Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

- самостійного виготовлення основних фондів;

- отримання основних фондів за договорами фінансового лізингу (оренди);

- поліпшення основних фондів;

- проведення щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів.

Коротко розглянемо випадки збільшення балансової вартості груп основних засобів.

Балансова вартість груп основних фондів підприємств збільшується за рахунок, як нових так і тих, що були в експлуатації основних фондів, а також за рахунок самостійного виготовлення основних фондів.

Для цілей оподаткування, згідно підпункту 8.1.2 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, [2] витрати на придбання основних фондів їх самостійне виготовлення (включаючи витрати на заробітну плату робітникам які були задіяні в виготовленні) для власних виробничих потреб підлягають амортизації.

У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних та страхових платежів, а також інших витрат, в зв’язку з таким придбанням, без урахування податку на додаткову вартість. якщо платник податку на прибуток підприємства зареєстрований як платник ПДВ.

Закон України “Про оподатковування прибутку підприємств” [2] прямо не встановлює порядку визначення дати збільшення балансової вартості груп ОФ.

З цього може слідувати тільки те, що дата виникнення таких витрат повинна визначатися в загальному порядку, встановленому ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, [2] для визначення дати збільшення валових витрат, тобто по першому з двох подій: оплаті або одержанні об'єкта.

Для так званих “довгострокових контрактів”, тобто контрактів на виготовлення об'єкта тривалістю більш 9 місяців, це правило сформульоване в пп.7.10.11 п.7.10 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: [2] “У випадку якщо об'єкт довгострокового контракту відноситься до основних фондів замовника, замовник у порядку, визначеному в статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”[2], збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму коштів, матеріальних або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, наданих виконавцю у вигляді авансів (передоплати) або вартості об'єкта довгострокового договору (контракту) або його частини, що передані на баланс замовника”.

З цього слідує, що для цілей оподатковування балансова вартість груп ОФ може збільшуватися на дату списання коштів із банківського рахунку в оплату ОФ або дату одержання об'єкта ОФ.

Таким чином, балансова вартість групи ОФ може збільшуватися не тільки до введення в експлуатацію об'єктів, але навіть до їхнього одержання підприємством. Простіше говорячи, вартість не встановленого устаткування, придбаних для ведення будівельних робіт матеріалів, а також сума авансів, сплачених постачальникам і підрядчикам, збільшують балансову вартість груп ОС.

Що стосується отримання основних фондів за договорами фінансового лізингу (оренди) – балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендатор) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку передбаченому для придбання основних фондів.

Амортизація витрат на поліпшення основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду).

У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу, орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень.

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об’єкта оперативного лізингу (оренди) за винятком вартості фактично проведених його поліпшень.

Більш детально розглянемо питання поточного і капітального ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшень основних фондів.

Як зазначено в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, [2] платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі що не перевищує п’ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [2] підприємства на початку року повинні встановити граничну суму витрат на поліпшення ОФ, що може бути включена у валові витрати. Ніякі зміни у вартості ОФ на цю суму (квоту) не впливають. Облік витрат на поліпшення ОФ ведеться наростаючим підсумком із початку року і включається у валові витрати по загальних правилах доти, поки сума витрат не досягне встановленої межі. Квота може бути використана за місяць або ж може залишитися невикористаною протягом усього року.

Розглянемо на прикладі даних підприємства “Еліон 2000”:

Сукупна балансова вартість виробничих основних фондів на 01.01.2000р - 125000 грн. За даними балансу:

Таблиця 2.3.

На протязі першого кварталу здійснений поточний ремонт приміщення на суму 3000 грн. (без ПДВ). Придбані основні фонди групи 2 на суму 8000 грн. На протязі другого кварталу здійснена модернізація основних фондів групи 2 на суму 6000 грн. (без ПДВ). Продані об’єкти основних фондів групи 2 на суму 2100 грн., первісна вартість яких - 4000 грн. (без ПДВ).

В третьому кварталі операції. з основними фондами не здійснювались.

Операції відображаються в наступному порядку:

1. Розрахунок амортизації за І квартал:

Таблиця 2.4.

2. Списання витрат на поточний ремонт в першому кварталі. Балансова вартість основних фондів на 01.01.2000 р. - 125000 грн.

Ліміт суми яка відноситься до валових витрат (125000х5%), - 6250грн. Використано в I кварталі 3000грн.

Залишок на 01.04.2000р. 3250грн.

Дт 91 Кт 631 3000грн

3 Придбання основних фондів (введені в експлуатацію):

Дт 104 Кт 152 8000грн.

4.Розрахунок бази амортизації за II квартал .

Таблиця 2.5.

5.Розрахунок амортизації за II квартал.

Таблиця 2.6.

6. Списання витрат на поточний ремонт в II кварталі.

Залишок ліміту по 01.04.2000р 3250грн.

Використано 3250грн.

Залишок на 01.07.2000 р. –

Дт 91 Кт 2631 3250грн.

7. Продаж основних фондів групи 2

Таблиця 2.7.

8. Розрахунок бази амортизації III кварталу.

Таблиця 2.8.

Показники	Група І	Група ІІ	Група ІІІ	Разом
Балансова вартість	78012	22978	23160	124150

9. Розрахунок амортизації за III квартал.

Таблиця 2.9.

10.Таблиця бухгалтерських проводок:

Таблиця 2.10.

Балансова вартість основних засобів, що стосується бухгалтерського обліку, є сума за якою основні засоби наведені в балансі після вирахування суми накопиченої амортизації (накопиченого зносу).

Характеристики

Список файлов ВКР