34073 (587623), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Різноманіття що використовуються в ході очної ставки тактичних прийомів породжує проблему їх класифікації. Класифікація повинна забезпечити слідчому можливість вибору потрібного тактичного прийому для застосування його у відповідній слідчий ситуації і сприяти теоретичному дослідженню природи різних тактичних прийомів, пізнанню закономірностей, що обумовлюють ефект їх застосування.

Спроби класифікації тактичних прийомів, що застосовуються на очній ставці, робилися в літературі неодноразово. Найбільш вдалу класифікацію тактичних прийомів очної ставки запропонував А.Б.Соловйов [26, с. 341]. Як критерій класифікації тактичних прийомів він бере причини походження істотних протиріч в свідченні допитаних по справі осіб. У залежності від цього тактичні прийомів діляться на:

1. Тактичні прийоми, спрямовані на усунення добросовісної помилки осіб, що допитуються;

2. Тактичні прийоми, спрямовані на подолання брехні.

Тактичні прийоми очної ставки, направлені на активацію пам'яті осіб, що сумлінно помиляються. Одним з тактичних прийомів є надання учасникам очної ставки ініціативи в дослідженні спірних питань.

Якщо слідчий переконаний, що істотні протиріччя в свідченні викликані добросовісною помилкою одного з учасників очної ставки, він може надати їм, після отримання відповідей на питання, можливість задавати один одному питання і обмінюватися думками з приводу обставин, що розглядаються. Згадка в ході вільного обговорення винесених на очну ставку питань, якого-небудь факту може послужити поштовхом до спогаду забутого з боку її учасників і привести до встановлення істини по спірних обставинах.

Колективне обговорення учасників очної ставки спірних питань не означає, що слідчий стає стороннім спостерігачем, не контролює хід очної ставки.

Слідчий повинен активно керувати очною ставкою, направляти зусилля істотних протиріч, ідо допитуються на дозвіл, контролювати їх поведінку, забезпечити належний порядок в ході цієї слідчої дії.

До тактичних прийомів, що застосовуються при проведенні очної ставки, направленої на активізацію пам'яті осіб, що помиляються, відноситься прийом розгляд на очній ставці спірних питань в зворотній послідовності розвитку подій.

Якщо той, що допитується, що сумлінно помиляється на очній ставці при логічній послідовності розгляду спірних питань не може пригадати цікавлячі слідчого факти, то учасникам очної ставки потрібно запропонувати свідчити в зворотній послідовності розвитку подій від більш пізніх до більш раннім.

Цей тактичний прийом вимагає ретельної попередньої підготовки. Подія, що досліджується повинна бути розчленована на окремі епізоди, по кожному з яких формулюється по декілька питань. Питання розташовуються в такій черговості, щоб учасники очної ставки могли бути крок за кроком в зворотній

послідовності відновлювати в пам'яті цікавлячі події.

Так, за фактом умисного спричинення тяжкої шкоди здоров'ю групою осіб відносно громадянина А., довершеного в ході затіяною цією групою осіб бійки в ресторані, прокуратурою міста було порушено кримінальну справу по ст. 101 ч.1 КК України. Свідками у справі виступили Н. і Д. Свідок Н. вказав на Л. як на призвідника бійки, а також визнав його тим парубком, який завдавав ударів в живіт, упалому на підлогу потерпілому А. Свідок Д., однак, спростовував свідчення попереднього свідка, і вказував на іншого учасника бійки як на призвідника, а також затверджував те, що Л. не завдавав ударів в живіт потерпілому, а навпаки, відтаскував свого іншого учасника бійки від А. Між свідками була проведена очна ставка, в ході якої слідчий задавав питання Д. в зворотній послідовності події злочину. Таким чином, свідок Д. пригадав, як він зі своєю приятелькою попрямував до виходу, почувши крики в центрі залу і шум; як до цього, він замовляв вечерю офіціанту і почув дзвін биткого посуду: раніше вони шукали вільний столик, але запропонований офіціантом ним не сподобався через бучливу і п'яну компанію, що виявилася, в кінцевому результаті, в центр бійки. У той же момент він запам'ятав одного з цієї компанії, оскільки той голосно викрикнув непристойності і здавався самим буйним з всієї компанії. На очній ставці вік усвідомив, що прийняв саме його за призвідника бійки, хоч самого розвитку подій не бачив, оскільки сиділи вони на іншому кінці залу, а між ними були танцюючі пари. Крім цього, він вказав, що через суєту всього, що почалося, точно не міг зрозуміти чи відтаскує Л. іншого учасника бійки від А., або сам завдає ударів. У даному прикладі слідчий правильно задавав питання в зворотній послідовності, тим самим значно освіживши в пам'яті особи, що сумлінно помиляється подію злочину, а також підтвердив істинність свідчення свідка Н.

Наступним тактичним прийомом є проведення очної ставки на місці події.

Очну ставку рекомендується провести на місці пригоди, якщо обставини, з приводу яких виникли істотні протиріччя, прямо або непрямо пов'язані з обстановкою приміщення або місцевості. Повторне сприйняття осіб, що допитуються обстановки місцевості, будов, предметів пожвавлює їх пам'ять, активізує спогади про цікавлячу слідство подію і дозволяє в деталях відтворити її.

При провадженні очної ставки на місці пригоди слідчому і особі, що сумлінно помиляється легше розібратися в причинах виникнення розходжень і неточностей в свідченні. Відновивши в нам'яті дійсні події, учасник, що сумлінно помиляється може визнати помилковість своїх колишніх тверджень.

На місці випадку слідчий може проводити очну ставку в динаміці. Особам, що допитується пропонується по ходу усної розповіді відтворити які-небудь дії, наприклад, показати на місці розташування учасників злочинної події, шлях руху потерпілого, продемонструвати, яким чином проводився напад і т.д.

Якщо обстановка місця пригоди змінена, доцільно запропонувати особі, що сумлінно помиляється відновити колишню обстановку. Для цього заздалегідь потрібно підготувати необхідні предмети. За їх відсутності можна використати: макети, муляжі, знаки і т.д. відновити колишню обстановку може і сам слідчий. У ході очної ставки на місці пригоди можна допустити провадження найпростіших досвідчених дій, які сприяли б пригадуванню забутого, допомогли б розібратися в причинах істотних протиріч в свідченні.

Так, за фактом крадіжки автомобіля свідок Р. затверджував, що бачив, як машина з вказаними номерами проїхала під мостом і виїхала на трасу, при цьому грубо порушуючи правила дорожнього руху. Однак свідок М. затверджував, що бачив вкрадену машину в іншій місцевості, протилежній тієї, на трасу якої, ніби, виїхав автомобіль. Між свідками була проведена очна ставка з виїздом на те місце, де, як затверджував свідок Р. проїхала вкрадена машина. На місці свідок побачив, що перед проїздом під мостом є поворот направо, який і веде безпосередньо в місцевість, вказану іншим свідком. Він також пригадав, що їхав на високій швидкості і тому точно не бачив, куди завернув автомобіль, однак, передбачив, що той поїхав під міст і виїхав на трасу, оскільки повороту він не запам'ятав і вважав, що це єдино можлива дорога проїзду. Тим самим, виїзд на місцевість допоміг свідку зрозуміти помилковість свого свідчення і усунути протиріччя в свідченні.

Іншим тактичним прийомом, що використовується при проведенні очних ставок, є пред'явлення доказів для пожвавлення асоціативних зв'язків пам'яті.

Для подолання добросовісної помилки особам, що допитуються в процесі очної ставки, пред'являються:

• речові докази і документи;

• протоколи слідчих дій (оглядів, слідчих експериментів і т. ін.);

• додаткові засоби фіксації (плани, схеми, малюнки, діапозитиви, фотознімки, ліплення, фонограми, кінострічки).

По можливості, учасникам очної ставки треба пред'являти сукупність взаємопов'язаних доказів. До пред'явлення кожного чергового доказу рекомендується перейти лише в тому випадку, коли по спірній обставині, що розглядається не вдалося відновити забуте.

Учасникам очної ставки можуть бути пред'явлені об'єкти, що допомагають пригадати забуті обставини і факти, що знаходяться не тільки в прямій, але і в непрямому зв'язку з подією, що відбулася, а іноді і не пов'язані з ним.

На очній ставці відбувається пізнавання пред'явлених об'єктів одночасно двома особами. Звідси пригадування пов'язаних з пред'явленими об'єктами обставин події одним допитуваном іноді впливає позитивний чином на згадування їх, а також нових обставин (деталей) цієї події іншим. Процес очної ставки підозрюваної особи в скоєні злочину, і що свідчить правдиво, активно викриває в здійсненні злочину того, хто також підозрюється, однак продовжує наполягати на своєму свідченні. Після закінчення кожної очної ставки проводяться допити осіб, що відстоюють своє помилкове свідчення. Виявилося, що очні ставки здійснили на тих осіб, що також підозрюються в скоєні злочину, сильний позитивний психологічний вплив. На допитах вони свідчили правдиво.

Необхідно відмітити такий прийом, як пред'явлення на очній ставці доказів. Існує декілька способів пред'явлення на очній ставці доказів: в порядку наростання викривальної сили; з самого вагомого (що вирішує) доказу; всієї сукупності доказів одночасно.

Докази наростаючої сили пред'являються при провадженні очної ставки з особою, наполегливо заперечуючою встановлені факти. Суть даного тактичного прийому полягає не тільки в послідовності пред'явлення доказів від „слабого” до „сильного”, але в поступовому переході від розглянутих менш важливих спірних питань до більш важливих.

Добитися очікуваного ефекту можна при дотриманні наступних умов: слідчому необхідно мати в своєму розпорядженні сукупність доказів, підтверджуючих правильність свідчення добросовісного учасника; докази повинні відноситися до винесених на очну ставку спірних питань і бути відомими добросовісному учаснику очної ставки, щоб він міг дати по них свої пояснення; пред'являти докази лише в тих випадках, коли правдиве свідчення добросовісного учасника очної ставки не надало належного впливу на того, що також допитується, і слідчий вичерпав свої питання; в ході очної ставки несумлінному учаснику треба роз'яснити значення пред'явлених доказів, рекомендувати йому оцінити докази, поставивши себе на місце слідчого; не треба поспішати перейти до розгляду наступної спірної обставини, поки не будуть у того, що допитується з'ясовані повністю всі питання по пред'явленому доказу [34, с. 168].

Пред'явлення доказів наростаючою силою поступово розхитує установку несумлінного учасника очної ставки на надання ним помилкових свідчень, ставлять його перед неминучістю визнати дійсні факти.

Вирішальний (самий вагомий) доказ пред'являється особі яка допитується, і що не має стійкої установки на надання помилкових свідчень, а також коли його установка на брехню в ході слідства сильно похитнена.

Даний спосіб пред'явлення доказів може дати позитивний результат при наявності ряду умов.

По-перше, несумлінний учасник очної ставки повинен усвідомлювати неспростовність пред'явленого доказу. Тому необхідно визначити, який з доказів може найбільш сильно вплинути на несумлінного учасника очної ставки. Такий вплив на несумлінну особу, як правило, мають докази, що викликають сильні емоційні переживання або прямо підтверджують головний факт розслідуваного злочину. Аналіз поведінки передбачуваних учасників очної ставки і даних, що є з справі дозволяє судити про те, якому доказу вони надають значення неспростовного.

Наприклад, особі, що підозрюється, заперечуючи на допитах факт вбивства, постійно акцентує увагу слідчого на тому, що пістолета у нього немає і він ніколи його не тримав в руках. Однак пістолет був виданий слідчому родичами особи, яка підозрюється у скоєні вбивства. Виявлені на пістолеті відбитки пальців, за даними дактилоскопічний експертизи, належать особі, що підозрюється у скоєні вбивства. У цьому випадку слідчий може передбачити, що пред'явлення на очній ставці вказаних доказів буде мати належний психологічний вплив на підозрюваного.

По-друге, до пред'явлення викриваючого доказу несумлінний учасник очної ставки не повинен здогадуватися про наявність його в розпорядженні слідчого. У процесі розслідування іноді доцільно спеціально підтримувати упевненість несумлінного учасника очної ставки в тому, що в справі немає того доказу, що може повністю викрити його у скоєні злочину. Маючи, наприклад, в своєму розпорядженні пістолет, слідчий може поцікавитися у обвинуваченого, який він марки, яким чином був придбаний, де знаходиться в цей час[31, с. 346].

Недопустимо, однак, для досягнення поставленої мети вдаватися до обману особи, що допитується, спотворювати істинні факти. Необхідно, щоб пред'явлені докази знаходилися в зв'язку з одним з спірних питань, які розглядаються на очній ставці. До моменту пред'явлення вирішального доказу впливаюча сила правдивого свідчення добросовісного учасника очної ставки з цього питання повинна досягнути найвищої межі. Постановкою питань доцільно збудити такий психологічний стан несумлінного учасника очної ставки, який забезпечив би найбільш емоційне сприйняття об'єкта, який пред'являється.

По-третє, вирішальний доказ пред'являється несумлінному учаснику очної ставки несподівано. Коли зібраних доказів досить для того, щоб вважати провину обвинуваченого доведеною і розголошування даних, що є в справі не може вплинути негативним чином на подальше розслідування злочинів, можна пред'явити одночасно всю сукупність доказів несумлінному учаснику в кінці очної ставки. Звичайно це переконає обвинуваченого в тому, що слідчому у справі все вже відомо і подальша завзятість в запереченні своєї провини марна.

При провадженні очної ставки між особами, обидві з яких свідчать явно помилково, можуть пред'являтися докази, що спростовують свідчення щодо обох допитуваних. Тут суперечність помилкового свідчення обох учасників в сукупності з пред'явленими доказами повинна бути використана для посилення психологічного впливу на обох учасників очної ставки з метою отримання від них правдивого свідчення.

Іноді на очній ставці добросовісний учасник в підтвердження свого свідчення посилається на відомі слідчому доказу і пред'являє їх особі, що свідчить помилково. Це має на несумлінного учасника найбільш сильну психологічну дію.

Характеристики

Список файлов ВКР