Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Ч ас необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де — термін розробки програмного продукту;

— коефіцієнт вірності постановки завдання;

— час розробки алгоритму;

— час настройки та тестування;

— час на підготовку тексту;

— час на розробку документації.

Останні величини обчислюються за наступними формулам:

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

— кількість рядків програми.

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К= 0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, потрібний для розробки програми буде:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію ПК. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості ПК та інше. Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи ПК за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де — середня кількість робочих днів у рік.

Таким чином:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де — витрати електроенергії за одну годину;

— вартість 1 кВт/год електроенергії;

— час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме навчальна система створення електронних підручників:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де — собівартість години роботи на комп’ютері;

— час необхідний для розробки програмного продукту.

Підставляємо значення й одержуємо:

Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Ціна програмного продукту визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект визначається таким чином:

де: — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

— періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 300;

— приведені витрати.

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — трудомісткість на складання документу, вимірюється в годинах;

— заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

— собівартість години роботи на комп’ютері;

— продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

— нормативно-галузевий коефіцієнт ( ).

— ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Таким чином річний економічний ефект рівний:

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Загальні положення

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

7.2 Особливості праці користувачів ЕОМ

Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.

Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ з моніторами на основі електронно-променевих трубок є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

• рентгенівське випромінювання;

• оптично випромінювання;

• високочастотні електромагнітні поля;

• низькочастотні електромагнітні поля;

• електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);

• іонізуюче випромінювання;

• випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006.-84).

Шум, пов’язаний з ВДТ

ЕОМ є потенційним джерелом цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан користувача.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо, при довготривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА.

Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з тимчасовими санітарними нормами і правилами для працівників обчислювальних центрів № 4559-88 освітлення в приміщення з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за санітарними нормами і правилами 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування".

Температура і вологість у приміщенні

Як оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такі , що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 ˚С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с.

7.3 Експлуатація пристроїв друку

Актуальною стає проблема впливу роботи принтерів на навколишнє середовище та користувачів ПЕОМ. Тепер широко застосовуються лазерні світлодіодні , голчасті, шрифтові, струменеві та інші принтери.

Вміст шкідливих речовин, зокрема озону, не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку "Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест" №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м³.

Основним фактором для ударних принтерів, який негативно впливає на робоче середовище користувача, є шум і запиленість.

ВИСНОВОК

Програма "Класний електронний журнал" призначена для ведення обліку відвідування, атестації учнів Хотинської гімназії, а також для виведення рейтингових оцінок по різних предметах, який використовується в якості заміни стандартних журналів у школах та гімназіях із своїм інтерфейсом.

Класний електронний журнал генерує потрібні звіти, надає швидкий доступ до потрібної інформації. Розробляється програмна документація даної системи та документація щодо апаратно-програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи.

Програмний продукт розрахований на учителів, у яких малий досвід роботи з комп’ютером та подібним програмним забезпеченням і реалізований за допомогою інструментальних засобів візуальної об’єктно-орієнтованої мови програмування високого рівня Delphi 6.0.

Класний електронний журнал задовільняє всі пункти передбачені в технічному завданні.

Програма офіційно впроваджена у Хотинській гімназії з 12.06.2002 року в якості електронного журналу Хотинської гімназії. Паралельно з електронним журналом передбачається ще 1 семестр вести стандартні журнали, для того щоб упевнитися в надійності розробленого програмного продукту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексєєнко Т.А., Колесніков М.М., Федоров Р.В. Особливості впровадження Інтернет-орієнтованої системи дистанційного навчання у закладах освіти //Науковий вісник ЧНУ. Вип.112: Фізика.Електроніка. – Чернівці: Рута, 2001. – С.94-99.

2. Воробьева Н.И., Корнейчук В.И., Савчук Е.В. Надежность компьютерных систем.-К.: "Корнійчук", 2000.-144 с., ил.

3. Как программировать на Delphi 4.0: Пер. с англ./ Франк Энго. – К.: Издательство "ДиалСофт", 1999. – 430с.

4. Надежность и эффективность в технике: Справочник: в 10 т.-М.:Машиностроение: Том 5. Проетный анализ надежности. – 1988 г., 316 с.

5. Основы эксплуатации ЭВМ: Учеб. Пособие для вузов/Под ред. Б.М. Кагана. – 2-е изд., перераб и доп.-М.: Эенергоатомиздат, 1988. –432 с.: ил.

6. Секреты 32-разрядного программирования в Delphi: Пер. с англ./ Сван Том. – К.: Диалектика, 1997. – 480с., ил.

Характеристики

Список файлов ВКР