18832 (586176), страница 15

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 15)

Перевірка арифметичних розрахунків проводиться в залежності від оцінки аудитором стану внутрішнього контролю на підприємстві.

В тому випадку, коли стан системи внутрішнього контролю є задовільним, перевірка арифметичних розрахунків проводиться вибірково, в противному випадку вона може бути або повною, або аудитор робить негативний висновок про правильність арифметичних розрахунків, екстраполюючи цей висновок на весь період.

В аудиторській перевірці широко застосовується ряд прийомів і методів економічного аналізу.

Важливу роль грає також спеціальна перевірка окремих обставин і сторін господарської діяльності клієнта. В своїй діяльності аудитори вимушені торкатися питань які виходять за межі юрисдикції аудитора і потребують спеціальних знань. Звідси, аудиторська фірма має право на договірній основі залучати інших спеціалістів до перевірки. В нашому випадку експерт може залучатися для вираження своєї думки з приводу оцінки основних засобів, оцінки виробничих технологій і юридичних консультацій.

Програму внутрішнього контролю основних засобів і відповідних господарських операцій частіше всього не розроблюють, тому що у більшості підприємств таких операцій небагато і витрати на спеціальний контроль не виправдовують себе. Тому огляд внутрішнього контролю системи обліку основних засобів є необхідним лише при великій кількості операцій з основними засобами. Однак у будь-якому випадку аудиторські процедури направлені на вивчення системи обліку підприємства, а дослідження системи внутрішнього контролю дозволяє отримати цінну інформацію з цього приводу. Найбільш ефективним методом отримання попередньої (необхідної) інформації про стан системи внутрішнього контролю являється тестування.

З даних тестування можна зробити висновок, що в організації інвентаризація окремих об’єктів основних засобів проводиться не періодично, а тільки в кінці року перед складанням річної фінансової звітності. Не вибрана єдина облікова політика по амортизації вартості основних засобів, крім того відсутній контроль за правильністю нарахування амортизації з боку спеціалістів та внутрішніх аудиторів. Основні засоби не застраховані від стихійних лих. В організації не вибраний варіант обліку і фінансування затрат на ремонт основних засобів, що може привести до викривлення собівартості продукції (робіт, послуг) через використання вільного варіанту обліку витрат. Відсутній також контроль за обгрунтованістю здачі в оренду основних засобів з боку Ради директорів, що може призвести до створення для окремих осіб можливостей для корисних злочинів.

На початку аудиторської перевірки для отримання реальної інформації про наявність та стан зберігання основних засобів аудитори повинні забезпечити проведення контрольної (повної або часткової) інвентаризації основних засобів. Спеціально призначена комісія перевіряє наявність і технічний стан основних засобів в натуральних та вартісних вимірниках. Для глибокого вивчення складу і структури основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, аудитор повинен запросити від керівництва організації детальний список всіх основних фондів на дату проведення аудиторської перевірки. В список повинні також входити основні засоби, що знаходяться у розпорядженні відокремлених підрозділів (філіалів, представництв). Але перед проведенням контрольної інвентаризації основних фондів аудитор обов’язково повинен вивчити матеріали попередніх інвентаризацій та перевірок.

Тут необхідно ретельно слід перевірити повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, а також інвентаризаційні описи та додані до них протоколи засідання інвентаризаційних комісій, звірювальні відомості, відомості результатів останньої інвентаризації, рішення керівництва організації по результатам інвентаризації в обліку. Така перевірка край необхідна аудитору для того, щоб впевнитись, наскільки можна довіряти результатам внутрішнього контролю, щоб скорегувати аудиторський ризик і, відповідно, аудиторські процедури.

В ході контрольної інвентаризації аудитор оглядає основні засоби, умови їхнього зберігання та експлуатації, міру використання і закріплення за відповідними структурами, підрозділами та матеріально відповідальними особами. При цьому особливо перевіряється, чи всі об’єкти основних засобів закріплені за матеріально відповідальними особами (МВО). Для цього вартість закріплених за МВО основних засобів зіставляють із залишком за рахунком 10 “Основні засоби” на дату перевірки. Встановивши порушення, аудитор повинен з’ясувати, чому воно було допущено, хто винен і якими є його наслідки.

В повному об’ємі дотримання дійсного порядку збереження основних засобів виявляють в ході документальних перевірок. Шляхом вивчення облікових даних (по інвентарних картках, формах № ОС-6, ОС-7, ОС-8, ОС-9 та інвентарним описам) необхідно встановити наявність основних засобів за окремими класифікаційними групами та місцями зберігання.

Крім цього, в ході цієї перевірки визначається забезпеченість організації основними фондами, розміщення окремих об’єктів по її підрозділам, дотримання чинного порядку їх обліку. Тобто слід впевнитись в правильності організації аналітичного обліку, звернути увагу на наявність інвентарних номерів об’єктів, технічної документації, правильність закріплення техніко-економічних показників у відповідних облікових регістрах, строки надходження та оприбуткування об’єктів на баланс фірми. Окремо слід перевірити стан обліку основних засобів в місцях їх розміщення (в експлуатації, на складах, в ремонті і т.д.). Для цього аудитори повинні також встановити правильність ведення інвентарного списку основних засобів (типова форма №ОС-13), відповідність даних аналітичного обліку записам на рахунку 10, регулярність звірки даних бухгалтерського обліку.

У разі виявлення розходжень між даними аналітичного і синтетичного обліку необхідно визначити їх причини та винуватців, наслідки і внести пропозиції по усуненню виявлених недоліків.

Перевіряючи стан зберігання, аудитор повинен впевнитись у правильності оцінки об’єктів основних засобів в бухгалтерському обліку та переоцінки, якщо така мала місце.

Перевірка обліку руху основних засобів.

При перевірці операцій по надходженню основних засобів необхідно встановити доцільність та законність їх придбання або відбудeвання, своєчасність і достовірність документального оформлення, реальність оцінки та повноту оприбуткування окремих об’єктів.

Практика аудиторських перевірок показує, що основні порушення та помилки допускаються при оформленні руху основних засобів. Тому слід відмітити, що на відміну від інших матеріальних цінностей, основні засоби потребують особливого первинного обліку.

Оприбуткування та введення в експлуатацію об’єкта основних фондів повинно бути оформлено обов’язково актом прийомки-передачі (форма № ОС-1), тоді як його придбання оформлюється накладною або рахунком-фактурою. Тільки з моменту введення об’єкту основних засобів в експлуатацію починається відлік нарахування зносу (амортизації). Звідси можна зробити висновок, що несвоєчасне оприбуткування основних засобів призводить до недонарахування зносу і як наслідок – до перекручення залишкової вартості об’єктів та фінансових результатів діяльності підприємства.

При виявленні незаконних надходжень основних засобів за всіма такими надходженнями, а також переміщенням за неправильно оформленими документами і фактами несвоєчасно оприбуткованих основних засобів у регістрах бухгалтерського обліку аудитор повинен з’ясувати причину порушень і визначити винних у цьому осіб.

Всі операції з надходження, переміщення, вибуття та ліквідації основних засобів досліджують за первинними документами та бухгалтерськими записами.

Особливу увагу слід приділити перевірці операцій з оприбуткування основних засобів, що були отримані безкоштовно, пересвідчившись в економічній доцільності їхнього переміщення. При цьому аудитори встановлюють наявність відповідних двосторонніх актів прийомки-передачі вказаних об’єктів, їх технічний стан та своєчасність оприбуткування і закріплення за матеріально відповідальними особами.

Майно, яке передане в оренду, залишається на балансі орендодавця і обліковується на рахунку 10 із відповідною позначкою в інвентаризаційній картці. Облік майна, що взяте в оренду, ведеться на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”. Таким чином, перевіряючи операції з орендованими основними засобами, аудитор повинен перевірити наявність угод на оренду, правильність та обгрунтованість ставок орендної плати, порядок ремонту і повернення основних засобів орендодавцю. При цьому з’ясовується, чи не віддані в оренду основні засоби, які необхідні підприємству, чи не перевищує сума амортизаційних відрахувань за відданими в оренду основними засобами орендну плату, чи своєчасно та повною мірю вноситься орендна плата.

Окремо також слід перевірити операції по оприбуткуванню отриманих основних засобів у вигляді внесків в статутний фонд організації.

Аудитору необхідно ретельно дослідити правильність оцінки придбання основних засобів. Так основні засоби, які надійшли на підприємство, оцінюються за первісною вартістю, що складається з фактичних витрат на будівництво або придбання, включаючи затрати на доставку, установку та монтаж. Первісна вартість основних засобів може визначатися за домовленістю сторін (договором); виходячи із фактичних витрат на придбання, установку і монтаж; за ринковою вартістю на дату оприбуткування – при отриманні основних засобів безкоштовно; експертним шляхом – при отриманні основних засобів в рахунок внесків в статутний фонд підприємства та ін.. Зміна первісної вартості допускається лише у випадках добудови, реконструкції та часткової ліквідації існуючих об’єктів.

Особливо уважно аудитору необхідно перевірити вибуття основних засобів. Це може бути у випадку, якщо:

• провадиться ліквідація зношених, непридатних, старих інвентарних об’єктів або їхніх частин та провадиться їхня заміна відповідно до плану впровадження нової техніки або після їхнього пошкодження під час стихії чи аварії;

• здійснюється безкоштовна передача іншим підприємствам;

• реалізуються зайві та непотрібні об’єкти;

• списується нестача.

Порядок документального оформлення цих операцій залежить від причин вибування. Отже, в процесі перевірки аудитор повинен встановити причину списання об’єктів основних засобів, законність і доцільність цих операцій, порядок ліквідації ОЗ, що стали непридатними, повноту оприбуткування запасних частин, лому, інщих матеріалів, отриманих від ліквідації об’єктів. Законність і доцільність операцій з вибуття основних засобів встановлюється перевіркою первинних документів, даних аналітичного і синтетичного обліку. При цьому слід звернути увагу на дотримання встановлених форм цих документів, заповнення їх реквізитів, наявність мотивованих заключень комісії, підписів всіх членів комісії та керівника організації, що підтверджує ці акти.

Також аудитору необхідно встановити правильність кореспонденції рахунків, пов’язаних з вибуттям основних засобів, та своєчасність відображення операцій з ліквідації об’єктів основних фондів

Аудиторська перевірка обліку амортизаційних відрахувань та витрат на ремонт основних засобів.

В ході аудиторської перевірки нарахування амортизації аудитору перед всього необхідно встановити правильність віднесення об’єктів основних засобів до амортизаційних категорій, тобто до класифікаційних груп відповідно Державному класифікатору України. Далі аудитор визначає: - чи всі об’єкти основних фондів прийняті в розрахунок при нарахування амортизації; - чи нараховується знос із врахуванням руху основних засобів.

Джерелами інформації тут можуть бути відомості нарахування амортизаційних відрахувань, журнал-ордер №13 і розрахунки бухгалтерії.

По всіх фактах неправильного нарахування амортизації визначаються суми надлишково нарахованої або недонарахованої амортизації. Встановлюють, яким чином цей факт вплинув на собівартість продукції та фінансові результати, визначають причини порушень і винних в цьому осіб, пропонують заходи для передбачення таких недоліків в майбутньому.

Перевіряючи обгрунтованість прискореної амортизації, слід мати на увазі, що вона являється цільовим методом більш швидкого на зрівняння з нормативними строками служби основних засобів повного перенесення їх балансової вартості на валові витрати.

Організації можуть застосовувати метод прискореної амортизації по відношенню до основних засобів, що використовуються для збільшення випуску засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів та обладнання, товарів народного вжитку, розширення експорту продукції у випадках, коли за їх допомогою здійснюється масова заміна зношеної та морально застарілої техніки на нову, більш продуктивну.

На заключення необхідно перевірити правильність відображення нарахованої суми амортизації на рахунках бухгалтерського обліку.

В ході аудиторської перевірки правильності обліку та віднесення затрат на ремонт основних засобів аудитору слід встановити:

• наявність планів і кошторисів ремонтів, актів прийомки-передачі виконаних робіт, договорів підряду, актів технічного огляду будівель та споруд;

• правильнясть і своєчасність складання вказаних документів;

• правильність формування затрат за статтями витрат;

• правильність застосування норм витрачання матеріалів та розцінок по оплаті праці за виконані роботи.

Аудитор повинен звернути увагу на те, що відповідно до ПБО 7 в тому випадку, якщо підприємство проводить ремонт основних засобів, у результаті чого планується відновити його первісний ресурс, то незалежно від величини витрат на такий ремонт підприємство не збільшує балансову вартість основного засобу, а відображає такі витрати у складі витрат звітного періоду.

Доцільність та законність операцій по ремонту встановлюються на підставі перевірки первинних документів: нарядів на роботи, відомостей дефектів на ремонт машин і транспортних засобів, лімітно-забірних карт на витрачання матеріальних цінностей. Аудитору слід широко застосовувати зустрічну звірку документів, контроль документів по взаємопов’язаним операціям, опитування посадових та матеріально відповідальних осіб, вибіркову контрольну інвентаризацію виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядників, підтвердження документів, аналітичні процедури окупаємості затрати на ремонт.

При наявності ремонтних робіт слід обов’язково перевірити і проаналізувати: наскільки дійсні показники проектно-кошторисної документації на ремонт та показники прийомо-здавальних актів на виконані об’єми робіт; чи не скриваються під виглядом ремонту будівель та споруд затрати на нове будівництво або реконструкцію.

Характеристики

Список файлов ВКР