34171 (587634), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Методи дослідження в інфрачервоних променях. ІЧП в електромагнітному спектрі розташовані за червоними, мають проникаючу здібність і викликають інфрачервону люмінесценцію. За допомогою ІЧП можна прочитати тексти, закриті тонким шаром дерева, паперу, фарбником, прозорим для ІЧП. Фотозйомка в ІЧП дозволяє одержати чіткі знімки об'єктів в тумані і темряві (прилади нічного бачення, ЕОП та ін.,). Методом інфрачервоної люмінесценції відновлюють пожовклі тексти, видалені підчисткою, диференціюють фарбники, які звичайним зором визначити неможливо.

Методи дослідження у рентгенівських променях. РП в електромагнітному спектрі, з одного боку, відносяться до УФП, а з другого, — до гамма променів. РП мають здатність проникнення через об'єкти органічного та біологічного походження, і у зв'язку з цим використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при догляді багажу (за допомогою спеціально виготовлених пристроїв, установок). У ході криміналістичної експертизи з використанням РП можна визначити механізм замка, спосіб спорядження та вид снаряду в патроні, розкрити структуру паперу (наприклад, грошові купюри) і т.п. Криміналістичні методи, в яких використовується РП, називають рентгенівськими, рентгенографічними.

Люмінесцентний аналіз - сучасний високочутливий метод, який дозволяє вирішувати багато питань у судових експертизах. При дослідженні використовується властивість об'єктів матеріального світу люмінесціювати при опроміненні УФ-, ІЧ-, РП-променями та іншими частинами електромагнітного спектру. Люмінесцентний метод можна віднести як до експертного, так і до "польового". Слідчий за допомогою освітлювачів "Таран", УП-1, УФО-1 має змогу дослідити документи та встановити сліди травлення, перевірити грошові купюри, визначивши підроблені.

Методи дослідження речових доказів, де як джерела збудження використовують радіаційні, називають радіоактивними, ізотопними. Радіоактивні випромінювання мають високу проникаючу здатність, що дозволяє просвітити товсті шари металу, камінної кладки. У криміналі­стиці використовуються установки з ізотопом кобальта-60, стронція-90 для дослідження металевих і біологічних об'єктів. Радіоактивні ізотопи використовуються для нанесення поміток з метою пошуку об'єкта у випадках крадіжки. Застосовують радіоактивні мітки, суворо дотримуючись вимог інструкції техніки безпеки.

Хімічні методи дослідження. З класичних хімічних методів використовують полярографічні, хроматографічні, спектральні методи дослідження. Багато хімічних методів з'єднуються з фізичними і називаються фізико-хімічними. Об'єктами хімічних досліджень у криміналістиці можуть бути всякі речовини і предмети матеріального світу для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності.

Хроматографічні методи, зокрема тонкошарова і газова хроматографія, досить поширені в практиці хімічних досліджень. Визначення походження наркотиків, барвників, паливно-мастильних речовин проводиться методом газорідинної хроматографії на складному обладнанні.

Спектральний або адсорбційний аналіз — це методи дослідження елементного складу речовини. Вони дозволяють визначити її кількісні характеристики на рівні групової належності (боєприпаси, наркотики, клеючі речовини, барвники, різноманітні рідини — отрути, кров, слина, сеча). Зокрема, завдяки спектральному аналізу можна встановити вид наркотику, район його вирощування, район добування золота, тобто вирішити проблему джерела походження конкретної речовини (чи з цього шматка свинцю виготовлений шріт, тобто чи служить саме цей шматок свинцю джерелом походження шроту).

Біологічні методи. Об'єктами біологічних досліджень є предмети, мікрочастки рослинного і тваринного походження. До об'єктів рослинного походження належать: деревина, вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їхні частини (стебла, листя, насіння, квіти, спори, зерно, зернопродукти). Об'єкти тваринного походження: волосся, шерсть, вовна, пір'я, пух і вироби з цих матеріалів.

Біологічні методи дослідження засновані на сучасній високочутливій техніці та нових методиках. Деякі з них такі: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні та багато інших.

Кібернетичні методи — загальне визначення методів інформатики та обчислювальної техніки, які останнім часом одержали широке розповсюдження в криміналістичних дослідженнях та у практиці розкриття злочинів. Зокрема, в правоохоронних органах створені банки інформації різного ступеня спільності (АБД-республіка, АБД-область та АБД-район). Збирання, обробка й зберігання інформації в банках здійснюються автоматичними способами, технічними засобами (ЕОМ) за спеціальними програмами. За допомогою таких програм на ЕОМ можна сконструювати портрет злочинця зі слів потерпілого, розрахувати дані судово-автотехнічної експертизи, провести порівняння зразків та автоматичне пізнання їх (наприклад пошук злочинця за відбитками пальців з місця події тощо).

Криміналісти у співдружності з програмістами на основі узагальнення слідчої практики розробили системи типових способів вчинення злочину, що дозволяє за виявленими ознаками відшукати спосіб вчинення злочину.

Сучасні методи та засоби дослідження й використання слідів запаху у практиці розслідування злочинів утворюють самостійний розділ криміналістичної техніки — криміналістичну одорологію, Сліди запаху використовуються для розшуку злочинців, крадених речей, наркотиків, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою службово-розшукового собаки. Для роботи із слідами запаху використовується одорологічна валіза, в якій є спеціальні прилади ("Парус") для роботи з мікрооб'єктами. Виявлений на місці пригоди слід запаху консервують та зберігають в спеціальних банках інформації, а якщо виявляється підозрюваний чи обвинувачений, запах із банка даних використовують для одорологічної ідентифікації шляхом виїмки або провадження судової експертизи.

3.2. КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Насамперед комп'ютерна техніка використовується для автоматизації збору й обробки експериментальних даних, одержуваних у ході фізико-хімічних, біологічних і інших досліджень, причому таке устаткування в більшості випадків являє собою вимірювально-обчислювальні комплекси, змонтовані на базі приладів і ПК. Якщо раніш результати експериментальних аналізів фіксувалися самописами на діаграмній стрічці, то зараз вся інформація надходить безпосередньо в ЕОМ, далі відбувається обчислення спектрограми, визначення координат піків, обчислення їхніх площ, поділ піків, що наклались один на одного, та ін. Для аналізу використовуються так звані внутрішні технологічні банки даних, що містять або набори специфічних фізико-хімічних параметрів, що характеризують речовини і матеріали, або спектрограми об'єктів, записані безпосередньо на магнітних носіях. У такий спосіб вдається значно скоротити час аналізів, підвищити їхню точність і вірогідність, що особливо необхідно в кількісних дослідженнях.

Другий напрямок — створення АІПС (автоматизованих інформаційно-пошукових систем) за конкретними об'єктами експертизи, для автоматизації деяких довідково-допоміжних обліків. Так, наприклад системи: "Метали" — містять відомості про склади металів і сплавів і галузі та сфери їхнього застосування; "Волокно" — характеристики текстильних волокон; "Марка" — характеристики автоемалей; "Взуття" — характеристики підошов взуття; "Папір" — склади матеріалів паперів, їхнє призначення, підприємства-виробники; "Помада" — склад губної помади, номер тону і фабрику-виробника. На відміну від натуральних колекцій такі банки даних легко тиражувати; вони можуть працювати як ізольовано, так і будучи вбудованими у вимірювально-обчислювальні комплекси.

Третій напрямок — системи аналізу зображень. До них відносяться програми, що дозволяють проводити діагностичні й ідентифікаційні дослідження, наприклад: дактилоскопічні (порівняння слідів рук між собою і сліду з відбитком на дактилоскопічній карті), трасологічні (наприклад, за слідом взуття встановити його зовнішній вигляд), портретні (реконструкція особи за черепом або фотосуміщення знімка черепа і фотографії), складання композиційних портретів ("Фоторобот") та ін. Деякі з цих систем використовуються і з метою криміналістичної реєстрації.

Четвертим напрямком є програмні комплекси або окремі програми виконання допоміжних розрахунків за відомими формулами і алгоритмами, які необхідні в першу чергу в інженерно-технічних експертизах, наприклад для моделювання умов пожежі або вибуху з метою розрахунку кількісних характеристик процесів їхнього виникнення і розвитку, коли фізичне моделювання неможливе, а математичне пов’язане із складними трудомісткими розрахунками. Велика кількість допоміжних розрахунків необхідна в автотехнічних, електротехнічних, технологічних експертизах.³¹ Спеціалізовані пакети прикладних програм створені також для розрахунків у ході планово-економічних і бухгалтерських експертиз, деяких видів традиційних криміналістичних (наприклад, балістичних) експертиз.

П'ятим напрямком є розробка програмних комплексів автоматизованого вирішення експертних задач, що включають (крім чотирьох вищевказаних позицій) і підготовку самого експертного висновку. Найпростішим прикладом є автоматизована експертна методика "Автоекс": у програму закладені основні формули автотехнічних досліджень, які використовуються при вирішенні завдань у справах про наїзди на пішоходів – оператор вводить вихідні дані, за яких здійснюється розрахунок.³²

Одним із позитивних результатів науково-технічного прогресу є використання у судово-експертній практиці програмно-апаратного комплексу ТСЛM «Регула» мод. 5001M – ПО «Відеоскоп» ³³ (мал. 41).

До складу програмно-апаратного комплексу (далі за текстом ПАК) входять: телевізійний спектральний люмінесцентний мікроскоп «Регула» мод. 5001М, програма одержання й обробки відеозображень «Відеоскоп», персональний комп'ютер із платою захоплення відеозображення.

Даний могутній, сучасний комплекс дозволяє професійно і якісно вирішувати задачі вивчення й експертного аналізу об'єктів у всьому видимому, УФ та ІЧ діапазонах, запису й обробки за допомогою персонального комп'ютера одержуваних відео-результатів з коментарями фахівців, що проводили експертизу, а також внесення параметрів вимірів у комп'ютерні бази даних, збереження зображень, накладення, вирахування, зшивку відеооб'єктів, створення власних бібліотек еталонних об'єктів і використання зовнішніх бібліотек, пересилання в інші Windows-додатки одержуваних зображень і виконувати багато інших функцій.

До суттєвих переваг ПАК варто віднести відносну простоту, наочність і легкість керування всіма режимами роботи мікроскопа мод. 5001 М, можливість одержувати й обробляти відеозображення при підключенні до відеовходу комп'ютера цифрового фотоапарата, сканера, відеокамери, а також, винятково широкі можливості обробки ч/б і кольорового відеозображення, що раніше були доступні фахівцям тільки при використанні спеціальних ліцензійних програм для роботи з графічними файлами: Adobe Photoshop, CorelDraw та ін.

Усі ці переваги програмно-апаратного комплексу істотно прискорюють і спрощують процес експертного дослідження об'єктів і створення звітів на рівні сучасних вимог.

Система "Video Scope" (мал. 42) являє собою програмний продукт, що дозволяє вводити в комп'ютер відеозображення, робити його обробку, порівняння й архівацію.

Програма складається із шести основних частин:

- системи одержання зображень;

- системи обробки і дослідження зображень;

- системи порівняння зображень;

- системи архівування;

- системи ідентифікації користувача;

- системи навігації.

Одержання зображень

При роботі із системою "Video Scope" джерелами одержання зображень є:

- пристрої відеовводу;

- пристрої одержання зображень, що підтримують протокол TWAIN;

- файлова система;

- буфер обміну Windows;

- результати порівняння й обробки зображень у "Video Scope";

- бібліотеки, створені раніше при роботі з "Video Scope";

- інформаційно-довідкові системи "Passport" і "Autodocs".

Система обробки і дослідження зображень

Система обробки і дослідження зображень являє собою набір інструментів і функцій, за допомогою якого можна робити різні дії із зображеннями. Інструменти можуть модифікувати вихідне зображення (наприклад, змінювати яскравість зображення) або просто вимірювати деякі характеристики (наприклад, відстань між двома точками).

Система порівняння зображень

Система порівняння зображень призначена для виявлення розходжень між еталонним і досліджуваним зображеннями об'єкта. Порівняння може здійснюватись методами додавання зображень (мал. 45), взаємного вирахування (мал. 46) і методом візуального суміщення досліджуваного зображення з частиною еталонного. При роботі у вікні порівняння також передбачений режим з'єднання (склеювання) (мал. 47) двох зображень.

Система архівування

Система архівування призначена для групування за визначеним принципом, опису і збереження зображень. Збереження зображень відбувається у бібліотеках.

Характеристики

Список файлов ВКР