48862 (588615), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Абсолютна величина економічного ефекту без співставлення з витратами на його отримання не дозволяє однозначно оцінити, наскільки вдалим виявився відповідний іноваційний проект. Таку оцінку дають показники економічної ефективності (прибутковості) проекту.

При використанні іновацій підприємство-споживач отримує певний економічний ефект, що зазвичай виражається економією витрат на виконання виробничих та управлінських функцій. За умов обгрунтування поліпшення співвідношення ціна-якість у нової продукції в порівнянням з базовим варіантом підприємство-виробник може встановити певну добавку до ціни іноваційної продукції.

Зміст техніко-економічного обгрунтування розробки програмного продукту полягає в наступному:

• розрахунок трудомісткості та тривалості розробки;

• визначення величини капітальних витрат розробника та максимальної ціни продажу програмного продукту;

• розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу;

• розрахунок річної економії споживача програмного продукту та остаточне встановлення ціни продажу програмного продукту;

• визначення показників економічної ефективності проекту.

В даному проекті розроблено програмний продукт, що має наступні переваги перед аналогами:

• зменшується час рішення одної задачі в середньому з 10 до 3 год/од.

3.2 Вихідні дані для розрахунку

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності проекту наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахунку ефективності

3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми

Серед чинників, що визначають величину витрат на розробку програмного додатку, одним з основних є тривалість розробки. Її можна визначити за формулою:

,(3.1)

де Т – суммарні трудовитрати;

Nр – кількість виконавців.

Загальна трудомісткість розробки складається з трудомісткості виконання окремих етапів роботи: вивчення предметної області та формулювання постановки задачі, складання алгоритму й схеми рішення задачі, розробка й налагодження програми, підготовка документації.

Трудозатрати по окремих етапах всіх видів визначені за допомогою експертої оцінки. Розрахунок трудозатрат зведено до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок трудових затрат

Розробку програми виконує один інженер-програміст. Отже, тривалість розробки складає 30 робочих днів. З урахуванням середньої кількості робочих днів у місяці ( 22 дні ) тривалість розробки складе:

Тр = 30 / 22 = 1,37 (міс)

3.4 Розрахунок витрат на розробку програми

Розрахунок витрат на розробку програмного продукту, тобто суми капітальних витрат, оформлюється документом – кошторис витрат по формі таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Кошторис витрат на проектування

Витрати, пов’язані з придбанням ПЕОМ (спеціальне обладнання) можна розрахувати за формулою:

Sоб = Вм+Sтм+Sпз+Sд+Sпл,(3.2)

де

Вм – прейскурантна вартість ПЕОМ;

Sтм – витрати на транспортування, монтаж та налаштування ПЕОМ;

Sпз – вартість загальносистемного програмного забезпечення;

Sд – вартість допоміжного офісного обладнання;

Sпл – вартість додаткової виробничої площі для встановлення ПЕОМ.

З урахуванням вихідних даних та прийнятих розрахункових коефіціентах

Sтм = 0,02 · Вм ; Sтм = 0,02 · 6000 = 120 (грн);

Sпз = 0,2 · Вм ; Sпз = 0,2 · 6000 = 1200 (грн) ;

Sд = 0,15 · Вм ; Sд = 0,15 · 6000 = 900 (грн) .

Потреби в додатковій виробничій площі немає. Таким чином, загальна сума витрат на спеціальне обладнання становить:

Sоб = 6000 + 120 + 1200 + 900 = 8220 (грн)

З урахуванням кількості розроблюваних проектів та прийнятого строку служби ПЕОМ (Тсл=4роки) вартість спеціального обладнання, що включається до кошторису витрат складе:

Sоб

sоб = -------------- ;(3.3)

Nп · Тсл

8220

sоб = -------------- = 513,75 (грн)

4 · 4

Вартість розходних матеріалів, необхідних на час розробки проекту:

Sрм = 0,3· sоб ; (3.4)

Sрм = 0,3 · 513,75 = 154,13 (грн) ;

Заробітна плата працівників визначається, виходячи з кількості виконавців, діючих посадових окладів та кількості місяців участі виконавців у розробці проекту, за формулою:

Sз = Зо · (1+Кд) · Тр ,(3.5)

де Зо – місячний посадовий оклад виконавця;

Кд – коефіціент урахування додаткової заробітної плати (щорічна тарифна відпустка, доплати та премії);

Тр – тривалість розробки, міс.

Таким чином, витрати по заробітній платі інженера-програміста складуть:

Sз = 1700 · (1+ 0,3) ·1,81 = 4018,18 (грн)

Відрахування до фондів соціального страхування – це фактично податок на фонд заробітної плати, що сплачується до Пенсійного фонду, фонду зайнятості та фондів страхування від загальних та професійних захворювань та виробничого травматизму. Нормативи цих відрахувань встановлюються централізовано на державному рівні.

Отже, сума відрахувань до фондів соціального страхування складе:

Sc = Sз · Кс ; (3.6)

Sс = 4018,18 · 0,369 = 1482,70 (грн)

Загальна сума прямих витрат становить:

Sпр = Sоб + Sрм + Sз + Sс;(3.7)

Sпр = 513,75 + 154,13 + 4018,18 + 1482,70 = 6168,77 (грн)

Накладні витрати враховують загальногосподарчі витрати по забезпеченню проведення роботи: витрати на опалення, електроенергію, амортизацію або аренду приміщень, зарплату адміністративного персоналу та інше. Вони визначаються в процентах від суми прямих витрат по даному проекту:

Sн = Кн · Sпр ; (3.8)

Sн = 0,4 · 6168,77 = 2467,50 (грн)

Загальна кошторисна вартість проекту – сума прямих і накладних витрат представляє собою суму капітальних вкладень (або інвестицій) в новий проект:

К = Sпр + Sн ; (3.9)

К = 6168,77 + 2467,50 = 8636,27 (грн)

При продажу розробленої програми в одному екземплярі відпускна ціна формується з урахуванням нормативного рівня рентабельності продукції, що задає мінімально допустиме значення прибутку підприємства.

Таким чином:

Пн = Рн · К ; (3.10)

Цв = К + Пн ; (3.11)

де Пн – нормативний прибуток;

Рн – нормативна рентабельність продукції;

Цв – максимальна відпускна ціна програмного продукту.

Пн = 0,35 · 8636,27 = 3022,70 (грн)

Цв = 8636,27 + 3022,70 = 11658,98(грн)

Характеристики

Список файлов ВКР