Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Суми розписок та інших документів, не проведених через бухгалтерсь­кий облік, у виправдання залишку каси не приймаються і вважаються не­стачею касира. При цьому ці недостачі грошей незалежно від суми (навіть якщо вони погашені при виявленні) списуються у видатки по касі і запису­ються на рахунок № 3552 за особистим рахунком працівника, в якого вияв­лена нестача, та обліковуються на цьому рахунку до повного їх погашення.

Тобто при виявленні нестачі робиться проводка:

Дт — 3552 “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”

Кт — 1001 “Банкноти та монета в касі банку”.

А при погашенні касиром нестачі здійснюється проводка такого виду:

Дт — 1001 “Банкноти та монета в касі банку”

Кт — 3552 “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”.

Якщо нестача грошей є результатом розтрати, недбалості або розкра­дання, керівник установи банку повинен негайно повідомити про це право­охоронним органам і до їх рішення усунути від роботи з цінностями працівника банку, в якого виявлена нестача.

До акта про виявлені нестачі (надлишки) при перерахуванні грошей, що надсилається до вищої установи відповідного банку, додається спеціальне повідомлення за підписами керівника і головного бухгалтера установи бан­ку із зазначенням в ньому місця і дати події; дати виявлення нестачі або надлишку; характеру події (розтрата, розкрадання, пограбування, підробка); суми завданого збитку; посади, прізвища, імені та по батькові винної особи; часу його роботи в банку і заходів щодо забезпечення інтересів банку і над­ходження коштів на відшкодування збитку.

Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані і поверненню не підлягають. В окремих випадках повернення цих сум може проводитись за клопотанням підприємств, об'єднань, організацій і установ шляхом зараху­вання на їх рахунки, а також окремих осіб з дозволу керівника установи банку після розгляду обставин, які підтверджують належність їм надлишків, що утворилися.

Тобто при виявленні надлишку в касі банку бухгалтерія повинна здійснити таку проводку:

Дт — 1001 “Банкноти та монета в касі банку”

Кт — 6399 “Інші банківські операційні доходи”.

У тому разі, якщо з'ясується, що виявлений надлишок належить клієнту банка, цей факт слід детально перевірити і зробити проводку типу:

Дт — 1001 “Банкноти та монета в касі банку”

Кт — 2600 “Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності”.

Якщо ж після розгляду обставин, що призвели до утворення надлишку, буде доведено належність його окремій особі (наприклад, касиру банку), керівник установи банку може прийняти рішення щодо повернення суми надлишку. У цьому випадку проводка матиме вигляд:

Дт — 3659 “Інші нарахування працівникам банку”

Кт — 1001 “Банкнота та монета в касі банку”.

Усе листування, що стосується розкрадань, розтрат та інших зловжи­вань, а також нестач здається в архів лише після повного погашення забор­гованості або списання цього боргу з балансу банку .

Перевірка бланків цінних паперів, суворої звіт­ності та інших цінностей і документів у банку “Весна”.

У грошовому сховищі банку, крім готівкових грошей у національній та іноземній валюті, зберігаються бланки цінних паперів і суворої звітності, а також інші цінності та документи.

До бланків цінних паперів відносяться:

* акції;

* облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;

* казначейські зобов'язання;

* ощадні сертифікати;

* прості та переказні векселі;

* приватизаційні папери;

* інші бланки, передбачені чинним законодавством. До бланків суворої звітності відносяться:

* грошові та розрахункові чекові книжки;

* лімітовані чекові книжки;

* дозвіл на вивіз іноземної валюти (форма 01);

* довідки форми 377 та 377А;

* доручення на видачу коштів (форма М-2);

* вкладні книжки;

* ощадні книжки;

* депозитні книжки;

* трудові книжки та вкладиші до них;

* платіжні картки;

* квитанції;

* конверти з ПІН-кодами;

* інші бланки суворої звітності.

До інших цінностей і документів, що зберігаються в грошових сховищах установ банків, належать:

* цінності та документи, які не враховуються на інших позабалансових рахунках (наприклад дорожні чеки, отримані від емітентів на консигнацію);

* цінності та документи, які на час надходження не можуть бути зараховані на відповідні балансові та позабалансові рахунки;

* цінності та документи, списані з інших рахунків, але не видані за призначенням.

У плані рахунків позабалансові операції обліковуються у 9 класі. Зокрема, для обліку бланків цінних паперів призначений позабалансовий рахунок № 9820, для обліку бланків суворої звітності—рахунок № 9821, а інші цінно­сті та документи обліковуються на рахунку № 9819. Обороти по надходжен­нях та видатках цих позабалансових рахунків також відображаються у книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку, книзі обліку бланків суворої звітності або в іншому аналогічному документі.

Крім того, для обліку бланків цінних паперів і бланків суворої звітності, а також інших цінностей і документів використовуються позабалансові рахунки групи 989 “Бланки та цінності в підзвіті та в дорозі”:

* 9890 (А) “Бланки цінних паперів в підзвіті”;

* 9891 (А) “Бланки цінних паперів в дорозі”;

* 9892 (А) “Бланки суворої звітності в підзвіті”;

* 9893 (А) “Бланки суворої звітності в дорозі”;

* 9898 (А) “Інші цінності в підзвіті”;

* 9899 (А) “Інші цінності в дорозі”.

Усі ці бланки, цінності та документи обліковуються за номінальною вартістю або в умовній оцінці — 1 гривня. Перед початком перевірки особа, що здійснює перевірку, повинна отримати оборотно-сальдову відомість за всіма переліченими вище позабалансовими рахунками на дату перевірки.

Після цього аудитор перевіряє фактичну наявність у грошовому сховищі банку бланків цінних паперів та бланків суворої звітності за надписами на верхніх накладках пачок і, крім того, поштучним поаркушним перерахуванням у розмірі, який визначає керівник відділу внутрішнього аудиту .

Потім загальна сума наявних бланків зіставляється з даними книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку та книги обліку бланків суворої звітності, а також з даними оборотно-сальдової відомості по позабалансових рахунках № 9820 і № 9821 на дату перевірки.

Цінності та документи, які обліковуються на позабалансовому рахунку № 9819, підлягають суцільному перерахуванню, причому цінності, прийняті в опечатаному вигляді, перевіряються за надписами на упаковці, а при на­явності описів — шляхом зіставлення сум, вказаних на упаковці, з сумами, що зазначені в описах.

Прийняті на збереження цінності, які мають пошкоджену упаковку або печатку, перевіряються в присутності представника організації, яка здала ці цінності.

Після перерахунку цінностей проводиться їх звірка з даними книги облі­ку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку та даними оборотно-сальдової відомості за позабалансовим рахунком № 9819 на дату перевірки, а також з даними аналітичного обліку.

Крім того, по позабалансовому рахунку № 9819 перевіряється обґрунтованість здійснення прибуткових та видаткових операцій на основі позабалансо­вих ордерів, описів цінностей, доручень, письмових вимог відповідних орга­нізацій, поштових квитанцій на відправку цінностей та інших документів.

У випадку відправки цінностей, що обліковуються на позабалансових рахунках, в інші установи банків або організації перевіряється повнота за­рахування їх на рахунки 9891, 9893 та 9899, а також обґрунтованість спи­сання у видаток за отриманими підтвердженнями. При недоодержанні на початок перевірки підтверджень особа, що здійснює перевірку, по­винна вимагати їх отримання. У залишку цих рахунків слід встановити на­явність сум, які довгий час на них враховуються, і повноту прийняття захо­дів для вимагання підтверджень про отримання цінностей.

Аудитор повинен перевірити повноту та своєчасність оприбуткування на позабалансові рахунки 9890, 9892 та 9898 сум бланків та цінностей, отри­маних під звіт (при одночасному списанні їх відповідно з рахунків 9820, 9821 та 9819), а також повноту та своєчасність списання бланків та цінно­стей на основі звітів.

Про проведену перевірку цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у перевірці, і службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей. При виявленні нестачі або надлишку цінностей, розбіжностей в обліку або недоліків у забезпеченні схоронності цінностей, копія акта надсилається вищій установі банку.

Керівники установ банків зобов'язані у п'ятиденний строк розглянути результати проведеної перевірки і терміново усунути виявлені недоліки, а також вжити заходів щодо організації роботи у суворій відповідності з Інструкцією № 1.

Перевірка роботи операційних кас в банку “ Весна”

Наступним об'єктом щорічної перевірки у банку “ Весна” є робота операційних кас. У цьому комерційно­му банку, є шість приходних та видаткових операційних кас. Аудитор повинен перевірити ці приміщення та їх оснащеність. Вони повинні бути ізольовані. Наявні гроші та грошові документи слід зберігати в сей­фах. Поруч із касою повинно бути обладнане ізольоване від інших відділів байку приміщення для перерахунку грошей клієнтами.

Аудитор, що здійснює перевірку, повинен з'ясувати такі питання:

* чи сполучають касири банку свою роботу з іншими обов'язками;

* чи є наявні типові договори касирів про індивідуальну матеріаль­ну відповідальність;

• чи ознайомлені касири з правилами ведення касових операцій;

• чи є в кожній операційній касі зразки підписів обліково-операцій­них робітників, які мають право оформляти касові документи.

Перед початком операційного дня особа, що здійснює перевірку, повин­на пересвідчитись, чи не знаходяться в приміщенні каси сторонні цінності та речі, одяг касирів (він повинен знаходитись за межами каси), продукти харчування, гроші, що належать особисто касирам. Крім того, на столі ка­сира на початку операційного дня не повинно бути ніяких грошей та блан­ків суворої звітності.

Наступним етапом є перевірка правильності організації та оформ­лення касових операцій.

Перевірку правильності здійснення приходних касових операцій слід про­водити як візуально, так і шляхом аналізу первинних касових документів (об'яв на внесення готівки, повідомлень, приходних касових та валютних ор­дерів, приходних ордерів), які повинні зберігатися у підшитому вигляді в приміщенні операційних кас, приходних касових журналів, касових книг, довідок касирів приходних кас, виписок з особових рахунків клієнтів.

При перевірці приходних касових документів, особа, що здійснює пере­вірку, повинна звернути увагу на дотримання встановлених правил запов­нення касових документів, наявність усіх необхідних реквізитів та підписів.

Згідно з порядком здійснення касових операцій у приходних касах, вик­ладеному в Інструкції НБУ № 1, касири повинні вести щоденні записи прийнятих і зданих сум у книзі обліку прийнятих і виданих цінностей. Тому особам, що здійснюють перевірку, обов'язково слід інспектувати правиль­ність здійснення цих записів, відповідність сум цифрами та прописом, а також наявність розписок в одержанні зазначених сум.

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир повинен скласти довідку про суму прийнятих грошей та кількість докумен­тів, що надійшли до каси і звірити суму за довідкою з сумою прийнятих ним грошей. Довідка повинна бути підписана касиром, а вказані в ній обо­роти повинні звірятися з записами в касових журналах операційних праців­ників. Таку звірку слід оформляти підписами касира в касових журналах і операційних працівників на довідці касира.

Виходячи з цього, особа, що здійснює перевірку, повинна пересвідчи­тись, що:

* суми в довідках приходних касирів відповідають підсумкам при­ходних касових журналів та записам у книзі обліку прийнятих і виданих грошей;

* у довідках приходних касирів є підписи відповідальних виконав­ців, а в приходних касових журналах — розписки касирів;

* загальна сума прийнятих протягом операційного дня грошей та документів відповідає даним зведеної довідки про касові обороти, яку повинен складати завідуючий касою, записам у книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей банку, а також даним бухгалтерського обліку (зведеній картці балансового рахунку 1001 і даним щоденного балансу).

При перевірці правильності організації та оформлення касових операцій по видатках грошей слід звернути увагу на такі моменти:

* касири видаткових кас отримують необхідну для здійснення ви­даткових операцій суму грошей із грошового сховища під звіт. Тому ревізор повинен перевірити правильність відображення цих сум у книгах обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), відповідність сум прописом сумам цифрами, наявність підписів касирів та завідуючого касою;

* дотримання правил збереження печаток, пломбірів, іменних шта­мпів та ключів;

Наступним етапом перевірки касових операцій є перевірка розрахунків з використанням дорожніх чеків.

Характеристики

Список файлов ВКР