113986 (591544), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

На етапі мотивації (повідомлення теми, мети та завдань уроку) дидактичні ігри використовуються не просто так, а з огляду на те, що на цьому етапі виховуються потреби та особистісно-значущі мотиви. З огляду на це рекомендуємо використовувати наступні ігри: «Хто що почує?», «Хто уважніший».

На етапі вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення) доцільними будуть ігри: «Телеграф», «Лото в парах», «Чарівна паличка», «Ланцюжок».

На етапі закріплення вивченого матеріалу й узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок варто було б використати такі ігри, як: «Живі слова», «Вгадай, що я сказав», «Підбери слова».

Контроль знань, умінь і навичок та підсумок уроку можна провести за допомогою дидактичних ігор «Новосілля у Незнайка», «Що у нас є», а пояснення домашнього завдання – «Злови п’ять слів».

На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):

1) низький – пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

2) середній – пізнавальний інтерес пов’язаний із зовнішніми ознаками об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Що це?»);

3) високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків, які пояснюють суть об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Чому?», «Як?»);

4) дуже високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці 2.

Таблиця 2.

Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи дидактичних ігор на уроках у початкових класах.

Позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що умовами оптимальної організації ігрової діяльності є: доцільний вибір системи дидактичних ігор у початковій школі на кожному уроці; оптимальне використання системи дидактичних ігор на тих чи інших етапах уроку.

Висновки

Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі розвивального потенціалу дидактичних ігор у початковій школі, дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми дійшли до таких висновків:

Потреба сучасного суспільства вимагає від школи найбільш результативних методів навчання та виховання і ця потреба стоїть перед початковою ланкою освіти.

Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема використань дидактичних ігор має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу до вирішення цієї проблеми: відсутня науково обґрунтована система дидактичних ігор та методика їх використання у початковій школі.

Пошуки ефективної системи використання дидактичних ігор спонукали нас до вивчення психолого-педагогічних умов їх використання. На основі аналізу психолого-педагогічних умов використання дидактичних ігор були сформульовані вимоги до методики їх проведення:

— методика повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;

— вона повинна забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя і учня;

— методика повинна сприяти оптимальному розвитку кожного школяра;

— навчання за даною методичною системою повинно забезпечувати кожному учневі фізичне і психологічне здоров’я.

Для досягнення поставлених задач розроблена система дидактичних ігор (див. параграф 2.2.), узагальнено зміст понять «дидактична гра» і «система дидактичних ігор», сформульовано вимоги до проведення дидактичних ігор; з’ясовані питання відбору ігор на конкретний урок тощо.

Дотримання вказаних вимог до системи дидактичних ігор забезпечує різнобічність умов для всебічного розвитку молодших школярів.

Було вирішено загальні питання методики використання дидактичних ігор. Випробувано різні форми організації роботи з дидактичними іграми: фронтальну, індивідуальну та групову.

Розроблено методику використання дидактичних ігор експериментальної системи. У контексті конкретних умов класу були створені чіткі і докладні розробки використання ігор.

Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:

• підвищити рівень пізнавальної активності учнів на уроках;

• підвищити загальний рівень навчальних досягнень учнів;

• розвивати інтерес учнів до предметів.

Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставлені завдання вирішені, мета дослідження досягнута.

Список використаної літератури

1. Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Под ред. М. П.Осиповой, Н. И. Качановского. – Минск: Нар.освета, 1987.

2. Аникеева Н. П. Воспитание игрой: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987.

3. Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс, 1983.

4. Артемова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. – М., 1992.

5. Артемова Л. В. Театр і гра. – К., 2002.

6. Артемова Л. В. Формирование общественной направленности ребенка-дошкольника в игре. – К., 1988.

7. Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах. – К., 1994. – 486 с.

8. Болотина Н. И. Дидактическая игра – одно из средств активизации познавательной деятельности детей шестилетнего возраста // Начальная школа. – 1987. – № 12. – С. 42-44.

9. Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду. – М., 1991.

10. Валлон А. Психическое развитие ребенка. – М, 1967. – 195 с.

11. Варзацька Л. О. Гра як засіб пізнання // Початкова школа. – 1988. – № 12. – С. 34-35.

12. Веремійчик І. Дидактична гра «Поле чудес» // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 46-47.

13. Воспитание детей в игре / Сост. А. К. Бондаренко, А. И. Матусик. – М., 1983.

14. Гаспарова Е. М. Режиссерские игры // Игра дошкольника. – М., 1989.

15. Грабська І. А., Киричук О. І. Ігрові форми психологічної корекції: Використання ігрових вправ у розвитку уваги школярів // Радянська школа. – 1990. – № 12. – С. 59-64.

16. Гриб Д. М. Гра у навчанні шестиліток // Початкова школа. – 1985. – № 2. – С. 54-56.

17. Гримакова Г. Н., Юсубова И. Б. Развитие познавательной самостоятельности школьника в игровой деятельности // Начальная школа. – 2004. – № 11. – С. 41-45.

18. Давидчук А. Н. Конструктивное творчество дошкольников. – М., 1973.

19. Денис С. А. Дидактичні ігри // Початкова школа. – 2004. – № 8. – С. 48-52.

20. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л. А. Венгера. – М., 1978.

21. Дошкільна педагогічна психологія / За ред. Д. Ф. Ніколенка. – К., 1987.

22. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В. И. Логиновой, П. Г. Саморуковой. – Ч. 2. – М., 1988.

23. Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України; головний редактор В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

24. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64.

25. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 31-33.

26. Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение. – М., 1975.

27. Зворыгина Е. В. Первые сюжетные игры малышей. – М., 1988.

28. Зязюн Г. А. Філософські проекції освіти та освітніх технологій // Шлях освіти. – 1996. – № 1. – С. 1-9.

29. Игра дошкольника / Под ред. С. Л. Новоселовой. – М., 1989.

30. Игры и упражнения в обучении шестилеток: Пособие для учителя. [Сборник / Под ред. Н.В. Седж]. – Минск.: Нар. асвета, 1985. – 136 с.

31. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста / Сост. Л. А. Венгер, О. М. Дьяченко. – М., 1989.

32. Карпова С. Н., Лысюк Л. Г. Игра и нравственное развитие дошкольников. – М., 1986.

33. Квак О. Вивчення сучасного досвіду використання дидактичної гри у процесі навчальної діяльності дітей 5-6 років // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя. – Ніжин, 2003. – Вип. 3. – С. 97-99.

34. Кларин М. В. Игра в уебном процессе // Сов.педагогика. – 1985. – № 6.–С. 57-61.

35. Козлова О. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. – М., 2002.

36. Козлова О. А. Роль современных дидактических игр в розвитии познавательных интересов и способностей младшых школьников // Начальная школа. – 2004. – № 4. – С. 24-28.

37. Козлова О. Формирование вычислительных навыков в процессе игры // Начальная школа. – 2001. – № 2. – С. 38-46.

38. Колондій В. Ігри на уроках математики // Рідна школа. – 1999. – № 3. – С. 38-44.

39. Копосов П. Місце начальної гри у методичній системі сучасної дидактики // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 65-66.

40. Косаковская Е. А. Игрушка в жизни ребенка. – М., 1980.

41. Кравець В. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. – Тернопіль, 1996. – 436 с.

42. Кравцова Е. Е. Методологическое значение взглядов Д.Б. Эльконина на детскую игру // Мир психологии. – № 1. – С. 68-76.

43. Кудикіна Н. В. Внесок вітчизняних психологів у формування педагогічної теорії ігрової діяльності дітей // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 1. – С. 7-9.

44. Кудикіна Н. В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. – К., 2003.

45. Кудикіна Н. В. Навчання і виховання шестирічних першокласників. – К.: Рядянська школа. – 1990. – 255 с.

46. Лиштван З. В. Игры и занятия со строительным материалом в детском саду. – М., 1971.

47. Люшер Макс. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. – Воронеж: НПО «Модэк», 1993. – 160 с.

48. Макаренко А. С. Гра // Твори: в 7 т. – К., 1954 – Т.4. – С. 367-368.

49. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1991. (Розділ «Гра»).

50. Менджерицкая Д. В. Воспитателю о детской игре. – М., 1982.

51. Микитинська М. І., Мацько Н. Д. Математичні ігри в 1-3 класах. – К.: Радянська школа, 1980. – 264 с.

52. Миколенко Н. Змістовий компонент дитячих ігор // Рідна школа. – 2004. – № 9. – С. 46-49.

53. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. Как играть с ребенком. – М., 1990.

54. Михайлова З. А. Игровые занимательные задачи для дошкольников. – М., 1990.

55. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. – К., 1995. – 108 с.

56. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. – К., 1999.

57. Непомнящая Н. И. Игра и творчество как формы жизни личности // Развитие личности, 2001 – № 7 – С. 19-24.

58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 184 с.

59. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского. – М., 1990. – 94 с.

60. Рижук В. І. Гра як метод навчання й виховання // Початкове навчання та виховання. – 2005. – № 16-18. – С. 20-25.

61. Романенко Л. Активізація виховної функції навчально-пізнавальної діяльності // Початкова школа. – 2006. – № 3. – С. 36-40.

62. Рудакова Т. І. Дидактична гра – дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкове навчання та виховання. – 2005. – № 16-18. – С. 7-13.

63. Рудакова Т. І. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 39-45.

64. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генза, 2002. – 368 с.

65. Савченко О. Я. Навчити учнів учитися: психолого-дидактичний аспект // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 1. – С. 29-32.

66. Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 18-20.

67. Семенов В. Г.Дидактична гра як форма навчання // Радянська школа. – 1989. – № 3. – С. 61-65.

68. Сердюк В. Дидактичні ігри з молодшими школярами // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 28-30.

69. Скопич Н. Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів // Рідна школа. – 2001. – № 10. – С. 75-78.

70. Смык С. М. Формирование вычислительных навыков в процессе игры // Начальная школа. – 1987. – № 2. – С. 28-31.

71. Сорокіна О. Навчання граючись // Рідна школа. – 2000. – № 7. – С. 64-69.

72. Стольникова С. Дитяча гра під кутом зору психолога // Початкова освіта. – 2003. – № 38. – С. 7.

73. Сухомлинський В.О. Інтерес до учіння – важливий стимул навчальної діяльності учнів / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – Т.1. – С. 12.

74. Удальцова Е. И. Дидактические игры в воспитании и обучении дошкольников. – М., 1976. – С. 4.

75. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. – К.: Радянська школа. – 1949. – С. 213.

76. Федусенко Ю. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці // Рідна школа. – 2005. – № 4. – С. 25.

77. Фок А. В. Смолень Р. І. Роль гри у формуванні моральних якостей і взаємин // Початкова школа. – 1989. – № 2. – С. 48-50.

78. Шафранська О. Дидактичні ігри на уроках української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – № 6. – С. 6-8.

79. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С. 18-20.

80. Эльконин Д. Б. Психологическое развитие в детских возрастах: Избранные психологические труды. – М., Воронеж: МОДЗК., 1995. – 414 с.

81. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М.: Просвещение, 1978.

82. Ярмаченко М. Довідник з історії педагогіки. – К.: Освіта, 2000. – 236 с.

Додаток Б

Характеристики

Список файлов ВКР