17134 (585824), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

ЕЗ = С1 + С2 + С3 + С4 + С5 + С6 + С7, [52]

де С1- розмір одноразової допомоги в зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Він розраховується як добуток заробітної плати і коефіцієнта

С1 = К х Зм,

де Зм – місячна оплата праці, грн.;

К – коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого.

Коефіцієнт 0,2 вказує, що потерпілий хворів менше місяця;

С1 = 1200 грн. х 0,2 = 240 грн.

С2- сума виплат по листку непрацездатності:

C2 = Зд х Дн,

де Зд – середньоденна оплата праці, грн.;

Дн – кількість днів непрацездатності по травматизму;

С2 = 47,6 х 11=523,8 грн.

С3 – збиток при наданні першої медичної допомоги

С3=15 грн.

С4= Дн х 2,625,

де 2,625 – середня вартість 1 дня перебування на амбулаторному лікуванні

С4= 2,625 х 11 = 28,8 грн.

С6 – витрати на розслідування

С6= (Зп1+ Зп2 + Зп3 + Зп4 ) х Q,

де Зп1, Зп2, Зп3, Зп4 – денна заробітна плата членів комісії

Q – кількість днів роботи комісії

С6 = (20,40 +10,25+16,25+18,95) х 1 = 65,85 грн.

Загальна сума збитків від травматизму склала :

Ез = 240+523,8+15+28,8+40+65,85 = 643,45 грн.

Для того, щоб уникнути таких витрат, необхідно розробити ряд заходів по зменшенню нещасних випадків, згідно з темою магістерської роботи для робітників мехмайстерень та гаражів:

- придбати вогнегасники та протипожежне устаткування для всіх транспортних засобів;

• виконати ремонт та догляд машин і механізмів з метою підтримання їх в робочому стані, безпечному для використання;

• забезпечити робітників спецодягом, а при роботі з отрутохімікатами- засобами індивідуального захисту;

• обладнати кабінет охорони праці стендами та навчально-методичними матеріалами;

• обладнати належним чином приміщення санітарно-побутового призначення;

• сприяти повному забезпеченню персоналу засобами індивідуального захисту;

• дотримуватися періодичності проведення інструктажів.

Впровадження запропонованих заходів сприятиме підвищенню продуктивності праці робітників.

Ефективність заходів з охорони праці вимірюється показниками приросту продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшеням умов праці.

Розрахуємо приріст продуктивності праці, що може бути отриманий в управлінні охорони здоров’я при підвищенні працездатності за рахунок поліпшення умов праці, за формулою:

Пт= (Р₂/Р₁ - 1)*100*m, %

де Р_{1 і} Р₂ – показники працездатності до і після поліпшення умов праці.

m – коефіцієнт впливу поліпшення функціонального стану організму людини на продуктивність праці. m = 0,2.

Працездатність – величина зворотна втомлюваності.

Р₁= 100- ((U_т1- 15,6)/0,64),

Р₂= 100- ((U_т2- 15,6)/0,64),

де U_т1 і U_т2 – інтегровані показники важкості праці до та після впровадження заходів з охорони праці, вилучаються після проведення атестації робочих місць та заповнення карти умов праці;

U_т1 = 35,4; U_т2 = 24,1.

Р₁= 100- ((35,4- 15,6)/0,64)= 69,07;

Р₂= 100- ((24,1- 15,6)/0,64)= 86,72.

Пт= (86,72/69,07 - 1)*100*0,2= 5 %.

Таким чином, можемо стверджувати, що за рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшенням умов праці, приріст продуктивності праці становить 5 %.

6. Екологічна експертиза

Згідно з Законом України "Про екологічну експертизу" № 45/95-ВР від 9 лютого 1995р. [23] екологічна експертиза в Україні — це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"[21] та іншими актами законодавства України.

Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.[22]

В умовах планово-розподільної системи збуту продукції забезпечення агропідприємств матеріально-технічними засобами, а також формування цін, встановлення рівня оплати праці і багато інших питань вирішувались державою централізованим шляхом і не було необхідності їх розгляду на обласному, районному чи господарському рівнях. Пріоритет надавався розв'язанню технологічних і технічних проблем агропромислового комплексу. З переходом на ринкові відносини становище змінилось. Виникло безліч організаційно-економічних проблем, пов'язаних з формуванням ринку, його інфраструктури, економічного механізму господарювання, товарно-грошових, земельних відносин тощо.

В господарстві склалась багатоукладність. У цих умовах для кожної форми господарювання повинна бути визначена своя внутрішньогосподарська система і свій економічний механізм господарювання. Особливо це важливо для фермерських господарств, які все ще знаходяться у стадії становлення. Необхідна чітка організація економічних взаємовідносин між виробниками і споживачами, між підприємствами і державою. Разом з тим не можна вважати удосконаленою чинну систему цін і ціноутворення. Низькі закупівельні ціни, особливо на тваринницьку продукцію, а також диспаритет цін на промислову продукцію є основною причиною кризи в агропромисловому комплексі. Ці проблеми, а також проблеми оподаткування і фінансування потребують свого вирішення.

Економічна ситуація в господарстві характеризується перш за все тим, що через обмеженість платоспроможності населення, значний монополізм у суміжних галузях, і особливо в переробній промисловості та торгівлі, а також великий обсяг імпорту виробники не можуть підвищувати ціни на свою продукцію відповідно до збільшення витраті на виробництво. Це є однією з головних причин зменшення виробництва практично в усіх господарчих галузях.[49]

Економічне стимулювання раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища передбачено Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".[21] Але практика підтверджує, що вимоги цього закону і інших законів та законодавчих актів про економічне стимулювання залишаються лише декларацією. Хоча на думку зарубіжних спеціалістів у найближчий час ми станемо свідками початку всесвітнього повороту до виробництва продукції без пестицидів, гербіцидів 1 мінеральних добрив. Споживачі надають перевагу екологічно чистій продукції, незважаючи на її більш високу ціну.[20]

Для стимулювання товаровиробників при виробництві екологічно чистої продукції пропоную економічний механізм, який складається з трьох основних блоків:

1) економічні важелі і стимули, які сприяють зацікавленості у виробництві екологічно чистої продукції;

2) економічні санкції, які застосовуються до забруднювачів навколишнього середовища;

3) організаційно-правові заходи, які забезпечують ефективність застосування окремих елементів економічного механізму.

До першого блоку економічного механізму входять такі елементи:

- пільгове оподаткування;

- пільгове кредитування;

- підвищення закупівельної ціни;

- централізовані капітальні вкладення;

- пільгові ціни на послуги і засоби виробництва;

- державне страхування.

До другого блоку належать такі елементи:

- зниження цін на екологічно забруднену продукцію;

- система штрафів;

- підвищення плати за землю.

До третього блоку входять такі елементи:

- стандарти на продукцію;

- контроль якості;

- інформаційне забезпечення;

- екологічний моніторинг.

Запропонований економічний механізм забезпечує пріоритетність інтересів споживача, а не отримання товаровиробником прибутку будь-якими засобами. Для товаровиробника агропромислового комплексу головним орієнтиром повинна стати зацікавленість окремого споживача і суспільства в цілому в збільшенні виробництва екологічно чистої продукції. Одним із основних інструментів здійснення цього положення в ринковій економіці є ціни. У наш час існує 30-відсоткова доплата до заготівельних цін на окремі види продукції, вирощеної без застосування отрутохімікатів і призначеної для виробництва дитячого і дієтичного харчування. Проте значної стимулюючої дії зазначена норма не має через такі причини:

- доплата до ціни поширюється на досить обмежений асортимент продукції;

- коло споживачів даної продукції обмежене;

- екологічно чисту продукцію підприємства виробляють, як правило, на умовах цільових договорів або держзамовлення.

З метою заохочення товаровиробників до виробництва чистої продукції необхідно:

- підвищити розмір доплати до 50%;

- поширити цю доплату на всю вироблену екологічно чисту продукцію;

- запропонувати екологічно, чисту продукцію всьому ринку, а не окремим його секторам.

Застосування цього підходу дозволяє товаровиробникам при відмові від застосування засобів хімізації, навіть у випадках отримання меншої кількості, але екологічно чистої продукції, мати пільги по земельному податку.

Такий підхід стимулює товаровиробників, застосовувати екологічно чисті технології, направляти кошти на оздоровлення навколишнього середовища.

Подолання кризової ситуації в виробництві неможливе без проведення політики державної підтримки державного сектора економіки. При вирішенні цієї проблеми не можна не враховувати багаторічного досвіду з підтримки товаровиробників в економічно розвинених країнах. Тут виробництво розглядають як стратегічну галузь, і її підтримку проводять за рахунок бюджетних коштів. У Західній Європі, наприклад, фермер за рахунок ринкових цін отримує тільки частину прибутку, а решту доплачує держава. Так, в Австрії рівень державної підтримки сільського підприємства до вартості продукції складає 44%, у Фінляндії - 72%, у Швеції – 47%, у Швейцарії - 76%, в Канаді - 35%, в Японії - 72%, в США - від 27 до 40% (залежно від урожайності). Федеральні органи США протягом багатьох років цілеспрямовано проводять політику підтримки фермерства, використовуючи різні форми субсидій. Конкурентоспроможність великих ферм, які, власне і годують Америку, дозволяє їм виживати за будь-яких умов, але дрібним, особливо низькотоварним фермам без постійної допомоги держави не вижити. Якщо на початок 80-х років XX ст. такі доплати не перебільшували 2 млрд. доларів на рік, то тепер у середньому на рік вони складають близько 13 млрд. доларів. Проте ці кошти складають лише частку того, що називається державною підтримкою фермерських господарств. Так, у 1982-1986 рр. надання субсидій сільськогосподарським виробникам США проводилось майже за 30 різними пунктами і позиціями. Найбільшу питому вагу в системі субсидіювання займали:

- пільгове кредитування багатьох, фермерських починань і тарифні пільги;

- часткова оплата державою обов'язкових страхувань;

- доплата підприємцям за зерно, яке вони здають на довгострокове зберігання;

- відрахування із суми обов'язкових податків витрат на паливно-мастильні матеріали, необхідних у період експлуатації тракторів при транспортуванні польовими дорогами.

Держава відшкодовує витрати на контроль якості продукції, витрати на наукові дослідження та інформативне забезпечення, застосовує пільгове оподаткування. Загальний обсяг державних субсидій у середньому за рік складає 26,7 млрд. доларів, що становить 24,6% загальної вартості продукції. При цьому федеральний уряд надає фінансову підтримку не тільки виробникам, а й споживачам продукції. В Україні практично не застосовуються економічні методи управління і стимулювання виробництва. Особливо це помітно в галузях, де економічне стимулювання означатиме зниження збитковості виробництва екологічно чистої продукції, незважаючи на те, що заходи по вирішенню даного питання передбачені чинним законодавством.[49]

Щодо досліджуваного підприємства потрібно відмітити, що СК "Авангард" має об'єкти, які шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища. Підприємство сплачує збір за викиди пересувними джерелами забруднення. Для цього складається податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища. Даний документ складає підприємство в кінці кожного кварталу протягом календарного року.

Характеристики

Список файлов ВКР