47310 (588478), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК.

Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера.

До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де — середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де — витрати електроенергії за одну годину; — вартість 1 кВт/год електроенергії; — час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме інструментальна система створення електронних підручників:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де — собівартість години роботи на комп’ютері; —час необхідний для розробки програмного продукту. Підставляємо значення й одержуємо:

Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:

де: — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

— періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 300;

— приведені витрати.

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — трудомісткість на складання документу, вимірюється в годинах;

— заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

— собівартість години роботи на комп’ютері;

— продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

— нормативно-галузевий коефіцієнт ( ).

— ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Тоді річний економічний ефект дорівнює:

5. Охорона праці

5.1 Загальні положення

Охорона праці — система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних міроприємств та засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Охорона праці займається проблемами, які зв’язані з забезпеченням здорових і безпечних умов праці. Вона виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему міроприємств і вимог з метою усунення цих причин і створює безпечні і сприятливі для людини умови праці. При цьому поряд із соціальним ефектом досягається і певний економічний ефект.

Також під охороною праці розуміють все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорона праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

Гігієна праці — галузь медицини, яка вивчає можливий вплив виробничих факторів на організм людини і розробляє гігієнічні рекомендації для створення здорових і сприятливих умов праці.

Фізіологія праці — наука, що вивчає функції людського організму під час трудової діяльності, виробляє принципи і норми, які сприяють покращанню і оздоровленню умов праці тобто підтриманню працездатності на високому рівні.

Психологія праці — галузь психології, що вивчає психологічні аспекти трудової діяльності людини, займається питаннями професійного відбору, профорієнтацією, боротьбою з професійною втомою і нещасними випадками.

Гігієна, фізіологія та психологія праці дають можливість підняти на більш високий рівень охорону праці, забезпечити безпечний і здоровий спосіб життя та професійну діяльність. Крім того, ці галузі науки є основними, що займаються рішенням проблем “Ергономіки”. Остання займається проблемами оптимізації взаємовідносин людини з виробничим середовищем в трудовому процесі.

5.2 Специфіка дипломного проекту

Даний дипломний проект присвячений розробці інструментальної системи створення електронних підручників.

До роботи з комп’ютером допускаються особи, які пройшли інструктаж із техніки безпеки при роботі з радіоелектронною апаратурою і перевірку знань, у яких є допуск до роботи і кваліфікаційна група по техніці безпеки не нижче 3.

Користувачі ЕОМ в процесі роботи працюють з виробничим обладнанням. Загальні вимоги по безпеці роботи з виробничим обладнанням викладені в ГОСТ 12.2.003-74.

По засобу захисту людини від поразки електричним струмом клавіатура відноситься до класу 0 по ГОСТ 12.2.007-75. Монітор комп’ютера повинен бути обладнаний захисним екраном із заземленням. Комп’ютер повинен бути заземлений. Всі частини пристроїв, які знаходяться під напругою в процесі роботи, повинні бути захищені кожухами, що виключають дотик до струмоведучих частин. Категорично забороняється робота при знятих кожухах. Заміна блоків, підключення і відключення кабелів і роз’ємів, монтажні роботи при налагоджуванні виконувати тільки при відключеній напрузі.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Площу приміщень, в яких розташовують персональні ЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане персональним ЕОМ: площа - не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

При розробці програмного забезпечення користувач ЕОМ стикається з певними проблемами, наприклад: під час роботи програміст зазнає значного навантаження на очі, що призводить до зниження його працездатності до кінця робочого дня.

У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

5.3 Особливості праці користувачів ЕОМ

Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.

Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ на основі електронно-променевої трубки є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

рентгенівське випромінювання;

оптичне випромінювання;

високочастотні електромагнітні поля;

низькочастотні електромагнітні поля;

електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);

іонізуюче випромінювання;

випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006-84).

Параметри шуму у робочому приміщенні

ЕОМ є потенційними джерелами цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан програміста та користувачів.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА (згідно шкали А шумоміра). Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА (згідно шкали А шумоміра).

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з "Временными санитарными нормами и правилами для работников вычислительных центров " № 4559-88 (ВСНиПРВЦ), освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования ", тобто коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Температура і вологість у приміщенні

Оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такими, що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

Фізіологами встановлено, що відносна вологість є оптимальною для людини, якщо її значення знаходиться в межах 40–60%.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с. Якщо швидкість руху повітря буде перевищувати 0.1 м/с, то людина буде відчувати легкий вітерець.

Характеристики

Список файлов ВКР