Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Враховуючи, що нині ставки вітчизняних банків за споживчими кредитами коливаються в межах 30% річних, середньозважена ставка за депозитами фізичних осіб у національній валюті становить приблизно 14% річних, а мінімально прийнятним значенням процентної маржі вважається 3%, можна зробити висновок: споживче кредитування залишатиметься вигідним для банків за умови, що частка неповернутих кредитів не перевищуватиме 13% [59].

Однак, такі принципи працюють тільки в період стабільності економічної системи, якщо ж відбуваються якісь різкі коливання, то все одно банк втрачає значну частину доходів, адже він в міру очікуваних надходжень уже запланував свої витрати. Коли швидко зростає рівень неповерненості кредитів, банку необхідно скорочувати їх (закривати відділення, звільняти персонал) або покривати їх за рахунок очікуваного чистого прибутку, додаткового зовнішнього фінансування. А от підвищення ставки за споживчими кредитами, що застосовували окремі вітчизняні установи на початкових проявах кризи, знову ж таки, може спричинити збільшення частки неповернутих кредитів.

Отже, оптимальним варіантом для і банків буде утримання частки неповернутих споживчих кредитів у прийнятних межах. Цього можна досягти за двох підходів: боротьби з причинами та боротьби з наслідками. Підходом боротьби з причинами передбачається відбір позичальників для надання споживчих кредитів з більш високими можливостями платоспроможності. Тут також варто застосувати аналіз можливої платоспроможності позичальника в кризових умовах. Для цього необхідно досліджувати не тільки доходи клієнта, а й сферу діяльності, соціальний статус, професійні здібності, тривалість роботи на останній посаді, стосунки в колективі (з метою визначення ризику звільнення даного працівника), наявність депозитів тощо. Підхід боротьби з наслідками передбачає передачу клієнта-боржника колекторській компанії, аби та за винагороду змусила його повернути гроші. Однак, даний метод довів свою низьку ефективність, людина, в якої немає доходів борг повернути не зможе. Він дієвий тільки проти злісних неплатників, які роблять це умисно.

Тому, найкращим варіантом є превентивні заходи:

• підвищення вимог до позичальників;

• зниження частки ризикових кредитів;

• створення резерву.

3. Підвищення рівня довіри фізичних та юридичних осіб до банку.

Як уже вище було зазначено, в результаті заборони НБУ на дострокове розірвання депозитних договорів банки втратили довіру з боку населення. В свою чергу це зачепило і репутацію АКБ "Імексбанк", основу робочого капіталу якого становлять кошти клієнтів (72,1% в структурі зобов’язань). Тому, в подальшій стратегії досліджуваного банку повинно бути передбачено плани повернення рівня довіри клієнтів та його подальша підтримка. Звичайно ж, якщо банк допустить видачу депозитів, то у випадку вилучення значної суми коштів клієнтами він може втратити свою ліквідність. В такому випадку краще підвищити відсоткові ставки на депозити, з метою заохочення клієнтів не вилучати свої кошти. А от в подальшій діяльності варто забезпечити високий рівень обслуговування та якість послуг. Важливу роль в даному випадку відіграє також підвищення рівня прозорості роботи установи.

4. Залучення іноземних інвесторів.

До позитивних результатів приходу іноземного капіталу можна віднести:

• істотне збільшення робочого та можливо статутного (за умови прийняття рішення) капіталу банку;

• диверсифікація робочого капіталу (це зможе зменшити вплив депозитних коштів на ліквідність банку);

• здешевлення вартості кредитних коштів, а відповідно зростання конкурентних можливостей;

• розвиток операційної системи банку через впровадження нових технологій, розширення кола послуг, підвищення якості послуг, рівня оплати праці персоналу, а отже результативності та якості роботи;

• підвищення стабільності установи.

Отож, якщо АКБ "Імексбанк" сформує нову стратегію розвитку своєї діяльності, яка буде враховувати висновки набуті в результаті фінансово-економічної кризи, то в подальшому він зможе уникнути багатьох негативних ситуацій. Стратегія банку повинна базуватися на стабільності розвитку і бути спрямована на ефективність в довгостроковому періоді.

Швидкі гроші є завжди привабливішими, однак установи, які шукають надприбутків не зважаючи на ризиковість, завжди втрачають. Вони можуть виграти в короткому проміжку часу, однак втрати в період криз вирівнюють можливості учасників фінансового ринку. За підсумками більш триваліших періодів на перших позиціях завжди опиняються ті банки, що перевагу віддавали менш ризиковим та надійним напрямкам діяльності.

Основою лідерства та ефективності діяльності завжди є налагоджена операційна система. Адже, саме вона забезпечує виконання стратегічних завдань. Операційна система, в свою чергу, також потребує постійного вдосконалення, яке в першу чергу полягає в налагодженні управлінської складової. Підсистема управління формує всі стратегічні напрямки, плани дій, шляхи вдосконалення всього операційного механізму та його роботи.

Загалом досконала операційна система та наявність чітко продуманого стратегічного плану є гарантом успіху будь-якої установи, організації чи підприємства.

Висновки і пропозиції

В процесі дослідження теми даної магістерської роботи було вивчено та засвоєно основи операційної системи, досліджено функціонування операційної системи АКБ "Імексбанк" і визначено основні шляхи вдосконалення механізму діяльності та стратегію розвитку банку в умовах фінансово-економічної кризи та після її подолання.

В першому розділі роботи було визначено, що операційна система являє собою злагоджений механізм функціонування підприємства, установи чи організації. Такий механізм складається з сукупності елементів або підсистеми, які між собою взаємопов’язані. В основному виділяють три таких підсистеми – це управлінська, переробна та забезпечувальна.

Основною функцією управлінської підсистеми є контроль та регулювання всіх процесів та операцій, що відбуваються в компанії.

Переробна підсистема спрямована на виготовлення продукції, надання послуг.

Забезпечувальна підсистема виконує функцію забезпечення безперервності діяльності шляхом постачання сировини та матеріалів, обладнання, реалізації продукції, пошук джерел фінансування тощо.

Однак, якщо розглядати банківську установу, то тут переробна підсистеми відсутня. Так як банк не виконує виробничої діяльності, а здійснює фінансові операції. Забезпечувальна функція полягає у пошуку ефективних напрямів розміщення капіталів та пошуку джерел фінансових ресурсів, а також забезпечення засобами діяльності.

Управлінська система виконує наступні завдання:

• моніторинг та аналіз діяльності;

• розробка стратегії;

• прийняття рішень.

Система забезпечення спрямована на:

• залучення фінансових ресурсів: депозитів фізичних та юридичних осіб, державних коштів;

• розміщення цінних паперів;

• розміщення кредитів;

• проведення розрахунково-касових операцій;

• торгівля валютою, цінними металами;

• забезпечення засобами та обладнанням;

• забезпечення організаційно-господарських робіт.

Більшість підручників визначають тільки два елементи операційної системи – люди (працівники) і обладнання. Однак, на нашу думку, варто виділити і третій елемент – інформацію, яка на сьогодні є не менш важливою складовою. Саме інформація забезпечує ефективність прийняття рішень та успіх діяльності. Інформацію можна поділити на вхідну (дані маркетингових досліджень, зміни законодавства, політично-економічна ситуація, нові технології тощо) та вихідну (реклама).

Слід відмітити, що у підприємствах основою роботи операційної системи є перетворення ресурсів (гроші, матеріали) в товари чи послуги. В фінансовій установі у вигляді ресурсів і товарів виступають гроші.

Загалом діяльність операційної системи банку подібна до діяльності торгового підприємства, де відбувається придбання товарів і реалізація їх з додатковою вартістю (торговою націнкою), тільки в даному випадку товаром виступають гроші, а торговою націнкою відсотки.

Основними методами управління операційної діяльності є:

• моніторинг;

• аналіз;

• планування;

• прийняття рішень;

• нормування.

В практичному розділі роботи було досліджено принципи функціонування операційної системи АКБ "Імексбанк". В результаті цього дослідження було виявлено, що основним видом діяльності установи є кредитні операції, які в останньому звітному році становили 58,2%. Також, банк частину своїх активів (26,5%) розміщує на депозитних рахунках інших фінансових установ. Розрахунково-касові операції займають 4,7%. Що стосується таких видів діяльності як прямі та портфельні інвестиції, то вони в активах практично відсутні. Пасивні операції банку, які полягають в забезпеченні робочого капіталу, базуються на депозитах населення (72,1%). Інші джерела фінансових надходжень – це банківські депозити (19,1%) та випуск цінних паперів (7,1%). Управлінська система установи складається з загальних зборів акціонерів, Спостережної ради, Правління банку, а керівники нижчих ланок. Органами внутрішнього контролю є ревізійна комісія та внутрішній аудит. Забезпечувальна підсистема складається з сукупності відділень, що займаються різними напрямками діяльності: основними з них є казначейство, кредитний департамент, операційно-касовий департамент, управління міжнародних розрахунків, департамент цінних паперів, управління бухгалтерського обліку та звітності, управління інформаційно-програмного забезпечення, юридична служба, фінансово бюджетне управління, прес-служба, управління безпеки, відділ по роботі з персоналом, загальний відділ, господарське управління. Інфраструктура банку включає розподіл філій та відділень по регіонам, в яких є власна, однак підзвітна головному банку, операційна система. Її складовими є відділи відповідних департаментів та служб, однак багато з них в філіях не представлені, у зв’язку з відсутністю такої необхідності. Загалом в банку присутні дві ієрархічні схеми: кожен відділ підпорядковується відповідному департаменту та менеджменту філії. Під час проведеного дослідження було виявлено, що діяльність банку протягом 2005-2007 років стрімко зростала, темп приросту кожного року перевищував 50%. Однак, оцінка активів банку показала наявність високого ризику, що полягає у вкладанні всіх більшості ресурсів установи в кредитні операції, що є досить ризиковим, тим більш в період економічної кризи. Тому в заключному розділі даної магістерської роботи, було запропоновано оптимізувати та вдосконалити діяльність банку та його операційну систему. А також було запропоновано розробити нову стратегію розвитку банку, яка базувалася б на досвіді отриманому в процесі подолання економічної кризи, та наведено конкретні напрямки стратегічної діяльності. Загалом основними шляхами оптимізація та вдосконалення операційної системи АКБ "Імексбанк" є:

1. Налагодження ефективної системи корпоративного управління.

2. Забезпечення прозорості діяльності банку.

3. Налагодження ефективного механізму корпоративного управління.

4. Залучення до спостережної ради незалежних менеджерів.

5. Створення дієвих комітетів спостережної ради.

6. Забезпечення відкритості інформації щодо винагороди посадових осіб банку.

7. Захист прав міноритарних акціонерів.

8. Забезпечення контролю за інформаційними потоками в банку.

9. Створення чіткої та ефективної регламентної бази.

10. Усунення конфлікту інтересів.

11. Забезпечення ефективності служб внутрішнього аудиту.

До стратегічних напрямків розвитку можна віднести:

1. Оптимізація активів банку

2. Підвищення вимог управління ризиками споживчого кредитування та стабілізація кредитного портфелю.

3. Підвищення рівня довіри фізичних та юридичних осіб до банку.

4. Залучення іноземних інвесторів.

Отож, застосування запропонованих методів та напрямків діяльності зможе покращити операційну систему досліджуваної установи, допомогти пережити фінансово-економічну кризу та забезпечити стабільність функціонування та розвитку в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07 грудня 2000 року №2121-ІІІ.

2. Інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001р. №368.

3. Положення "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000р. №279.

4. Аналіз ринку банківських послуг: Навчальний посібник / за заг. ред. С.С. Герасименка. – К.: МАУП, 2006 – 192 с.

5. Бабічев М.П. Організація управління персоналом підприємства: Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 92 с.

6. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: Підручник для студентів ВНЗ. – К.: Професіонал, 2007. – 446 с.

7. Банківські операції: Навчальний посібник / за заг. ред. І.М. Лазаренко . – К.: Університет "Україна", 2007. – 337 с.

8. Бардиш Г.О. Проектний аналіз: Підручник / Національний банк України, Львівський банківський інститут, 2-ге вид. – К.: Знання, 2006. – 358 с.

9. Бобиль В. Сучасний розвиток корпоративного управління у банківській діяльності // Вісник НБУ. – 2008. – №12. – С. 65-67.

10. Бобиль В., Иритоманова О. Сучасний підхід до кредитного скорингу / Матеріали ПІ міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні тенденції в розвитку банківської системи та фінансових ринків". –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 59-61.

11. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене – К.: "Каравела"; Львів: "Навчальний світ" – 2004, 2005. – 298с.

12. Василенко В.О., Ткаченко Г.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник . Видання 2-ге, виправлене і доповнене. За редакцією Василенка В.О. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 400 с.

13. Василенко О.В., Ткаченко Г.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 532 с.

14. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. – К.: Академія., 2001. – 320 с.

15. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – 5-те вид. – К.: Знання, 2006. – 312 с.

16. Виноградський М.Д. Менеджмент в організації: Навч. посіб./ М.Д. Виноградський, А.М. Виноградська, О.М. Шкапова. – 3-тє вид., виправлене. – К.: Кондор, 2004. – 598 с.

17. Виноргадський М.Д. Менеджмент в організації: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 598 с.

18. Воронкова В.Г. Кадровий менеджмент: Навчальний посібник. – К: Професіонал, 2004. – 192 с.

19. Галушка З.І. , Комарницький І.Ф. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 248 с.

20. Глівенко С.В. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Суми: Університетська книга, 2001. – 207 с.

21. Горбачук В.М. Фінансові рішення. – К.: Альтерпрес, 2003.– 176 с.

22. Грабовський Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник. – К: ЦУЛ, 2003. – 188 с.

23. Ґріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: БаК, 2001. – 20 с.

24. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник – К.: "Знання", 2006. – 559 с.

25. Д’яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків // Вісник НБУ. – 2008. – №2. – С. 26-31.

26. Даниленко А., Шелудько И. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник Національного банку України, – 2006. – № 5. – С. 36-39.

27. Дідковська А.Є. Історія вчень по менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2008. – 478 с.

28. Довгань Л.С. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007. – 178 с.

29. Економіка підприємства: Підручник / За редакцією С.Ф. Покрокивного. – Видання 2-ге перероблене та доповнене. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.

30. Економіка підприємства: Посібник / За редакцією П.С.Харіва. – Тернопіль: Економічна думка. 2004. – 500с.

31. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент в банках: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1997. – 172 с.

32. Калина А.В. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. / А.В. Калина, С.П. Калініна, Н.Д. Лук’янченко. – К.: МАУП, 2004. – 232 с.

33. Кириченко О. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1999. – 671 с.

34. Кіндратська Г.І. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 336 с.

35. Корецький М.Х. Стратегічне управління: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: ЦУЛ, 2007. – 240 с.

36. Костюк О. Концептуальні засади розробки кодексів корпоративного управління в банках // Вісник НБУ. – 2008. – №11. С. 24-27.

37. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посібник / В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний. Г.І. Великоіваненко; За ред. В.В.Вітлінського. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 251 с.

38. Кузьмін О.Є., Основи менеджменту: Підруч. / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – К.: Академвидав, 2003. – 416 с.

39. Курочнкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.

40. Лукашевич Н.П. Самоменеджмент: теория и практика: Ученик. – К.: Ника-Центр, 2007. – 344 с.

41. Маніліч М.І. Менеджмент: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Букрек, 2006. – 156 с.

42. Менеджмент организиций: Учеб. пособ. / Киржнер Л.А., Киенко Л.П., Лепейко Т.И., Тимонин А.М. – К.: КНТ, 2006. – 688 с.

43. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник / за заг. ред. Данюка В.М. – К.: КНЕУ, 2006. – 400 с.

44. Менеджмент: Навч. посіб. / Ред. Крамаренко В.І. – К.: ЦУЛ, 2003. – 248 с.

45. Менеджмент: Підручник / з заг. ред. В.Г. Федоренко. – К.: алеута, 2008. – 652 с.

46. Менеджмент: Підручник / з заг. ред. О.М. Гірняк. – Львів: Магнолія Плюс, 2004.– 352 с.

47. Мескон М.Х., Основы менеджмента=Management / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури: Пер. с англ. – М.: Дело, 2000. – 704 с.

48. Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України. Постанова Правління Національного банку України від 28 березня 2007 року. №98.

49. Мистецтво управління персоналом. Таланти і лідери. – К.: Видавництво Олексія Капусти, 2002. – 92 с.

50. Михайлов А.П. Менеджмент: Навчальний посібник. – Чернівці: Букрек, 2005. – 492 с.

51. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута", 2007. – 704 с.

52. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – К.: Знання, 2002. – 311 с.

53. Нємцов В.Д. та ін. Менеджмент в організації: Навчальний посібник. – К.: ЕксОб, 2002. – 392 с.

54. Нємцов В.Д., Менеджмент організацій / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок. – Навч. посібник. – К.: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2000. – 392 с.

55. Основи менеджменту: Підручник для студентів ВНЗ / за аг. ред. В.Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2007. – 420 с.

56. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2007 – 676 с.

57. Осовська Г.В., Основи менеджменту: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 556 с.

58. Охріменко А.Г., Основи менеджменту: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2006. – 130 с.

59. Пернарівський О., Венерова Н. Стратегія управління ризиками банківського споживчого кредитування // Вісник НБУ. – 2008. – №5. – С. 40-43.

60. Пилипенко С.М. Виробничий менеджмент. – Харків: Видавництво ХНЕУ, 2006. – 80 с.

61. Планування та прогнозування в умовах ринку: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: "Професіонал", 2006. – 608 с.

62. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальй посібник 3-тє видання, перероблене і доповнене. – К.: Вінар, 2003. – 219 с.

63. Принципи корпоративного управління. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 р., №571.

64. Скібіцька Л.І. Менеджмент: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: ЦУЛ, 2007. – 416 с.

65. Стадник В.В. Менеджент: Підручник. – 2-ге вид. випр. і доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472 с.

66. Стадник В.В., Менеджмент: Підручник. / В.В. Стадник, М.А. Йохна. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472 с.

67. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2005. – 320 с.

68. Сухарський В.С. Менеджмент (загальні основи спеціального). – Тернопіль: Астон, 2004. – 528 с.

69. Управління ризиком в виробничо-операційних системах: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 40 с.

70. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Академвидав, 2007.- 576 с.

71. Хміль Ф.І. Практикум з менеджменту організацій. – Львів: Магнолія Плюс, 2005. – 336 с.

72. Хміль Ф.І. Упарвління персоналом: Підручник. – К.: Академвидав, 2006. – 488 с.

73. Хміль Ф.І., Основи менеджмента: Підручник. – К.: Академвидав, 2005. – 608 с.

74. Холодна Ю.Є. Банківські операції: Конспект лекцій – Харків: Видавництво ХНЕУ, 2006. – 122 с.

75. Хомяков В.І. менеджмент підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 434 с.

76. Череп А.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 410 с.

77. Шегда А.В. Менеджмент: Учебник. – К.: Знання, 2007. – 648 с.

78. Шокун В.В., Основи менеджменту: Навч. посіб. / В.В. Шокун, Т.І. Пішеніна. – К.: Ун-т України, 2005. – 340 с.

79. Andreyeva Т., SchnytzerA. Company performance in Ukraine. Is this a market economy? // Economic Systems. – 2002. – №2.-P. 83-98.

80. Berle A., Means G. The Modem Corporation and Private Property. – New York: Macmillan, 1932. – P. 418.

81. Cadbury Report. Report of the Committee on the Financial Aspects of Corporate Governance. – London: Committee on Corporate Governance, 1992.

82. Conger J., Lawler III, E. Finegold D. Corporate Boards: New Strategies for Adding Value at the Top. – San Francisco: Jossey-Bass, 2001 – 217p.

83. Hopt K., Leyens P. Board Models in Europe. Recent Developments of Internal Corporate Governance Structures in Germany, the United Kingdom, France, and Italy/ 18ECGI Working Paper Series in Law, 2004.

84. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards. A Revised Framework. Basel Committee on Banking Supervision. – Basel. – Updates November 2005 // www.bis.org

85. Kostyuk A. Board practices: an international review // Corporate ownership & control. -2003. -Ml-P. 102-112.

86. Kostyuk A. Decision making at the top // Governance, 2003. – №2(116).- P. 13-14.

87. Kostyuk A. Market for corporate control in Ukraine//Problems and perspectives in management. – 2003.- № 1. – P. 24-32.

88. Kostyuk Alexander. Corporate Board Practices. – Sumy: Virtus Interpress, 2006. – 158p.

89. Kostyuk Alexander. Corporate Governance in a Transition Economy. – Sumy: Virtus Interpress, 2005. – 156p.

90. Mallin C. Corporate Governance. – London: Oxford University Press, 2004. – P. 217.

91. Monks A.G., Minow N. Corporate Governance. – 3-ed. – London: Blackwell Publishing, 2004. – 890p.

92. Schmidt H., DrukarczykJ. Corporate Governance in Germany. – Baden-Baden, 1997. – 424p.

93. Principles of Corporate Governance. OECD. – May 1999 // www.ecgi.org.

94. http://uk.wikipedia.org/

95. www.aub.com.ua

96. www.bank.gov.ua

97. www.books.efaculty.kiev.ua

98. www.buklib.net

99. www.cofe.ru/finance/

100. www.imexbank.com.ua

101. www.liga.net

102. www.UABanker.net

Характеристики

Список файлов ВКР