30399 (587155), страница 10
Текст из файла (страница 10)
г) визначає місця зйомки, приблизне розташування фахівців при проведенні експериментальних дій, а також фрагменти обстановки, що повинні бути зафіксовані.
Якщо експериментальні дії має виконувати обвинувачуваний (підозрюваний), то інших учасників варто попередити про неприпустимість прояву на його адресу почуття обурення, презирства або жалості, тому що це може привести до порушення психологічного контакту між слідчим і обвинувачуваним (підозрюваним), а в підсумку — до неможливості проведення слідчого експерименту.
На етапі проведення експериментальних дій здійснюється відтворення дій, обстановки або інших обставин визначеної події і здійснення необхідних перевірочних дій. Перераховані дії можуть проводитися по окремості й у різних сполученнях.
Відтворення дій являє собою повторення обвинувачуваним, підозрюваним, потерпілим або свідком тих дій, що ними були зроблені під час події, що є предметом розслідування.
Для відтворення дій, у результаті яких наступила смерть потерпілого, користуються муляжами знарядь злочину і манекенами. Якщо для вірогідності результатів слідчого експерименту мають значення ріст, вага й інші фізичні дані загиблого, то використовувані манекени повинні відповідати замінним ними об'єктам.
Способом відтворення дій, як правило, перевіряються й уточнюються:
1) механізм події, або окремі її фрагменти. Однак при цьому неприпустимо відтворення всієї сукупності дій, що утворять подію злочину,
а також дій, якими принижуються достоїнство і честь учасників слідчого експерименту і оточуючих і створюється небезпека для їхнього здоров'я ;
2) можливість здійснення особою визначених дій. Дана обставина доцільна перевіряти в тому випадку, коли в слідчого є підстави думати, що обвинувачуваний (підозрюваний) у силу своїх фізичних даних не міг зробити ці дії, а зізнається в їх здійсненні для того, щоб не була встановлена особа, що дійсно вчинила злочин.
В інших випадках слідчий експеримент для перевірки здатності особи вчинити визначені дії варто робити тільки при крайній необхідності, з урахуванням наступних розумінь. По-перше, обвинувачуваний (підозрюваний) під час вчинення злочину міг зробити такі дії, що він навіть при бажанні не зможе повторити в ході слідчого експерименту. У слідчій практиці мали місце випадки, коли обвинувачуваний у ході слідчого експерименту не зміг пройти з викраденими речами і 10 м, хоча в момент здійснення злочину він переборов з цими ж речами відстань понад 500 м. По-друге, обвинувачуваний, підозрюваний, а іноді і потерпілий, можуть дати згоду на участь у слідчому експерименті для того, щоб у ході його проведення продемонструвати незнання обставин, що перевіряються, відсутність визначених навичок або неможливість здійснення визначених дій для того, щоб у наступному відмовитися від раніше даних показань.
Крім того, треба мати на увазі, що обвинувачуваний, що знаходиться під вартою, може дати згоду на відтворення дій, щоб почати спробу втечі, знищити відомі йому, але не відомі слідчому сліди злочину, передати інформацію співучасникам і т.п.
Відтворення обстановки або інших обставин визначеної події являє собою відтворення обстановки (або окремих її фрагментів) події, що перевіряється, у тому виді, у якому вона спостерігалася особою, що знаходилася на місці, де відбулася дана подія.
Цим способом найчастіше перевіряються й уточнюються показання
обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого або свідка про механізм здійснення злочину і про інші обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, за умови, що обстановка події запам'яталася в їх пам'яті в зв'язку з тим, що вони спостерігали її в той момент, коли відбувалася дана подія.
Якщо сприйняття обстановки обумовлене участю обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого або свідка в огляді місця події, то факт відтворення ними обстановки події, що перевіряється, не має доказового значення.
Для того щоб результати проведеного слідчого експерименту відповідали вимогам вірогідності і допустимості, необхідно дотримуватись наступних правил:
1) до початку слідчого експерименту обстановка події, що перевіряється, не повинна залишатися в тому же виді, у якому вона сприймалася особою, показання якої підлягають перевірці й уточненню способом відтворення обстановки або інших обставин визначеної події;
2) під час відтворення обстановки неприпустимі які б то ні було підказки, а також неприпустима постановка навідних запитань.
Здійснення перевірочних дій як спосіб перевірки й уточнення даних застосовується, якщо необхідно перевірочним шляхом встановити:
1) можливість спостереження і сприйняття визначеного явища (факту). Способом здійснення експериментальних дій перевіряється здатність свідків, а іноді потерпілих, обвинувачуваних і підозрюваних бачити, чути або іншим способом сприймати факти, явища, обставини, про які вони дали показання.
Слідчий експеримент у даному випадку проводиться в такий спосіб:
а) відтворюється обстановка, у якій відбувалося сприйняття визначеного явища (факту). При цьому варто мати на увазі, що при проведенні експериментальних дій з метою визначення можливості почути що-небудь, повинна бути забезпечена подібність звукових умов (характер
шуму, що виходить від зовнішніх джерел, його тональність, сила і т.п.). Для цього бажано робити експериментальні дії в той же час, коли відбувалася подія, що перевіряється, а якщо це неможливо — у подібний по звукових умовах час доби;
б) учасники слідчого експерименту, що виконують функції статистів, і двоє понятих займають зазначені слідчим місця. Перед цим статисти одержують інструктаж про те, які дії й у який момент вони повинні виконати по сигналу слідчого;
в) учасник, показання якого перевіряються шляхом здійснення експериментальних дій, і двоє понятих займають місце, на якому відбувалося сприйняття даного факту (явища). Бажано, щоб учасник, показання якого перевіряються в момент проведення слідчого експерименту, відтворював ті дії, що він виконував у момент сприйняття даного факту (явища);
г) по сигналу слідчого статисти виконують визначені дії;
д) учасник, показання якого перевіряються, пояснює, що він бачив, чув або сприймав іншим способом;
е) результати слідчого експерименту фіксуються в протоколі.
Якщо в ході слідчого експерименту отриманий негативний результат, слідчий повинний переконатися в тому, що це не зв'язано з погіршенням слуху або зору учасника, показання якого перевіряються, і повторити експериментальні дії за участю дублера. Однак отриманий при цьому позитивний результат не є доказом здатності попереднього учасника сприймати цей же факт (явище);
2) можливість вчинення визначених дій. Шляхом здійснення експериментальних дій перевіряється можливість:
-
перебороти за визначений проміжок часу визначену відстань пішки або за допомогою різних транспортних засобів;
-
виготовити визначені предмети за допомогою різного роду пристосувань за визначений проміжок часу;
-
витягти предмет визначених габаритів через вікно, пролам у стіні або стелі і т.п.
Вірогідність і переконливість результатів слідчого експерименту забезпечується шляхом застосування наступних тактичних прийомів:
1) повторення експериментальних дій у тих самих умовах. Цей тактичний прийом застосовується в тих випадках, коли на результати експерименту можуть вплинути різні, що не піддаються обліку випадкові фактори, наприклад, раптовий шум або злива, що почалася, у момент проведення експериментальних дій з метою визначення можливості сприйняття визначених явищ (фактів) і т.п.;
2) повторення експериментальних дій у змінених умовах. При цьому ставиться задача врахувати всі можливі умови, що при однократному виконанні експериментальних дій не удалося встановити або точно відтворити;
3) проведення контрольних експериментальних дій за участю дублерів;
4) поділ експериментальних дій на етапи (по справах про порушення техніки безпеки, по справах про автотранспортні події і т.п.).
Заключний етап складається в завершенні складання протоколу слідчого експерименту, плану місцевості, де проводився слідчий експеримент, і схем руху під час його проведення.
Хід слідчого експерименту й отримані при цьому результати повинні бути процесуально зафіксовані. З цією метою слідчий складає протокол слідчого експерименту, робить необхідні виміри, виготовляє плани і схеми, застосовує, у тому числі за допомогою фахівця, аудиозапись, фото і відео зйомку.
Протокол слідчого експерименту — це основний процесуальний документ, у якому докладно викладаються умови, хід і результати проведеного слідчого експерименту. Для того щоб протокол міг бути доказом по кримінальній справі, він повинний задовольняти наступним
вимогам.
1. Протокол повинний бути складений особисто слідчим. Інші учасники слідчого експерименту можуть вести з доручення слідчого лише чорнові записи, а фахівець — аудиозапись ходу слідчого експерименту, фото і відео зйомку.
2. Протокол повинний містити опис тільки тих дій, що виконувалися при проведенні слідчого експерименту. В ньому необхідно докладно описати всі дії, виконувані в ході слідчого експерименту, і в тієї послідовності, як вони виконувалися.
3. Протокол повинний бути складений таким чином, щоб у ньому утримувалися всі необхідні реквізити.
Вступна частина протоколу містить наступні реквізити:
-
найменування документа;
-
дату і місце проведення слідчого експерименту;
-
час початку і закінчення слідчого експерименту;
-
посада, звання або класний чин, прізвище й ініціали особи, що склала протокол;
-
зведення про учасників слідчого експерименту (прізвища, імена і по батькові, у разі потреби місце роботи і місце проживання) із указівкою їх процесуального положення або цілей участі;
-
статті кримінально-процесуального закону, на підставі яких і з дотриманням яких проведений слідчий експеримент;
-
ціль слідчого експерименту;
-
зведення про те, що учасникам слідчого експерименту були роз'яснені їхні права й обов'язки і про те, що вони були попереджені про неприпустимість розголошення даних, отриманих у ході слідчого експерименту;
-
зведення про повідомлення учасників слідчого експерименту про застосування науково-технічних засобів.
В описовій частині протоколу вказуються:
а) спосіб проведення слідчого експерименту (відтворення дій; відтворення обстановки або визначених обставин; здійснення експериментальних дій) і підготовчі заходи, що для цього виконані;
б) порядок розподілу обов'язків між учасниками слідчого експерименту (хто виконував експериментальні дії, хто виконував функції статистів і т.п.);
в) зміст і послідовність експериментальних дій. Їх варто описувати докладно, відображаючи як сам процес виробництва експериментальної дії, так і його результати. Якщо експериментальні дії варіювалися, то необхідно вказати, які умови змінювалися. При цьому повинний бути описаний кожен варіант виробництва експериментальних дій;
г) зведення про застосування при виробництві експериментальних дій манекенів, муляжів знарядь злочину й інших технічних пристосувань і отримані в цьому зв'язку результати;
д) зведення про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатах слідчого експерименту.
У заключній частині протоколу фіксуються:
а) заяви і зауваження учасників слідчого експерименту з приводу правильності зроблених експериментальних дій і отриманих при цьому результатів;
б) зведення про плани і схеми, складених при проведенні слідчого експерименту і залучених до протоколу;
в) зведення про ознайомлення з протоколом всіх учасників слідчого експерименту і посвідчення їхніми підписами факту відповідності змісту протоколу зробленим діям.
Додаткові засоби фіксації. При виробництві слідчого експерименту можуть провадитися виміри, застосовуватися фото і відео зйомка й аудиозапись.
Застосування конкретних засобів фіксації залежить від характеру дій, виконуваних у ході слідчого експерименту. Іноді досить зробити фотозйомку обстановки місця проведення слідчого експерименту й основні моменти виробництва експериментальних дій. Разом з тим, з огляду на динамічність слідчого експерименту, переважніше застосовувати в ході його виробництва кіно або відео зйомку. При цьому бажано робити зйомку безперервно. З цією метою необхідно ретельно продумати, які саме дії необхідно зафіксувати таким способом.
У протоколі слідчого експерименту повинне бути точно зазначено, які саме дії і який саме момент виробництва слідчого експерименту фіксувалися за допомогою кошт кіно або відео зйомки. Якщо здійснити безперервну зйомку неможливо, то кожен випадок перерви особливо обмовляється в протоколі слідчого експерименту з указівкою причин і часу припинення і поновлення кіно або відео зйомки.
Вимога щодо безперервності фіксації ходу слідчого експерименту поширюється і на випадки застосування засобів аудиозаписи.















