; 2) графічні: розрізняє за призначенням лінії художньої і технічної графіки; 3) практичні: володіє прийомами різання паперу ножицями за прямолінійною і криволінійною розміткою, дотримується правил безпечної праці з ножицями [76, 53].

Вивчаючи тему «Елементарна графіка» у 2 класі, в учнів формується поняття про лінії креслення: розмірна, виносна, основна. Також вони вивчають вимірювання і розмічання лінійкою, кутником, роблять начерки від руки простих форм довкілля.

Проводиться практична робота (на вибір учителя):

1. Розмічання і вирізання з картону геометричних фігур.

2. Конструювання з геометричних фігур силуетних споруд і машин.

3.Виконання начерків виробів простої форми [52].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: має уявлення про графічну грамоту, діораму, розуміє походження термінів "розмірна, виносна, основна"; 2) графічні: розрізняє у кресленнях графічні лінії (контурну, розмірну, виносну, основну), начерки художніх зображень; 3) практичні: вимірює і розмічає деталі за допомогою лінійки, кутника, конструює з геометричних фігур силуети споруд і машин, виконує від руки начерки простих форм довкілля.

Вивчаючи тему «Елементи технічної графіки», учні дізнаються про куб, конус, вивчають розміри геометричних тіл для побудови креслень їх розгорток, а також радіус, діаметр кола.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Креслення розгорток куба, конуса.

2. Виготовлення іграшок із паперу і картону на основі розгорток куба, конуса.

3. Колективна робота: виготовлення кубиків із зображенням літер для першокласників; ковпачків для чарівників [46].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви об'ємних фігур куба, конуса, різницю між діаметром і радіусом кола; 2) графічні: розпізнає у зображеннях форми куба, конуса, розрізняє у кресленнях діаметр і радіус, правильно користується креслярськими інструментами: лінійкою і циркулем, виконує креслення розгорток об'ємних виробів; 3) практичні: знімає розміри з предметів кубічної форми і позначає їх на кресленнях, виготовляє вироби об’ємної форми.

Покажемо методику формування у молодших школярів графічних умінь і навичок у процесі проведення занять з трудового навчання.

На занятті використовується таблиця "Елементи графічної грамоти", зразок коробки, її ескіз, кольоровий картон, папір, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, технологічна картка.

Вчитель проводить вступну бесіду.

— Уважно прослухайте казку і скажіть, хто її головний герой.

Креслярські лінії

В одному простому Олівці жили-були Креслярські Лінії. Всі вони були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Однак Лінії цього не знали, а тому з'являлися з олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду. Гумка й каже; "Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру".

Почав Олівець обводити контур, та раптом з'явилася пунктирна Лінія. Гумка її одразу й витерла. Злякалися Лінії, перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватись черги. Лінія Контуру, по якій деталь вирізують, — товста. Лінія Згину — пунктирна. Розмірна Лінія — тонка. Місця нанесення клею теж мають особливе позначення — короткі штрихи. Хвиляста Лінія вказує на місце розриву. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Креслярські Лінії до порядку.

Хто головний герой казки?

Чому засумував Олівець?

Хто провчив такі неорганізовані лінії?

Щоб не траплялися такі неприємні пригоди з вашими олівцями, ми сьогодні повторимо основні креслярські лінії.

На дошці таблиця «Елементи графічної грамоти», за якою

повторюємо різні лінії, місця нанесення клею, центр і радіус кола.

Сьогодні ми будуватимемо ескіз коробки. Що ж означає слово "ескіз"?

Ескіз — виконаний від руки рисунок з основними розмірами предмета або деталі.

Далі відбувається ознайомлення учнів з професією кресляра.

— Люди якої професії займаються кресленням ескізів? (Креслярі)

На папері я, мов тіні,

Креслю різні види ліній:

Основну, тонку, суцільну,

Осьову і штрихову.

Через них я виріб цілий

Бачу, ніби наяву.

Це справді так. Перш ніж виготовити будь-який виріб, конструювати машини чи будувати будинки, їх зображують на кресленнях, ескізах, схемах. На одних кресленнях показують конструкцію в цілому, на інших — складові частини виробів чи споруд.

Ескізи, технічні рисунки, креслення деталей і машин виконують креслярі. Робота кресляра вимагає великої точності у виконанні креслень, акуратності, уважності.

На уроці ви попрацюєте креслярами.

Далі проводиться розгляд зразка виробу (рис.).

— Ось таку коробочку ми будемо виготовляти на уроці. Щоб її виготовити, потрібно спочатку виконати ескіз.

Далі учні ознайомлюються із технологією виготовлення виробу. (Розглядають технологічну картку та ескіз коробки).

Картон якого розміру слід взяти?

Які лінії використовує кресляр?

Виконайте такий самий ескіз — це буде нижня частина, а другий —

кришка коробки.

Характеристики

Список файлов ВКР