21578-1 (588098), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Свіжий тюльпане на лозі хмільної компанії
Sagar - чаша (для вина тощо); (містичне) серце людини, що сповнене Божим світлом.
Pur-safadir tab-i didarinla bezm u bezmgah
Rusenayi-bahs-i kalb-i meclis u peymanesin
Сповнені радощів обличчя товариства за столом
Ти дар, серце товариства - великий келих
Rusenayi (rusenі) - світло, ясність; зрозумілість; назва тарикату (секти дервішів); Омер Деде Айдинли, засновник напрямку Рушені секти Халветіє. У даному випадку нам видається потрібним спробувати відшукати зв’язки образів сакінаме з рухом дервішів, зокрема, напрямком Рушені.
Biser u saman edersin nice Sam u Rustemi
Duhter-i rezsin veli akl almada merdanesin
Наділяєш багатством та сміливістю, як у Сема й Рустемі
Ти вино, неперевершене у позбавленні людини глузду
Sam - син Ноя (Сим); що став прабатьком семітських племен.
Rustemi - відомий перський герой-багатир, згадуваний у Шахнаме Фірдоусі. У турецькій літературі відомий як Rustem-i zal; народною ж мовою - Zaloglu Rustem.
duhter-i rez - образ, запозичений з перської поетичної мови. Перська "дочка виноградного дерева" й у турецькій поезії прижилася як одна з метафор вина.
veli - святий; опікун, покровитель; господар. Ми перерахували усі значення слова, подані у енциклопедичному словнику Девелліоглу, оскільки мали певні труднощі з вибором: що саме поет мав на увазі; врешті вирішили зупинитись на першому, адже таким чином підкреслено силу напою, дії якого практично ніхто не здатен опиратись.
Zevke dairdir safa-yi halet-i keyfiyyetin
Meclis-i rindane mahrem gayriye biganesin
Задовольняєш усі смаки
Даєш дозволи та розкриваєш таємниці
Benzemez bir keyfe hic keyfinde alem var senin
Ruhsun el-kisa rah olmanda subhem var senin
Несхожий ні на що світ насолоди, який ти даєш
Ти дух, сумніваюся я у тому, що ти - напій
rah - окремо хотілося б зупинитися на цьому слові, що, записане латиницею, має одне написання, у той час як сиароосманчькою мовою - три: дорога; горе, смуток; переконання, припущення; вино, напій . Особливу складність викликає те, що переклад здійснбвався за транслітерованим латиницею варіантом поезії, отже ми залишили за ссобою право обрати значення, яке, на нашу думку, найбільше відповідає за змістом.
Bad-i zevk u safasin gerci ismin badedir
Cur'ani nus eyleyenler gussadan azadedir
Ти подих очищення й задоволення, ім"я тобі вино
Той, хто скуштував п"янкого трунку, звільняється від турбот
Can u dilden kimse yok sana meftun olmaya
Sah u dervis u geda hep feyzine dildadedir
Немає слів описати зачарування тобою
Шах, дервіш, жебрак, - усі захоплені щедрістю твоєю
Her ne dem lutf eyleyip bezmi muserref eylesen
Ehl-i bezm ayagina yuz surmege amadedir
У кожному подиху твоєму - милість, якою ти робиш честь товариству
І усі готові кинутись тобі до ніг
Sah-i evreng-i safasin lutf u kahrindir sebeb
Kimisi sulh uzre mestanin kimi gavgadadir
Ти - радість шахового престолу, причина милості й насильства
Дехто зі сп"янілого товариства мирний, дехто лізе у бійку
Ehl-i aska sana benzer hemdem olmaz kim dilin
Hem keduretden beri hem gill u gisten sadedir
Не існує рівного тобі коханого й друга
Вільного від нещастя, чистого від зла та облуди
Sende neyler gill u gis bir pak u saf ayinesin
Var ise az cok keduret sagar-i minadadir
Злоба та лукавство перетворюються на ней, ти - чисте й прозоре люстро
Якщо ж і є десь нещастя, то воно залишається у келиху
ney - (nay) очерет; дудка, зроблена очерету.
Netsin ol esbabi asik kim sana rehn olmaya
Atese yansin gerek hirka gerek seccadedir
Ти - чистий, і той, хто закохався, віддається тобі
Хай би навіть у вогні горів і його одяг, і молитовний коврик
Meclis-i erbab-i dil bir lahza sensiz olmasin
Hurmetin inkar eden alemde hurmet bulmasin
Будь завжди у серцях та у думках старійшин товариства
Хто відмовляє у повазі, хай же не знайде поваги у світі
Ben hele bir sana benzer yar u hemden bulmadim
Hem senin bezmin gibi bir bezm-i hurrem bulmadim
Я досі не знав подібного тобі коханого друга
І такого веселеге товариства, як твоє, не знаходив
Nice mesrur olmasin ol meclisin ashabi kim
Katreni nus eyleyende zerrece gam bulmadim
Нехай осподар товариства і не такий веселий
Не знаходив я горя там, де краплю перетворюють на еліксир
Sana hasa benzedem afyon u bengin nes'esin
Anlarin dahi usulen keyfini kem bulmadim
Ти ні на що не схожий, ти - радість наркотичного сп’яніння
Серед спогадів моїх не від шукав я рівної насолоди
afyon - опіум
beng - подібний до опіуму наркотик, що має ефект снодійного та розширює зіниці; інакше - "трава бан". Як зазначає Девелліоглу, у староосманській мові є два варіанти цього слова: behg та benc, причому останнє - не що інше як арабізований варінт першого; з огляду на це доречно зауважити, що Нефі використовує тюркське слово.
Bir yere cem' olsa asik sem' ile mahbub ile
Hic o bezm-i hasa senden ozge mahrem bulmadim
Якби закоханий зостався наодинці з коханою при світлі свічки
У їхньому товаристві я не знаходжу нічого непристойнішого за твоє
Ehl-i aska turfe isrethane buldum alemi
Sensiz amma alenim zevkinde alem bulmadim
У хмільному товаристві знайшов я небачений світ для закоханих
Проте без тебе цей світ втрачає смак
Edeli seyl-i hucumun hane-i zuhdu harab
Tevbenin bunyadini hatirda muhkem bulmadim
Під могутнім наступом твоїм не може встояти навіть той, хто відмовляється від
насолоди задля служіння Аллахові
Не є стійкими основи покаяння, що містяться у свідомості
Zevkina vasil olunca tevbesin bozmak degil
Tevbeyi hic ihtiyar etmis bir adem bulmadim
Якщо досягнуто насолоди, не зіпсує її покаяння
Я не бачив жодного, хто б постарішав у каятті
Dil-gusadir meclisin gayetle hem rindanedir
У щирому зібранні безтурботність ллється через край
Dil-gusa - (за енциклопедчним словником Девелліоглу) той, хто розкриває серце, розкриває душу, дає серцю полегшення; (муз.) мелодія, складена Аріфом Мехмедом Агою. Девелліоглу не вказує часові рамки, коли саме творив Аріф Мехмед Ага, проте зі змісту, стилістики та контексту очевидно, що у даному випадку слово вжито у першому значення.
Her ne derlerse senin hakkinda hep efsanedir
Keyf-i canbahsin ki cism u cana rahat bundadir
Усе сказане про тебе - легенда
Ти - насолода для закоханого, у тобі - блаженство душі й тіла
efsane - вигадка, казка, пусті слова, пуста балаканина; подія, що запам"яталась надовго, легенда. У першому рядку важливо відчути настрій та думку автора, який саме сенс вкладає Нефі у слово efsane: дурниця, пуста вигадка й балаканина, чи чарівна легенда, щось високе й неземне. Хоча поет і майстер сатири, проте ми вирішили зупинитись на останньому з огляду на загальну атмосферу твору та на особливості жанру; об’єктом опису виступає чашник (хоча у наведеному творі, як ми вже мали змогу переконатися, образ чашника переплітається з образом вина; поет описує й підносить хвалу одночасно обом, а то й просто складно виокремити, до чого ж звернуто слово поета: до чашника чи до вина), досконалий молодий красень, щодо якого навіть слова дурниця і пуста балаканина видаються стилістично необгрунтованими.
Hikmetin inkar eder vaiz hamakat bundadir
Murde-i enduhe soz yok can bagislar sohbetin
Can verir cok zevkine anin da sohbet bundadir
Мудрості твоєї не визнає дурний проповідник
Про горе й смерть тут не йдеться, ти даруєш душевну розмову
Розмова ця дає насолоду душі
Gerci varin sarf edersin sen gonuller acmaga
Harc eder varin da herkes sana hikmet bundadir
Хоча ти й віддаєшся, розкриваючи людські серця
Кожен віддає тобі свої надбання і у цьому є мудрість
Ehl-i hikmet bilmemis bu na dek keyfiyyetin
Yoksa her bimar icin derlerdi sihhat bundadir
Мудрі мужі й досі не осягнули твоїх якостей
Інакше кожному хворому казали б: саме у ньому здоров’я
Sukkeri serbetden a'lasin hele ehl-i dile
Telh-kam etsen nola gayri halavet bundadir
Ти солодший навіть за медовий шербет
Коли ти приносиш смуток, - насолода у тім смутку
Hasili hem-mesreb olsan yarasir rindan ile
Ter degil tab'in arak gibi letafet bundadir
До лиця він навіть аскетові
У ньому не піт страждань, а краса, подібна справжньому раки
Oldurur renc-i humarin dirgorur feyzin yine
Asik-i bimari bir demde garabet bundadir
Щедрість твоя знищує біль забуття
Дає дихання закоханому й хворому
Nef'i-i bimari gel keyfinle ihya kil yine
Hatir-i mahzununu gamdan muberra kil yine
Йди-но нездужий Нефі, збуди свою веселість
Звільни від турбот того, кого непокоїть свідомість
Özet
Divan şairi Nefi’ye ait olan Sakiname türü üzerinde yapılan bu çalışmada Türk divan
edebiyatında sakiname türü incelendi. Arap ve Fars edebiyatılarının etkilerini göz önüne
alınarak Türkçe divan edebiyatına özgü üslup ve özellikler gösterilmektedir.
Ilk bölüm, Nefi’ye dair şahsi bilgiler hayat ve eserleri hakkında örnekli bilgiler
içermektedir.
İkinci bölüm, şairin Sakiname eserinin edebi, gramer ve kafiye yapısı açısından
incelemektedir.
Üçüncü bölümde Arap ve Fars edebiyatlarının etkilerini göz önüne alınmaktadır.
Ayrıca Arap edebiyatının etkisi daha çok şiir yapısı konu ve kafiye yapısında görülmekte
Fars edebiyatının etkisi ise daha çok kelimeler ve mecazi sistemde bulunur.
Ekte Sakiname’nin Ukraynaca tercümesi sunulmaktadır. Okuyucular için
anlaşılmamış olabilen söz ve kavramlar detaylı olarak açıklanmaktadır.
Çalışma sırasında Ukraynalı, Rus ve çok sayıda Türk bilimadamlarınca yazılmış
kaynaklar kullanılmıştır. Yanısıra ansiklopedik ve diğer sözlüklerden alınmış bilgilerden de
faydalanılmıştır.
Список литературы
1. Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967
2. Арабская средневековая культура и литература.-М., 1978
3. Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана.-М., 1988
4. Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960
5. Бертельс А.Е. Художественнй образ в искусстве Ирана XI-XVвв.-М., 1997
6. Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983
7. Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции. –Л.,1963 – С. 156-161
8. Гибб Х.А.Р. Арабская литература.-М., 1960-186с.
9. Грунина Э.А. Учебное пособие по османо-турецкому языку.-М., 1988
10. Из классической арабской поэзии.-М., 1983-305с.
11. Из старой турецкой поэзии.-М., 1978
12. Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983
13. Мусульманкулов Р. Персидско-таджикская классическая поэтика.-М., 1989
14. Поэты Турции.-Ташкент, 1961-135с.
15. Турецкая ашыкская поэзия.-М., 1983-192с.
16. Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. – М., 1977 – 290с.
17. Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975
18. Фильштинский И.М. История арабской литературы X-XVIII века.-М., 1991
19. Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991
20. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000
21. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV-XVI століття).-К., 2001
22. Шидфар Б.Я. Образная система классической арабской литературы.-М., 1974
Словники та енциклопедії
23. Большая Советская Энциклопедия-М, 1964.- Т. 13
24. Літературознавчий словник-довідник.-К., 1997
Література іноземними мовами
25. Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist.,1983
26. Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara,1995
27. Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist.,1889
28. Hakani. Divan.-Ist.
29. Kabaklı A. Türk Edebiyatı.-İst., 1994
30. Kemal O. Yazarlar ve Sairler sozlugu.-Ist., 1999
31. Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara,1966
32. Kudret C. Örnekli Türk Edebiyatı Tarihi.-Ankara,1995
33. Türk Dünyası Edebiyatı.-İst.,1995
11 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV - XVI століття).-К., 2001-С.4
22 Там само.
33 Там само.
44 Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции.-Л., 1963-С.156-161
55 Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967-С.53
66 Banarli N.S. Turk Edebiyati. Ist. 1983-S.653-660