72976 (589253), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Такий самий просторово – звуковий семантичний відтінок притаманний слову розглядатися: “Різнозвучний гамір бушував серед німих мурів монастиря, розлягався далеко – широко в воздусі...” [455].
Із значенням “поширитися і потім повільно зщезнути” зустрічаємо у Кобилянської синонім цього ж ряду розіслатися, наприклад: “Удар той розлягся по цілім лісі, і всі дерева здержали віддих, беззвучна тишина, повна ожидання, розіслалася, і почулося звільна й виразне слово : ”Зрубати!””[474]. Однак, це слово також може бути вживаним і з відтінком постійності: “Несказанний сум розіслався горами, якийсь передсмертний настрій...” [476].
Із більш віддаленою семантикою із значеннями “ширитися, а потім знайти певене місце, простір” вживае письменниця синонім розкинутися: “Густий старий ліс розкинувся тут, а Рунг і Магура, поборені красою своею взаємно, схилилися і потонули в його темну глибінь” [491].
Схоже значення, з відтінком деякої повільності, ми зустрічаємо синонім розпливатися, як наприклад: “Далеко й широко розплилася в тій тишині тужлива думка і зіллялася у прегарну гармонію з красою ясної ночі.” [450].
Одже, ці семантичні синоніми складаються у такий ряд: ширитися – розходитися, розлягатися; докон. розіслатися, розпливтися; розкинутися.
Дуже часто у Кобилянської вживаються синоніми такого ряду: охоплювати – обхоплювати; обнімати, огортати; опановувати; докон. заволодіти, запанувати, – багато з них вживається в образній мові на позначення душевного стану людини і допомагають виражати різноманітні почуття, які охоплюють героїв або зненацька, або лагідно і непомітно, або повністю туманючи розум тощо, наприклад: “Її нагло охопило досі зовсім чуже їй чувство... і сльози показалися в очах” [443], “Тінистий холод обхопив її тіло, вона здригнулася тривожно” [441], “Я була би її таки зараз за шию обняла, що була така добра...” [537], “Огорнула би цілий світ, заявляючи далеко – широко, що музика грає!” [523], “Дрижачий голос старця і слова його пісні, що повторюються, опанували їх немов демонічною силою...” [455], “Чувство скаженої ненависті заволоділо ним” [451], “Дике зворушення запанувало над нею” [445].
Семантичні дієслівні синоніми становлять у словнику Ольги Кобилянської найменшу групу, яка складається з близька п`яти десяти синонімічних рядів. Ось їх домінанти: боротися, будувати, вертатися, вертітися, виднітися, вискубувати, віяти, гнути, давати, доторкатися, коритися, лити, любити, морщитися, оглядатися, одержувати, піддаватися, помічати, спадати, становити, навчати, нищити, опановувати, обертати, обмірковувати, обороняти, оглядатися, одержувати, переконуватися, перешкоджати, підводитися, піддаватися, піднімати, помічати, пробудитися, розбивати, розвиватися, роз`єднуватися, роз`єднуватися, розкрадати, світитися, сіпати, сіяти, спадати, спати, спочити, становити, суперечити, сягати, текти, тріщати, укривати, утихомирювати, утихомирюватися, хилитися, ширити[ся], шуміти.
Самі синонімічні ряди можна подивитися у словничку дієслівних синонімів О.Кобилянської, який подано у кінці цієї частини.
Стилістичні синоніми які розрізняються за сферою вживання, емоційним забарвленням, абразійного тощо, трапляються у творах письменниці значно частіше, ніж семантичні. Наприклад у Ольги Кобилянської до слова домагатися, ми зустрічаємо два синоніми – вимагати і допоминатися, спочатку перше слово належить до книжної лексики, а друге – до розмовної; “Але чому казала? – домагалася, і великі сльози котилися з її очей ... – Чому казала, коли не спроневірився!! “ [20,555], ” – Я – артистка і живу відповідно артистичним законам, а ті вимагають трохи більше, як закони такої тісно-програмової людини, як ти! “[20,524], “Не знаю, чи сього вимагають закони вищої штуки, чи воно що інше, але я не можу так “ [20,533], “Він сам має слабі ноги, а гори вимагають молодших сил” [20,599], “Ніжна і запашна, і несказана непорочна, сперлася вона на темно-червону рожу, притомилася і несвідомо допоминалася, аби її взяли в обійми” [20,489].
У творі під назвою “Valse melancolique” а саме у тому уривку де героїні виказують своє ставлення до життя, письменниця, щоб уникнути повторень на малому відрізку тексту, використовує одразу ж весь стилістичний ряд до слова згоджуватися: “І я справді годилася з нею. Чому не жилось би двом – трьом незамужнім жінкам, коли згоджувались би своїми натурами, відповідали собі посполу в вимогах інтелігенції краще, як поодиноко? – це була також одна з таких новітніх думок, на які я з своїм “не артистичним міщанським розумом” не могла здобутися! “[20,525], “Ні, я не погодилася. Придумала щось інше” [20,526], “На се не могла знов я пристати. Знала надто добре, що значив у неї кожний образок...” [20,526], “- ... Як знаєш це лише, то скажи, і я згоджуюсь з тобою, а коли ні, пристань на мою раду” [20,527]. З наведених прикладів ми бачимо, що поніміли до слова згоджуватися виступають слова погоджуватися і годитися, а також слово з розмовної лексики приставати (на що).
Різноманітним за своїм стилістичним характеристиками синонімічний ряд розказувати – розповідати; (в етичному тоні) оповідати; (фольклорне) баяти. О. Кобилянська використовує усі ці синоніми у своїх творах, але найуживанішим для письменниці є слово оповідати, наприклад: “І не чекаючи на відповідь, він обуреним тоном розповів їй свою пригоду” “[20,439], “Коли перестав оповідати й через хвильку ще й закляв “панів” у долині, вона потиху засміялася” [20,439], “-Так, так, чули між іншими, як баяв один робітник, котрого звали “Клеврета”” [20,484], “Отепер вже вона – розповідала, раз о ній, - але як я була молодша!” [20,493], “-Та дуріли! – відповіла, і тими словами оповіла одну частину своєї історії” [20,496].
До слова пахнути Ольга Коцюбинська добирає і рідше вживаний синонім пахтіти, і підсилений у своєму емоційному забарвленні синонім духмяніти, і взяти з розмовної лексики синонім душіти, наприклад: “Не дурно від неї пахло зіллям” [20,451], “Навіть повітря був повний того бажання! Він пахтів спрагою о “ще більше” і здавався віддихом тисячок і тисячок істот, жадних до життя” [20,479], “Коріння дерев, грубе, немов виринало гадюкою з моху, тверде й пряме, сплетене одне в друге, тягнулося дивоглядними перстенцями в глибінь лісу, котра, сповита в зелену темінь, душила неприязністю” [20,474], “Вони пишалися своєю красою і духмяними на весь степ” [20,179].
Якщо у словнику синонімів до слова знайти вживається лише один синонім – надибати, то у Кобилянської ми відтворюємо цілий синонімічний ряд: знайти – розм.. надибати, подибати, здибати; (рідше) відшукати, віднайти, здобутися, – вживання елементів якого можна знайти у таких реченнях: “ – ... Але вважай ще, як ти цього не зробиш, ми знайдемо твою хату” [603], “Як найшов саме її і де надибала вона його” [567], “Тут подибало мене нещастя” [597], “На склоні гори, край дороги, здибала я стару жінку – мужичку” [465], “Відтак відшукав щось і збіг з тим вдолину” [557], “Старий батько з білим внуком на руках шукав чогось гострим оком там, внизу села. Не міг віднайти, дарма що в нім душа дрижала” [290], “Тетяна мовчала, мовби їй щось мову відібрало. Не могла більше на слово здобутися” [334]. З наведених прикладів ми бачимо, що письменниця відтворює різноманітність живої мови, використовуючи майже всі її варіанти, навіть рідко вживані.
Багато розмовної та рідко вживаної лексики вживає Кобилянська при доборі синонімів до слова бачити. Наприклад, стрижневе слово бачити письменниця вживає дуже часто у різних варіантах, таких як: побачити, добачити, у заперечній формі: “Одна сонце жарило так сильно, що я прижмурив на хвильку очі і, заслоняючи їх рукою, бачив лиш, як він болючу ногу волік насилу за собою...” [472], “Коли сказав їй, що в лісі нічого не видко, сказала, що бачить у лісі те, чого звичайно не бачить” [451], “Дерево на березі, ба й увесь ліс – усе, немов би так мусило бути, аби щось побачити” [450], “В ній спочивало сповите в золотій матерії і набальзамоване мале, немов дитяче тіло святого; ледве можна його добачити” [454].
Також часто трапляються синоніми, узяті з народного мовлення, такі як видіти, увидіти; рідко вживане видати, та слово, яке відноситься до застарілої лексики і вживається дуже рідко, заздріти. Приклади використання цих синонімів можна побачити у таких реченнях: “Та ні, вона лиш жартувала, кажучи, що виділа його там дуже часто! Чому він її не видів?” [449], “Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне світлими зорями...” [510], “Чи видала особливші форми і з`явища дерев, що вигинались у вихрі?” [460], “Пришкутильгавши до воріт, заздріла у вікні світло” [510].
Отже, даний синонімічний ряд буде виглядати так: бачити – побачити, добачити; розм.видіти, увидіти, рідк. видати; заст. заздріти.
Широке вживання стилістичних синонімів дозволяє письменниці відтворити різнобарвність живого народного мовлення, підкреслити деяку книжність мови інтелігенціі, зазначити особливості лексики людей певного роду занять. Використання цієї категорії синонімів допомагає точніше, образніше, емоційніше передати стан, почуття, сприйняття людини. Чималу роль вони відіграють при зображенні пейзажів.
Ольга Кобилянська використовую біля сотні стилістичних синонімів. В її творах знайти не лише стилістично нейтральні слова, а також книжки, або навпаки, характерні для мови етичних творів фольклору. Зображаючи життя не лише інтелігенції, для якої вища перечислень лексика, а й простий народ, письменниця широко вживає розмовні варіанти синонімів. Ось деякі домінанти синонімічних рядів, поданих у словничку синонімів Ольги Коцюбинської, які належать до стилістичних синонімів: (силятися, схоплюватися, говорити, квапитися, розказувати, любуватися, згадувати, притягнутися, спиратися, проникати, боятися, тужити, питати, показуватися, ховати[ся], допомагати, вигадувати, бачити, побачити, гордитися, звикати, гойдати, бурчати, шукати, стрибати, пахнути, кидати, приступати, дістатися, лунати, вмирати, покидати, розказувати, оживати, обіцяти, спогадати, роздирати, ослабляти, слабшати, чепуритися, дзвеніти, хвилювати, знайти, довідатися, перетерпіти, сподобатися, працювати, баритися, туманити, виконувати, поганити, панувати, вирости, вітати, розлигатися, приваблювати, домагатися, кинути, запрошувати, обумовлювати, наказувати, ворожити, збутися, зрікатися, згоджуватися, соромитися, господарювати, цуратися, лякати, згубити, відновитися, податися, затримувати, привиджатися, здаватися, зрозуміти, потратити.
Семантико-стилістичні синоніми становлять най численнішу групу серед синонімів, вживаних у творах О.Кобилянської. Об`єднаючи в собі функції ідеографічних і стилістичних синонімів, вони стають дуже зручним засобом передачі думок та індивідуального художнього мовлення письменниці, яка використовує більше сотні синонімічних рядів даної категорії.
Одними з найуживаніших синонімів є синоніми до дієслова насміхатися, яке відрізняється як семантичними відтінками, так і стилістичними. Наприклад, у новелі “Природа” ми зустрічаємо слово насміхатися: “Чи вона насміхалася з нього, що вже не показувалася?” [20,446], а в новелі “Некультурна” його семантично і стели стично нейтральний синонім сміятися: “ – Не скучно. Роблю роботу, в хаті, понадвірку, курю – і не скучно мені ніколи. Ей, де скучно! – додала так, якби собі сміялась з чогось” [20,506], але частіше трапляється синонім глузувати, який характерний більше для мови художніх творів: “Вони піддаються, вони і супротивляться, вони розпорошуються, вони глузують собі з мене... я не можу!!” [20:452], “Посвистував я, Туркине, - оправдується він поважно, - посвистував я, щоправда, і не за одного, але тебе полюбив я так щиро, що скорше поглузуєш ти з мене, як прийде багатший, ніже я з тебе” [20,365]. Трапляються й синоніми, узяті із розмовної лексики, наприклад, дієслово кепкувати або, рідко висиване, кпити: “Для кепкувала собі з неї, зневажала її, але зломити – зломити не могла” [20,456], “Клянучи та відказуючи, бігали парубки по полях, розтеляних поза домом та городом, і старались піймати жеребця, котрий не давався їм зловити, котрий кпив собі з них і немовто жартував з ними” [20,46]. У письменниці ми ще знаходимо синоніми до дієслова насміхатися – глумитися, тобто із семантичним відтінком “злобно з когось сміятися”, і підсміюватися, тобто із вказівкою назначення неповної дії: “Він поховає її гарно, як газді личіть, щоб люди не глумилися з нього. І так все чогось підсмішкуються” [20,569]; також іноді зустрічається і книжний варіант – іронізувати: “...та ні, вона іронізувала, кажучи, що виділа його там дуже часто” [20,449].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
