Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Органи, що призначають і виплачують допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми.

Рішення органу, що призначає і виплачує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, може бути оскаржено у вищестоящі органи у порядку їх підлеглості або у судовому порядку.

Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується через установи уповноважених банків, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

У селах та селищах виплата допомоги може здійснюватися державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку за місцем проживання застрахованої особи (одного з батьків дитини, усиновителя, баби, діда, іншого родича або опікуна), якій призначена допомога.

Виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється щомісяця державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, що готуються органами праці та соціального захисту населення.

Перерахування коштів державним підприємствам і об’єднанням зв’язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Призначені органами праці та соціального захисту населення застрахованим особам, але своєчасно не одержані суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховується без звернення осіб, яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДОПОМОГ

3.1 Проблеми правового регулювання виплат основних видів допомог

Необхідно відзначити, що на сьогоднішній час правове регулювання виплат одноразової допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку суттєво відрізняються від тих процедур, які існували до 2001 року, до впровадження системи загальнообов’язкового соціального страхування. З її запровадженням змінились принципи та механізми визначення права на ці допомоги, механізми та принципи їх обчислення та призначення.

Потрібно підкреслити, що вказані механізми формувались на підґрунті законодавства колишнього СРСР, що спочатку знайшло своє відображення і в законодавстві України.

Так, наприклад, аналiз статей 16-21 Закону України вiд 21 листопада 1992 pоку “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” спочатку показує, що законодавець пpаво на одноpазову допомогу пpи наpодженнi дитини пов’язував не з сiм’єю, а з окpемими членами сiм’ї. До останнiх були віднесені:

1) мати дитини;

2) батько дитини;

3) усиновитель дитини;

4) опiкун дитини;

5) особа, що фактично виховує дитину.

Звiдси напpошується висновок пpо невдалу початкову констpукцiю ст.16 вказаного Закону вiд 21 листопада 1992 p. Пiд поняттям “сiм’я” законодавець, мабуть, pозумiв тpадицiйну сiм’ю, тобто осiб, якi пеpебувають у заpеєстpованому шлюбi i мають новонаpоджену дитину. Але дитина може наpодитись в осiб, що пеpебувають у фактичних шлюбних вiдносинах. У випадках загибелi батькiв чи вiдмови вiд дитини виникає потpеба у встановленнi опiки чи усиновленнi дитини. Всi цi ситуацiї згодом пропонувалось охопити єдиним поняттям “сiм’я” [35, с. 58].

Згодом у формування нового законодавства втрутились принципи побудови соціальної держави, реалізація яких сьогодні не співпадає з економічними процесами

Необхідно зазначити, що при розгляді ефективності реалізації державної соціальної політики при виплаті різних видів допомог на дітей, у контексті упередження потенційних та нейтралізації наявних загроз національним інтересам, серед основних чинників, що зумовлюють актуальність проблематики соціальної безпеки держави, виділяють наступне:

1) сучасний стан та темпи оздоровлення економіки України об’єктивно не можуть повною мірою забезпечити реалізацію державою конституційно і законодавчо закріплених зобов’язань у сфері виплати соціальних допомог..

2) не вистачає бюджетних коштів і на реалізацію норм соціального захисту, зокрема щодо надання всіх пільг і допомоги. Нині є понад 40 нормативно-правових актів, що регулюють надання більше 100 видів пільг та допомоги, фінансування яких у повному обсязі (приблизно 17.млрд грн) виходить далеко за можливості бюджету. Водночас, як свідчить аналіз, велика кількість пільговиків та сімей, які мають у своєму складі пільговиків, не є малозабезпеченими, а мають стабільні джерела доходів. Отже, існуюча система пільг та компенсацій створює значне навантаження на систему державних фінансів, але при цьому не забезпечує матеріальною підтримкою громадян, які дійсно її потребують.

Розглядаючи тенденції до зростання доходів громадян за 2003-2006 роки, зокрема у частині заробітної плати, пенсійного забезпечення, як позитивні, маємо відзначити, що темпи зростання цих показників та їх рівень були не адекватні як ресурсному потенціалу держави, так і вимогам часу.

Таким чином, у більшості випадків неузгодження нормативно-правових актів з реальною економічною ситуацією (точніше — її ігнорування), їх прийняття на хвилі політичного популізму, за відсутності системного підходу та нових ринкових механізмів функціонування окремих складових соціальної сфери, не тільки не сприяло розв’язанню наявних суперечностей, але й зумовлювало загострення негативного сприйняття населенням впроваджуваної соціальної політики щодо виплати різних видів допомог.

Як свідчить статистика, сьогодні українська економіка розвивається прискореними темпами. Посилення адресності державної допомоги малозабезпеченим визначено пріоритетним напрямом соціальної політики та стратегії подолання бідності. Завдяки турботі держави, сімейні бюджети майже трьох мільйонів найменш захищених громадян України поповнюються завдяки тим видам державної соціальної допомоги, які пов’язані з народженням та доглядом за дітьми [27, с.51].

Сутність і завдання цих соціальних допомог після 1996 року дещо змінились.

Так, завданням державної соціальної допомоги стало полегшити матеріальний стан людей, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, незалежно від їхньої трудової діяльності.

Соціальна допомога по суті стала відрізнятись від соціального страхування. Для отримання виплат по соціальному страхуванню єдиною умовою було те, щоб людина була застрахована.

На даний час, одноразова допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку віднесені до категорії державних, що забезпечуються незалежно від участі в системі спеціального соціального страхування.

Так, одноразова допомога при народженні дитини надається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р. застрахованій та відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну).

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.

Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Одноразова допомога при народженні дитини незастрахованій особі надавалась у подвійному розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Розглянемо динаміку розміру цих виплат за останні шість років:

Як вже зазначалось в цій роботі, з середини 2005 року одноразова допомога при народженні дитини склала 8500 грн.

В той же час, за повідомленням прес-служби Міністерства фінансів України від 27 вересня 2007 р. у 2008 році державна допомога дітям і сім'ям з дітьми повинна істотно посилитись.

Так, видатки на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям на 2008 рік планується збільшити у порівнянні з нинішнім роком на 2,1 млрд. грн або на 20,2%.

Вже у перші роки життя державну підтримку гарантовано одержить кожна дитина. Держбюджетом передбачається підвищення розмірів соціальних гарантій при народженні першої дитини - до 11 тис. 700 гривень, другої – до 25 тис. гривень, третьої і наступної дитини – до 50 тис. гривень.

Частину коштів планується виплачувати одноразово, а решту поетапно, що дозволить рівномірно розподілити їх використання на дітей та підвищить їх ефективність.

Водночас, Уряд попіклувався про інші аспекти життя сім'ї. Так, у наступному році планується збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для малозабезпечених сімей розмір такої допомоги становитиме з початку року - до 301 грн., на кінець року – до 313 грн.

Зазначене може вплинути на певні економічні процеси, а тому потребує ретельного вивчення та нового правового регулювання.

Основним же досягненням українського законодавства залишається те, що право на допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як застрахована, так і не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначені допомоги повинні й надалі надаватись застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період лікарняного та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Серед певних проблемних питань, на фоні спрощення процедури виплат на дітей, сьогодні фахівці відмічають зміну розпорядників відповідних коштів.

Так, з початку 2007 року всі мами – як застраховані, так і не застраховані – перейшли на обслуговування в органи праці та соціального захисту. Таким чином виникла доцільність механізм виплат зробити універсальним, скоротити перелік необхідних для отримання допомог документів [45, с. 59].

Характеристики

Список файлов ВКР