16873 (585727), страница 9
Текст из файла (страница 9)
При підрядному способі будівельно-монтажні роботи виконуються відповідно до підрядного договору (контракту) з оплатою їхньої кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядчиками за виконані й прийняті по актах роботи. Для цього застосовуються такі документи первинного обліку, як Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних робіт і витрат (ф. № КБ-3).
Виходячи з цього, забудовник, відображає вартість виконаних і прийнятих по актах будівельно-монтажних робіт в обліку по дебету субрахунку 151 "Капітальне будівництво" і по кредиту субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Таким само записом відбивається вартість придбаних об'єктів основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, деякі верстати, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар і т.п.).
Устаткування, що вимагає монтажу, і будівельні матеріали враховуються в складі виробничих запасів. Їхнє придбання в бухгалтерському обліку відбивається по дебету субрахунку 205 "Будівельні матеріали" і по кредиту субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Передача будівельних матеріалів і устаткування для його подальшого монтажу відбивається по дебету субрахунку 151"Капітальне будівництво" і по кредиту субрахунку 205 "Будівельні матеріали" після підтвердження їхнього використання й монтажу на об'єктах будівництва.
Витрати на будівництво об'єктів відбивають на субрахунку 151 "Капітальне будівництво" по статтях наростаючим підсумком з початку будівництва до моменту введення об'єкта в експлуатацію. За даними субрахунку 151 "Капітальне будівництво" обчислюють фактичну собівартість (інвентарну вартість) завершених об'єктів будівництва. Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на завершені об'єкти, а також здійснюється зарахування останніх на баланс у складі основних засобів.
При господарському способі будівництва витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відбиває по дебету субрахунку 151 "Капітальне будівництво" у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків витрат.
Первісна вартість об'єктів, побудованих господарським способом, включає:
- вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) сторонніми спеціалізованими підприємствами;
- вартість устаткування, що вимагає монтажу;
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- накладні витрати, зв'язані з будівництвом об'єкта;
- інші витрати, безпосередньо зв'язані з будівництвом об'єкта (одержання дозволу і відведення будівельного майданчика; розшукові роботи на площадці; проектні роботи; оплата професійних послуг, наприклад, архітекторів, геодезистів і т.п.).
При будівництві господарським способом невиробничих об'єктів у вартість капітального будівництва включається також сума ПДВ, сплаченого (нарахованого) вітчизняним постачальником.
На сьогодні організація бухгалтерського і податкового обліку основних засобів істотно відрізняється. Порядок ведення податкового обліку покупки і створення основних засобів регулюється Законами України "Про податок на додаткову вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) і "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток).
Витрати на придбання, будівництво основних фондів відповідно до Закону про прибуток (пп.5.3.2 ст.5) не включаються до складу валових витрат підприємства.
Податкове законодавство оперує терміном "основні фонди", під яким розуміються матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується в зв'язку з фізичним чи моральним зносом.
Основні фонди в податковому законодавстві підлягають розподілу по трьох групах (пп.8.2.2 Закони про прибуток).
Остаточне рішення щодо відповідності об'єктів основних засобів визначеним групам податкового законодавства залежить від їхніх конкретних характеристик. Так, розглянуті в прикладах об'єкти основних засобів відносяться по податковому законодавству до наступного групам: верстат — група 3, виробничий будинок - група 1.
У випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку сплаченого податку на додаткову вартість, коли платник податків зареєстрований платником ПДВ (пп. 8.4.1 Закону про прибуток).
При здійсненні витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податків для власних виробничих нестатків балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму виробничих витрат, понесених платником податків, що зв'язані з їхнім виготовленням і введенням в експлуатацію без обліку сплаченого ПДВ, у випадку, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником ПДВ (пп. 8.4.2 Закони про прибуток).
До таких витрат відносяться усі витрати, зв'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт: вартість матеріалів, що комплектують, устаткування до монтажу, послуги сторонніх підприємств, заробітна плата працівників, пенсійне й соціальне страхування і т.п.
Право на податковий кредит по ПДВ виникає за умови сплати (нарахування) платником податків сум податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься на валові чи витрати на збільшення балансової вартості основних засобів. Для цього, крім наявності податкової накладної, що підтверджує право на податковий кредит, підприємству необхідно ще зареєструватися платником ПДВ і здійснювати діяльність, операції по який підлягають обкладанню ПДВ.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником цього податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (виготовленням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від термінів введення основних фондів в експлуатацію (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).
3.4 Облік поліпшення основних засобів
На даний момент облік витрат на поліпшення основних засобів на Вагонній дільниці регулюється двома основними документами:
- Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, далі - Закон про прибуток);
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
Оскільки вимоги, висунуті цими документами щодо обліку поліпшень основних фондів, відрізняються один від одного, виникає необхідність окремого ведення їх бухгалтерського і податкового обліку.
Податковий облік поліпшень основних фондів регламентується Законом про прибуток, відповідно до підпунктів 5.2.10 і 8.7.1 якого платники податків мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, зв'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 чи 3, окремого об'єкта основних фондів групи 1 і підлягають амортизації по нормах, передбаченим для відповідних груп основних фондів.
Для розрахунку витрат на поліпшення основних засобів, що Вагонна дільниця може віднести в звітному періоді на валові витрати, необхідно насамперед розрахувати балансову вартість основних засобів на початок року.
Сукупна балансова вартість основних засобів на початок року являє собою суму балансових вартостей груп 2 і 3, окремих об'єктів групи 1 на початок року, що розраховуються по формулі, приведеної в пп.8.3.2 Закони про прибуток:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – У(а-1) – А(а-1) , де:
Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного року;
Б(а-1) - балансова вартість групи на початок попереднього звітного періоду;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
У(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань протягом періоду, що передував звітному.
Необхідно звернути увагу на те, що згідно пп.8.4.1 Закону про прибуток у випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання, з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку ПДВ - у випадку, коли платник податку на прибуток зареєстрований як платник ПДВ.
Отримана сукупна балансова вартість основних фондів на початок року збільшується на 5%. Розрахована в такий спосіб величина буде граничною сумою, у рамках якої протягом року підприємство може відносити на валові витрати, витрати на поліпшення основних фондів. Тобто якщо на підприємстві, наприклад, були проведені ремонтні роботи в сумі, що дорівнює чи перевищує певне обмеження в I кварталі, то в наступних кварталах до кінця року здійснені витрати на поліпшення не можуть бути віднесені на валові витрати, а будуть збільшувати балансову вартість основних фондів. Причому при віднесенні на валові витрати не має значення, поліпшення яких груп, чи які види поліпшень здійснювалися. Приклад господарських операцій по заміні процесора в комп’ютері наведено в таблиці 3.4.1
Таблиця 3.4.1 — Відображення в бухгалтерському обліку операцій по поліпшенню комп’ютера
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | ||
| Виконана підрядником заміна процесора | 15 “Капітальні інвестиції” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 800 |
| Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки по податкам” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 160 |
| Віднесені на збільшення первісної вартості витрати на заміну процесора | 104 “Машини і обладнання” | 15 “Капітальні інвестиції” | 800 |
3.5 Облік ремонту основних засобів
Бухгалтерський облік витрат на ремонт, модернізацію, реконструкцію та інші поліпшення основних засобів на Вагонній дільниці регламентується П(С)БО 7, відповідно до якого дані витрати поділяються на дві групи:
Група 1. Витрати на поліпшення основних фондів, у результаті здійснення яких економічні вигоди, спочатку очікувані від використання об'єкта, зростають. До таких поліпшень відносяться: модернізація, модифікація, добудування, дообладнування, реконструкція і т.п. Згідно п.14 П(С)БО 7 витрати на проведення таких заходів збільшують первісну вартість основних засобів. Ці витрати Вагонна дільниця враховує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" з наступним їх віднесенням на рахунок 10 "Основні засоби".
Група 2. Витрати, що здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані й одержання спочатку визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, згідно п.15 П(С)БО 7, відносяться до витрат звітного періоду. Облік їх ведеться згідно П(С)БО 16 "Витрати", затвердженому наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 р. № 318. У бухгалтерському обліку ці витрати враховуються на рахунках обліку витрат, а саме: 23 "Виробництво" - у випадку, якщо ремонтуються основні засоби виробничого призначення; 91 "Загальвиробничі витрати" - при ремонті основних фондів загальвиробничого призначення, тобто таких, котрі беруть участь у керуванні цехами, ділянками, відділеннями, бригадами й іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва; 92 "Адміністративні витрати" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у керуванні й обслуговуванні підприємства; 93 "Витрати на збут" - у випадку ремонту основних фондів, зв'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг; 941 "Витрати на дослідження і розробки" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у дослідженнях і розробках, здійснюваних підприємством. Приклад господарських операцій по ремонту даху будівлі адміністрації наведено в таблиці 3.5.1
Таблиця 3.5.1 — Відображення в бухгалтерському обліку операцій по ремонту даху будівлі адміністрації
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Придбанні матеріали для ремонту даху будівлі адміністрації | 205 “Будівельні матеріали” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 100 |
| Продовження таблиця 3.5.1 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки по податкам” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 20 |
| Віднесено на витрати звітного періоду вартість використаних матеріалів | 92 “Адміністративні витрати” | 205 “Будівельні матеріали” | 100 |
3.6 Переоцінка основних засобів
Переоцінка основних засобів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості (дивись таблицю 3.6.1).
Таблиця 3.6.1 — Порядок визначення справедливої вартості основних засобів
| Об'єкт визначення справедливої вартості | Визначення справедливої вартості |
| 1 | 2 |
| Земля | Ринкова вартість |
Будинки | Ринкова вартість |
| Машини | Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
| Продовження таблиці 3.6.1 | |
| 1 | 2 |
| Устаткування | Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
| Інші основні засоби | Відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.















