102884 (590679), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Як витрати на виробництво одиниці продукції візьмемо витрати на 1 операцію (див. Таблицю 3.1):

РЕЕ: [(26815,2 * 12)/82-(18429,08 * 12)/175]* 175=465582,54 грн.

3. Коефіцієнт ефективності (КЕ) -КЕ = Річна економія/Видатки пiсля впровадження за рік.

КЕ = 8386,12 /(18429,08* 12)=0,0379.

4. Строк окупності поточних витрат (СОВ) –

СОВ = 1/КЕ. СОВ=1/0,0379=26,3852 мiс.

5. Строк окупності капітальних вкладень (СОВ) -СОВ = Витрати на введення нової технології/Економія витрат.

СОВ = 2623/(26815,2 -18429,08)=0,3 мiс. (без обліку амортизації ОС).

Далі розрахуємо економічну ефективність від залучення інвестицій.

Вихідні умови наступні:

привабива сума 20 тис.дол.

відсоток ставки б/кр 25% (з/с 20%) за схемою.

терміни використання кредиту 3 мiс.

плата за кредит розраховується в такий спосіб:

I т.р = P * i * h_,............. (3.1)

T * 100%

де I т.р.- плата за кредит;

Р - сума кредиту;

і - процентна ставка;

h - терміни користування кредитом;

Т - кількість днів.

Для позикових коштiв сума плати за кредит скоректована з обліком того, що вона виплачується за рахунок чистого прибутку підприємства

Тi= P * i * h_ * (1 + К п.п.), (3.2)

T * 100%

де Кп.п.- ставка податку на прибуток підприємства позичальника (ставка для позикового підприємства дорівнює 24%).

Дані розрахунки зводимо в таблицю 3:2

Таблиця 3.2. Дані розрахунків

Економічний ефект при використанні товарних векселів виразиться в економії коштiв пов'язаних із залученням кредитних ресурсів.

Проведемо аналіз зміни фінансового становища після впровадження заходів, що підвищують конкурентноздатність підприємства (табл.3.3).

Скористаємося методом Creditmen(кредитору), розробленим у Франції Ж. Де Паляном, відповідно до якого фінансова ситуація підприємства може бути точно охарактеризована показником:

N=25R1+25R2+10R3+20R4+20R5, (3.3)

де Ri-розраховується таким методом:

R- показник підприємства

Ki (нормативний показник):

K1- коефіцієнт швидкої ліквідності;

K2- коефіцієнт кредитоспроможності;

K3- коефіцієнт іммобілізації власного капіталу;

K4- коефіцієнт оборотності запасів;

K5 - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнти рівняння (25, 25, 10, 20, 20) виражають питома вагу впливу кожного показника.

Таблиця 3.3. Показники економічної ефективності базового і проектного варіантів

Базовий варіант – 323,15

Проектний варіант – 342,75

Економічна ефективність добра, тому що показник більше 100

Показник проектного варіанта вище базового на 19,6, що говорить про доцільність упровадження про заходів.

3.4 Застосування економіко-математичних методів та моделей для обгрунтування стратегічних управлінських рішень на підприємстві

Представлені в роботі методи оцінки конкурентоспроможності продукції і вживання їх при виробництві виробів, на ДП «Завод ім. В.О. Малишева» свідчать про те, що вони не досконалі і створюють певні труднощі в практичній роботі фахівців. У зв'язку запропонуємо економіко-математичний метод визначення інтегральної конкурентоспроможності продукції підприємства, який дозволить виключити експертні оцінки в результаті проведення розрахунків і приведе до інтерпретації інтегрального показника конкурентоспроможності.

В цілому по сукупності діяльності на всіх ринках або по окремих ринках і їх секторів критерії конкурентоспроможності можна згрупувати по окремих елементах комплексу маркетингу: продукт, ціна, доведення виробу до споживача, просування виробу (маркетингові комунікації). Для розрахунку зведеного показника конкурентоспроможності використовуємо кількісні показники, систему показників ділової активності і ефективностідіяльності виробництва.

Коефіцієнт ринкової долі (КРД) складе:

, (3.4)

де ОП – об'єм продажів товару підприємством;

ЗОПР – загальний об'єм продажу даного товару на ринку.

Цей коефіцієнт показує долю, яку займає підприємство на ринку.

Коефіцієнт передпродажної підготовки (КПП):

, (3.5)

де ВПП – сума витрат виробу на передпродажну підготовку;

ВВОП – сума витрат на виробництво виробу і організацію його продажу.

Цей показник характеризує зусилля підприємства по зростанню конкурентоспроможності за рахунок поліпшення передпродажної підготовки виробу. У випадку, якщо виріб не вимагає передпродажної підготовки в звітний період, то приймається коефіцієнт рівний 1, тобто КПП = 1.

Коефіцієнт зміни об'єму продажів (КЗОП):

, (3.6)

де ОПкін – об'єм продажів виробу на кінець звітного періоду;

ОПпоч – об'єм продажів виробу на початок звітного періоду.

Цей коефіцієнт показує зростання або зниження конкурентоспроможності виробу за рахунок зростання об'єму продажу.

Коефіцієнт рівня цін (КРЦ):

, (3.7)

де Цmax – максимальна ціна виробу на ринку;

Цmin – мінімальна ціна виробу на ринку;

Цпр – ціна виробу, встановлена підприємством.

Цей показник показує зростання або зниження конкурентоспроможності виробу за рахунок динаміки цін.

Коефіцієнт постачання виробу споживачеві (КП)

, (3.8)

де КЗОП – див. формулу (3.6);

ЗБкін – сума витрат по виробу на функціонування системи збуту на кінець звітного періоду;

ЗБпоч – те ж на початок звітного періоду.

Даний показник показує прагнення підприємства по підвищенню конкурентоспроможності виробу за рахунок поліпшення збутової діяльності.

Коефіцієнт рекламної діяльності (Крек.д):

, (3.9)

де ВРДкін – витрати на рекламну діяльність виробу на кінець звітного періоду;

ВРДпоч – те ж на початок звітного періоду.

Коефіцієнт рекламної діяльності характеризує прагнення підприємства до зростання конкурентоспроможності своєї продукції за рахунок поліпшення рекламної діяльності.

Коефіцієнт використання персонального продажу (КВПП):

, (3.10)

де ВПТАкін – сума витрат на оплату праці торгівельних агентів, що доводяться на виріб, на кінець звітного періоду;

ВПТАпоч – те ж на початок звітного періоду.

Даний коефіцієнт показує прагнення підприємства до зростання конкурентоспроможності за рахунок зростання персонального продажу виробу із залученням торгівельних агентів.

Коефіцієнт використання зв'язків з громадськістю (КВЗГ):

, (3.11)

де ВЗкін – витрати на зв'язку з громадськістю для виробу, на кінець звітного періоду;

ВЗпоч – те ж на початок звітного періоду.

Цей коефіцієнт показує прагнення підприємства до збільшення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення зв'язків з громадськістю. Підсумовуючи підраховані вище коефіцієнти і визначивши середньоарифметичну величину, отримуємо підсумковий умовний показник конкурентоспроможності виробу (УПК):

УПК = (КРД+КПП+КЗОП+КРЦ+КП+ +КВПП+КВЗГ)/L (3.12)

де L – загальне число показників в чисельнику. В даному випадку L = 8. Використовуючи показники по виробу, що вивчається, – двигуну для приводу бурових установок, що випускає ДП «Завод ім. В.О. Малишева» в 2006 році, визначаємо наступні коефіцієнти (таблиця. 3.4):

Таблиця 3.4. Розрахунок коефіцієнтів кількісних показників по двигуну для приводу бурових установок

На підставі отриманих коефіцієнтів отримуємо інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності українського двигуна для приводу бурових установок (3.12):

I = (0,635 + 0,734 + 1,164 + 0,362 + 1,316 + 1,211 + 1,675 + 1,033):8 = 1,016.

В порівнянні з отриманим інтегральним коефіцієнтом, розрахованим з врахуванням експертних оцінок (1,37), отриманий коефіцієнт можна вважати точнішим і доступнішим при проведенні аналогічних розрахунків на промислових підприємствах.

Відмічені недоліки методики оцінки конкурентоспроможності продукції на підприємстві визначають необхідність побудови системи рівня конкурентоспроможності технічних виробів на принципах системного підходу, усуваючу роз'єднаність і неузгодженість окремих підходів до цієї проблеми. Найважливішим з недоліків відомих підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності, є відсутність системного підходу до проблеми оцінки конкурентоспроможності виробу. Це означає, що не встановлені зв'язки між технічним рівнем, собівартістю, ціною, економічністю і ефективністю засобів виробництва, але визначений чіткий перелік чинників економічності і конкурентоспроможності, що ускладнює управління конкурентоспроможністю. Пропонована концепція оцінки рівня економічності і конкурентоспроможності технічного виробу побудована на наступних принципах:

показники технічного рівня, кількість яких має бути мінімальною, зумовлюють одиничні, узагальнювальні і інтегральний економічні показники;

як інтегральний показник економічності пропонується застосувати питому ціну споживання (ЦС, витрати на одиницю корисної роботи);

технічні і економічні показники розташовані відповідно до причинно-наслідкових зв'язків між ними, тобто є системою розрахунків з обгрунтованою структурою. Оскільки ціна технічного виробу в ринкових умовах розглядається як ціна споживання, то передбачуваний критерій економічності техніки можна представити у вигляді мінімуму питомої ціни споживання:

(ЦСпит= ЦС / Робота) мінімум. (3.13)

Характеристики

Список файлов ВКР