14036 (585348), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Нормальне забезпечення раціону курей-несучок мінеральними речовинами, а також використання співвідношення між ними за рахунок крейди, черепашок і преміксу /Лонгін М.Л., 1963; Кирилів Я.І.,1990/.
Обмін фосфору пов’язаний з обміном не тільки других мінеральних елементів, але і протеїну, жирів та вуглеводів. Джерелом фосфору для птиці являється неорганічні фосфати, у вигляді одно-двох, трьох-заміщених солей, а також органічні сполуки, які містяться в рослинній сировині /фітин/.
Основним джерелом надходження фосфору в організм птиці є корми тваринного походження, а також мінеральні премікси. Тому в раціоні співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути як 1 : 1,6,за вказівками Агеева В. Н. і Аліксеева Ф. Ф .,\1985\ .
В організмі птиці натрій знаходиться у великій кількості більше як 90℅ всіх катіонів рідкого середовища організму складається з натрію і відіграє вирішальне значення у підтриманні осмотичного тиску, а також є складовою частиною буферних систем, підтримуючи кислотно-лужну рівновагу. Із хімічних сполук натрію найбільше значення для життя тварин має хлористий натрій. Іони натрію та хлору є постійною складовою частиною клітини. За даними А.Хеннінга /1978/, М.Пристача /1991/ кількість натрію в мускулатурі курей становить приблизно 0,951 г. на один кг. Свіжої тканини. Відомо, що недостаток кухонної солі в раціоні гальмує ріст молодняку, знижує апетит та продуктивність дорослої птиці, веде до того що молодняк хворіє. Надлишок кухонної солі також небажаний, так як він викликає посилене споживання води, а у деяких випадках сольова перегодівля приводить до загибелі птиці.
В останні роки значне підвищення продуктивності птиці досягнуто завдяки покращенню Ії племінних якостей та успіхам селекційної роботи в цьому напрямі. Однак, на думку багатьох спеціалістів, одним із важливих факторів, впливаючих на збільшення продуктивності птиці і збереження Ії здоров’я є введення в раціони птиці різноманітних добавок, до числа яких належать і мікроелементи.
Це свідчить про те, що поживна цінність сучасних висококалорійних раціонів для птиці визначається, не тільки вмістом в них основних поживних речовин, але і наявність добавок, які добавляють біологічну повноцінність кормових компонентів. В організмі птиці мікроелементи виконують різноманітні функції. Вони входять в склад органічних сполук і використовуються як структурні елементи клітин, або включаються в енергетичні процеси нарівні внутріклітинного обміну И.З.Биковська\2001\,Т.В.Засуха \1999\
1.2 Основи ефективної годівлі курей-несучок різних ліній
В організмі птиці відбувається безперервна витрата енергії, приплив якої постійно повинен находити за рахунок кормів. В останні роки в нашій країні і за кордоном значну увагу приділяють нормованій годівлі птиці по широкому комплексу показників і в енергетичних одиницях. Це викликано необхідністю підвищення біологічної повноцінності раціонів і їх контроль по вмісту в них калорій і енергопротеїнового відношення.
Підвищення калорійності раціонів сприяє економії кормів, збільшенню продуктивності, кращому використанню протеїну і покращує м’ясну продуктивність. Важливою умовою для підвищення використання протеїну і ефективності раціонів в цілому – правильне співвідношення калорійності раціону і рівня протеїну.
Енерго – протеїнове співвідношення – важливий фактор регулювання жировідкладення, протеїнового живлення і підвищення продуктивності птиці, особливо молодняку /Маслієв І.Т.1968/, О.Синцерева /1982/, В.Воронов /1992/ вказує, що єдиним джерелом енергії для організму є хімічна /потенціальна/ енергія, яка виділяється при окисленні білків, вуглеводів, жирів. Найбільше значення мають легко перетравні вуглеводи: крохмаль, глікоген, сахароза, фруктоза та інші. В раціоні курей – несучок клітковина по-вина становити не більше 5 – 6 %.
До недавнього, в практиці – енергетична цінність кормо-сумішок для птиці враховувалась рідко, а основна увага приділялась білковому живленню. Птиця задовольняє свою потребу в енергії, з’їдаючи відповідну кількість корму. Чим більший в ньому вміст енергії, тим менше його буде з’їджено.
Енергетична цінність комбікормів в значній мірі залежить від якості компонентів, а саме поживних речовин.
Комбікорми - це складні однорідні сумішки різноманітних кормових засобів . Комбікормові заводи виготовляють такі види комбікормів : повно раціонні, комбікорми - концентрати, комбікорми - добавки і премікси .
Повно раціонні комбікорми використовують як єдиний біологічно повноцінний корм, який забезпечує тварин всіма інгредієнтами енергетичного, протеїнового, мінерального і вітамінного живлення .
Комбікорми - концентрати згодовують як доповнювані до основного раціону з грубих, соковитих, зелених чи інші види кормів . Склад і поживність таких комбікормів розраховують залежно від поживної цінності основного раціону
Комбікорми – добавки / БВД і БМВД / - це сумішки з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів, які використовують для балансування раціонів .
Премікси - це концентрати мінеральних солей / макро - і мікроелементів /, вітамінів і антибіотикив, які використовуютьсь з добре важучими кормами ./ висівками, шротами, кормовою макухою /.Премікс – призначений для балансування комбікормів . Вводять префікси до комбікорму у кількості 3 – 5 % . / Вудмаска В. Ю., 1975 /.
Так, за повідомленням А.Архіпова, Б.Авдоміна /1982/ встановлено, величина чистої енергії корму при включенні в раціон кормових жирів 2,5-3 % від раціону, підвищується.
Доведено також, що для племінної птиці ефективно використовувати лише одну фазу годівлі в продуктивний період з рівнем протеїну-10℅, лізину-0,72℅, метіоніну з циститом-0,60℅
При утриманні гібридних курочок у клітках створюються специфічні умови / обмеженість руху / споживання комбікорму зменшується,тому в основному має бути підвищена концентрація поживних речовин .
Крім того, несучки кліткового утримання схильні до збільшення живої маси за рахунок відкладення жиру в тілі і внутрішніх органах,особливо в печінці,що негативно впливає на обмінні процеси, життєздатність і несучість курей .
Клітковим несучкам згодовувати гранульований комбікорм недоцільно, оскільки це може спричинити їх ожиріння, його краще використовувати розсипних або у вигляди кришки . / Богданова Г. О.,1977 / .
В.І.Фісілін /1983/, О.В.Супрунов /1993/, Л.Кісільов, Ю.Поздняков /1993/ повідомляють, що майбутні успіхи у фазовій годівлі курей-несучок будуть зв’язані з обмеженнями поживності кормо-сумішок на протязі дня і в ритмі яйцеутворення. У птиці головний режим зв’язаний з відкладанням яєць, на це витрачається біля половини спожитих кормів.
При цьому перші 4-5 годин формується білок і підшкарлупна оболонка і більше 19 годин іде кальцифікація шкарлупи. Потреба курей-несучок в кальції і протеїні на протязі доби дуже коливається і може бути задоволена при використанні двох кормо-сумішок. Попередньо можна рекомендувати рівень протеїну і кальцію 16, 5-19,6; 2, 1-9, 2℅, в перші кормо суміші і 13, 5-4, 6℅, в другій при загальному споживанню корму 103-107 г. на голову в день. При цьому необхідно приділяти велику увагу протеїновому і амінокислотному живленні, особливо амінокислотному. Зараз потреба в амінокислотах стала більш важливою, ніж в протеїні взагалі. Наприклад, відомо, що рівень сирого протеїну в раціонах птиці можна знизити на 10-15℅, але при обов’язковій умові збалансування його по не замінимих амінокислотах і в першу чергу по лізину метіоніну.
Тому, на сьогодні велике значення мають нормовані раціони за всіма життєво необхідними показниками в годівлі птиці різних порід, ліній і кросів. Отже, проведений літературний огляд вказує на те, що в галузі розвитку птахівництва і особливо нормованої годівлі птиці ведеться цілеспрямована робота, що має великі перспективи.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
2.1 Місце знаходження та природно-кліматичні умови птахофабрики "Ражнівської"
ВАТ птахофабрика "Ражнівська" Бродовського району Львівської області засновано у 1989 році, з колективною формою власності із 100℅ володінням акціями та цінними паперами.
Птахофабрика "Ражнівська" розташована у селі Заболотні на відстані 17 км. Від районного центру м. Броди та 85км. Від обласного центру м. Львова. Садиби господарства разом із виробничими і обслуговуючими підприємствами займає земельну площу – 50 га.
Зона, в якій розташована птахофабрика відноситься до помірно-теплої добре зволоженої зими, якій характерні часті відлиги, значна хмарність і помірно-тепле літо. За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 5–7 ºС, сама висока температура повітря у серпні +25ºС і низька у січні -30ºС. Річна кількість опадів становить 640 мм. які припадають на вегетативний період.
Ґрунтовий покрив є дерново-підзолистими із достатнім вмістом гумусу.Структура земель господарства наведена в таблиці 2.
ВАТ птахофабрика "Ражнівська" забезпечена під’їзними шляхами та залізничною колією .Господарство забезпечене необхідними складськими приміщеннями для зберігання продукції, кормів та переробки сировини .
Таблиця 2 Структура земельних угідь на 1. 01.2002 року
| показники | площа, га | % |
| загальна земельна площа ліси водоймища | 50 10 10 | 100 20 20 |
ВАТ птахофабрика" Ражнівська" власними кормами для годівлі птиці не забезпечена і тому їх закупляє в різних господарствах та в держави.
2.2 Виробнича структура та господарсько-фінансова діяльність підприємства
ВАТ птахофабрика "Ражнівська" має потужність 340 тис. птахомісць для утримання курей-несучок в клітках, 130 тис. для вирощування молодняку птиці, а також 200 тис. птахомісць для долівкового утримання курчат-бройлерів.
В даний час виробничі потужності використовуються на 25℅.
З даних таблиці 3 видно, що господарство яєчного напрямку, адже виробництво яєць у продовж останніх трьох років є більше 20000 тис. штук. Збільшилося у 2001 році на 432000 штук яєць у порівнянні з 1999 роком.
Вирощують для власної потреби курочок, а також виробляють яєчний порошок для реалізації.
Раціональна структура посівних площ із набором сільськогосподарських культур, які найбільш відповідають природно-кліматичним умовам є запорука успіху даної галузі.
Як бачимо з даних табл..3, у 2000 році зменшилась кількість курей-несучок основного стада на 18000 гол. поголів’я молодняку курей на 18651 голову, а також зменшилось поголів’я курчат бройлерів на 5000.
Аналізуючи табличні дані бачимо, що на валове виробництво впливає не тільки кількість поголів’я птиці, але і Ії продуктивність. Валове виробництво приросту курей у 2000 яєць на 2610 тис. шт. у порівнянні з попереднім роком. Зменшення валового виробництва яєць, а також приросту курей найперше пов’язано із зменшенням поголів’я, а також реорганізацією господарства.
Проте слід відзначити, що у 2001 році дещо збільшилась несучість курей при порівнянні із попереднім роком. Оскільки кількість яєць на одну курку –несучку становила 1999 році 243,2 шт., а у 2000 році 244,5 шт.,а в 2001 році –248,4 шт.
Як забезпечене поголів’я курей кормами наведено в табл. 6
Основними кормами, які використовуються для годівлі курей - несучок є концентровані корми, а для збалансування раціону за протеїном є корми тваринного походження.
У зв’язку із зменшенням поголів’я птиці господарство кормами забезпечене . Однак потрібно використовувати в годівлі птиці зернобобові культури, адже м’ясо-кісткове борошно та соєвий шрот є надто дорогий .
Згідно літературних даних, доведено, що результати отримані в експериментах при використанні у годівлі курей – несучок ріпакової макухи, яка є високобілковим і енергетичним кормом .
Одним із основних показників господарської діяльності господарства є чистий дохід та рівень рентабельності /табл. 7/ .
Для того, щоб господарство було рентабельне необхідно створювати такі умови : підвищувати рівень продуктивності птиці, знизити затрати на одиницю продукції, оптимальність, окупність цінової політики .
Проведений аналіз даної таблиці засвідчує, що в 2000 році знизився рівень рентабельності на 19 % в порівнянні з попереднім роком .
Це зумовлено, що продукція, яка виробляється у господарстві є ще дорога, а також у невідповідності цін на продукцію .
Основним завданням всіх працюючих господарства повинно бути одержання більшої кількості продукції, доброї якості, з одиниці земельної площі та із оптимальними затратами на одиницю продукції, це дасть можливість галузі птахівництва.
3. МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
