103205 (590720), страница 11
Текст из файла (страница 11)
(3.3.а)
(3.3.б)
3. Термін окупності складає для проекту А 6 повних років. Число місяців розрахуємо за формулою (3.4.):
(3.4.)
Де 
- абсолютна величина останнього негативного сальдо накопиченого потоку грошового доходу , S2 – значення першого позитивного сальдо накопиченого потоку грошового доходу .
(3.4.а)
Для проекту Б повне число років окупності складає три роки, число місяців:
(3.4.б)
Індекс прибутковості, розрахований через відношення суми дійсної вартості грошових надходжень (сума значень по рядку 9 з таблиці 3.6. - 3.7. відповідно для проектів А, Б) до величини інвестицій. Оскільки інвестиції в проекті Б вкладаються в різні періоди часу, те необхідно врахувати сучасну вартість всіх інвестицій:
(3.5.а)
(3.5.б)
Таблиця 3.9.
Показники ефективності інвестиційних альтернатив
| № | ПОКАЗНИК | ПРОЕКТ А | ПРОЕКТ Б |
| 1. | NPV | 1535 | 5980,1 |
| 2. | IRR | 27,5 | 61,9 |
| 3. | Термін окупності | 6,58 | 3,68 |
| 4. | АRR | 1,02 | 1,57 |
Висновки :
1. Чистий дисконтований дохід (NPV) (інтегральний ефект) - величина позитивна в обох проектах – А, Б, за час здійснення проекту А складає 1535 тис. у.о, що менше ,ніж у проекту Б на 74% ( дані подані у таблиці 3.9)
2. Індекс прибутковості проекту (ARR) А більше 1, складає 1,02 - це менше, ніж у проекту Б.
3. Термін окупності проекту А - 6,58 року, це , безумовно менше терміну реалізації проекту, але в проекту Б цей показник краще - 3,68 роки.
4. Внутрішня норма окупності (IRR) проекту А - 27,5% перевищує заданий рівень прибутковості - 15%, але це значно менше, ніж у проекту Б.
На підставі результатів розрахунку вищевказаних критеріїв економічної ефективності вважаємо , що доходи , одержувані в результаті реалізації проекту А и проекту Б окупають витрати. Дані розрахунків показує більш високої економічної ефективності проекту Б по всіх розглянутих критеріях.
Аналіз беззбитковості
Таблиця 3.10.
Точка беззбитковості й операційний важіль для проекту А
| 1. | Змінні витрати на одиницю продукції (тону), тис. у.о. | 45 |
| 2. | Разом постійні витрати, тис. у.о. | 4700 |
| 3. | Ціна одиниці продукції, тис. у.о. | 86,4 |
| 4. | Маржинальний дохід (ціна – змінні витрати) | 41,4 |
| 5. | Точка беззбитковості, тон (рядок.2/ рядок.4) | 113,53 |
| 6. | Точка беззбитковості, (рядок. 2/ (1-рядок.1/рядок.3) тис. у.о. | 9791,7 |
| Розрахунок запасу беззбитковості | ||
| 7. | План продажів, тон | 144 |
| 8. | Прибуток ( рядок.3*рядок.7), тис. у.о. | 12441,6 |
| 9. | Загальні зміні витрати (рядок.1*рядок.7), тис. у.о. | 6480 |
| 10. | Прибуток валовий (рядок. 8- рядок.9- рядок.2) | 1261,6 |
| 11. | Запас беззбитковості, у.о. (Прибуток – Точка беззбитковості у грошовому виразі або рядок.8-рядок.6) | 2649,93 |
| 12. | Запас беззбитковості, % (Зона беззбитковість/Дохід, рядок.11/ряд.8) | 21,29 |
| 13. | Вкладений прибуток (рядок. 8- радок.9) | 5961,6 |
| 14. | Операційний важіль (рядок 13/рядок.10) | 4,73 |
Таблиця 3.11.
Точка беззбитковості й операційний важіль для проекту Б
| 1. | Змінні витрати на одиницю продукції (тону), тис. у.о. | 42 |
| 2. | Разом постійні витрати, тис. у.о. | 4600 |
| 3. | Ціна одиниці продукції, тис. у.о. | 87,3 |
| 4. | Маржинальний дохід (ціна – змінні витрати) | 45,3 |
| 5. | Точка беззбитковості, тон (рядок.2/ рядок.4) | 101,54 |
| 6. | Точка беззбитковості, (рядок. 2/ (1-рядок.1/рядок.3) тис. у.о. | 8846,1 |
| Розрахунок запасу беззбитковості | ||
| 7. | План продажів, тон | 151,2 |
| 8. | Прибуток ( рядок.3*рядок.7), тис. у.о. | 13199,8 |
| 9. | Загальні зміні витрати (рядок.1*рядок.7), тис. у.о. | 6350,4 |
| 10. | Прибуток валовий (рядок. 8- рядок.9- рядок.2) | 2249,4 |
| 11. | Запас беззбитковості, у.о. (Прибуток – Точка беззбитковості у грошовому виразі або рядок.8-рядок.6) | 4353,65 |
| 12. | Запас беззбитковості, % (Зона беззбитковість/Дохід, рядок.11/ряд.8) | 32,29 |
| 13. | Вкладений прибуток (рядок. 8- радок.9) | 6849,4 |
| 14. | Операційний важіль (рядок 13/рядок.10) | 3,05 |
Відповідно до отриманих розрахунків з таблиць 3.10 – 3.11., по проекті А річний обсяг виробництва продукції, при якому підприємство не одержує прибутку , але і не несе збитків - 113,53 тон, проектна потужність цеху - 144 тонни (11 тонн/місяць * 12 місяців). Запас міцності складає 21,29%.
Виходячи з визначення операційного важеля одержуємо, що 10-ти процентне збільшення обсягу продажів призводить до збільшення прибутку на 40,73%.
Відповідно до отриманих розрахунків по проекту Б річний обсяг виробництва продукції, при якому підприємство не одержує прибутку , але і не несе збитків - 101,54 тон, проектна потужність цеху - 151,2 тон. Запас міцності складає 32,29%.
Виходячи з визначення операційного важеля одержуємо, що 10-ти процентне збільшення обсягу продажів приводить до збільшення прибутку на 30,5%.
Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок , що проект Б найбільш кращий, чим проект А тому що:
1. Точка беззбитковості проекту Б має менше значення, ніж у проекту А. Це свідчить про те, що проект Б при меншому обсязі виробництва почне приносити прибуток.
2. запас міцності проекту Б перевищує запас міцності проекту А на 11%.
3. операційний важіль проекту Б нижче, ніж у проекту А, що краще в умовах нестабільної економіки.
Аналіз чутливості Чистого приведеного доходу NPV
Як фактори, що відбиває зміни ЧДД проекту розглянемо , у діапазоні від -20% до 20%: обсяг інвестицій, обсяг реалізації, ціна реалізації, зміна собівартості, таблиця 3.12.
Таблиця 3.12.
Вплив факторів на величину NPV (тис. у.о.)
|
| проект А | проект Б | ||||
| -20 | 0 | 20 | -20 | 0 | 20 | |
| об’єм | -2217,4 | 1535 | 5177,3 | 1766,5 | 5980,1 | 14092,1 |
| об’єм інвестицій | 2867,8 | 1535 | 202,2 | 7435,8 | 5980,1 | 4524,4 |
| ціна продукції | -6305,1 | 1535 | 8378,1 | -2150,4 | 5980,1 | 14110,7 |
| собівартість | 8609,1 | 1535 | -5539,1 | 12814,6 | 5980,1 | -8543 |
Як видно на рисунку 3.2., найбільш чуттєвий проект А до відхилення собівартості, особливо убік підвищення. Це робить залежним проект від впливу зміни цін постачальників, що відповідно повинно бути враховане в плані висновку договорів на постачання сировини, енергії.
Другим по значущості є фактор зміни ціни реалізації. Ріст ціни на 20% приведе до росту NPV на 545%, але і значне скорочення NPV у випадку зниження ціни реалізації.
Третім по значимості є фактор зміни обсягу реалізації. При зниженні обсягу реалізації сума NPV ставати негативною.
Найменш чуттєвий проект А к зміні обсягу інвестицій, коливання величини яких дозволяють залишатися NPV позитивною величиною .
Рис. 3.2. Аналіз чутливості Чистого приведеного доходу проекту А
Найбільш значними факторами в реалізації проекту Б, як видно на мал. 2, є також собівартість продукції і її ціна реалізації. Але проект Б менш чуттєвий у порівнянні з проектом А к коливанням розглянутих факторів (рисунок 3.2.).
Висновки .
1. Чистий дисконтований дохід (NPV) (інтегральний ефект) - величина позитивна й у проекту А и у проекту Б, за час здійснення проекту А складає 1535 тис. у.о., що менше ,ніж у проекту Б на 74%.
2. Індекс прибутковості проекту (IRR) А більше 1, складає 1,02 - це менше, ніж у проекту Б.
3. Строк окупності проекту А - 6,58 року, це , безумовно менше терміну реалізації проекту, але в проекту Б цей показник краще - 3,68 роки.
4. IRR проекту А - 27,5% перевищує заданий рівень прибутковості - 15%, але це значно менше, ніж у проекту Б.
5. Точка беззбитковості проекту Б має менше значення, ніж у проекті А. Це свідчить про те, що проект Б при меншому обсязі виробництва почне приносити прибуток.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
