16843 (585717), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Однотипні предмети господарського інвентарю, інструменти, верстати з однаковою вартістю, що надійшли одночасно в один із структурних підрозділів підприємства та обліковуються в типовій інвентарній картці групового обліку, наводяться в інвентаризаційних описах за найменуваннями із зазначенням кількості цих об'єктів.
Непридатні до експлуатації і відновлення основні засоби до опису фактичних залишків не включаються. На ці об'єкти інвентаризаційна комісія складає окремі описи із зазначенням дати введення в експлуатацію і причин, з яких вони стали непридатними для подальшого використання. Списання таких об'єктів здійснюється відповідно до діючого порядку ліквідації основних засобів. При оприбуткуванні корисних матеріалів (запчастин, металобрухту) після ліквідації основних засобів складають окремий акт, де зазначається, ким і яку кількість матеріалів було отримано, для яких потреб були використані такі матеріали.
Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, необхідно перевести до складу інших активів (малоцінних необоротних активів, виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо ж такі обпекти не відповідають визначенню активу взагалі, то їх необхідно списати на витрати діяльності.
При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, по яких в регістрах бухгалтерського обліку відсутні або наведені неправильні дані, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису достовірні дані і технічні показники за цими об'єктами. При виявленні підчас інвентаризації споруджених об'єктів, не відображених в обліку, встановлюється на який рахунок було віднесено витрати на їх спорудження, коли і ким видано відповідне розпорядження. Ці відомості відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами, об'єкти, не відображені в обліку, оцінюються за справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об'єкта.
В інвентаризаційному описі містяться відомості про всі наявні об'єкти основних засобів: найменування та інвентарний номер об'єкту, його призначення, основні технічні та експлуатаційні характеристики.
Дані інвентаризаційних описів порівнюються з інвентарними картками обліку об'єктів основних засобів (форма № ОЗ-6), а також технічною і первинною документацією, даними облікових регістрів на предмет тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.
ІІІ. Шляхи вдосконалення обліку АКТИВІВ на підприємстві
3.1. Удосконалення управлінням основними засобами підприємства
Управління основними засобами – це процес спостереження, фіксації, відтворення та впливу на основні засоби з метою найбільш ефективного їх використання в діяльності підприємства. Основною метою управління основними засобами є забезпечення умов вчасного оновлення, модернізації і підвищення ефективності їх використання. Управління основними засобами передбачає наступне: забезпечення вчасного оновлення та модернізації основних засобів в процесі їх використання; визначення розміру потреб у прирості основних засобів; забезпечення підвищення ефективності використання основних засобів; визначення форм задоволення потреб у прирості основних засобів; формування оптимальної структури джерел фінансування основних засобів.
Основну інформаційну базу для управління надає облік. Дані аналітичних рахунків, які відкриваються до відповідних рахунків класу 1 "Необоротні активи", є джерелами інформації для управління основними засобами. Аналітичний облік дозволяє здійснювати ефективний контроль за наявністю та рухом об'єктів необоротних матеріальних активів.
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати отримання наступних основних даних, які необхідні для успішного управління підприємством: загальна балансова вартість всіх основних засобів; балансова вартість окремих видів основних засобів (будинки, споруди, виробниче обладнання, земельні ділянки); вартість придбаних, збудованих, ліквідованих, переданих, списаних і переоцінених протягом звітного періоду об'єктів основних засобів; вартість основних засобів, переданих за договором лізингу та оренди; сума зносу основних засобів; сума витрат на створення основних засобів, які необхідні для їх розподілу по підрозділах підприємства, обліково-калькуляційних центрах витрат і видах устаткування; сума витрат від ліквідації майна; вартість повністю зношених об'єктів основних засобів; непередбачені прибутки або збитки в результаті продажу або ліквідації основних засобів; вартість основних засобів [15, 126-128].
Отже, успішне вирішення завдань управління необоротними матеріальними активами та обґрунтування інвестиційної політики в цій частині вимагає достовірного бухгалтерського обліку необоротних матеріальних активів і всебічного використання облікової інформації.
3.2. Застосування комп’ютерних технологій при здійсненні обліку грошових коштів
Задача "Облік грошових коштів на рахунках в банку" є складовою частиною підсистеми бухгалтерського обліку (БО) й реалізується на АРМБ з ОФРО, яке є засобом автоматизації праці зайнятого обліком персоналу. Це функціональна спеціалізована людино-машинна система, що включає програмно-технічний комплекс, інформаційне та додаткове інструктивно-методичне й організаційно-технологічне забезпечення. Кінцевим користувачем його є бухгалтер зведеного сектора бухгалтерії, який веде ОФРО.
Основна концепція побудови АРМБ полягає в децентралізованому автоматизованому обробленні інформації безпосередньо на робочому місці бухгалтера. Концепція децентралізації передбачає винесення обчислювальних потужностей із спеціалізованих інформаційно-обчислювальних центрах (ІОЦ) і розміщення їх безпосередньо на місцях виникнення та використання інформації, в тому числі на робочих місцях бухгалтерів.
Це приводить до створення АРМБ. В таких умовах бухгалтер виступає в ролі кінцевого користувача автоматизованого робочого місця (АРМу), стаючи активним споживачем обчислювальних потужностей, а також інформаційних ресурсів АРМу. Локальна комп'ютерна мережа підприємства дає змогу бухгалтеру взаємодіяти з іншими АРМами і бути споживачем ресурсів єдиної бази даних (БД), що забезпечує найефективнішу реалізацію концепції АРМу.
АРМБ з ОФРО виконує комплекс задач, інформаційно пов'язаних із задачами суміжних АРМБ, а також із задачами ІC підприємства загалом. Схему інформаційних зв'язків АРМБ з ОФРО показано на рис. 3.1.
АРМБ з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації
АРМБ з обліку праці та заробітної плати
АРМБ з обліку матеріальних цінностей
АРМБ з обліку витрат на виробництво
АРМБ зведеного обліку та складання звітів
АРМБ з ОФРО
ІС підприємства
Рис. 3.1. Інформаційні зв'язки АРМБ з ОФРО
Використання АРМу як структурного елемента автоматизованої інформаційної системи (АІС) обліку на підприємстві забезпечує:
- інформаційно-довідкове обслуговування користувачів - бухгалтерів;
- розвинений діалог між бухгалтером і ПЕОМ при розв'язувані різних задач обліку й у процесі прийняття управлінських рішень;
- формування та ведення локальної БД і використання інформації спільної БД;
- надання різних сервісних послуг бухгалтеру на його робочому місці.
АРМБ з ОФРО має цільове призначення - автоматизація конкретних функцій з ОФРО, які виконуються бухгалтером. Тому на етапі його розроблення найголовнішим є максимальна орієнтація на кінцевого користувача - бухгалтера з ОФРО. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом проблемної орієнтації АРМу на розв'язання конкретного класу задач, об'єднаних загальною технологією оброблення інформації.
В систему автоматизованого оброблення комплексу задач з ОФРО складають БД, мовні та програмні засоби, що реалізують доступ до даних й управління ними, а також програмне забезпечення (ПЗ) для розв'язання цих задач та засоби спілкування користувача з системою (табл.. 2, Додаток Б).
Для ефективної організації ОФРО в межах інформаційного забезпечення АРМу має бути створена БЗ, що містить прості й елементарні висловлювання, думки, рекомендації, з яких внаслідок оброблення формується складне висловлювання. БЗ використовується у зв'язку з виконанням бухгалтерами своїх функцій з обліку, контролю й аналізу. При цьому система проводить аналіз причинних зв'язків помилок, визначає їхню залежність від інших чинників і виробляє рекомендації щодо їх усунення. У результаті для будь-якої ситуації така БЗ може видати набір альтернатив для її вирішення.
Такий варіант створення БЗ дає змогу одержати повну модель об'єкта управління, підвищити рівень професіоналізму осіб, які здійснюють БО.
Прикладом створення БЗ може бути класифікація касових операцій за їхньою економічною сутністю, наведена в табл. 3.1 [9, 326].
Предметною сферою АРМБ з ОФРО є інформаційні процеси, що стосуються обліку руху грошових коштів при виконанні фінансово-розрахункових операцій.
Предметна сфера АРМу пов'язана з відображенням операцій на рахунках, описаних у табл. Додатку Б (табл. 2).
Метою створення АРМБ з ОФРО є забезпечення персоналу бухгалтерії підприємства новими засобами техніки та технології обліку, призначеними для автоматизованого виконання основних функцій з ОФРО.
Облік касових операцій є складовою частиною комплексу ОФРО. Для розв'язання задачі з обліку касових операцій при використанні АРМБ потрібні дані первинного обліку, дані спільної бази бухгалтерських записів, нормативно-довідкової інформації (НДІ).
Таблиця 3.1
Класифікація касових операцій за їхньою економічною сутністю
№ пор | Найменування касової операції | Дебет-рахунки | Кредит-рахунки |
1 | Надходження готівки в касу від реалізації продукції, матеріалів, виконаних робіт і наданих послуг | 301 | 701, 702, 703 |
2 | Надходження грошових коштів у касу з відповідних рахунків | 301 | 311, 312, 331 |
3 | Надходження в касу раніше виданих авансів | 301 | 371 |
4 | Надходження в касу грошових коштів від покупців та замовників | 301 | 361 |
5 | Повернення від підзвітних осіб не витрачених ними раніше отриманих грошових коштів | 301 | 372 |
6 | Внесення засновниками на рахунок їхніх внесків у статутний фонд | 301 | 46 |
7 | Здача в банк грошових коштів | 311 | 301 |
8 | Придбання за готівку грошових документів | 331 | 301 |
9 | Видача заробітної плати, допомоги за тимчасовою непрацездатністю та ін. | 661, 652 | 301 |
10 | Видача грошових коштів підзвітним особам на господарські витрати і відрядження | 372 | 301 |
11 | Видача дивідендів засновникам | 671 | 301 |
Бухгалтер повинен мати змогу в режимі активного діалогу проаналізувати стан грошових коштів у касі підприємства.
АРМБ з ОФРО реалізується за допомогою ПЕОМ на основі мікропроцесора Am486DX4-100 з тактовою частотою 100 МГц. Для ведення діалогу користувача з ПЕОМ використовується кольоровий адаптер типів VGA, SVGA. Для здобуття машинограми (МГ) застосовується принтер.
У зв'язку з тим, що кінцевий користувач є непрофесіоналом у галузі обчислювальної техніки, використовується дружній інтерфейс, зручний для розуміння.
В основу функціонування АРМБ з ОФРО покладено сукупність ієрархічно розгалуженого меню, яке відображає функції, процедури й операції з реалізації діалогової автоматизованої системи, призначеної для ОФРО. Реалізувати такий підхід може функціональне ПЗ, що супроводжує технологічну діяльність бухгалтера і включає операційну систему (ОС) Windows 95, СУБД Microsoft Visual FoxPro версії 5.0. ПЗ є простим у користуванні, гнучким, легко настроюється. Його основна перевага - орієнтація на кінцевого користувача - бухгалтера.
Система управління базами даних (СУБД) Microsoft Visual FoxPro 5.0 орієнтовано на реляційні БД, забезпечено вбудованою підсистемою інтерактивної допомоги; вона має розвинені візуальні засоби автоматизованого створення форм, таблиць, запитів, звітів, підтримує мову SQL, об'єктно-орієнтовану мову програмування, стандартні протоколи обміну даними, а також розвинені засоби оброблення даних у багатокористувальному режимі. Систематичний контроль інформації, що вводиться, дає змогу створювати та модифікувати БД з мінімальними витратами праці на проектування і програмування.
Упровадження АРМБ дасть змогу створити АІС з ОФРО, орієнтовану на потреби бухгалтера з ОФРО. При автоматизації обліку касових операцій АІС виконуватиме такі функції: