16848 (585721), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.
Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку - у відомості ф. № В-7 «Відомість обліку розрахунків з постачальниками» яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру № 6).
Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків:
40 «Статутний капітал» (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);
719 «Інші доходи від операційної діяльності» на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей);
742 «Доход від реалізації необоротних активів» (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).
Наприклад, придбання запасів на ВП «Старинська птахофабрика Нова» планується відділом постачання. Цей відділ веде спеціальну відомість, в якій записуються дані про виконання договорів постачання, а також дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну.
Придбання запасів на ВП «Старинська птахофабрика Нова» у постачальників здійснюється виключно на договірних засадах, шляхом укладення договорів.
ВП «Старинська птахофабрика Нова» має широке коло постачальників, які забезпечують підприємство базою для виробництва продукції. При виборі постачальників підприємство враховує : ціну запасів, якість запасів, надійність постачальника, можливість отримання знижок та можливість відстрочення оплати за них.
Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням виробничих запасів, що надійшли на ВП «Старинська птахофабрика Нова» використовується журнал обліку вантажів, що надійшли. Записи в журналі здійснюються відділом постачання в міру надходження виробничих запасів на склад підприємства на основі товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.
Розглянемо приклад. ВП «Старинська птахофабрика Нова» придбало у ТОВ «Агро-Союз-Київ» щиток приладів у зборі в кількості 1 шт. на суму 240,00 грн, в тому числі ПДВ – 40,00. За перевезення транспортній організації сплачено 100 грн ( в тому числі ПДВ – 20,00), витрати на навантаження – розвантаження та складування запасів склали 60 грн. Записи зроблені бухгалтером підприємства по цій операції наведено у таблиці 2.2.1.
 
 
 
Таблиця 2.2.1
Відображення господарської операції
|   № п/п  |    Зміст господарської операції  |    Кореспонденція рахунків  |    Сума  |  ||
|   Дебет  |    Кредит  |  ||||
|   1.  |    Оприбутковано отриманий щиток  |    207  |    631  |    200,00  |  |
|   2.  |    Відображено суму ПДВ  |    641  |    631  |    40,00  |  |
|   3.  |    Відображено витрати на перевезення  |    207  |    631  |    80,00  |  |
|   4.  |    Відображено суму ПДВ  |    641  |    631  |    20,00  |  |
|   5.  |    Відображено витрати на навантаження – розвантаження щитка та його складуванна  |    207  |    661  |    60,00  |  |
|   6.  |    Нарахування на соціальне страхування  |    207  |    65  |    23,00  |  |
 
 
 
Собівартість придбаного щитку складає:
200,00 + 80,00 + 60,00 + 23,00 = 363,00 грн.
Відповідно облікової політики ВП «Старинська птахофабрика Нова» транспортно-заготівельні витрати відносяться до складу первісної вартості запасів методом середнього відсотка.
Сума транспортно – заготівельних витрат щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули. Сума транспортно – заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно – заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно – заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно – заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно – заготівельних витрат звітного місяця на суму залишків запасів на початок звітного місяця і запасів, що надійшли у звітному місяці.
Таким чином здійснюється бухгалтерський облік виробничих запасів на підприємстві ВП «Старинська птахофабрика Нова».
 
 
 
2.3 Облік вибуття виробничих запасів, оцінка при вибутті
 
 
 
Оцінка вибуття запасів. Згідно з П(С)БО 9 виділяють такі головні причини списання (вибуття) виробничих запасів із балансу:
відпуск у виробництво;
списання за невідповідності критеріям активу;
списання у зв'язку з псуванням, крадіжкою тощо;
реалізація на сторону.
Під час відпуску виробничих запасів у виробництво їх оцінюють одним із таких методів: ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходжень запасів ФІФО, нормативних витрат, ціни продажу. Крім цих методів, до недавнього часу використовувався метод ЛІФО, який ґрунтувався на припущенні, що першими вибувають останні за часом надходження запаси. Але використання ЛІФО призводить до прискорення інфляції внаслідок стимулювання росту цін.
Метод ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів. Цей метод застосовують для тих видів виробничих запасів, що використовуються для виконання спеціальних замовлень та проектів, а також для видів запасів, які не замінюють один одного, оскільки він передбачає ведення індивідуального обліку з кожного виду запасів. Метод ідентифікаційної собівартості дає найточніші результати, якщо є певність, що собівартість ідентифікується правильно. За неперервної системи обліку він забезпечує оперативне й точне визначення вартості активів, собівартості продукції (робіт, послуг), фінансового результату. Однак цей метод потребує значних витрат на складський облік, а тому застосовується лише у складних дорогих виробництвах (судно - і авіабудуванні).
Метод середньозваженої собівартості. Для визначення собівартості цим методом треба обчислити середньозважену вартість одиниці запасів: загальну вартість запасів (залишок на початок звітного періоду і придбані протягом цього періоду запаси) поділити на кількість одиниць цих запасів.
Метод собівартості перших за часом, надходжень запасів (ФІФО). Використання цього методу ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які надійшли першими, і вибувають першими. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбання. Згідно з методом ФІФО вартість запасів, придбаних першими, відносять на собівартість реалізованої продукції, а вартість запасів, придбаних останніми, відображають на рахунках обліку запасів на кінець звітного періоду.
Метод нормативних витрат. Оцінка за нормативними витратами передбачає застосування норм витрат на одиницю продукції, які підприємство встановлює з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Норма витрат — максимально допустима кількість сировини, матеріалів, палива, яка витрачається на виготовлення одиниці продукції встановленої якості.
Норми витрат запасів класифікують, зокрема, за ступенем деталізації, обсягом нормування та ін. У загальному вигляді норми витрат визначають як суму чистої ваги виробу і величини відходів виробництва та інших втрат.
Метод ціни продажу. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат ціни регулярно переглядають. Цей метод застосовують промислові підприємства, які з технічних причин не можуть достовірно визначити фактичне витрачання запасів (передусім рідких, газоподібних, сипких матеріалів).
Виробничі запаси можуть бути списані з балансу внаслідок їх крадіжки або псування, а також вони можуть вибувати у виробництво або вибувати на сторону (продаж).
На рахунках бухгалтерського обліку вибуття у виробництво, продаж, крадіжку або псування виробничих засобів відображають такими проводками (табл. 2.3.1):
 
 
 
Таблиця 2.3.1
|   № п/п  |    Зміст операції  |    Кореспонденція рахунків  |  |
|   Дебет  |    Кредит  |  ||
|   1.  |    Було відвантажено покупцеві готову продукцію  |    901  |    26  |  
|   2.  |    На виробництво продукції зі складу було відпущено виробничи запаси  |    361  |    701  |  
|   3.  |    Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає  |    947  |    20-28  |  
|   4.  |    Відображено в позабалансовому обліку невідшкодовані нестачі  |    072  |  |
|   5.  |    Відображено виникнення дебіторської заборгованості й доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування втрат  |    375  |    716  |  
|   6.  |    Списано з позабалансового обліку суму нестачі  |    —  |    072  |  
|   7.  |    Відображено утримання суми відшкодування втрат із заробітної плати винної особи  |    661  |    375  |  
|   8.  |    Відображено суму, що належить до перерахування до бюджету  |    716  |    641  |  
|   9.  |    Перераховано до бюджету належну частину суми відшкодування  |    641  |    311  |  
|   10.  |    Відображено закриття рахунків обліку доходів і витрат  |    791 716  |    947 791  |  
 
 
 
Списання виробничих запасів з балансу через невідповідність критеріям активу. Згідно з дефініцією активів, яка міститься в П(С)БО 1, до них належать ресурси, які контролює підприємство й використання яких, як очікується, забезпечить одержання у майбутньому економічних вигід. Відповідно до П(С)БО 2 запаси відображають у балансі за умови, що їх оцінку можна достовірно визначити і очікуються в майбутньому економічні вигоди від їх використання. Витрати на придбання і створення запасу, які не можна відобразити в балансі через невідповідність вищезазначеним вимогам, включають до витрат періоду і відображають у Звіті про фінансові результати. Таким чином, списання виробничого запасу з балансу здійснюють у разі неможливості одержання в майбутньому економічних вигод від його використання.
У реєстрах бухгалтерського обліку цю операцію відображають такими проводками (табл. 2.3.2):
 
 
 
Таблиця 2.3.2
|   № п/п  |    Зміст операції  |    Кореспонденція рахунків  |  |
|   Дебет  |    Кредит  |  ||
|   1.  |    Списано на витрати вартість деревини  |    946  |    201  |  
|   2.  |    Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ за деревиною методом «сторно »  |    641  |    946  |  
|   3.  |    Відображено у складі фінансових результатів вартість списаної деревини  |    791  |    946  |  
|   4-  |    Відображено у складі фінансових результатів суму списаного податкового кредиту з ПДВ  |    791  |    949  |  
 
 
 
Виробничі запаси також списують з балансу у зв'язку з їх реалізацією.
Приклад















