112870 (591194), страница 7
Текст из файла (страница 7)
При проведенні гри «Хоровод фарб» (спрямованої на закріплення назв основних і похідних кольорів) клас ділився на три команди, учитель — ведучий. Усі діти одягають маски-окуляри і комірці. Кожна маска — певна фарба. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконує завдання ведучого.
Ведучий. Починається гра.
Я хотіла б малювати,
Але не знаю, як почати.
Фарби-маски, де ви?
Діти. Ми — тут!
Ведучий. Я візьму три фарби основні,
Ці фарби — не прості,
З них складаються всі інші.
Де ж ні фабри основні?
Учитель спостерігає, з якої команди швидше вибіжать до дошки три основні фарби — червона, жовта, синя.
Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!
Червона і жовта фарби виводять оранжеву фарбу (в масці оранжевого кольору – рис. 3.8). Учитель відзначає, хто це швидше зробив, і зараховує команді очко.
Ведучий. Якщо жовта з синьою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!
Діти виконують завдання.
Ведучий. Якщо червона з синьою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!
Теплі фарби!
Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись,
Повернулись, розійшлися.
Холодні фарби!
Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись,
Повернулись, розійшлися.
А тепер усі станемо в коло.
Діти утворюють три кола. Знаємо, хто за ким стоїть?
Діти під музику водять танок. Учитель відзначає команду-переможницю, гравці якої жодного разу не переплутали правила змішування кольорів і добре знають кольоровий спектр.
Організовуючи гру «Домалюй предмет» (спрямовану на розвиток творчості та конструктивних умінь), учитель роздавав аркуші, на кожному з яких намальоване коло радіусом 4 см. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями.
Вчитель повідомляє, що на урок завітав гість. Це Барвінок. Він пропонує цікаву гру.
Барвінок. Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх аркушах. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.
Діти домальовують коло. Не всі одразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола. Барвінок вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумок: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: повітряна куля, обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт тощо. Барвінок додає: «Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало».
Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її ми поступово ускладнювали, вводячи:
-
елементи змагання, коли дітям дається не один аркуш з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;
-
нові геометричні форми: півколо, квадрат, прямокутник, трикутник;
-
загадки, відповіді на які зображуються за допомогою уже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.
У процесі гри «В музеї осені» (спрямованої на розвиток вміння упізнавати за описом) учитель повідомляв, що вранці від Осені надійшов лист: «Дорогі діти! Сьогодні я хочу запросити вас у свій осінній музей. На картинах я зображена різною: веселою і сумною, сонячною і похмурою, золотою і з листками, що облетіли. Але є в музеї картина, яку я дуже люблю. Спробуйте знайти її за моїм словесним описом».
За командою учні піднімають картку з цифрою, що відповідає порядковому номеру репродукції картини, до якої було дано словесний опис.
Перед проведенням гри-лото «Чи знаєш ти дерева?» ми організували екскурсію в парк, де діти спостерігали дерева в природі.
Учні отримують набори карток із зображенням шести дерев. Учитель попереджає, що виграють уважні і спостережливі. Потім зачитує загадку про одне з дерев, наприклад, про березу, а учні, у кого на картці є зображення берези, повинні закрити його фішкою і т.д., доки вчитель не загадає всі 9 загадок.
Учасник гри, який підняв картку з неправильною відгадкою, кладе її в набір, а той, хто відгадав загадку правильно, кладе свою картку збоку. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.
Проводячи гру «Що буває навесні?», вчитель демонстрував картки з ознаками різних пір року, серед яких учні повинні були визначити ознаки весни (приліт птахів, танення криги на річках, поява першої травички тощо). Коли демонструється картка з зображенням ознаки весни, учні плетуть у долоні. Якщо учасник неправильно визначив ознаку весни, він вибуває з гри.
Підсумок гри підбивається як індивідуально, так і колективно.
В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні деяких прийомів композиції допомагала, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонувався «видошукач» — картонна планка розміром 15х10 см з віконечком 10х7 см.
Учитель пропонував кожному «сфотографувати» те, що найбільше сподобалося, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувався аналіз творчих робіт.
З великим задоволенням учні 4 класу виконували на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоювали правила образотворчої грамоти.
У процесі вивчення теми ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких знань, уявлень, умінь:
1. Розуміти та розкривати (з допомогою вчителя) роль образотворчого мистецтва в житті людини.
2. Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати (мовленнєвими та образотворчими засобами).
3. Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора.
4. Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції.
5. Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови (обличчя) людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;
6. Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб (краплак, вохра, стронціанова жовта тощо).
7. Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом (пейзаж, натюрморт, портрет тощо), 1-2 портретні твори та їх авторів;
8. Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису.
9. Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини.
10. Уміти (на елементарному рівні) посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом.
11. Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати (з використанням спеціальних термінів, образного слова) власні оцінні судження.
12. Уміти використовувати колір з декоративною метою (за принципом краси).
13. Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму.
14. Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції.
15. Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання дидактичних і розвивальних ігор на уроках образотворчого мистецтва, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Результативність формуючого експерименту ми визначали на основі виконання дітьми завдань, пов’язаних з образотворчою діяльністю (результатів навчальної діяльності), а також через визначення кількості дітей, які поступово зацікавилися процесом і результатами ігрової діяльності. Дані результати представлені у таблиці 1.
Таблиця 1
Сформованість образотворчих знань, умінь і навичок в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Експеримен-тальний клас | Контрольний клас |
| 1 | Розуміти та розкривати роль образотворчого мистецтва в житті людини | 83% | 76% |
| 2 | Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати | 86% | 82% |
| 3 | Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора | 89% | 78% |
| 4 | Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції | 83% | 79% |
| 5 | Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб | 87% | 76% |
| 6 | Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу | 86% | 81% |
| 7 | Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом, 1-2 портретні твори та їх авторів | 84% | 77% |
| 8 | Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису | 89% | 82% |
| 9 | Уміти посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом | 91% | 84% |
| 10 | Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати власні оцінні судження | 89% | 80% |
| 11 | Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини | 86% | 74% |
| 12 | Уміти використовувати колір з декоративною метою | 93% | 84% |
| 13 | Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму | 91% | 86% |
| 14 | Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції | 87% | 76% |
| 15 | Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією | 86% | 81% |
Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.
Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Висновки
Гра є самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку, принципом і способом їх життєдіяльності, методом пізнання дитини, методом організації її життя і навчальної діяльності. Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
