112144 (591041), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Художні матеріали: гуаш, тоновий папір.
Обладнання уроку: кольорові фото вишивок, дитячі роботи.
Хід уроку
Урок можна розпочати з читання оповідання «Доріжка». Це робить хтось із учнів. Учитель після : читання проводить бесіду.
— Доріжки, як і килими, скатерті, серветки чи вишиті рушники, потрібні для того, щоб зробити житло затишним, красивим. Доріжка може бути виткана з шерстяних ниток, нею застеляють-підлогу в кімнаті. Ткані доріжки прикрашають рослинним або геометричним орнаментом. Є ще і вишивані доріжки — вони схожі на рушники, ними застеляють стіл, поличку тощо.
За допомогою епідіаскопа вчитель демонструє фото, показує дитячі роботи. Учні малюють гуашшю на тоновому папері.
Тема. Орнамент у смужці з рослинних і геометричних елементів.
Мета: дати поняття про геометричний орнамент і повторити вивчене про рослинний орнамент; розвивати навички складання ритмічних візерунків у смужці шляхом повторення і чергування; розвивати почуття краси, естетичний смак.
Художні матеріали: папір, олівець, акварель.
Ілюстративний матеріал: предмети, прикрашені орнаментом (глечик, рушник), малюнок змішаного орнаменту, з рослинних і тваринних елементів, таблиця з деталями рослинних і геометричних елементів, дитячі малюнки орнаментів.
Хід уроку
Підготовчі вправи: креслення похилих ліній, що йдуть у протилежних напрямах.
Учні вже малювали візерунки, що складалися з рослинних чи геометричних елементів. На цьому уроці їм доведеться поєднати ці елементи в одному узорі, тобто намалювати змішаний орнамент. На початку вступної бесіди вчитель запитує, які в учнів вдома є речі, оздоблені декором. У ході бесіди показує глечик, розписаний рослинним, та рушник, оздоблений геометричним орнаментами.
— З яких елементів складений орнамент? (З квітів, листя, стебел).
— Як називається такий орнамент? (Рослинний).
— Тепер подивіться на рушник і на вишиту на ньому декоративну прикрасу. Які елементи утворюють його?
(Геометричні лінії, геометричні фігури).
— Отже, маємо два різні орнаменти: на глечику — рослинний, а на рушнику — геометричний. А ось у цьому орнаменті поєднано і рослинні, і геометричні елементи.
Учитель показує на малюнку відповідний візерунок та аналізує його будову, колір, після чого демонструє на таблиці окремі елементи рослинного та геометричного характеру, з яких можна скласти кілька різних візерунків, комбінуючи довільно елементи. Корисно показати крейдою на дошці або фломастером на папері, як можна з одних і тих же елементів складати різні орнаменти. Учитель дає учням завдання самостійно скласти змішаний орнамент. Діти малюють спочатку олівцем, а пізніше аквареллю. У кінці уроку вони влаштовують виставку робіт, яку спільно обговорюють. Учитель повинен відзначити роботи тих учнів, які не запозичили зразків а таблиці, а створили самостійні композиції.
Для занять у вільну хвилину вчитель пропонує з цих же елементів скласти іншу композицію і виконати її гуашшю на тонованому папері, а пізніше цим візерунком прикрасити папку для малюнків.
2.2. Організація та зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
Дослідно-експериментальна робота проводилася у 4-х класах Голо- гірської СЗШ І-ІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 46 учнів початкових класів. Педагогічним експериментом було охоплено 24 школярі.
Робота проводилася у три етапи протягом 2007-2009 рр.
На першому етапі (І семестр 2007–2008 н. рр.) здійснено аналіз науково-методичної літератури з обраної проблеми, визначено методо-логічні та теоретичні основи дослідження, його об'єкт, предмет, мету й основні завдання, уточнено гіпотезу, розроблено методику констатуючого експерименту.
На другому етапі дослідження (ІІ семестр 2007 – 2008 н. рр.) прове-дено констатуючий експеримент, визначено та обґрунтовано педагогічні умови і розроблено методику формування творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку засобами петриківського розпису.
На третьому етапі дослідження (2008–2009 н. рр.) проведено формуючий експеримент, здійснено аналіз і узагальнення одержаних даних, сформульовано основні висновки дослідження, підготовлено відповідні методичні рекомендації.
Власне експериментальне дослідження було проведене за такої послі-довності: на констатуючому етапі проведено діагностику стану сформова-ності в учнів контрольного та експериментального класів умінь виконання петриківського розпису та виявлено майже однаковий рівень таких умінь.
На формуючому етапі експерименту з учнями експериментального класу проводилася цілеспрямована робота з поглибленого формування умінь і навичок виконання петриківського розпису; при цьому учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою; на узагальню-вальному етапі експерименту виявлялася ефективність проведених занять шляхом порівняння навчальних досягнень учнів контрольного та експери-ментального класів у галузі виконання петриківського розпису.
Наведемо приклад методичної послідовності виконання елементів петриківського розпису на уроці образотворчого мистецтва (див. додаток А). При цьому враховувалося, що порядок виконання декоративного малюнка є наступним:
1) попередній збір матеріалу за завданням вчителя;
2) попереднє вивчення об'єктів, форма яких повинна бути декора-тивно перероблена в малюнках;
3) виконання декількох варіантів декоративної переробки різних елементів орнаменту;
4) виконання схемного, робочого ескізу декоративного малюнка в чверть альбомного листу;
5) лінійна побудова малюнка на основі робочого ескізу і поперед-ніх нарисів і зарисовок;
6) завершення роботи в кольорі (аквареллю або гуашшю).
На першому з двох уроків, що відводяться для виконання декора-тивного малюнка, учні виконували нариси з натури, зразки декоративної переробки різних елементів орнаменту, робочий ескіз і лінійна побудова малюнка. На другому уроці композиція декоративного малюнка остаточно уточнюється і завершується в кольорі.
Під час самостійної роботи школярів вчитель постійно стежить за тим, щоб вони творчо підходили до складання композиції малюнка, до процесу декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу. З цією метою педагог аналізує перед всім класом найвдаліші варіанти, концентруючи увагу дітей на конкретних елементах малюнка (витонченість ліній, вдале чергування графічних плям, красиве поєднання колірних відтінків, цільна композиція і т. п.). Іноді вчитель пропонує школярам виконати додаткові зразки декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу, що інтерпретуються в творчому малюнку, вимагає докладного, продуманого промальовування одного або декількох робочих ескізів.
Одночасно вчителю слід весь час стежити за тим, щоб по ходу роботи над декоративним завданням школярі широко використовували знання, уміння і навички, набуті на уроках малювання з натури і на теми. Важливо також, щоб діти якомога частіше зверталися до мотивів, окремих декоративних елементів, використовуваних в петриківському розписі.
Наведемо фрагменти і конспекти уроків із застосуванням прийомів виконання петриківського розпису в експериментальному класі.
Тема. Зображення на площині казкових квітів Петриківки.
ІI. Робота над темою уроку.
1. Вступна бесіда.
— Ви чули про Петриківку? Це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими — на дерев'яних тарелях, скриньках, вазах, колисках, столах, просто на папері. "Ці квіти дихають Україною", — говорять наші земляки, розкидані долею по далеких континентах. Такі дивоквіти — зі степового села в Подніпров'ї.
— У давні часи в багатьох селах жінки розмальовували печі, виводили узори над вікнами й дверима, щоб хата була чепурною. Славилася розписами й Петриківка. Згодом мальовані квіти й годували бідняків: "мальовки" продавали на базарі. Але життя змінювалося, забувались візерунчасті скрині. Ніде стало малювати квіти. Проте петриківський розпис, як чарівна вишня, розгорнувся новими гілками, знайшов нові шляхи, — не пропала краса, а ще пишніше розцвіла.
— Найкращими петриківськими розписами вважаються роботи Тетяни Пати, Ярини Пилипенко, Надії Білокінь, Параски Павленко, Федора Панка, Марфи Тимченко, Палагеї Глущенко та багатьох інших.
2. Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису.
3. Практична діяльність учнів.
Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти такими типами мазків: "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок".
— Візьміть аркуш паперу, вмочіть у фарбу кінчик мізинця і швидко накладіть фарбу в різних його місцях. Це ягідки. Потім пензликом вималюйте пелюстки майбутніх квітів.
— Скористайтесь й методом "перехідного мазка". Для цього пензель умочуйте послідовно в кілька різних фарб, і пелюстки квітів, листочки вийдуть багатоколірними. Заокруглені пелюстки поєднують з гострокінцевими.
— Промалюйте тоненькі лінії на пелюстках квітів, зафарбованих суцільним кольором: це створить враження, що квіти пульсують життям.
— Після того, як намальовано основні квіти композиції, домалюйте дрібніші деталі: пагінці, листочки, пуп'янки, а завершіть виноградними вусиками.
Тема. Малювання композиції "Подарунок для бабусі" (кухонна дощечка).
ІI. Робота над темою уроку.
1. Вступна бесіда.
— Пригадайте, що подарувала Червона Шапочка своїй бабусі.
— Що було зображено на кухонній дощечці? (Демонструється кухонна дощечка).
— Як називається узор, який має довільну композицію? (Візерунком.)
— А якщо узор утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів? (То він називається орнаментом).
— То який узор зображений на цій дощечці?
— Художник в узорі може намалювати такі елементи, яких у природної квітки немає. Така переробка природних форм називається декоративною або стилізованою.
2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).
3. Поетапне виконання композиції вчителем.
4. Практична діяльність учнів.
Конспекти уроків з формування прийомів виконання петриківського розпису див. у додатках.
Навчання петриківському розпису розпочиналося із простих вправ. Виконувалися елементи, з яких утворювалися всі малюнки. Найпростішим і найпоширенішим елементом петриківського розпису було «зернятко». Елемент називається так тому, що подібний до зернятка яблука, груші тощо. За допомогою тільки «зернятка» можна намалювати різноманітні квіти, листя, птахів, складні пейзажі тощо. Досвідчені художники виконують малюнки без олівця, тримаючи весь малюнок у пам'яті. Діти теж виконували розпис одразу фарбами.
Ми не вважали помилкою, якщо хтось спочатку робив рисунок олівцем, намічаючи основні елементи, потім менші і насамкінець — зовсім дрібні. Але перед тим як почати малювати якусь композицію, виконувалися підготовчі вправи. До найпростіших з них належало малювання «зернятка» по вертикалі, по горизонталі, під кутом, по колу. При цьому ми намагалися, щоб «зернятка» були одного розміру, однаково віддалені одне від одного. Після цього учні малювали «зернятка» різних розмірів. У подальших розписах використовувалися елементи, що складалися із «зерняток» різних розмірів — від маленьких до великих.
Для виконання мазка «зернятко» (рис. 1) ми брали м'який акварельний пензлик з ворсинок хутра білки з гострим кінчиком і акварельну, гуашеву чи темперну фарбу, яку розводили водою в окремій невеличкій посудині. Фарба повинна бути доволі густою, щоб мазок вийшов виразним із чітко окресленні
контуром. Набравши на пензлик фарбу, робимо на папері відбиток. Спочатку дотикаємося до паперу гострою частиною пензлика, а потім притискуємо п'ятку, тобто найширшу частину пензлика. Щоб збільшити розмір мазка, потрібно після гострого вусика кілька міліметрів протягнути пензлик
і тоді притиснути п'яткою. Для виконання більших за розміром мазків можна використовувати більші пензлики.
Рис. 1. «Зернятко» - мазок звичайний
Мазки, які поставлені поряд і починаються з потовщення, а закінчу-ються гострим вусиком, називають «гребінчиком». Його робили натиском пензлика і закінчували легким дотиком. Під час виконання них вправ мазки спочатку не були акуратними, чіткими та виразними, тому ми повторювали їх виконання багато разів. Що більше учні повторювали підготовчих вправ, тим більшою була ймовірність того, що учнівський розпис буде досконалим.
Вправляючись, мазки учні розміщували за вертикаллю, горизонталлю, під кутом, по прямій по колу. Після того, як учні досягнули достатньо високого рівня виконавської майстерності цього елемента, виконувалися прості квіти, наприклад, ромашка, листки, колоски тощо.
Наступним кроком було засвоєння малювання мазка «кривеньке зернятко» (рис. 2). «Кривеньке зернятко» — це мазок дуже подібний до «зернятка». Він широко використовувався для малювання пелюсток квітів, листя, пуп'янків та інших елементів орнаменту. Цей мазок виконувався так: на пензлик набираємо фарбу, притискуємо кінчик пензлика до паперу, трохи протягуємо легким поворотом ліворуч чи праворуч і знову притискуємо п'яткою пензлик до аркуша. Вправа ця доволі проста у виконанні, але щоб досягти впевненості, слід повторювати елемент багато разів.
Учні виконували мазки «кривенькі зернятка» однакового розміру, розмістивши їх по прямій лінії, потім розміщували їх паралельно одне до одного. Далі малювали їх різними за розміром — від маленьких, поступово пропорційно збільшуючи їх до великих. Дуже важливою вправою було малювання «кривеньких зерняток», розміщених по колу та в інших композиційних співвідношеннях. Вправу учні виконували до часу досягнен-ня впевненості рухів руки, чіткості та краси елементів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
