112712 (591166), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Слідом за ним, з весною, що наступила, є до людей
Ласточка-пандіоніда з дзвінкою, гучною піснею»
[«Праці і дні» ст.564-569 пер. Ст. Вересаєва.].
Коли, по Гесиоду, в Греції наступає весна і прилітають ластівки?
Приклад 4.
«Лише на сході почнуть сходити Атлантиди – Плеяди
Жати поспішай; а почнуть заходити – за посів берися.
На сорок днів і ночей абсолютно ховаються з неба
Зірки – Плеяди, потім же стають видними оку
Знову в той час, як люди залізо точити починають»
[«Праці і дні» ст.383-387 пер. Ст. Вересаєва.].
Коли, по Гесиоду, треба приступати до жнив; до посіву; точити залізо (тобто серпи)?
Клеобул
Приклад 5.
«Є на світі отець, дванадцять синів йому служать;
Кожен з них народив дочок двічі по тридцять:
Чорні сестри і білі, один з одним не схожі;
Всі вмирають одна за одною, та все ж безсмертні».
[Діог. Лаерт. I. 6. 91 пер. М. Л. Гаспарова].
Розгадайте цю загадку.
Геродот
Приклад 6.
«Фіникіяне відплили з Ерітрейського морить і увійшли до південного моря. При настанні осені вони висаджувалися, засівали землю і чекали жнив; по прибиранню хліби пливли далі. Так пройшло в плаванні два роки, і лише на третій рік вони обігнули Гераклови стовпи і повернулися до Єгипту. Розповідали також, чому я не вірю, а інший хто-небудь, може бути і повірить, що під час плавання довкола Лівії финикияне мали сонце з правого боку».
[Історія IV, 42 пер. Р. А. Стратоновського]
Лівією в цьому уривку називається вся Африка. Чи згодні ви з Геродотом? Обґрунтуйте свою відповідь.
Олександр Етолійський
Приклад 7.
«Довкруги найближчим до Землі, найменшим, володіє богиня Селену.
Другим же Стілбон - Гермеса зірка, на струнах того, що гуде ліри.
Фосфорос слідує після нього – Киферєї, прекрасною, світило.
Четвертим високо сяє Гелій, несомый кіньми.
П'ятий же услід Піроейс - Фракийца Ареса жахливого світоч.
Шостим Фаетон, блискуча славного зевса зірка.
Сьомим же сходить Файнон - Кронос від зірок недалекий.
Все семиструнною лірою звучать, приголосною піснею»
[пер. А. Ст. Фесенко]
Про які світила йде мова в цьому уривку? Чому Кронос названий «від зірок недалеким»?
Евріпід
Приклад 8.
«Заходять перші зірки
І високі небесні Плеяди
А серед неба розташувався Орел»
[Рес. 528 пер. А. Ст. Фесенко].
Знайдіть помилку в описі неба.
Приклад 9.
«Про супутниці хмар быстробежных
Небесні птахи!
Летите, Де шлях указуют Плеяди
І блиск Оріона нічного»!
[Олена 1487-1490 пер. Ф. Зелінського]
Дія відбувається в Єгипті, в травні. Мова йде про осінньому перельоті птахів. У чому помиляється автор?
Катулл
Приклад 10.
«Нині лютого Льва я сяйвом стосуюся і Деви»
І - Лікаонова дочка - поряд Каллісто зі мною.
До заходу я спрямовуюся, до хвиль Океану, і услід
Довгий в заході своєму, сходить за мною Боот»
[эпиллий 66 пер. З. Шервінського]
Яке сузір'я описане в даному уривку? Прокоментуйте текст.
Сенека
Приклад 11.
«Вісник ночі і дня, ти в небеса завжди
Надто пізно, зірка, сходиш для тих, що люблять:
Жадібно юні чекають дружини і матери
Щоб швидше блиснув твій сріблястий промінь»
[Медея 71-74 пер. З. Ошерова]
Про яке світило йде мова? Прокоментуйте текст.
Зразок доксографического тесту
Чи згодні Ви з думками старогрецьких філософів і астрономів? (та чи ні)
Якщо Ви согланы або не згідно тільки з частиною вислову, то коротко обгрунтуйте свою відповідь окремо у письмовій формі.
Таблиця 3.2 Тест доповідь «Думки старогрецьких філософів»
| Думки старогрецьких філософів | Ваша відповідь |
| Анаксагор: Місяць подібний до Землі. Вона має жилі області, а також горби і ущелини | |
| Емпедокл: Затьмарення Сонця відбувається тому, що на нього насувається Місяць. | |
| Геракліт: Сонце чашоподібне, увігнуте. | |
| Парменід і Геракліт: Зірки – це згустки вогню. | |
| Геракліт: Зірки спалахують і згасають. | |
| Теон Смірнський: Думати, що зірки спалахують і згасають, було б досконалою дурістю. | |
| Емпедокл: Сонце рівне по величині Землі. | |
| Демокріт: Чумацький Шлях – це скупчення зірок. | |
| Анаксагор: Спочатку всі речі були разом. | |
| Емпедокл: Місяць – це уламок Сонця. | |
| Парменід: Освітлена сторона Місяця завжди звернена до Сонця. | |
| Емпедокл: Для проходження з однієї крапки в іншу світлу потрібний час. | |
| Алкмеон: Сонце плоске. | |
| Емпедокл: Відстань від Місяця до Сонця в два рази більше, ніж відстань від Місяця до Землі. | |
| Аристарх: Відстань від Сонця до Землі більш ніж 18 і менше ніж 20 відстаней від Місяця до Землі. | |
| Лін: Всі речі виникли з колись єдиного Цілого, а зі всіх речей колись, в зумовлений час, знову буде Одне |
Невеликі історії, які пожвавили заняття.
Астроном Фалес з Мілета, спостерігаючи зірки, впав до ями. Якась стара сказала йому: «Ти, відаєш, що твориться в небі, а що у тебе під ногами не бачиш!»
Єдиною неприємністю для Фалеса Мілетського на схилі віку було те, що зір від старості втратив свою гостроту, і він більше не міг спостерігати за зірками.
Коли Анаксагора запитали: «Навіщо ти народився на світло», він відповів: «Для спостереження Сонця, Місяця і зірок».
Анаксагору сказали, що він зовсім не думає про свою батьківщину. «Навпаки, я тільки про неї і думаю» – відповів він і вказав на небо.
Астроном Геродор вважав, що на місяці живуть люди в п'ятнадцять разів вище за нас по зростанню, а місячні жінки кладуть яйця.
Діоген, побачивши сонячний годинник, сказав: «Непогана штука, щоб не запізнитися на обід».
Солдати Олександра Македонського, воюючи на Сході, скаржилися, що їм не видно Велика Ведмедиця.
Дванадцятирічний син майстра Ліпперсгея грав стеклами і випадково придумав телескоп.
Тихо Бразі на дуелі відрубали ніс. Після лікування від рани він зайнявся астрономією. А носовий протез для Тихо Бразі виконаний був з кращого данського срібла.
Китайські астрономи Хи і Хо вдалися до пияцтва і пропустили сонячне затемнення. Їм відрубали голови.
Комета, що з'явилася в 1680 році, справила враження навіть на кури. У Швеції курка знесла яйце, на якому побачили фігуру комети і біля неї інші знаки.
У 1577 році на небі з'явилася яскрава комета, на неї вирішила подивитися англійська королева Єлизавета I. Підійшовши до вікна, вона вигукнула: «Виклик кинутий!», і довго дивилася на комету.
Астроном Лаланд дуже любив кішок. Одне з придуманих ним сузір'їв, він назвав Кішкою.
3.3 Особливості застосування культурологічного підходу при вивченню астрономії у школі №30
Специфіка астрономії і як науки, і як учбового предмету обумовлює особливі труднощі викладання її в школі. Ці труднощі мають деякий загальний характер і окремі особливості при засвоєнні що вчаться деяких питань. До таких питань відносяться, наприклад, пори року і їх пояснення, вимірювання часу, видимі і дійсні рухи планет і ряд інших. Труднощі тут є і у школярів в ясному розумінні матеріалу і у вчителів відносно методики його проходження [24, c.168].
Сприятливою обставиною, що полегшує справу засвоєння що вчаться астрономії в короткий термін, є те, що її викладання поставлене в останньому, XI класі, коли учні озброєні достатніми знаннями елементарної математики, фізики і інших предметів, а крім того, накопичили немало власних вражень, на які можна спиратися в процесі викладання астрономії.
При всьому цьому учні, приступаючи до вивчення астрономії, все ж таки зустрічають багато незвичних для них уявлень, зовсім інші масштаби, чим в інших дисциплінах, нові поняття, визначення і терміни. Утрудняють також і великі відмінності тим часом, що видно, спостерігається, і тим, як це відбувається насправді. Вбачивши навколишній світ із Землі, беручи участь разом з нею в русі і не помічаючи цього руху, людина тільки в уяві може уявити собі, як відбувається все насправді, в думках переносячись від нерухомого, що здається, свого положення в більш менш далеку точку простору поза Землею. При недостатньо розвиненому просторовому уявленні учні насилу засвоюють перехід від спостережуваного до дійсного руху. Історія астрономічних уявлень підтверджує труднощі, що є тут: впродовж тисячоліть люди знаходилися в помилці про місце Землі серед інших небесних тіл і про її рух [25, c.54].
Все це висуває необхідність, приступаючи до вивчення астрономії, добиватися того, щоб у учнів вийшло можливо ясніше уявлення і про самі явища, як вони спостерігаються, і про те, як вони пов'язані з положенням Землі і дійсними її рухами. Для цього при навчанні астрономії, з одного боку, треба ставити обов'язкові власні спостереження учнів над небом в різний час, з іншого боку, максимально використовувати наочну допомогу, що є під рукою, якось: географічний глобус, моделі і картини (стінні, друкарські діапозитиви, кінофільми і ін.)
Слідує частіше давати учням домашні завдання по самостійному спостереженню. Необхідно, щоб учні рахували систематичні спостереження над небом неодмінною частиною вивчення ними предмету астрономії. Добившись хорошого знання неба і явищ, як вони спостерігаються, вчитель значно полегшить собі і що вчиться подальше проходження астрономії.
Треба мати на увазі, що школярі зазвичай не відразу і не легко засвоюють спостережувані на небі явища, пов'язані з одночасно видимими, що відбуваються, добовим обертанням неба і річним рухом Сонця і Місяця. Тим часом достатня ясність в представленні цих явищ лежить в основі чіткого розуміння ряду подальших питань. Тому слід звернути серйозну увагу на те, щоб із самого початку учні добре розрізняли ті зміни на небі, які відбуваються унаслідок нашого постійного обертання разом із Землею протягом доби, і повільніші зміни день за днем, з місяця в місяць протягом цілого року.
Учні перш за все винні самі бачити, і не один раз, як відбуваються явища в природі, зіставляти їх, убачати природні зв'язки і правильно розуміти, а не запам'ятовувати сліпо. Щоб помічати зміни, що відбуваються, на небі, треба добре знати найголовніші сузір'я і їх взаємне розташування як в північній, так і в південній стороні неба, кожного разу звертати увагу на сузір'я, що піднімаються зі сходу і опускаються до заходу. Це знання легко утримується, якщо поставити перед учнями завдання спостерігати за небом всі ясні вечори і зіставляти спостереження із зоряною картою. При цьому не слід спочатку входити в подробиці побудови карти (це можна зробити декілька пізніше у зв'язку з вивченням координат), а треба користуватися нею як картиною неба. Дізнавшись характерні відмінності головних сузір'їв і яскравих зірок серед них, що вчаться більш охоче і частіше самі звертаються до безпосередніх самостійних спостережень, підвищується їх інтерес до вивчення неба, знання стають конкретнішими і міцнішими. Прівітіє учням навику знаходити на небі певні зірки допоможе їм легко придбати дуже важливе на практиці уміння орієнтуватися по небесних світилах [24, c.136].
Словесне, книжкове, абстрактне викладання не раз наголошувалося як серйозний недолік. Воно має місце і у викладанні астрономії, коли використовуються тільки розповідь вчителя, підручник, креслення. Таке викладання стає сухим, і інтерес, що є у молоді, що вчиться, до астрономії зазвичай пропадає. Потрібно остерігатися приділення дуже великої уваги математичній стороні справи, пов'язаній з небесною сферою, з її елементами (небесними координатами і ін.), особливо спочатку, коли учням ще неясна роль цих елементів у вивченні астрономії, коли все це виступає, як щось самодовлеющее, далеке від самих небесних світил. Теорії повинні передувати безпосереднє споглядання, спостереження самих небесних явищ, на чому і повинно бути зосереджено спочатку головна увага при навчанні.
Для кращого засвоєння культурологічного підходу при вивчені теми «Час та календар» була розроблена методика проведення уроку.
Мета уроку: формування системи понять практичної астрометрії про методи і інструменти вимірювання, рахунку і зберігання часу.
Завдання навчання:
Загальноосвітні: формування понять:
-
практичній астрометрії про: 1) астрономічних способах, інструментах і одиницях вимірювання, рахунку і зберігання часу, календарях і літочисленні; 2) визначенні географічних координат (довготи) місцевості за даними астрометричних спостережень;
-
про космічні явища: зверненні Землі навколо Сонця, зверненні Місяця навколо Землі і обертанні Землі навколо своєї осі і про їх следствиях - небесні явища: сході, заході, добовому і річному видимому русі і кульмінаціях світив (Сонця, Місяця і зірок), зміні фаз Місяця.
Виховні: формування наукового світогляду і атеїстичне виховання в ході знайомства з історією людського пізнання, з основними типами календарів і системами літочислення; развенчание марновірств, пов'язаних з поняттями "Високосний рік" і перекладом дат юліанського і григоріанського календарів; політехнічне і трудове виховання при викладі матеріалу про прилади для вимірювання і зберігання часу (годиннику), календарях і системах літочислення і про практичні способи застосування астрометричних знань.
Що розвивають: формування умінь: вирішувати завдання на розрахунок часу і дат літочислення і переведення часу з однієї системи зберігання і рахунку в іншу; виконувати вправи на застосування основних формул практичної астрометрії; застосовувати рухому карту зоряного неба, довідники і Астрономічний календар для визначення положення і умов видимості небесних світил і протікання небесних явищ; визначати географічні координати (довготу) місцевості за даними астрономічних спостережень.
Учні повинні знати:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
