41919 (588145), страница 6
Текст из файла (страница 6)
У своїх промовах кандидати критикують слова та вчинки один одного, проте дотримуються принципу політичної коректності й не вдаються до прямих образ. Критика у промовах обох політиків побудована на порівняннях. Політики проводять паралелі між своїми діями та діями опонентів. Таким чином, завдяки контрастному порівнянню, вказують виборцям на правильне рішення: Senator Obama wants our schools to answer to unions and entrenched bureaucracies. I want schools to answer to parents and students (Дж.МакКейн); …while Senator McCain was turning his sights to Iraq just days after 9/11, I stood up and opposed this war, knowing that it would distract us from the real threats that we face (Б.Обама). І Дж.МакКейн, і Б.Обама перед тим, як критикувати опонента, застосували тактику м’якого усунення опонента, а тому їхня критика не здається образливою: Now, now, let me – let there be no doubt. The Republican nominee, John McCain, has worn the uniform of our country with bravery and distinction, and for that we owe him our gratitude and our respect Б.Обама; I wouldn’t be an American worthy of the name if I didn’t honor Senator Obama and his supporters for their achievement (Дж.МакКейн).
У своїх промовах політики наголошують на тому, що їхні прагнення і переконання зовсім різні, що між ними є велика різниця (there are big differences between us), але насправді їхні передвиборні кампанії дуже схожі. Адже обидва політики обіцяють покращити стан економіки, підвищити рівень соціального забезпечення, покращити якість освіти, вирішити проблеми енергопостачання, піклуватися про безпеку країни тощо.
У Додатку 2 подано таблицю, де показано частотність використання тактик аргументації у промовах політиків різних партій. Згідно даних таблиці, демократи частіше застосовували тактику емоційного тиску та тактику апеляції до авторитету, а республіканці – ототожнення з народом та тактику протиставлення. Дані для таблиці були отримані методом суцільної вибірки.
Як підсумок, варто зазначити те, що у своїх промовах Дж.МакКейн та Б.Обама використовують одні і ті ж тактики аргументації, але наводилися різні аргументи. Так, наприклад, Дж.МакКейн підтримував політику попереднього президента США Дж.Буша, яка полягала у продовженні війни зі східними країнами. У своїй промові він навіть заявив, що краще програє вибори ніж війну: I’d rather lose an election than see my country lose a war (Дж.МакКейн). Проте, більшість населення США не підтримувало Дж.Буша і його політику, а отже не підтримало і Дж.МакКейна. Б.Обама виступив проти військових дій та за мирне урегулювання проблем. Він мав намір сконцентрувати свої сили на внутрішніх проблемах країни і потребах своїх співвітчизників. Це стало головною причиною його перемоги на виборах президента США, а красномовність та вміння переконувати лише допомогли швидше залучити на свій бік виборців.
2.3 Збереження аргументації при перекладі
У наш час більше, ніж будь-коли в політиці, мова використовується не тільки як інструмент формування і вираження думки, але і як спосіб її приховування. В умовах зростаючої ролі політики і переговорного процесу в світі дедалі міцнішим стає усвідомлення того факту, що політичний дискурс – проблема не тільки політична, а й лінгвістична, й культурна. Політичний дискурс текстового неоднорідний. Труднощі при перекладі|переведенні| текстів політичного дискурсу часто пов'язані з тим, що межі|кордони| між деякими типами політичних текстів не завжди чітко визначаються в наукових дослідженнях. Політичні промови|вирушання| відносяться до тих політичних текстів, які часто піддаються перекладу [40]|переведенню|.
Оскільки політичні тексти створюються, як правило, для носіїв певної культури, то при перекладі їх іншою мовою перекладач стикається з низкою додаткових проблем. Мета перекладу – якомога ближче познайомити читача (чи слухача), який не знає мови оригіналу, з текстом (чи змістом усного мовлення). Перекласти – означає висловити вірно і повністю засобами однієї мови те, що вже виражене раніше засобами іншої мови. У правильності і повноті передачі полягає власне відмінність перекладу від переказу чи скороченого викладу, від будь-якого виду так званих адаптацій [42:15]. Тому зрозуміло, що можливість правильно передати позначення речей, про які йдеться в оригіналі, і образів, які з ними пов'язані, передбачає наявність певних знань про дійсність, зображену в тексті оригіналу (незалежно від того, чи ці знання надбані шляхом прямого знайомства з нею, чи взяті з книг або інших джерел) [42:199]. Йдеться про фонові знання, тобто про сукупність уявлень про те, що складає реальне тло, на якому розгортається картина життя іншої країни, іншого народу [22]
У сучасних процесах міжкультурної комунікації перекладу відведена вагома роль, причому дедалі частіше переклад розуміється як механізм репрезентації інших культур. Перекладач виконує роль не вербального перекодувальника, а інтерпретатора смислового коду, закладеного у вихідному тексті. Перекладач не просто передає одиницю мови оригіналу за допомогою одиниці мови перекладу, насправді він передає функцію вихідної одиниці мови, одиницею мови перекладу, яка виконує аналогічну функцію [43:45].
Процес перекладу, як би швидко він не здійснювався в окремих сприятливих або просто нескладних випадках, розпадається на два моменти. Аби перекласти, необхідно, передусім, все зрозуміти, чітко усвідомити те, що перекладається, проаналізувати (якщо оригінал викликає ті чи інші труднощі), критично оцінити його. Далі варто вибрати відповідні засоби вираження в мові перекладу. Будь-яке тлумачення оригіналу, вірне чи невірне, і ставлення до нього з боку перекладача, позитивне чи негативне, протягом перекладу вимагає відбору мовних засобів зі складу мови перекладу. Якщо перекладач працює свідомо, а не механічно, то він зацікавлений у певному виборі мовних засобів. Власне завдання – об'єктивно відобразити оригінал – спричиняє відбір відповідних засобів мови перекладу, необхідних для вірного тлумачення оригіналу [42:18]. Перекладений дискурс повинен так само впливати на іншомовного адресата, як і оригінал – на свого. Домінантою політичного дискурсу є поняття цінності, яке необхідно відтворити в перекладеному політичному тексті з урахуванням ціннісної ієрархії різних культур. Для політичної аргументації важливі моральні та етнічні цінності, пов'язані з особливостями національного менталітету й темпераменту [13:37].
Як було зазначено в пункті 1.2., аргументація в політичному дискурсі базується на раціональних фактах та на емоційних аргументах. Переклад фактажу промов не спричиняє занадто багато проблем на відміну від перекладу тих частин промов, які виражають емоційні аргументи. Це пояснюється тим, що мовні одиниці, які виражають раціональні факти зазвичай вживаються в прямому значенні (іноді навіть є моносемантичними): John McCain proposes $200 billion in new tax breaks for corporate America, $1 billion alone for just eight of the largest companies, but no relief for 100 million American families (Дж.Біден) – Джон МакКейн пропонує знизити податки американських корпорацій на 200 мільярдів доларів і на 1 мільярд – восьми найбільших компаній, але не пропонує жодних знижок для 100 мільйонів американських родин. Як бачимо з цього прикладу, при перекладі не виникло значних проблем. Так, звичайно, при перекладі речення зазнало змін (ці зміни пов’язані з нормами мови перекладу), але це зміни у структурі самого речення. При перекладі такого тексту (інформативного) не виникає труднощів з передачею у мові перекладу стилістичного та прагматичного аспекту мовних одиниць. Адже даний тип тексту не містить образності, не передає почуття та емоції. Саме тому варто звернути особливу увагу на передачу емоційних аргументів у мові перекладу. Як уже зазначалося, у передвиборних політичних промовах, які були обрані для аналізу, емоційні аргументи виражалися за допомогою: емоційно забарвленої лексики, стилістичних тропів (метафори, епітети тощо), стилістичних фігур (різнопланові повтори), фразеологічних одиниць та за допомогою розмовної лексики. Ці елементи відносяться до категорії лексичних проблем перекладу. Тож, у даному пункті варто проаналізувати переклад саме цих одиниць мови.
Під час вирішення лексичних проблем перекладу варто пам’ятати про еквівалентність перекладу. Існує три типи еквівалентності перекладу [5:103]:
1. формальна еквівалентність – подібні зміст, структура та семантичні компоненти речення [5:103]: John McCain was wrong (Дж.Біден) – Джон МакКейн був неправий;
2. часткова еквівалентність – невідповідність може бути на лексичному, граматичному чи стилістичному рівнях. Еквівалентність цього рівня досягається завдяки перекладацьким трансформаціям (лексична і граматична субституція, додавання, опущення, парафраз, компенсація). Під час досягнення цього типу еквівалентності особливу увагу варто приділити стилістичним та прагматичним аспектам еквівалентності. Дотримання стилістичної еквівалентності означає використання під час перекладу лексичних одиниць які б мали відповідну стилістичну та емотивну конотацію (слова високої стилістичної тональності, нейтральної та зниженої). Прагматична еквівалентність досягається лише за умов врахування екстралінгвістичного контексту та фонових знань перекладача [5:103]: Millions of Americans have been knocked down (Дж.Біден) - Мільйони американців просто збиті з ніг;
3. ситуативна еквівалентність – одне і те саме явище у мові оригіналу та у мові перекладу описується з різних точок зору через неспівпадіння мовних картин світу. До цього типу еквівалентності належить переклад кліше, наказів, застережень, фразеологічних одиниць, сталих виразів тощо. На цьому рівні під час передачі змісту і смислу повідомлення форма вираження не зберігається взагалі [5:104]: something is out of kilter (С.макКіні) – щось пішло не в те русло.
У словниковому складі кожної мови існує велика група слів, яка має постійне емоційне значення. Але це не ті слова, які вказують на предмети, явища чи поняття, це ті слова, які мають емоційну конотацію (емоційне забарвлення). У категорію емотивних лексем входять слова різних груп: вигуки, слова, які виражають людські емоції, а також слова, які безпосередньо не співвідносяться з предметами чи явищами, а виражають почуття, емоції та ставлення людей до цих предметів та явищ. Вони можуть вживатися у будь-якому контексті, що і спричинило десимантизацію їхніх значень: awfully nice, pretty good. У таких випадках вони виступають у ролі інтенсифікаторів. Іноді ці лексеми виконують роль вигуків: Fine! Awful! Під час перекладу слід підібрати у мові перекладу лексеми з відповідним емотивним навантаженням [16:148]: gas prices went up dramatically (С.Палін); what really happened (Х.Клінтон); public policy that truly reflects our values; we know too well how both the Republican and Democratic Parties operate (С.МакКіні). Переклад прислівника dramatically ускладнюється тим, що за звучанням дуже схожий на український прислівник драматично, але варто пам’ятати про так званих “хибних друзів перекладача”, адже насправді цей прислівник має значення ефектно, яскраво, вражаюче, неймовірно, значно, сильно. Для перекладу було обрано значення неймовірно, адже воно повністю передає емотивність англійського прислівника: ціни на газ неймовірно зросли. Для перекладу наступних двох прислівників варто взяти такі українські відповідники, як насправді та правдиво: що насправді трапилося; державна політика, яка правдиво відображає наші цінності. Що ж до останнього інтенсифікатора too well, то для його перекладу слід використати відповідник занадто вже добре, адже він у повній мірі передасть емотивність лексеми оригіналу умові перекладу: Занадто вже добре ми знаємо як працюють Республіканська та Демократична партії. Також при перекладі цього речення було застосовано транспозицію – означення занадто вже добре було перенесено на початок речення з метою посилення стилістичного ефекту.
На особливу увагу заслуговує переклад епітетів. Промови жінок викликають більше труднощів при перекладі ніж промови чоловіків, адже ці промови більш насичені емоціями. У своїх промовах жінки більше використовують більше епітетів ніж чоловіки. Дуже часто ці елементи мови оригіналу можна замінити рівноцінними за образністю елементами мови перекладу. Проте, іноді не вдається зберегти у повній мірі образність цих одиниць [16:149]. Для прикладу візьмемо такі епітети: stolen elections, a sick government, "wasted" vote, right reasons, a vital pipeline. Епітети stolen і "wasted" виражають марність минулих виборів і використані для того, щоб застерегти виборців від колишніх помилок. Тому емотивність не буде втрачена якщо дослівно їх перекласти – вкрадені вибори та змарнований голос. Переклад словосполучення a sick government можливий шляхом смислового розвитку. У цьому випадку дослівний переклад неможливий, адже було б занадто грубо – хворий уряд. Саме тому це словосполучення можна передати як слабкий чи недієздатний уряд. Емотивність цього елементу у даному випадку дещо втрачається. Наступний епітет (Americans expect us to go to Washington for the right reasons…) також варто передати за допомогою смислового розвитку, адже іменник до якого відноситься цей епітет має багато значень (причина, мотив, аргумент, підстава, привід). Якщо для перекладу обрати варіант підстава, епітет можна передати за допомогою прикметника вагома: Американці очікуть, що ми маємо вагомі підстави для того, щоб потрапити у Вашингтон… Епітет vital у словосполученні a vital pipeline перекладається як життєво важливі трубопроводи. При цьому емотивність слова та його прагматичне навантаження не втрачається, адже йде мова про вирішення проблеми постачання енергоносіїв, без яких не може існувати жодна розвинена країна.
Одним з важливих елементів політичних промов є метафоричні висловлювання та фразеологічні одиниці. Усі політики застосовують ці одиниці мови у своїх промовах, хоча жінки роблять це частіше. Передача цих одиниць також викликає труднощів при перекладі політичних промов. Як відомо, у мові перекладу метафоричні висловлювання мови оригіналу можна передати декількома шляхами – повним еквівалентом, метафорою з подібною образністю, або методом опису, повністю втративши при цьому образність вихідної метафори [25:153]. Для прикладу: Yes, we must provide more ladders to success for young men who fall into lives of crime and despair (Б.Обама); average hockey mom (С.Палін). метафоричне висловлювання provide more ladders to success та fall into lives of crime and despair у тексті перекладу можна передати шляхом застосування метафор з подібною семантикою дати шанс досягти успіху та збилися з правильного шляху. Форма вираження при цьому змінилася майже повністю: Так, ми повинні дати шанс досягти успіху молодим людям, які збилися з правильного шляху. Метафора average hockey mom потребує пояснення, адже в українській мові немає такого поняття, яке б допомогло повністю передати значення цієї метафори. Average hockey mom означає, що це звичайна пересічна мама, основним завданням якої є виховання дітей. Образність цього висловлювання втрачена повністю.
Що ж до фразеологічних одиниць, то їхнє значення у мові перекладу також передається декількома шляхами:
-
Повними еквівалентами, якщо вони мають міжнародний характер (походять з латинської чи давньогрецької мов або є цитатами з Біблії тощо) або є сталими словосполученнями (значення цих одиниць випливає зі значення окремих їхніх частин) [16:212]: Pandora’s box – скринька Пандори, sword of Damocles – Дамоклів меч, above suspicion – поза підозрою.
- Частковими еквівалентами або одиницями з відповідною образністю перекладаються фразеологічні зрощення [16:212]: The Bush-McCain foreign policy has dug us into a very deep hole with very few friends to help us climb out (Дж.Біден). Хоча в українській мові існує подібна фразеологічна одиниця – вирити комусь яму, але у промові цей вислів зазнав трансформації. Тож дане речення варто перекласти наступним чином: Завдяки політиці Буша-МакКейна ми опинилися у дуже глибокій ямі, і залишилося лише декілька друзів, які можуть допомогти нам з неї вибратися. Як видно з прикладу, при перекладі це речення зазнало багатьох перетворень (додавання, смисловий розвиток, зміна типу речення), але всі вони були застосовані з метою збереження смислового навантаження та емотивності висловлювання. Наступну фразеологічну одиницю можна передати за допомогою фразеологічної одиниці з відповідною образністю: When they did not allow blacks to vote in their primaries it was the straw that broke the camel’s back…(С.МакКіні) – Коли вони не дозволили чорношкірим брати участь у їхньому голосуванні – це вже вийшло за всі межі / чаша була переповнена… У даному випадку для перекладу можуть бути використані два варіанти перекладу.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
