114404 (591627), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Червона Шапочка. Ну звичайно, ні!
Вовк. Але я тебе можу з'їсти!
Червона Шапочка. Ти цього не зможеш зробити, тому що ти такий добрий, лагідний, І очі у тебе лагідні.
Вовк. Невже такий гарний? Але ж мене ніхто не любить.
Червона Шапочка. Чому ніхто? Я тебе люблю.
Вовк. Ой лишенько, то я вже зовсім добрий став, як той маленький І ласкавий котик, від твоїх добрих і теплих слів. А куди ж ти йдеш?
Червона Шапочка. До бабусі на День народження. Пішли зі мною. Ось я і пиріг смачний несу, і дощечку кухонну, яку сама розмалювала.
Вовк. Дуже вдячний за запрошення. Але ж у мене подарунка немає. Давай бабусі подаруємо ці гарні квіти.
Червона Шапочка. Що ти, Вовчику! Квіток не можна рвати, вони живі! 1 хочуть, щоб ми не рвали їх, а милувалися ними. Я квіточки не рвала, а намалювала на дощечці. А ти краще допомагатимеш бабусі по господарству. (Підходять до хати. Стукають у двері).
Бабуся. Хто там?
Червона Шапочка.
Чую, хвіртка зарипіла,
Це бабуся наша мила!
Мчу скоріше зустрічати,
А старенька, як завжди,
Починає пригощати:
— Ну ж бо, ближче підійди.
Як завжди, з її приходом
Стане весело в сім'ї.
Все послухаємо згодом —
І казки, й пісні її.
Чую, хвіртка зарипіла,
У дворі бабуся мила!
Обніму хутчіш стареньку.
Нині хороше в саду!
Ковдру винесу м'якеньку,
Дві подушки покладу.
Поряд сядем на терасці,
Старшим я наллю чайку,
І полинемо у казці
На казковім літаку... (С. Гюльнехра).
Бабуся. Добрий день, моя внученько,
Добрий день. Вовчику. Червона Шапочка. Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров'я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.
Бажаю тобі я сто років прожити,
Нехай тебе люблять онуки і діти.
Нехай тебе старість не квапить, минає,
І серце твоє хай нещастя не крає.
Живи ти ще довго на світі оцім —
На радість онукам і дітям своїм! (С. Патра).
Бабуся. Дякую, дякую, рідненька!
Червона Шапочка. Ось тобі подарунок, який я приготувала сама. (Дає кухонну дощечку.)
Бабуся. Ой, яка вона чудова! А квіти, неначе живі. Ти дуже гарно малюєш, молодець!
Вовк. А я, бабусю, завжди допомагатиму тобі по господарству. Бабуся. Дякую тобі, внученько, дякую тобі, Вовчику! А зараз я вас запрошую до столу пити чай із смачним пирогом.
Вчитель. А ви, дітки, як вітаєте своїх бабусь? Можливо, хтось із вас знає віршики про них.
3. Вступна бесіда.
-
Пригадайте, що подарувала Червона Шапочка своїй бабусі.
-
Що було зображено на кухонній дощечці? (Демонструється кухонна дощечка).
-
Як називається узор, який має довільну композицію? {Візерунком.)
-
А якщо узор утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів? (То він називається орнаментом).
-
То який узор зображений на цій дощечці?
-
Художник в узорі може намалювати такі елементи, яких у природної квітки немає. Така переробка природних форм називається декоративною або стилізованою.
4. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).
5. Поетапне виконання композиції вчителем.
-
Практична діяльність учнів.
III. Підсумок уроку.
-
Перегляд і оцінювання композиції вчителем.
-
Демонстрування виробів учнями.
Додаток Б
Конспект уроку образотворчого мистецтва
Тема. Ритмічний поворот елементів у крузі. Візерунок для круглого блюда.
Мета. Продовжити знайомство учнів із традиційним видом українського декоративно-прикладного мистецтва — петриківським розписом. Закріплювати поняття про ритм, симетрію. Розвивати відчуття кольорової гармонії, зорово-рухової координації, уяви, фантазії при створенні декоративної композиції у крузі. Вдосконалювати навички роботи з фарбами. Виховувати любов до мистецтва.
Обладнання. Декоративні тарелі, фотографії, слайди, роботи дітей, таблиці, малюнки Із зображенням декоративних розписів на предметах домашнього вжитку. Г. Самарська "Шкатулка", В. Гуз "Таріль, баклага", Ф.Панко, вироби з дерева "Декоративний розпис".
Хід уроку
I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
II. Робота над темою уроку.
1. Вступна частина.
— Багато майстрів декоративно-прикладного мистецтва виготовляють і розписують не лише тарілки, а й інші предмети домашнього вжитку.
Як ми вже говорили на попередньому уроці, одним із найвідоміших центрів, що здавна уславився своєрідним мистецтвом розпису в Україні, є село Петриківка Дніпропетровської області. Від покоління до покоління тут передавалися основи декоративного розпису господарських і побутових речей. Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання для декоративного оздоблення рослинно-квіткового орнаменту. Він відзначався легкістю та виразністю загального композиційного вирішення.
Для малювання використовували крейду, сажу, кольорову глину, саморобні рослинні фарби, анілінові фарбники. Малюнок наносили за допомогою пензлика, виготовленого з котячої шерсті, а грона калини вимальовували кінчиком пальця. Анілінові барвники, як і рослинні, розводили жовтком.
3. Практична діяльність учителя та учнів.
— В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Спочатку намалюйте коло. Поміркуйте над тим, з яких елементів складатиметься візерунок і як його розташувати. Якщо захочете прикрасити тарілку симетричним візерунком, треба спочатку поділити коло на рівні частини, а вже потім промалювати елементи. Визначивши основні елементи композиції, наприклад, найбільшої квітки чи грона ягід, намалюйте їх, а потім окремими мазками зробіть пелюстки майбутніх квітів.
Спробуйте скористатися різними типами мазків.
4. Словникова робота.
Орнаментом називається узор, який утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів.
Візерунком називається узор, який має довільну композицію.
IV. Підсумок уроку. Виставка та аналіз малюнків.