100088 (590333), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

підприємства

У результаті аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, ВАТ «Ударний», виявлені причини низької ефективності виробництва підприємства.

1. Виробничі фонди, ВАТ «Ударний», використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці. Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить – 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1999, 2000 рр.), а зростання фондоозброєності праці - 124,96%. А темпи зросту продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно. При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне – 109,4 < 124,96.

2. Наявні виробничі потужності підприємства використовуються не ефективно. Потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції. Різниця потужності винзаводу й обсягу розлитої готової продукції становить: 1999 р. – 98456 дал; 2000 р. – 73756 дал. Виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.

3. Більш половини робітників (54,2%), на підприємстві, зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%. Це свідчить про невисокий рівень механізації виробництва у ВАТ «Ударний».

Результати аналізу показали, що наступні напрямки є основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»:

1. Підвищення рівня механізації виробництва;

2. НОТ (наукова організація труда);

3. Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

Комплекс заходів для впровадження, необхідних для підвищення ефективності виробництва підприємства

1. Заходи підвищення рівня механізації

виробництва

Основні напрямки підвищення рівня механізації виробництва винзаводу:

Комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;

Створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві, механізація допоміжного виробництва.

Заходи комплексної механізації основного

виробництва

1.1 Упровадження комплексно-механізованої лінії типу МКМЛ-7М чи МКМЛ-8, розроблені ВНДІВіВ «Магарач». Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) винзаводу по основному виробництву дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.

1.2 Упровадження високопродуктивної комплексно-механізованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.

Заходи механізації допоміжного виробництва.

2.1 Правильна організація ремонтних робіт, на основі «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розробленого ВНДІВіВ «Магарач».

2.2 Створення ремонтної бази підприємства, на якій необхідно: організувати випуск запасних частин; сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, недостача яких на підприємстві гостро відчувається.

2.3 Упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.

Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».

2. Заходи НОТ (наукова організація труда)

Заходи щодо НОТ, пропоновані для впровадження на винзаводі:

1. У цеху готової продукції (цех №3), сполучити професії слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;

2. Упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка й підвищити продуктивність праці;

3. На лініях розливу цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

Економічна ефективність пропонованих заходів.

Захід 1.

У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.

Захід 2.

У результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):

• вивільняється 4 чоловіка;

• підвищується продуктивність праці, на винзаводі, на 1,83%;

• досягається річний економічний ефект – 13091,57 грн.

Захід 3.

Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу цеху №3, дозволяє:

• вивільнити 4 чоловіка;

• підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;

• одержати річний економічний ефект у розмірі – 12277,35 грн.

3. Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей

Будівництво й введення в експлуатацію закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:

• підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;

• збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 дал\рік і більш.

Основні шляхи підвищення коефіцієнта використання ліній розливу на підприємстві:

• усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;

• удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- і міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.

З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропонується впровадження на підприємстві наступних методів організації праці на основі механізації ВРТС робіт:

• пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;

• використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;

• повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження пляшок з автомашин і навантаження в них готової продукції;

• використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків й укладанню їх у ящики.

Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають із технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропонується:

• упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;

• розробити й застосувати трудові нормативи на проведення ремонтів;

• установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;

• удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.

З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропонується:

• прискорювати відновлення основних виробничих фондів;

• скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.

Пропонований у дипломній роботі комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій буде значний економічний ефект.

Так, упровадження на підприємстві пропонованих заходів щодо НОТ (3 заходи) принесе наступні результати:

• приріст продуктивності праці по винзаводу складе – 5,03%;

• річний економічний ефект (у сумі) складе – 32220,92 грн.

Завершуючи роботу, варто помітити, що методики визначення й аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.

Список використаної літератури

1. Белашов Л.А. Эффективность производства. – К.: Высшая школа, 1989.

2. Ванинский А.Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 179 с.

3. Васильев Ю.П. Управление развитием производства в промышленных концернах США. – М.: Мысль, 1987. – 335 с.

4. Вейлл Питер. Искусство менеджмента. – М.: Новости, 1999. – 221 с.

5. Вечканов В.С. Эффективность производства и ее слагаемые. – Л.: ЛГУ, 1984. – 150 с.

6. Виханский О.С. Управление общественным производством: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1991. – 134 с.

7. Волков О.И. Экономика предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 416 с.

8. Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленного производства. – К.: Вища школа, 1989. – 158 с.

9. Горфинкель. В.Я. Экономика предприятия: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

10. Ермолович А.Н. Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий. – Минск, 1988.

11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. – К., 1995 – 208 с.

12. Кабаков В.С. Управление предприятием. – СПб.: ЛИЭИ, 1996.

13. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учебное пособие. – К.: МАУП, 1997. – 300 с.

14. Камаев В.Д. Экономическая теория. – М.: Владос, 1999. – 636 с.

15. Кац Й.А. Экономическая эффективность деятельности предприятий: (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987.

16. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. – М.: ИНФРА, 1997. – 508 с.

17. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. – К., 1999.

18. Кунельский Л.Э. Как ускорить рост эффективности: Вопросы и ответы. – М.: Политиздат, 1988. – 222 с.

19. Курочкин А.С. Организация производства. – К., 1997.

20. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М., !995. – 491 с.

21. Лановой В.Т. Плановое управление и эффективность производства. – К.: Техника, 1988. – 271 с.

22. Майталь Ш. Экономика для менеджеров. – М.: ИНФРА, 1993. – 306 с.

23. Максимов М.М. Менеджмент. – М., 1999.

24. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К., 1998. – 464 с.

25. Муравьёв А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. М.: Финансы и статистика, 1988. – 142 с.

26. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К., 1998.

27. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: Методы и показатели. – М.: Экономика, 1994. – 191 с.

28. Подсолонко В.А. Управление эффективностью производства. – Киев: Наукова думка, 1986. – 126 с.

29. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 498 с.

30. Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник. – Минск, 1997. – 363 с.

31. Чумаченко И.Г. Повышение эффективности производства: В 3-х томах. – К.: Высшая школа, 1989.

32. Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

33. Вёйе Г. Дернинг У. Введение в общую экономику и организацию производства. – Красноярск: КТУ, 1995. – 509 с.

34. Залунный А.Й., Мельник М.А. Управление качеством продукции и эффективностью производства: Учебное пособие для машиностроительных вузов. – К.: В. шк., 1988. – 126 с.

35. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.

36. Повышение эффективности производства. В 3 томах.\ Ответственный редактор Чумаченко Н.Г. и др. – К.: Наукова думка, 1990.

Додаток 1

Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств)

Характеристики

Список файлов ВКР