42688 (588257), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

“Kiss me , mother,” said the girl. The flower-like lips touched the wizard

cheek and warmed its frost.(Wilde, p.53)

Композит flower-like виражає ставлення автора до Mrs. Vane, його захоплення . Порівняння з квіткою не випадкове, в описі зовнішності автор вживає порівняння , що співвідносить образ Сібен з образом тендітної квітки, яку легко зламати.

3. Передбачувана оцінка читача. Оцінка читача є результат співпереживання, що формується у його уяві та завдяки замаскованим шляхам впливу збігається у більшості випадків з оцінкою автора. Звичайно, читач своїми естетичними смаками, критичним розумом може переоцінити таке відношення до героїв твору, проте це не виключає наявності суб’єктивно-оцінної текстової модальності.

За допомогою підбору номінатем , автор може впливати на читача враховуючи набір його очікувань, переконань, смаків, вікових особливостей, тобто передбачуючи його оцінку.

У реченні This, O Best Beloved, is another story of the High and Far-Off Times In the very middle of those times was a Stickly-Prickly Hedgehog, and he lived on the banks of the turbid Amazon, eating shelly snails and things. (Kipling, p.102),- композит strickly-prickly формує в уяві дитини образ колючого їжака.Цьому спряють ономасіологічні ознаки даного композита, поєднуючи значення “втиканий шпичаками” та “колючий”.Римування двох ознак надає слову характеристик дитячої мови.

У прикладі In the sea ,once upon a time , O my Best Beloved there was a whale and he ate fishes. He ate the star fish and the garfish and the crab and the dab, аnd the place and the dace and the skate and his mate and the mackereel and the pickereeland the realy truly twirly-whirly eel..(Kipling, p.123),- за допомогою композита twirly-whirly авторові вдається ефективніше донести до маленького читача образ верткого вугра. Автор знову використовує прийом римування основ композита, що наближує оповідь емотивно до дитячого сприйняття. Ономасіологічні ознаки даного композита є синонімічними та покликанні підсилити значення одна одної.

У прикладі Also drop all that cold—bath business. (Leacock, p.38),- композит cold—bath є певною установкою читачеві , якому автор не обливатись холодною водою та інших прийомів здорового життя, а жити у своє задоволення. За допомогою такого прийому автор апелює до пасивної частини читацької аудиторії з упевненістю, що дістане підтримку та позитивну оцінку своєї позиції.

У реченні Everybody has one at some time or other. A Klausner I mean.(Tushnet, p.16), узагальнюючий композит Everybody є апеляцією ло читачів, що мають схожий до авторового досвід спілкування з особами, що нагадують родину Клознерів. Подібне звертання мобілізує спогади читача, примушуючи його звірити власний досвід спілкування з описаним досвідом автора.

Some people – not you or I, because we are so awfully self-possessed-but some people find great difficulty in saying good-bye when making a call or spending the evening.(Leacock, p. 23) Автор утворює ілюзію спільності з читачем (you, I, we) та характеристики self-possessed котрою він “ділиться з читачем”. Такий прийом дозволяє автору спонукати читача до відстороненого оцінювання іншого типу людей, що він далі описує.

У прикладі I think it likely that few people beside myself actually seen and spoken with a “cave-man” Yet everybody know about him.(Leacock, p.161) композит cave-man експлутує універсальну міфологему, стереотипний для всіх образ тим самим зближуючи позиції автора та читача.

4. Емоційно-оцінне відношення між персонажами. Дані відношення є відображенням оцінки, яку одні персонажі твору дають іншим: Слід відзначити, що емотивний заряд семантики тексту обумовлює певну уніфікацію реагування читача на текстову дійсність внаслідок універсальності емоцій як до логічної форми мислення [див.23, 39-41] їх сугестивності і їх співвідношення з суттєвим сприйняттям [див.14, 83].Як стверджує Е.Сепір людська думка має складну емотивну регуляцію [31, 209]. Ось чому в сучасному дослідженні тексту категорія модальності, розглядається перш за все у ракурсі емотивності [6, 22]. Емотивність виявляє себе у художніх текстах завдяки сукупності ієрархічно-організованих текстових компонентів--сигналів емотивності, емотивних ситуацій та емотивних топіків. Міжрівневі зв’язки показників емотивності утворюють емотивний профіль художнього тексту [6, 43].

The story starts with Uncle Mathew uncle-or rather great-great-uncle-to both of us./Agatha Christie, Selected Stories: 129/. Композит great-great-uncle передає ставлення племінниці до дядька, сповнене поваги та любові. Щоб відтворити вказане емоційно-оцінне ставлення, використовується прийом подвоєння (редуплікація) ономасіологічної ознаки great, який покликаний відобразити найвищий ступінь порівняння тієї чи іншої якості

У реченні:Their collective appearance had left on me an impression of high-borne elegance,such as I had never before received.(Bronte, p.215),- композит high-borne конкретизує враження, що залишили знайомі у свідомості Джейн Ейр.

This was Bufo marinus , a very large South African toad that had become common in South Florida since the introduction in the 1940-s by well-meaning idiots who believed that Bufo would control sugarcane pests.(Berry, p.33) Композитне сполучення well-meaning idiots показує негативне відношення жителів Флориди до науковців, з ініціативи яких у Південну Флориду ввезли вид жаб”Bufo Marinus” Позитивна семантика композита well-meaning зведена на нівець значенням носінатеми idiots і в сумі дає негативну емотивність.

У реченні “Sure it is ,” said Greer.”Your name is John, and you are just hard-working , low-abiding, immigrant small-business man, running this little shithole bar where you got no customers. (Berry, p.161) композитне сполучення hard-working , low-abiding, immigrant small-business передає ставлення агентів ФБР до власника бару сповнене зневаги, дані композити сповнені іронії .

Висновки по розділу ІІІ:

1 Лінгвоментальні механізми творення ономасіологічної структури складного слова зумовлює появу та узгодження композиту з текстовим оточенням.

ОС композита характеризується властивістю виконання певних функцій у тексті, що поділяються на макро- та мініфункції

а) Ономасіологічна структура складного словавиконує ріноманітні функції серед яких важливою є текстова модальність,що проявляє себе,як а) відображення реальності/ірреальності створюваного текстового світу об‘єктивуючи явища ,феномени,події,артефакти та антропоцентри,притаманні світам наближенним до реальності,а також такі ,що їх містять фантастичні,ірреальні хронотопи.

б) емотивно-оцінне відношення автора до персонажів, що покликане сформувати у читача уявлення схожого емоційно-оцінного характеру, для відтворення емотивно-оцінного відношення автора до створюваного текстового світу,

в) в номінативній організації тексту застосовується ономасіологічне узгодження композита ,що містить у своїй ономасіологічній структурі ядерну характеристику чи оцінку персонажу чи явища з номінатемами, що доповнюють значення складного слова, внаслідок чого створюється цілісне та ясне уявлення оцінного характеру.

г) передбачувана оцінка читача. що є результатом співпереживання і формується в уяві читача завдяки замаскованим шляхам впливу та збігається з оцінкою автора. За допомогою підбору номінатем автор може впливати на читача ,якому він адресує свій текст, враховуючи його очікування, смаки, переконання та вікові особливості. Наприклад, композити ,ономасіологічна структура котрих побудована за принципом римування семантично-синонімічних ономасіологічних ознак, притаманні дитячій мові, тому автор може використовувати їх для наближення стилю свого твору до маленького читача, щоб полегшити його емоційне сприйняття

д) емоційно-оцінні відносини між персонажами, що відображають різні аспекти бачення дійсності, зображуваної в тексті ,з котрих деякі можуть наближатися або збігатися з точкою зору самого автора

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Текст – це твір мовотворчого процесу , що характеризується закінченністтю та об’єктивується у вигляді письмового документу. Він організований за абстрактною моделлю, що характеризується дистинктивними ознаками: зміст, суть, значення. Текстові властиво виконувати наступні функції: адекватне передавання значень, народження нових смислів, посередник при комунікації.

Текст – є цілісна номінативна система, що служить реалізації

авторської ідеї, і виступає цілісною номінативною організацією, що знаходиться у взаємодії з номінатемами. Це є взаємообумовленим процесом: авторський задум здійснює підбір номінатем, які потім стають важливим засобом для передавання і зберігання інформації.

Номінативна організація визначає структурування тексту макрознаку та реалізацію текстових категорій через ономасіологічну структуру та узгодження номінатем меншого порядку. Вона відображає у собі семантичний, смисловий, граматичний, концептуальний, дискурсивний, коммунікативний аспекти тексту.

Текстові категорії збирають різні аспекти тексту у цілісне утворення. Спосіб прояву текстових категорій номінативними одиницями можна визначити як їх макрофункції текстова модальність цілісність, цілісність, зв’язність, концептуальність, інтертекстуальність, інформативність, хронотоп, континуум, а також мініфункції, які поділені на дві основні групи :

функції економії синтаксичних засобів

функції стилістичного характеру, що забезпечують виразність та художню цінність розповіді

Текстова модальність розглядається як функціонально-семантична категорія; мовна універсалія, що проявляється в основних категоріях мови. Модальність виступає важливим елементом комунікації виражаючи відношення того, хто говорить до висловлювання і є невід’ємною властивістю тексту, що вміщує відношення автора до дійсності, основна складова прагматичного компоненту тексту; одне з основних властивостей психіки і здатність протиставити „Я” – „не Я” у рамках висловлювання.

Зв’язок композиту з текстовим оточенням відображається у феномені ономасіологічного узгодження - дублювання лінгво-ментального механізму творення номінативної одиниці в тексті. Ономасіологічне узгодження має декілька аспектів репрезентації в тексті, що доповнюють один одного:

Семантичний аспект виявляє себе в сукупності значення номінативно-співвіднесених одиниць

Смисловий аспект детермінує загальний фон реалізації змістовно-фактуальної інформації Номінативний аспект реалізується у різноманітних повторах.

Ономасіологічна структура складного слова виконує різноманітні функції, серед яких важливою є об’єктивація текстової модальності, що проявляє себе як:

а) відображення реальності/ірреальності створюваного текстового світу;

б) відтворення емотивно-оцінного відношення автора до персонажів;в) відтворення емотивно-оцінних відносин між персонажами;г) передбачення оцінки гіпотетичного читача.

Бібліографія

1. Воробйова О.П. О коммуникативно-функциональной гомогенности выска-зыаваний в монологическом тексте //Высказывание и дискурс в прагмалингвистическом аспекте / Под ред. Г.Г. Почепцова. -- Сб.науч.тр. - К: КГПИИЯ, 1989. - С. 22 -30.

2. Гак В.Г. К проблеме соотношения языка и действительности //Вопросы языкознания. – 1972. - №5. - С. 12 - 22.

3. Гак В.Г.Структурна та семантична деривація конструкцій з предикантними актантами.-Л.:Наука,-1985. - 67с.

4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистических исследований. - М.: Наука, 1981.-87 с.

5. Гальперин И. Р. Информативность единиц языка. - М.: Высш.шк., 1974. – 175с.

6. Гладьо С.В. Семантико - когнітивний аспект показників емотивості англомовного художнього тексту . – К.:Вісник КЛУ .- Серія Філологія. - 2000. – Т.3,- N 1. – С. 72-81.

7. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: Автореф. Дис… канд. филол. наук:10.02.04/ К. - 2000. – 20 с.

8. Гоменюк Н.Г. Місце оцінки в структурі мовленнєвого акту.

9. Вісник КЛУ 1998 Том № 1

10. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980.-61 с.

11. Кресан Е.Я. Концепт в тексте: номинативные ракурсы в свете функциона­лизма //Вісник Черкаського університету. - Серія Філол.науки. - Черкаси, 1999. - Вип.ЛІ.- С. 76-82.

12. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесс номинации и его отличи­тельные формальные и содержательные характеристики //Теоретические вопросы словосложения и вопросы создания лексических единиц.. - Пяти­горск, 1988. - С. 3 - 23.

13. Кубрякова Е.С.Части речи с когнитивной точки зрения. - М.., 1977. - 194 с.

14. Кухаренко Інтерпретація тексту.-Ленінград , 1979.-С.321

15. Лотман Ю.М. Избранные статьи III.- Таллин :”Александра”, 1993

16. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: Искусство, 1970. -- 384 с. ,

17. Лотман Ю.М. Текст у тексті //Слово Знак Дискурс / За ред. М. Зубрицької.-Львів, 1996. – С . 428 - 441.

18. Dmytro Pavkin. Conference and Summer School(Cognative/Communicative Aspects of English).-Cherkassy State University, Cherkassy, Ukraine. 25-29 May 1999,Abstracts Cherkassy,1999.

19. Пазухин Р.В. Язык, функция, коммуникация //Вопросы языкознания. -1979. - №6.-С. 42-50.

20. Селиванова Е.А. Матасова Я.Р. Композитная эквивалентность и проблема ономасиологической импликации //Вісник Черкаського університету. - Се­рія Філас. науки. - Черкаси, 1997. - Вип.З - С. 74-80.

21. Селиванова_Е.А. Кресан Е.Я. Ономасиологическо согласование как текстовая категория //Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №91. – С.16-23.

22. Селіванова О.О. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). - К. : Видавницво Українського фітосоціологічного центру, 1999. - 111с.

23. Селіванова О.О. Когнітивна ономасіологія .- Київ: Фотосоціоцентр,2000.-С.200.

24. Селіванова О.О. Принципи сучасних лінгвістичних досліджень //Лінгвогеографія Черкащини. - К. : Знання, 2000. – С.39-41.

25. Селіванова О.О. Складне слово: Мовні моделі світу:Монографія. –Черкаси,1996. – 297с.

26. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста. - М. : Наука Ї986. - 168с.

27. Тураєва З.Я. Лингвистика текста і категорія модальності// Вопросы языкознания , 1994ю-№2ю- С.4

28. Тураєва З.Я. Лингвистика текста, - М. 1986. - 127 с.

29. Тураєва З.Я. Лингвистика текста на исходе второго тысячелетия //Вісник -Київського лінгвістичного ун-ту - Сер.Філологія - Т.2. - №2. - 1999. – С.17-25

30. Chung J.,Timberlake D.,Givon S., Palmer J. and others. Linguistic Glossary. - Dallas,USA,1986.- P. 241-272.

31. Harris R:Glossary of Literary Terms. – Sourthern California College in Casta Mesa,1997. – 221p.

32. Encarta World English Dictionary.- North American Edition, 2001. - 734p.

33. Перелік художньої літератури

34. Berry Dave”Big Trouble” New York Jason Aranson,1990-150p.

35. Byron Gordon “Beppo” Moscow Foreign Languages Publishing House 1982 – 209p.

36. Christie Agatha “Selected Stories” – Penguin Popular Classics. Penguin Books Ltd.,45Wrights Lane, London w85tz,England 1997-156p.

37. Crichton Michael “Jurassic Park” Newbury House,1980-160p

38. Dennis Wheatley” They Used Dark Forces” Cox & Wyman Ltd. Reading, Berks. London-1999-409p.

39. John Galthworthy “The Forsyte Saga” – Moscow: Foreign Languages Publishing House,-1959- 802p

40. John Grisham “The Runaway Jury”-Longman Group UK Limited, Longman House,Burnt Mill , Harlow Essex CM20 2JE England-1998-278p.

41. John Grisham “The Lawer”- Longman Group UK Limited, Longman House,Burnt Mill , Harlow Essex C56 2JL England-1997-204p.

42. John Grisham “ The Pelican Brief”-Dell Publishing Co.,Inc 1 DagHammarskjold Plaza New York 1998-198p.

43. Leacock Stewen “Perfect Lovers’ Guide and others stories ”-London: Pitman,1980.-180p.

44. John Sandford “Mind Prey” Turners’ Publishing House, Turners’ Ltd Chicago-2001-195p

45. Stewart Sean “The Night Watch”New York:Putman,1999-200p

46. Swift John.”Gulliver’s Travels””-Penguin Popular Classics. Penguin Books Ltd.,45 Wrights Lane, London w85tz,England 1994-342p.

47. Tushnet Leonard “Klausners”-New York:Hart 1989-200p.

48. Wilde Oscar “Fairly Tales” Moscow:Foreign Languages Publishing House,-1987- 105p

1^* приклади наші

2^* приклади наші

Характеристики

Список файлов ВКР