112042 (591022), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Низький рівень елементарного усвідомлено-художнього сприймання (цілісно-аналітичний рівень) свідчить про недостатнє розуміння понять, що є наслідком малого словникового запасу. Тому важливо, щоб аналізуючи твір з учнями, постійно вводити в їх мовлення слова, якими характеризуються моральні, інтелектуальні, емоційні якості дійових осіб, явищ. Без цього дітям молодшого шкільного віку важко бачити мотиви поведінки героя, умови, в яких він діє. Результати педагогічного експерименту свідчать:

1. Засвоєння художнього твору буде тим вищий, чим вищий рівень сприймання, єдність форми і змісту.

2. Молодші школярі, які мають досить високий рівень уяви, мають і вищий рівень сприймання.

3. Процес сприймання художнього твору може мати кілька етапів: від поверхового, чисто зовнішнього схоплювання контурів і якостей твору, що відразу впадають в око до усвідомлення його суті.

4. Характер сприймання художнього твору і вплив його на збагачення духовного світу учнів залежить від якості художніх творів, від уміння дітей повноцінно сприймати ці твори: від їх підготовки, від характеру естетичного досвіду, інтересів, від наявного у них рівня сприймання і, взагалі, розумового рівня.

5. Ефективність засвоєння змісту твору залежить від майстерності вчителя, вміння викликати інтерес для засвоєння знань, опираючись на вікові особливості сприймання своїх учнів, а також їх індивідуальні особливості (тип темпераменту, емоційний і фізичний стан, особливості характеру).

Незважаючи на різноманітність вивчення творів у початкових класах (оповідання, казки, вірші, байки) існують загальні методичні закономірності роботи з художніми творами:

• при аналізі твору потрібно розвивати розуміння того, про що твір і як про це говориться в ньому, допомагаючи, таким чином, усвідомлювати учнями форму твору;

• повинні розбиратися мовні засоби, завдяки яким створюються образи твору;

• при аналізі твору увага дітей повинна притягуватися до структури твору;

• потрібно активізувати в мові дітей слова, які означають емоційні і моральні якості;

• при аналізі твору повинні враховуватися і дані методичні науки. Зокрема, вчителеві треба мати на увазі вчення про тип правильної читацької діяльності, що диктує необхідність думати над твором до читання, у процесі читання і після читання;

• потрібно використовувати багаторазове читання, яке припускає звертання до перечитування фрагментів тексту, важливих для усвідомлення ідеї твору.

Важливим нерозв'язаним питанням залишається використання різноманітних прийомів на уроках читання, спрямованих на розвиток і формування особистості через емоційний вплив із врахуванням вікових особливостей дітей. Проте, засвоєння і аналіз твору залежить не тільки від методичного апарату, вікових особливостей дітей, але й від майстерності самого вчителя, вміння розуміти дітей і їх станів, і на цій основі будувати урок.

Завдання вчителя - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Усе це необхідно зробити у початкових класах, оскільки любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів.

Для повноцінного сприймання художнього тексту вчитель вчить школярів помічати й розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя й персонажів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айдарова Л.И., Цуккерман Г.А. Необходимость изучения поэтики в курсе родного языка // Вопросы психологии. - 1977. - №1. С. 35 - 38

2. Асмолов А.Г. Об иерархической структуре установки как механизма регуляции деятельности // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси. 1978. - С. 147 - 157

3. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрасте. Психологические иследование. - М.: Просвещение, 1968. - 464с.

4. Виноградова О.С., Эйслер Н.А. Вьявление систем словесних связей при регистрации сосудистых реакций // Вопросы психологии. - 1977. - №2.-С. 101-116

5. Вікова психологія //За ред. Г.С.Костюка - К.: Педагогіка, 1984. -269 с.

6. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996. - 416с.

7. Выготский Л.С. Психология искусства. - М. - 1968.

8. Гинзбург Л.Я. О лирике. - М. - 1975

9. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Поч. школа. - 1993. - №11. - С. 16-19

10.Давыдов В.В., Маркова А.К. Развитие мышления в психологии. - М., 1978

11.Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. - М., 1980. - 224 с. 12.3льконин Д.Б. Психилогическое развитие в детских возростах: Избран. психол. труди в 70-ти т. Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М.: Воронеж 1995. -416с.

13.Эльконин Д.Б. Детская психология. - М., 1960

14.Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. - В кн. Принципи развития в психологии. – М., 1978

15.3апорожец А.В. Избранные психолог, труды. В 2 т. Т.2. Психологическое развитие ребенка - М. Педагогика. 1986. - 320 с.

16.Ігнатенко Н. Осмислення прочитаного через складання плану//Поч. школа. - 2000. - №10. - С. 29 - 31

17.Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках читання у 2 класі //Поч.школа. - 1992. - №9 - 10. - С. 18 - 21.

18..Котирло В.К. Початковий період у навчанні школярів. — К.: Т –во "Знання", 1985.

19.Ладыженская Т. А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. - М.: Педагогика, 1975. - 255 с.

20.Лаптєва Л. Читання - віконце у світ // Поч школа. - 1997. - №11. -С.11 -13

21.Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности.Некоторые проблеми общий теории деятельности. - М.: Наука, 1965. - 245 с.

22.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977. 23.Лисовский А.М. Изучение лирики в школе - К., 1987. - С. З0 - 35. 24.Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. - М.: Просвещение, 1958. -176 с.

25.Львов М.Р., Горецький В.Г., Сосковская О.В. Методика преподования русского языка в начальних классах. - М.: Асаdemа, 2000.-С.142-157.

26. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с. 27.Малинина И.Ф. Смысловая переработка воспринимаемого на слух вербального материала // Новые исследования в психологии. - М.,1981.-№2-С. 18-21.

28.Маштолер О. Художні описи та оповідання школярів // Поч. школа.- 1998-№4.-С. 7-9.

29.Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М., 1976.-С. 36-60.

30.Молдавская Н.Д. Наивный реализм младших школьников// Литература

в школе. - 1979.-№3.

31.Науменко В.О. Робота над художнім твором на уроках читання // Поч. школа. -1985. - №6.

32.Науменко В.О. Як працювати з дитячою книжкою в колі сім'ї // Поч.школа. - 2000. - №7 - С. 35 - 36.

33. Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом // Поч.школа. - 1996. - №4. - С. 15 - 18.

34.Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник "Хочу все знати". - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999.

-104с.

35.Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - Учпедгиз. - 1959.

36.Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы -М., 1972.

37.Никифорова О.И. Развитие восприятия художественной литературы//

Поч.школа. - 1976. - №2.

38.Норман Б.Ю. Синтаксис речевой деятельности. - Минск., 1978. - 152с. 39.Обучение й развитие / Под. ред. Л.В.Занкова. - М., 1975. 40.Онопрієнко О.В. Елементи літературного аналізу творів на уроках

читання //Поч.школа. - 1996. - №12. - С. 13 - 15.

41.Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках

читання //Поч.школа. - 1997. - №7. - С. 44 - 48.

42.Полозова Т.Д. Открытие мира - М., 1979. - С. 41 - 62.

43.Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М., 1976. 44.Почупайло О. Програма формування читацьких умінь у школярів

//Поч.школа. - 1997. - №10. - С. 29 – З0.

45.Психологические проблеми учебной деятельности школьника / Под

ред. В.В.Давыдова. - М., 1977. - С.56 - 62.

46.Психологія: Підручник для педагогічних вузів / За ред.Г.С.Костюка.- К.:Рад. школа, 1968. - 571 с.

47.Романовськая З.И. Учение и развитие младших школьников. -М.,1982. 48.Рубинштейн С.Л. Основи общий психологии. - СПб.: Питер, 1998. -

688с.

49.Русский язык в начальних классах. Теория и практика обучения / Под

ред. М.С. Соловейчик. -М.: Асаdemа - 2000.

1. Сальникова Т.П. Методическое пособие для преподователей и студентов педагогических учебных заведений по специальности "Учитель начальних классов". - М.: Творческий центр. - 2000.

2. Самарська Н.П. Робота над образними засобами художніх творів // Поч.школа.-1985.-№1.-С. 26-31.

52.Светловская Н. Н. Самостоятельное чтение младших школьников.-М., 1980.

53.Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст //Поч.школа.-1996.-№12.-С. 17-21.

54.Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання //

Поч. школа. - 1996. - №4. - С.21 - 22.

55.Скрипченко Н.Ф. Читання - це віконце у світ // Поч.школа. - 1995. - №12.-С. 14-18.

56.Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях

массовой коммуникации) / И.А. Зимняя, А.А. Леонтьев, Т.М. Дридзе и

др. - М.: Наука, 1976.-236 с.

57.Содружество наук и тайны творчества / Под ред. Б.С.Мейлаха. - Л.,

1968.

58.Тихеева Е.И. Развитие речи детей: Пособие для воспитателя детского сада. - М.: Просвещение, 1981. - 159 с.

59.Теория литературы. Образ. Метод. Характер. / Под ред. Л.И.Тимофеева. -М., 1962.

60.Тимофеев Л.И. Основи теории литературы. - М., 1976.

61.Титаренко Т.І. Казка - чарівний світ // Поч.школа.- 1994. - №11.- С.21 -23.

62.Ткачук Г. Уроки-зустрічі з книжкою // Поч.школа. - 2000. - №2. - С. 15- 18.

63.Хорошковська О.Н. Розвиток умінь розмовляти по-українськи. В кн: Вивч. Укр.мови в 2 -З кл. Збірник статей, К., - 1984. -С.2 1 - 34.

64.Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / Под ред.

И.И.Ильясова, ВЛ.Ляудиса. - М, 1980. - С. 265 - 276.

65.Худаш Л.С. Підвищення ефективності уроку з літератури. - К. ,1974.

66.Цимбалюк Л. Проблеми введення літературознавчої

пропедевтики в початкових класах // Поч.школа. - 2000. -№11.

67.Чепурко О.Г. Урок - спілкування з художнім твором // Поч. школа -

1995.-№3.-С.23.

68.Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Поч.

школа. - 2000.-№5.-С.6-10.

69.Якобсон П.М. Психология художественного восприятия. - М.,1964. 70.Ярошевский М.Г. История психологии. -М., 1976.

ДОДАТОК 1

Можна провести невеликий стилістичний експеримент по заміні авторського слова синонімом. Зробити це допомагають питання: "Як можна сказати інакше? А як краще? Чому?"

Наприклад:

1) Молоденька весна

До нас у гості прийшла

Й молоком облила

Наш вишневий садок...

2)Молоденька весна

До нас у гості прийшла

Й білим цвітом зацвів

Наш вишневий садок...

Молодші школярі не розуміють переносних значень слів. Так, наприклад, на питання: "Чому білий цвіт порівнюють із молоком?" - діти не знають відповіді. Ось чому потрібна спеціальна робота над метафорами, переносними значеннями, порівняннями. Суть порівняння розкривається за допомогою питань типу:

1. Що з чим порівнює автор? (Цвіт з молоком).

2. Чому він порівнює цвіт із молоком? (Вишневий цвіт і молоко білого

3. кольору).

4. Яке відчуття автор хоче посилити за допомогою цього порівняння?

5. (Цими словами він хоче посилити відчуття краси буяння вишневого

6. цвіту).

ДОДАТОК 2

У третьому класі є чудовий твір М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Після читання твору діти відповідають на запитання:

• Що залишилось від твору у вашій душі? (Твір насичений художніми висловами, тому дуже образний і цікавий).

• Які ж художні вислови в оповіданні вам сподобались? (Цікаво М.Стельмах говорить: хмари розпатлані, обвислі: лебеді струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів).

• А як ви розумієте останній вислів? Ось, які відповіді дають учні:

• Я чую не цілу гаму звуків, а ледь-ледь, бо автор говорить, що струшують лебеді звуки. Це вони роблять крилами. Я чув, коли був у селі.

Діти говорять про свої знахідки. Вони для себе на уроці зробили відкриття: яка красива мова художнього твору!

• Цей твір дуже мудрий, - говорять діти.

• А в чому ж його мудрість?

• М.Стельмах учить нас прислухатись до стареньких. Бо ми дивимось часто і не бачимо, слухаємо і не чуємо. А у старих мова красива, з образними висловами. Після розмови з ними світ бачиш якимись іншими очима. Так трапилось із хлопчиком в оповіданні М. Стельмаха.

Діти підтверджують свою думку словами тексту.

• А ви ніколи, діти, не замислювалися над тим, як письменник знаходить ті влучні слова та вирази?

• Автор любить природу всім серцем, всією душею.

• Він не тільки любить природу, але й спостерігає за всім, що відбувається в природі. Тому і слова в нього живі. Декілька слів і ціла картина. Він цінує кожне слово, не вживає його абияк. Діти перечитують текст, відповідають на запитання до тексту, малюють словесні картини, використовують при цьому образну мову твору.

ДОДАТОК З

Уривок бесіди, що проводиться на уроці ознайомлення з байкою «Зозуля і Півень» Л.Глібова.

Вчитель. Які байки Л. Глібова ви вже читали?

Учні. «Чиж і Голуб», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Лебідь, щука і рак».

Вчитель. Кого описує автор в образі тварин?

Учні. Під образом тварин автор розуміє людей.

Вчитель. Для чого пишуть байки?

Учні. У байках висміюють все лихе, щоб люди читали і не робили так. Вчитель. Кого чи що висміює автор у байці «Коник-стрибунець? Учні. Він висміює надмірну безтурботність, захоплення розвагами, безвідповідальність за своє життя.

Вчитель. Чи розумієте ви значення слова «підлесливий»? Учні. Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось, і за це його слухає, вихваляє безмірно — лестить.

Вчитель. Підлеслива людина це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку Л. Глібова «Зозуля і Півень». А чи чули ви, як «співає» півень, зозуля?

Характеристики

Список файлов ВКР