43399 (588327), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Концептуальне ядро представлене іменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночість” розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей” [31,c.45-48].
Варто зазначити, що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософського осмислення жінки та жіночості. Водночас зазначені номінації не характерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.
Контекстуальний аналіз ядерних номінацій концепту „Жіночість” дозволив виділити синонімічні пари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness, та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляються за семою „вік”.
Вивчення контекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їх сполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитні позитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність з прикметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а також вживання у метафоричних виразах “ […]awakens the clinging deprecating womanhood”, “momentary threshold of womanhood”.
До периферійних елементів концепту „Жіночість” відносимо фрейм „Жінка”, який складають номінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman, lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшою частотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( за ознакою „ родинне походження” ) та woman - girl (за ознакою „ вік”). Номінація woman реалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”, „материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага до інших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість, егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінок героїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогий одяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість, наївність”, „інфантильність” [66,c.78].
У творах пізніх вікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначається номінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.
До периферійних номінацій фрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).
Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.
Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench) [78,c.99].
Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.
Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночість”, є фрейм „Жіночий”, який складають прикметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.
Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості [35,c.60].
Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.
У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.
Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма
3.1 Метод фреймової семантики
Фреймова семантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) – загальна назва для дуже різних типів формалізованого опису діяльності людини у контексті ситуації. В якості лінгвістичної концепції Фреймова семантика запропонована Ч.Філлмором [83, с.75], і з'явилася як продовження відмінкової граматики. У Фреймової семантики значення слів, словосполучень, пропозицій, тексту і так далі співвіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання [85,c.143].
Фреймова семантика використовується в граматичному описі, в штучному інтелекті і в комп'ютерній лексикографії. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що надала спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і пропозицій, додавання нових значень слів, а також "збірки" значень елементів тексту в ціле значення [82, c.111].
У когнітивній інтерпретації поняття фрейму заслуговує увагу ще одне трактування, відповідно до якого фрейм розглядається не як тип концепту, а як форма його ментального уявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].
Таким чином, фрейм розуміється як один зі способів ментальної репрезентації концепту: через відсилання до концептуальної галузі, у якій цей концепт інтерпретується.
Ми вважаємо, що коректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментального простору.
Питання про співвідношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятійного) тісно пов'язане із проблемою співвідношення фреймової семантики й теорії поля в лінгвістиці й не раз зачіпалося в закордонних дослідженнях.
Так, Ч.Філмор убачає принципове розходження між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних галузей як властиво мовних феноменів.
Семантика фреймів розглядає безліч фреймів інтерпретації як альтернативні «способи бачення речей».
Загалом, розходження визначаються тим, де концентрується пошук структури - у мовній системі або поза нею» [11, c.61].
Між семантичним полем і фреймом можна постулювати, на наш погляд, і інші відмінності:
• фрейм - більш тверда структура, що відбиває типові зв'язки в типових ситуаціях; поле - структура більш м'яка, асоціативно-конкретна, іноді - індивідуальна;
• інтегруючим початком у фреймі слугує ситуативна близькість, у поле - асоціативно-семантична;
• структурна організація фрейму припускає наявність вузлів (слотів), поля - ядра, центра й периферії, межі між якими досить нечіткі й рухливі;
• лексична репрезентація фрейму ближче всього відповідає тематичній групі; ментальна модель семантичного поля приводить до необхідності введення терміна «концептуальне поле».
Польові дослідження отримали широке поширення в семантиці художнього мовлення, де семантичні (в іншій термінології - асоціативно-образні, значеннєві) поля трактуються як засіб відображення специфіки авторського ідиостилю, як способу виходу на мовну й концептуальну картину світу письменника.
У публікаціях Н.С. Болотнової і її учнів асоціативно-значеннєві поля тексту розглядаються як один зі способів репрезентації авторських концептів [12.с.16].
Вважаємо такий підхід абсолютно правомірним, якщо прийняти, що асоціативно-значеннєві поля є одиницями плану виразу. Що стосується концептуальних полей, то вони, за нашим уявленням, є найбільш великими ментальними утвореннями, що включають у свій склад як різні типи когнітивних структур, так і різні форми ментальних репрезентацій.
Якщо співвідносити фрейм і концептуальне поле як різні типи когнітивних структур, то саме ступінь типовості/індивідуальності асоціацій, їх раціональний/емоційний характер можуть стати тією границею, що маркірує фреймові й польові утворення.
Фреймова семантика підкреслює непреривність, а не розриви, у переході від мови до досвіду [82, c.111].
Основні положення [80, c.28-29]:
1. Розумність (intelligence) - прояв роботи невеликої кількості механізмів загального (логічного) висновку з великими обсягами досить конкретних і спеціальних знань.
2. Цей процес супроводжується використанням "бібліотеки фреймів", пакетів знань, що дають описи типових об'єктів і подій. Такі описи містять і абстрактну схему - кістяк для опису довільного одиничного випадку, - і безліч "дій за замовчуванням" (defaults) для типових членів класу.
Дії за замовчуванням дозволяють інформаційній системі заповнювати відсутні деталі, породжувати очікування й зауважувати відхилення від рутинних станів справ. Так додаються свіжі знання в базу даних [19, c.56] при урахуванні поточного стану системи знань у цілому. Формальний апарат фреймів включає метамову системи, на якому по ходові логічного міркування виробляються судження про стан системи.
Фреймові концепції дозволяють моделювати розуміння [9,c.437]. Останнє прирівнюється набору наступних дій: активація фрейму, висування на перший план фрейму-кандидата й конкуренція фреймів. Починаючи інтерпретувати текст, ми активізуємо певну контурну схему, у якій багато позицій ("слоти") ще не зайняті.
Більше пізні епізоди тексту заповнюють ці прогалини, уводять нові сцени, які комбінують в різні зв'язки - історичні, причинно-наслідкові, логічні й т.ін. Інтерпретатор поступово створює внутрішній світ, із просуванням по тексту усе більше конкретизуємий залежно від підтверджуваних або очікувань, що відхиляють.
Цей внутрішньотекстовий світ залежить від аспектів сцен, звичайно (або ніколи) у тексті експліцитно не описуваних [75,c.125]. Прототипічні сцени становлять багаж знань людини про світ. Засвоюючи значення, спочатку як би приклеюють ярлики до цілих сцен, після чого - до частин знайомих уже сцен, а потім оперують: а) репертуаром ярликів для схематичних, або абстрактних, сцен і б) ярликами для сутностей або дій, сприйманих незалежно від тих сцен, у яких вони вперше зустрілися [75, c.127].
Подання про те, як відбувається активація фрейму, мінялися; ця еволюція поглядів [19, c.438], виглядала як зміна чотирьох періодів:
1. Перші роботи розглядали цю активацію як перенесення інформації між двома базами даних:
- довгострокової, утримуючої все, що відомо системі, і розбитої на фрейми, прямий доступ до частин яких неможливий; інформація, що міститься в фреймі, що активується, переноситься в другу базу даних;
- оперативної, де кожний факт індивідуально індексований так, щоб допускати швидку обробку інформації.
При деактивації факти втрачають індекси (отримані по ходу активації), на що витрачається час, обчислювальне як лінійна функція від числа фактів, що додають. Оскільки активація деяких понять вимагає активації підпорядковуючих (в ієрархії категорій) фреймів, загальне число фактів може бути дуже великим.
2. Пізніше [19] був прийнятий на озброєння протилежний прийом. Як і раніше є дві бази даних, але фреймова інформація ніколи не переноситься з однієї в іншу. Одна база містить фреймове знання, а інша - інформацію конкретно до даного тексту. Активація вимагає тільки додавання імені фрейму до списку вже активованих фреймів і відбувається досить швидко.
Але швидкість обробки досить велика: щоб з'ясувати факт, потрібно переглянути кожний гіпотетично пропонований фрейм порізно, а необхідний час прямо пропорційний числу активних фреймів.
3. Центральна база даних містить всю фреймову інформацію, як істотну, так і несуттєву для сприйманого тексту [79], [75]. Немає операцій безпосередньої активації: пошук даних у великій базі підтримується чисто апаратними засобами [13,с.979] типу паралельних процесорів . Такі системи набагато могутніші, ніж людські здатності, які моделюються.
4. Всі фреймові дані зберігаються в одній і тій же базі даних.
3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”
До далекої периферії зараховуються лексичні одиниці, що не містять у своїх дефініціях слів, які вказують на значення «жіночність» або будь-який ядерний компонент описуваного фрейму, але, проте, у певній ситуації здатні йменувати жіночність або її основні елементи, співвідносячись із загальним фреймом «жіночність»/«жінки» у певному контексті при активізації ключових слотів даного фрейму або всієї структури цілком. Сегмент далекої периферії фрейму «жіночність» містить подібне лексичне наповнення із фреймом «жіночність», але його відмінною рисою є слова, що вказують на негативне відношення англійців до жінки – girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
