41788 (588130), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

3.2 Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах.

При аналізі української і німецької художньої літератури, ми прийшли до висновку, що структурні елементи лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській і німецькій мовах асоціюються із різними предметами, явищами і поняттями. У даних асоціаціях (порівняннях) відтворюються загальноприйняті уявлення, традиційна репрезентація мовної картини світу українського і німецького народів. У художніх текстах ми зустрічаємо багато оказіональних порівнянь, де вони вживаються авторами для більш точної характеристики певного предмета, явища чи поняття. У них також присутній національно-культурний компонент, оскільки письменник є представником певного народу. Дані порівняння класифікуються за певними ознаками.

1. обличчя – das Gesicht:

а) вузьке обличчя – мов шовкова нитка [19, с. 54], як тріска [19, с. 54];

ein schmales Gesicht – wie ein Schermesser [31, c. 85], wie ein Hecht [31, c. 85];

б) бліде обличчя – бліде лице неначе в мерця [19, с. 56], лице як віск жовте [19, с. 57], як біла квітка [19, с. 133];

ein blasses Gesicht – so farblos wie eine Schneeblume [31, с. 9], mit gelbem Fiebergesicht [36, с. 234], wie aus Ton [34, c. 145];

в) повне і кругле обличчя – як той здоровий гарний гарбуз на баштані [19, c. 43], як повний місяць [19, с. 54];

ein rundes Gesicht – wie ein Kürbis [34, c. 72], wie ein Mond [31, с. 29];

г) гарне обличчя – як ягода [23, c. 236], як писанка [19, с. 53];

ein schönes Gesicht – wie aus Porzellan [34, c. 138];

д) не красиве обличчя – хоч пацюки бий [19, с. 54], неначе чорт сім кіп гороху змолотив [19, с. 54], неначе сажею обмазана [19, с. 57];

ein schlechtes Gesicht – wie ein Nagetier [38, c. 72].

2. очі – die Augen:

а) голубі очі – як волошки [19, с. 55], як небо [19, с. 55], як озера [24, с. 132];

blaue Augen – die himmelblauen Augen [31, c. 69], wie ein paar Vergißmeinnichte [31, c. 9], wie aus Veilchen [35, с. 238];

б) чорні очі – як терен обмитий дощем [19, с. 64], неначе старі монети [36, с. 56];

schwarze Augen – mit dunkeln Augen, wie eine Burgundertraube, die in einen Pfirsichkorb geraten ist [31, c. 53], wie Kohlen [38, с. 83];

в) великі очі – витрішкуваті як у жаби [19, с. 52], як у сови [19, с. 53], як баньки [19, с. 35];

große Augen – wie Kristallkugeln [31, с. 99];

г) блискучі очі – як свічки [19, с. 135], як зорі [24, с. 100], як жар [19, с. 124], блищать неначе вночі у вовчиці [24, с. 65];

glänzende Augen – wie Laternen leuchten lassen [31, c. 154], wie Sterne [31, c. 154].

В українській художній літературі для позначення виразу обличчя наводяться ще такі порівняння: гострі як ніж очі [19, с. 66], як гляне, то від її очей молоко кисне [19, с. 72].

3. губи – die Lippen

маленькі губи – як рутяний лист [19, с. 54];

die kleinen Lippen wie Zwirnfaden [31, c. 171];

Повні та червоні губи в українській мові асоціюються із червоною калиною [24, с. 100].

Крім того є ще порівняння у німецькій та українській мові для характеристики рота:

укр. рот як у сома [19, с. 87],

нім. der Mund wie eine Raspel [35, c. 38].

4. шкіра – die Haut:

ніжна шкіра – як шовк [19, с. 125];

eine zarte Haut – wie ein Sammet [31, с. 162].

Також в українській мові зморшкувата шкіра обличчя асоціюється із пом’ятою банкнотою [24, с. 342], а у німецькій мові біла шкіра порівнюється із слоновою кісткою – die Haut wie Elfenbein [31, c. 173].

5. руки – die Arme:

укр. руки як кочерги [19, с. 54];

нім. die spindeldürren Arme [34, с. 29].

У німецьких текстах ми знаходимо зіставлення рук із кігтями – die Hände wie Krallen [34, c. 132], а також порівняння і для таких частин тіла як нігті – mit dicken Nadel wie ein Brillanten [31, c. 165], а також для пальців (на руці) – was sie für spitze Finger haben, vorn umbogen, wie Widerhagen [34, с. 81].

6. фігура – die Gestalt:

а) струнка фігура – гнучка станом, як тополя [19, с. 54];

eine schlanke Gestalt – wie eine Tanne [34, с. 54], ein Mädchen von schlankem Wuchs [34, с. 97], ihre schlanke, immer etwas gebückte Gestalt gleicht einer überschossenen Pflanze, die im Wind schwankt [31, с. 160].

б) худорлява фігура – тоненька, як очеретина [19, с. 54], сама, як дошка [19, с. 54], стан наче копистка [19, с. 54], тонка, мов билина [19, с. 22], суха, наче циганська голка [24, с. 45], худа як струна [19, с. 100], суха, як тріска [24, с. 102],

eine magere Gestalt – wie die einer jungen Silberlinde [31, с. 9], wie eine Schlange [34, с. 83].

Порівняння, які позначають повноту фігури, ми виявили тільки в українській мові:

• як кадівб, що бублика з’їси, поки кругом об’їдеш [19, с. 54],

• сама товста, як бодня [19, с. 54],

• кругла, як цибулька [24, с. 123],

• сама дівка здорова, як тур [24, с. 37],

• здорова, як корова [19, с. 54].

7. ніс – die Nase:

ніс – як за сім гривень сокира [19, с. 37], як ключка [19, с. 37], своїм кирпатим носом чує, як у небі млинці печуть [19, с. 53];

die Nase – die Gurkennase [34, c. 139], wie ein gesunkener Satell [34, c. 138].

8. груди – die Brust:

груди – як у богатиря [24, с. 239];

die Brust – wie zwei metallenen Teile [34, c. 107].

Лиса голова в українській мові порівнюється із облизаним макогоном [27, c. 345], у німецькій із свіжим салом – wie frischer Speck [34, c. 46], борода в українській мові співвідноситься із жовтком яйця [24, c. 99], в німецькій мові – з росинкою – wie ein Tautropfen [34, c. 168].

В опрацьованій художній українській літературі ми знайшли багато порівнянь, що стосуються такого структурного елемента лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» як волосся, а саме:

• коса як праник [19, с. 54],

• на голові у неї волосся неначе копиця сіна або куделя вовни [27, с. 31],

• волосся, як павутина [24, с. 45],

• шорстка, біла, як молоко чуприна [24, с. 56],

В німецьких художніх текстах ми також виявили порівняння, які стосуються слова das Haar, але вони мають дещо іншу семантику і порівнюється із іншими предметами, явищами:

• ihr Haar wie ein Metall [34, c. 45],

• rote, kurzgeschnittene Haare, die wie Borsten vom Kopf abstanden [34, c. 88],

• ihr Haar war wie seidiger Schimmer [32, c. 41]

• ihr kupfernes Haar davor prunken und schreien würde, wie Pallas Athene vor einem Hain von Ölbäumen [34, c. 134],

• mit dickem Haar wie ein Kranz [38, c. 235],

• ihr Haar wie ein blutiger Strick [34, c. 138],

• tiefer als der Wein blutete ihr Haar [31, c. 281].

Крім вище названих порівнянь ми виявили ще порівняння в українській художній літературі для таких структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» як брови, щоки, зуби, шия, а саме:

• брови як шнурочки [27, с. 52],

• брови як пацюки [24, с. 37],

• чорні брови, густі-прегусті, як шовк [19, 100],

• зуби як біла ріпа [19, с. 54],

• щоки як червонобокі яблука [19, с. 100],

• шия хоч обіддя гни [19, с. 54].

Кількісне і якісне співвідношення порівнянь лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» української і німецької мов можна спостерігати за нижче наведеною таблицею:

Із вище зазначеного ми приходимо до висновків, що:

• в українських художніх текстах частіше зустрічаються порівняння, ніж у німецьких;

• саме національні асоціації зумовлюють входження тих чи інших слів до специфічних для кожної мови порівняльних зворотів.

Висновки

Спираючись на результати дослідження ми приходимо до таких висновків:

1. Контрастивна лінгвістика – це розділ мовознавства, метою якого є виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури.

2. Становлення контрастивістики бере свій початок ще в далекому минулому, коли зіставлялися шумерський та аккадський діалекти у Вавилоні та санскрит з ведійською мовою у Паніні. До перших досліджень в галузі контрастивістики слід віднести праці І. А. Бодуена де Куртене, а також дослідження вчених празького лінгвістичного гуртка. Великий внесок у розвиток контрастивістики зробили й українські і російські мовознавці, особливо цікавими є праці А.А. Потебні, Ф. Є. Корша, Є. Д. Поліванової, В.О. Богородицької, Л.В. Щерби, Ю.О. Жлуктенка, М.П. Кочергана та ін.

3. Однією із галузей контрастивної лінгвістики є контрастивна лексикологія, об’єктом дослідження якої є зіставлення лексико-семантичних систем двох чи більше мов. Через складність об’єкта дослідження, а особливо через те, що різні елементи структури лексико-семантичних систем перебувають у різноманітно переплетених зв’язках і відношеннях, лексична семантика залишається недостатньо опрацьованою. На сьогоднішньому етапі триває розробка і апробація найбільш задовільної методики здійснення контрактивних досліджень.

4. Для лексичної семантики дослідження національно-культурного компонента є одним із найважливіших завдань. Найбільше матеріалу для вирішення цієї проблеми дає лексико-семантичний рівень, особливо продуктивним у цьому плані є зіставлення структур лексико-семантичних полів і пов’язаних із ними явищ гіперо-гіпонімії і синонімії. Саме на основі гіпонімії (видових назв) об’єднуються лексеми в лексико-семантичні поля. Слід відзначити той факт, що одні мови надають перевагу гіпонімам (українська, німецька та ін.), а інші мови гіперонімам (англійська, французька тощо).

Провівши дослідження в галузі синонімії, ми встановили факт, що як і українська, так і німецька мова є багатими на синоніми, а для структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» вони мають майже однакове число синонімів (укр. – 65, нім. – 67). Більшість із синонімів в обох мовах є національно забарвленими.

5. Аналізуючи складові лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській та німецькій мовах, ми виявили:

• Хоч, як уже зазначалося вище, німецька і українська мови надають перевагу видовим поняттям, все-таки є в кожній із цих мов свої особливості (наприклад, нім. der Hals і укр. шия і горло і ін.).

• Для структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» є характерні, як і для німецької мови в цілому, складені слова. Українська мова послуговується в цьому випадку простими словами (наприклад, укр. долоня і нім. Handfläche і ін.).

6. Лексико-семантичні поля двох мов ніколи не збігаються, оскільки зафіксовані особливості поняття в одній мові не повторюються в такій самій формі в іншій мові. Розбіжності і подібності між співвідносними полями української і німецької мов спричинені способом життя двох народів, характером їх мислення, відмінностями культури тощо.

Характеристики

Список файлов ВКР