112873 (591196), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Які ж оптимальні способи розучування віршів? Прийомів розучування віршів існує багато. Але найбільш продуктивними у віці 4 – 6, 6 – 9 років є ті, що ґрунтуються на дитячому уявленні, збереженні у пам’яті певних картин, опорних слів. Такі прийоми представлено в посібнику „Джежелей О.В та ін. Формування навичок читання. – Х.: Видавництво „Ранок”, 2002.– С.112”.
Способи розучування віршів:
1) за допомогою рухів;
2) за допомогою одночасного малювання;
3) за допомогою малюнків;
4) за опорними словами.
Порядок роботи такий:
- Учитель читає вірш. Діти слухають.
- Читаючи вірш удруге, учитель прикріплює малюнки або таблички зі словами і просить дітей тихенько разом із ним прочитувати слова.
- Учитель пропонує учням читати вірш разом з ним, дивлячись на малюнки (слова), повторюючи за ним не лише текст, а й інтонації.
- Діти хором починають читати вірш, спираючись на ілюстрації або текст (слова). Учитель їм допомагає, як тільки відчуває, що дітям важко точно відтворити текст.
- Майже завжди, після того як учні хором тричі повторять вірш, вони спроможні прочитати його напам’ять. Зрозуміло, що вчитель буде доброзичливо їм допомагати, але так, щоб читання вірша не припинялося.
1. Спосіб розучування віршів за допомогою рухів. Послідовність роботи над розучуванням вірша:
- Читання вірша вчителем напам’ять. Діти слухають.
- Читання вірша вчителем з доповненням. Діти дочитують останнє слово, яке повторюється.
- Словникова робота над незрозумілими словами.
- Вивчення вірша напам’ять. За допомогою цього способу вірш можна показати, як у театрі. Треба супроводжувати читання вірша рухами, тобто зображувати слова.
- Хорове читання вірша за підручником з одночасним показом рухів.
- Хорове читання вірша напам’ять разом з учителем. Учитель виконує рухи, які допомагають учням пригадати потрібні слова.
- Хорове читання вірша учнями напам’ять без допомоги вчителя.
- Індивідуальна декламація учнів (за бажанням).
2. Спосіб розучування віршів за допомогою одночасного малювання.
- Читання вчителем вірша.
- Словникова робота над незрозумілими словами.
- Читання вірша учнями.
- Словесне і графічне малювання. Читання і одночасне малювання вірша: діти у своїх зошитах, а вчитель на дошці.
- Читання вірша за опорами:
а) за опорними малюнками;
б) за опорними словами.
- Читання вірша напам’ять.
3. Спосіб за допомогою малюнків.
- Вчитель читає вірш напам’ять і поступово прикріплює до дошки малюнки із зображенням дійових осіб, звертаючи увагу на характерні
особливості кожної.
- Вчитель розповідає вірш разом з учнями, звертаючись до опорних малюнків.
- Читання вірша з доповненням (учитель починає рядок, а учні дочитують до кінця).
- Читання вірша напам’ять за опорними малюнками.
4. Спосіб розучування віршів за опорними словами.
- Читання вірша вчителем.
- Читання з доповненням (вчитель читає початок рядка, а продовжують).
- Робота над змістом прочитаного.
- Читання „ланцюжком” (один учень – одне речення).
- Вивчення вірша за опорними словами. (Опорні слова записуються на дошці у стовпчик.) Читання слів та пригадування рядків вірша.
Необхідно помітити, що в „Книгах для читання” (2,3 класи) закладено чіткий методичний апарат для роботи над художніми творами. У відповідності до специфіки жанру дітям пропонують особливі прийоми змістової обробки віршованих текстів. Там часто подається завдання вивчити вірш напам’ять.
Але важливо не тільки поставити перед учнем задачу щось зробити, необхідно дати інструкцію, як це робити. Багато хто з учнів після багаторазового повторення невзмозі запам’ятати етапи розумового процесу, послідовність виконання учбового завдання. Певно, необхідно оформити для дітей пам’ятки для роботи над віршами, так як бачивши перед собою графічні яскраво оформлені раціональні прийоми розучування віршів напам’ять, учні скоріше засвоять, запам’ятають їх. Бо пам’ять в молодшому шкільному віці наочно-образна, діти краще сприймають і запам’ятовують конкретні, чітко сформульовані, наочно представленні відомості.
Можна скласти декілька варіантів пам’яток для розучування напам’ять віршованих творів. Ці варіанти залежать, по-перше, від того, коли треба відтворити вірш: на наступний день після того, як його завдали в класі, або через 2 – дня; по-друге, від об’єму віршованого тексту [38,23].
Якщо вивчити вірш треба до завтрашнього дня, то можна запропонувати учням таку пам’ятку:
Приготування уроків починай з роботи над віршем.
Тихо прочитай вірш вголос. Пам’ятай, що читаєш вірш для того, щоб запам’ятати! З’ясуй, всі незрозумілі слова та звороти.
Голосно прочитай вірш. При читанні спробуй уловити мелодику, ритм вірша.
Прочитай вірш третій раз – голосно та виразно.
Через 2 хвилини повтори вірш вголос по пам’яті 2 – 3 рази, при необхідності заглядай у текст. Спробуй уявити собі описані в вірші події або його настрій.
Через 3 години повтори вірш 2 – 3 рази, не заглядаючи в текст.
Перед сном ще раз повтори вірша.
Вранці наступного дня спочатку прочитай, а потім розповіси вірша по-пам’яті.
Якщо вірша треба розповідати не на наступний день, а через 2 – 3 дні, можна при підготовці чергувати засоби роботи з віршованим текстом так [38,23]:
1-й день. Прочитай вірша про себе. З’ясуй усі незрозумілі слова та звороти. Другий раз прочитай вірш про себе.
2-й день. Домовся про заняття з другом. Хай він кілька раз прочитає тобі вірша. Намагайся запам’ятати цього вірша по слуху. Зверни увагу на інтонацію, настрій вірша.
3-й день. Читай вірша та промовляй його пошепки. Потім виразно та голосно прочитай вірша. Розповіси його по-пам’яті. Перед сном пригадай вірша, розповідай його вголос.
При цьому розподілі роботи над текстом у дитини залучено декілька видів пам’яті: зорова, слухова та мово рухова. В психології існує такий закон: чим більше видів пам’яті приймають у запам’ятовуванні, тим міцніше зберігається матеріал і краще відтворюється.
При розучуванні віршів невеликих за обсягом слід запам’ятовувати цілком, а великого тексту комбінованим способом [38,24].
1. Розділи вірш, який треба вивчити, на частини, за змістовими уривками (частини поміть олівцем).
2. Вивчи перший уривок.
3. Вивчи другий уривок.
4. Повтори перший та другий уривки разом.
5. Вивчи третій уривок.
6. Розкажи по-пам’яті увесь вірш (перший, другий та третій уривки разом).
Необхідно помітити, що деякі учні краще запам’ятовують матеріал, коли бачать перед собою не друкований текст, а його схематичне зображення.
Можуть виникнути ускладнення, пов’язані зі з’ясуванням того, який вид наочності вибрати учневі – графіко-символічний або словесний. В таких випадках краще зробити три великих таблиці з пам’ятками та розмістити їх у класі біля дошки. За цими пам’ятками діти зможуть працювати на уроках читання. Поступово учні привчаться користуватися пам’ятками самостійно, а потім почнуть спиратися на раціональні прийоми запам’ятовування без всіляких інструкцій.
Всі ці прийоми крок за кроком перейдуть у міцні навички, полегшать залучення дітей до краси поетичних творів, до поетичної творчості.
Розділ II ПРАКТИЧНА РОБОТА З ВИВЧЕННЯ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ У ТРЕТЬОМУ КЛАСІ
2.1 Аналіз підручників з читання щодо наявності віршованих творів
Для того, щоб з’ясувати знання учнів щодо віршованих творів, необхідно проаналізувати сучасні підручники з читання для шкіл з російською мовою навчання і українською мовою навчання щодо наявності в них віршованих творів і зробити порівняльний аналіз. Результати аналізу представлені в таблиці 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Аналіз підручників з читання для початкової школи ( упорядники О.Н.Хорошковська, Г.І.Охота) 3 кл. щодо наявності віршованих творів
| № | Автор | Вірші | Стор. |
| 1 | Тарас Шевченко | „Зоре моя вечірняя” | 105 |
| „Світає, край неба палає…” | 106 | ||
| „Встала й весна, чорну землю…” | 125 | ||
| 2 | Леся Українка | „Сніг з морозом поморозив…” | 10216 та наявності в них +++++++++++++++++++++++++++ |
| „Давня весна” – скорочено | 116 | ||
| „Конвалія” – скорочено | 116 | ||
| 3 | Павло Тичина | „А я у гай ходила” | 148 |
| „Вечір” | 147 | ||
| „Осінь така мила…” | 29 | ||
| 4 | Андрій Малишко | „Дощ” | 146 |
| 5 | Олександр Олесь | „Вишиває осінь на канві зеленій…” | 32 |
| „Веснянка” | 125 | ||
| „Білі гуси” | 34 | ||
| 6 | Яків Щоголів | „Осінь” | 42 |
| „Вчіться, діти” | 57 | ||
| 7 | Анатолій Костецький | „Осінній дощ” | 42 |
| „Лист до птахів” | 79 | ||
| 8 | Микола Вороний | „Пісенька сніжинок” | 65 |
| 9 | Микола Сингаївський | „Дощ із краплі починається” | 44 |
| 10 | Варвара Гринько | „Мова” | 48 |
| „Мама” | 145 | ||
| 11 | Ліна Костенко | „Баба віхола” | 99 |
| 12 | Тамара Коломієць | „Снігова казка” | 94 |
| 13 | Максим Рильський | „Як не любити” | 98 |
| „Новорічка-безкінечка” | 70 | ||
| 14 | Іван Драч | „Добро твориться просто – ні за так…” | 48 |
| 15 | Всиль Заєць | „Шипшинові ліхтарі” | 66 |
| 16 | Надія Киря‘н | „Зимові слова” | 93 |
| 17 | Спиридон Черкасенко | „Зима і весна” | 97 |
| 18 | Володимир Підпалий | „Дзвоники” | 101 |
| 19 | Пилип Капельгородський | „Та це ж весна” | 110 |
| 20 | Павло Дубів | „Прапор України” | 130 |
| 21 | Василь Латанський | „Україна” | 128 |
| 22 | Олесь Лупій | „Дорожчої нема” | 131 |
| 23 | Олег Яцун | „Мова” | 134 |
| 24 | Микола Упеник | „Пам’ятник” | 143 |
| 25 | Володимир Коркін | „Про щастя” | 149 |
| 26 | Леонід Первомайський | „Срібні дерева” | 85 |
Таблиця 2.2
Аналіз підручників з читання для початкової школи ( упорядник О.Я.Савченко) 3 кл. щодо наявності віршованих творів
| № | Автор | Вірші | Стор. |
| 1 | Тарас Шевченко | „Село! І серце одпочине...” | 24 (2) |
| „І досі сниться: під горою...” | 24 (2) | ||
| „Тече вода із-за гаю...” | 25 (2) | ||
| 2 | Наталя Забіла | „Кожен місяць, кожну пору...” | 35 (2) |
| „У дитячому театрі” | 37 (2) | ||
| 3 | Леся Українка | „Мамо, іде вже зима...” | 59 (1) |
| 4 | Анатолій Костецький | „Не хочу!” | 48 (2) |
| „У гостях” | 50 (2) | ||
| „Бюро знахідок” | 51 (2) | ||
| „Дивна звичка” | 126(2) | ||
| 5 | Тамара Коломієць | „Байкова пісенька в дорозі” | 54 (2) |
| „Чоловічки” | 56 (2) | ||
| „Їжаки” | 57 (2) | ||
| „Корінець” | 132(2) | ||
| 6 | Ліна Костенко | „Соловейко застудився” | 43 (1) |
| „Шипшина важко віддає плоди...” | 43 (1) | ||
| „Польові дзвіночки” | 133(2) | ||
| 7 | Марійка Підгорянка | „Співанка про місяці” | 29 (2) |
| „Діти й ластівка” | 30 (2) | ||
| „Що я люблю” | 28 (2) | ||
| 8 | Яків Щоголів | „Осінь” | 44 (1) |
| 9 | Дмитро Білоус | „Кожну літеру ціни” | 14 (1) |
| „Зарубай на носі” | 15 (1) | ||
| „Пісенька про куличка” | 48 (1) | ||
| „Буває що слово відоме давно” | 16 (1) | ||
| 10 | Олександр Олесь | „Довго хмарами небо було вкрите...” | 60 (1) |
| 11 | Дмитро Павличко | „Розмова” | 43 (2) |
| „Птиця” | 46 (2) | ||
| „Мрія” | 47 (2) | ||
| „Соняшник” | 31 (1) | ||
| 12 | Максим Рильський | „Дівчина” | 61 (1) |
| 13 | Марія Познанська | „Захід сонця” | 136(2) |
| 14 | Варвара Гринько | „Мова” | 10 (1) |
| 15 | Анатолій Качан | „Обтрусили яблука” | 58 (2) |
| „Ластівка” | 59 (2) | ||
| 16 | Грицько Бойко | „Як невдаха виступав” | 39 (2) |
| „Хвастунець” | 40 (2) | ||
| „Сашко” | 40 (2) | ||
| 17 | Катерина Перелісна | „Золота осінь” | 41 (1) |
| „Осінні танці” | 44 (1) | ||
| „Песик і хлопці” | 49 (1) | ||
| 18 | Любов Забашта | „Дивосвіт, дивосвіт...” | 28 (2) |
| 19 | Олекса Кобець | „Хотів би я знати...” | 4 (2) |
| 20 | Володимир Лучук | „Скільки рік в Україні?” | 11 (2) |
| „Найрідніші слова” | 11 (1) | ||
| „Книголюбка” | 33 (1) | ||
| 21 | Степан Жупанин | „Ліщина” | 61 (2) |
| „Я – бібліотекар” | 35 (1) | ||
| „Оленчині вишиванки” | 62 (2) | ||
| „Сім вітрів” | 63 (2) | ||
| 22 | Іван Світличний | „Слухала лисичка солов’я” | 131(2) |
| 23 | Валентин Струтинській | „Я бачу, як обрій розтав у імлі...” | 126(2) |
| 24 | Валентина Ткаченко | „Лісове коріння” | 133(2) |
| 25 | Лідія Компанієць | „Очерет” | 137(2) |
| 26 | Василь Войнович | „Жирафа” | 137(2) |
| 27 | Василь Марсюк | „Удвох із песиком” | 134(2) |
| 28 | Андрій Бабенко | „Прийшла зима біловолоса...” | 135(1) |
| 29 | Нузет Умеров | „Диктант” | 20 (1) |
| 30 | Олександр Пархоменко | „Як краплини у Дніпрі” | 31 (1) |
| 31 | Юлій Ванаг | „Все, що серце і розум” | 33 (1) |
| 32 | Сергій Сухомлинський | „Скільки барв кругом розлито...” | 41 (1) |
| 33 | Ганна Черінь | „Чи ми з природою єдині...” | 47 (1) |
| 34 | Дмитро Чередниченко | „Новий рік” | 136(1) |
| 35 | Василь Моруга | „Нічка-новорічка” | 137(1) |
| 36 | Ірина Жилейко | „Здійсниться все...” | 138(1) |
Аналіз підручників для 3 класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявності віршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (для шкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українських поетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, Лесі Українки, Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського, творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількості вивчаються вірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін., Порівняно з підручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім не представлені поети К.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. За тематикою вірші різноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима, весна, осінь) та тварин.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
