13863 (585324), страница 18

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 18)

У Законі України «Про підприємства в Україні» містяться правові заходи щодо охорони навколишнього природного середовища на стадії експлуатації виробничо-господарського об'єкта. Відповідно до ст. 4 підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на припинення негативного впливу його виробництва на навколишнє середовище та стан здоров'я людей.

На підприємствах, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан природного середовища, повинні розроблятися і вводитися екологічні паспорти. Екологічний паспорт — це нормативно-технічний документ, котрий містить дані щодо використання природних ресурсів та визначення впливу на навколишнє середовище. Він відіграє значну роль у забезпеченні додержання норм природоохоронного законодавства.

Закони України «Про підприємство та підприємницьку діяльність», «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 25.06.1991 №1264-ХІІ), «Про відходи» (від 05.03.1998 №187/98-ВР) визначають відповідальність і необхідність компенсації шкоди внаслідок забруднення навколишнього середовища і формулюють принципи захисту від екологічних ризиків.

У лютому 1995 р. набрав чинності Закон України «Про екологічну експертизу». Екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі і оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей , і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам та вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Розглянувши існуючу нормативну базу, можна зробити висновок, що вона є достатньою для впровадження екологічного обліку і контролінгу на прикладі ТОВ «Агрофірма Україна» Мелітопольського району Запорізької області.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В умовах посиленого реформування усіх ланок аграрного виробництва особливого значення набувають питання дотримання вимог екологічної безпеки в АПК, забезпечення культури виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, які в свою чергу мають стати головними чинниками у процесі відродження аграрного потенціалу країни. Саме орієнтування на зрівноважений розвиток сільськогосподарських підприємств дозволить створити необхідні передумови раціонального використання природних, трудових, технологічних, фінансових та інших ресурсів для забезпечення процесу суспільного відтворення. Загострення екологічної ситуації, зумовлене надмірним навантаженням довкілля, змушує підприємства до пошуку відповідних шляхів вирішення даної проблеми.

В ході проведеного дослідження визначено:

1. Екоконтролінг визначений як система екологічного планування і обліку, екологічного контролю, аналізу і аудиту, реалізація яких сприяє обґрунтовуванню альтернативних підходів при здійсненні оперативного і стратегічного управління підприємством, направлених на підвищення еколого-економічної ефективності.

2. Як основу впровадження екоконтролінгу на підприємствах запропоновано використовувати екологічний облік. На основі аналізу існуючої в Україні системи бухгалтерського обліку був зроблений висновок про те, що екологічний облік повинен входити в склад управлінського і бути невід'ємною його частиною.

3. Проаналізувавши ситуацію по регіону, виявлено, що у зв’язку із збільшенням забруднення навколишнього середовища в останні роки знизилася кількість використання в Запорізькій області свіжої води на 76,6%, заготівлі ліквідної деревини від рубок, пов’язаних із захаращенням збільшилося на 1,69%. В 2005 р. порівняно з 1990 р. знизилася кількість забраної води з природних об’єктів на 76,27%, з підземних джерел – на 59,86%. Це було причиною зменшення використаної води на зрошення на 95,61%, на інші сільськогосподарські потреби – на 93,9%.

4. Розглядаючи фінансові показники природокористування в Запорізькій області в розрізі екологічних зборів та витрат на охорону природи, можна зазначити загальне збільшення суми пред’явлених до сплати екологічних зборів: з 15,6 млн. грн. до 33,1 млн. грн. Загалом, сума екологічних зборів, пред’явлених до сплати, у 2006 році збільшилася на 17,5%. Частка фактично сплачених зборів склала майже 109%, що свідчить про сплату минулих боргів. Поточні витрати підприємств на охорону та раціональне використання у 2005 році збільшилися на 171,8 млн. грн.

5. Виходячи з отриманих даних, можна побачити загальне збільшення суми активів підприємств Мелітопольського району на 5,62%. При цьому загальний збиток значно збільшився: якщо у 2004 році прибуток складав 310,1 тис. грн., то у 2006 збиток становив 7963,7 тис. грн. Валова продукція в порівняльних цінах зменшилася 0,32%, а загальна сума товарної продукції зросла на 28%. Площа сільськогосподарських угідь зросла на 1,17% (733,88 га), при чому площа ріллі зросла на 6,24%.

6. ТОВ «Агрофірма Україна» є колективним підприємством, заснованим на власності громадян, шляхом об’єднання їх майнових, земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності. ТОВ знаходиться в с. Новгородківка Мелітопольського району.

7. Загальна земельна площа у 2006 р. ТОВ збільшилася на 3 га або на 0,1%, обсяги товарної продукції – на 108,7 тис. грн. чи 2,23%. Таку зміну, перш за все, викликало збільшення обсягів продукції тваринництва. Найзначніше збільшився обсяг реалізації молока – на 198,6 тис. грн. або 54,65%.

8. Весь облік природоохоронних витрат на аграрному підприємстві полягає в здійсненні розрахунків по екологічним платежам. Дані платежі включаються в собівартість продукції, а в разі перевищення лімітів сплачуються за рахунок прибутку підприємства. В основу розробки еколого – економічної інформаційної бази покладені стандарти екологічного виробництва сільськогосподарської продукції.

9. В Україні звітність щодо екологічних зобов'язань існує лише для промислових підприємств (перелік, що установлений екологічною інспекцією).

10. Виявлено, що відходи, які утворилися в процесі виробництва продукції (включаючи технічно неминучий брак), обумовленому технологією виробництва, і не будуть в подальшому використовуватися (безповоротні відходи), окремо в бухгалтерському обліку не відображаються. Вони ураховуються в собівартості основної продукції. Витрати на поводження з відходами як витрати на охорону навколишнього середовища відносяться до загальновиробничих витрат і відповідно ураховуються на рахунку 91. В податковому обліку витрати на поводження з відходами відносяться до валових витрат.

З метою усунення виявлених недоліків в практичній реалізації планування і обліку екологічних витрат, вдосконалення системи контролю за природоохоронною діяльністю на аграрних підприємствах Мелітопольського району в роботі запропоновані наступні основні рекомендації:

1. Виділення самостійної калькуляційної статті для відображення в собівартості продукції екологічних витрат, а також окремого синтетичного рахунку, для обліку цих витрат, що дасть можливість планувати поточні витрати на природоохоронну діяльність залежно від виділених об'ємів витрат і використовувати їх строго за призначенням, а також буде сприяти вдосконаленню їх розподілу між продукцією, що випускається. При цьому в основу підходу виділення окремої статті калькуляції буде покладено не принцип питомої ваги витрат, що вона характеризує у собівартості продукції, а принцип потреби у підвищенні контролю за окремими витратами.

2. Рахунок «Витрати природоохоронної діяльності» на одних підприємствах може використовуватися як збирально-розподільчий, а на інших – як калькуляційний. Перший варіант пропонується тим підприємствам, де обсяги природоохоронної діяльності незначні, На підприємствах зі значним обсягом природоохоронної діяльності рахунок повинен мати калькуляційний характер.

3. Внесення змін до основних форм фінансової звітності (Баланс та звіт про фінансові результати) у зв’язку з відображенням екологічної діяльності та складання “Звіту про екологічну діяльність підприємства”, який повинен містити інформацію про витрати і доходи, пов'язані з природоохоронною діяльністю.

4. Для відображення в бухгалтерському обліку аграрних підприємств шкода, заподіяна забрудненням земель, повинна бути оцінена в грошовому вимірнику. Пропонуємо розмір шкоди, завданої земельним угіддям, визначати шляхом множення вартості забруднених земель на відсоток втрати сільськогосподарськими землями первісної якості (родючості, відповідності показників забрудненості земель гранично допустимими концентраціями тощо). Останній показник визначається за допомогою лабораторного аналізу ґрунту.

5. Визначення методики внутрішньогосподарського контролю операцій з добривами, необхідність розробки робочих документів внутрішньогосподарського контролера, що обумовить зменшення негативного впливу хімічних препаратів на сільськогосподарські культури; розробка «Положення з організації внутрішньогосподарського контролю у сільськогосподарських підприємствах».

6. Використання в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства екологічного страхування. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дозволить скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій, підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище, забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення, посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV зі змінами та доповненнями // Все про бухгалтерський облік (бібліотека). – 2000 – № 1. – С. 5.

2. Закон України «Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки» від 29.06.1995 р. № 252/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. –№ 12. – С. 82.

3. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2708-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – С. 678.

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26.06.91 №1268-12 // Відомості Верховної Ради – 1991. – № 41. – С. 547.

5. Закон України «Про плату за землю» від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. – С. 238.

6. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963, із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – С. 150.

7. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 508-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 52. – С. 65.

8. Водний кодекс України, постанова Верховної Ради № 214/95-ВР від 06.06.95 // Вісник Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – С. 189.

9. Государственная программа охраны окружающей среды и рационального использования природных ресурсов СССР на 1991-1995 годы и на перспективу до 2005 года //Экономика и жизнь: Приложение. – 1990. – № 41. – С. 5.

10. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і положення щодо їх застосування. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні положення щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. ДСТУ ISO 14010-97. Положення щодо екологічного аудиту. Загальні принципи. ДСТУ ISO 14011-97. Положення щодо екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем. ДСТУ ISO 14012-97. Положення щодо екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології. – К.: Державні стандарти України. Видання офіційне, 1997. – 227 с.

11. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-3 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – С. 27.

12. Інструкція про порядок нарахування і сплати платежів за використання надр для видобутку корисних копалин, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з питань геології той використання надр від 30.12.97 р. № 207/472/51/157.

13. Інструкція про порядок складання звіту за формою 1 – екологічні витрати «Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи», затверджена наказом Держкомстату України від 12.08.1998 р. № 282.

14. Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджена наказом Міністерства фінансів України, ДПАУ, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.

15. Інструкція про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом ДПАУ та Державного комітету України з питань геології та використання надр від 23.06.99 р. № 105/309.

16. Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 // Все про бухгалтерський облік. Бібліотека.. – 2000. – № 1. – С. 73-123.

17. Інструкція про порядок складання звіту за формою 1 – екологічні витрати «Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи», затверджена наказом Держкомстату України від 01.07.2002 року № 253.

18. Кодекс України про надра, ухвала Верховної Ради № 133/94-ВР від 27.07.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – С. 341.

19. Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саметі по стійкому розвитку на 2003-2015 р., затверджена ухвалою Кабінетів Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 634. – http://www.rada.kiev.ua,2003

20. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3853-12 // Вісник Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – С. 99.

21. Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів від 17.09.1996 № 1147.

22. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 // Бізнес. – 2000. – № 3. – С. 35-43.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 // Все про бухгалтерський облік. Бібліотека. –2000. – № 1. – С. 51-55.

24. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємства, затверджене наказом Міністерства фінансів України 26.01.01 № 49/121. – http://www.rada.kiev.ua,2002

25. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджений постановою КМУ від 01.03.98 р. № 303 із змінами та доповненнями.

26. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494.

27. Проект податкового кодексу України (14.05.2002) редакція прийнята в іншому читанні. – http://www.rada.kiev.ua, 2004

28. Акуленко В.Л. Економічні витрати взаємодії суспільства і природи // Вісник СумДУ. – 2002. – № 10(43). – С.52-60.

29. Васильева И.Н. Основы делопроизводства и персональный менеджмент: Уч. пос. / ВЗФЭИ. – М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. – 240 с.

30. Веклич О. Вдосконалення інструментів екологічного управління в Україні // Економіка України. – 1998. – № 9 – С. 65-73.

31. Віленчук О. М. Особливості використання екологічного страхування в аграрному природокористуванні//Облік і фінанси АПК, 2005. - №8, - С.51-56

32. Галушкіна Т. Екологічний менеджмент в Україні // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 78-83.

33. Діоніс Георгис (Любомир). Екологічне відродження і народна традиція. – http://slavya.ru/docs/tezis1.doc, 2003

34. Дорошенко А.С. Методичні проблеми регулювання природоохоронної діяльності // Економіка України. – 1994. –№ 1. – С. 37-46.

35. Економічна енциклопедія: В 3 т. – Т 1. Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.

36. Живцева О.В. Управление информационными потоками промышленных предприятий на основе оптимизации документооборота. – http://publish.cis2000.ru/books/book_24/end.shtml

37. Замула І. В. Облік і контроль операцій з охорони навколишнього середовища//Облік і фінанси АПК, 2005. - №2, - С.4-8

38. Ивашкевич В.Б., Ивашкевич А.И. Контроллинг: экзотика или необходимость? // Бухгалтерский учет. 1996. № 7. С. 28-31.

39. Ивлев В., Попова Т. Концепция контроллинга с применением функционально-стоимостного анализа. – М.: Приборы и системы. Управление, контроль, диагностика, 2001 – 187 с.

40. Иконникова И.В. Контроллинг как метод эффективного хозяйствования на рынке. Материалы конференции «Актуальные проблемы управления социально-экономическими процессами в регионе» М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана. – 2000. – С. 23-35.

41. Кірсанова Т.А., Плікус І.Й. Екологічний баланс як складова частина фінансової звітності підприємства // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Вип. 3*2000. – Сумі: Вид-во СумДУ, 2000. – С. 28-37.

42. Кірсанова Т.А., Кірсанова Н.В. Екологічна звітність в системі управління підприємством: Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Ч. 3./ Ред. кол. Ступін О.Б. (голова), Александров І.О. (заступник голови) та ін. – Донецьк: ДоНУ, 2000. – С. 17-18.

43. Кирсанова Т.А. Информационное обеспечение управленческого учета экологических затрат. – Сумы: Изд-во «Козацький вал», 2003. – 52 с.

44. Кірсанова Т.А. Фінансування природоохоронної діяльності в Сумській області: статистичний аналіз: Матеріали 4-й Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми гуманізації і гармонізації управління. – Харків, 2003. – С. 300-301.

45. Ковалева Н.Г., Хумарова Н.И. Функции хозяйственного контроля, экологического аудита и экспертизы в формировании рыночных отношений. – http://www/uran/donetsk/ua/masters/2001

46. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Общ. ред. Н.Г. Данилочкиной – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 217 с.

47. Кудрявцева О.В. Основи екологічного аудиту // Вісник Московського університету. – Серія 6: Економіка – 2000. – № 4. – С. 79-101.

48. Лапін Е.В. Екологічні витрати в економіці підприємства // Вісник Сумського державного університету. – 1998. – № 3 (11). – С. 3-9.

49. Лаптев Н.І. Фінансові інструменти. Система обліку природних ресурсів. – http:/ecology.green.tsu.ru/sems, 2005

50. Лук'яніхин В.А., Кірсанова Т.А. Облік екологічних витрат в системі управління підприємствами // Вісник СумДУ – 2001. – № 6 (27)–7 (28). – С. 89-100.

51. Лук’янихін В.О. Екологічний менеджмент у системі управління збалансованим розвитком: Монографія. – Сумі: ВТД «Університетська книга», 2002. – 314 с.

52. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: Пер. с нем. М.: Финансы и статистика, 1993. 94 с.

53. Максимив Л. Тенденции развития экологически ориентированого бухгалтерського учета//Бухгалтерський учет и аудит, 2005. - №5, - С.18-23

54. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. Ю.Г. Жукова / Под ред. и с предисл. д-ра экон. наук В.Б. Ивашкевича. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 304 с.

55. Менеджмент для магистров: Учеб. пособ. / Под ред. д.э.н., проф. А.А. Епифанова, д.э.н. С.Н. Козьменко. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 762 с.

56. Міщенко В. Екоресурсні платежі в Україні // Економіка України. – 1998. – №10. – С. 59–63.

57. Облік і аудит екологічної діяльності. Навчальна програма магістерського курсу підготовки економістів з обліку і аудиту. – Мелітополь, 2005. – 240 с.

58. Пальцева С.В. Проблеми впровадження екологічно орієнтованого бухгалтерського обліку // Збірник наукових праць науково-практичної конференції магістрантів та студентів “Облік і аудит: теорія, практика, перспективи”. – Мелітополь, 2006, №6 – С.283-286

59. Пальцева С. В. Основні моменти фінансово-економічного механізму природоохоронної діяльності держави // Збірник матеріалів міжвузівської Всеукраїнської студентської наукової конференції, Київ, 17-19 квітня 2006 р. – К.: КНЕУ, 2006 – С. 56-58

60. Пахомова Н.В., Эндерс А., Рихтер К. Экологический менеджмент. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.

61. Повістка дня на XXI вік, затверджена Конференцією ООН по навколишньому середовищу і розвитку, Ріо-де-Жанейро, 3-14 червня 1992 р. – http://www.un.org/russian/conferen,1999

62. Пушкар М.С. Контролінг: Монографія. – Тернопіль, 1997. – 146 с.

63. Рекомендации исполнительного директора Центра ООН по транснациональным корпорациям. – http://www.greensa/vation.org

64. Рубцов С.В. Целевое управление в корпорациях. Управление изменениями: Монография. – М., 2001 – 235 с.

65. Світовий досвід вуглецевого ринку і стійкий розвиток російських регіонів. – http://www.regensygroup.ru/news1, 2003

66. Соломатін Ю. Що таке «стійкий розвиток» для України? – http://www.n-t.ru/tp/tr/uru,2005

67. Статистичний щорічник України за 2005 р./ За ред. О. Г. Осауленка, Київ, 2006

68. Стефанюк І. Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу// Фінанси України, 2005. - №2. – С. 146-153

69. Энтони Р., Рис Дж.. Учет: ситуации и примеры. – М.: Финансы и статистика, 1993. – С. 560.

70. ISO 14004. Environmental management systems – General guidelines on principles, systems and supporting techniques (1996). – Brussels: ISO, 1996.

ТАВРІЙСЬКА ДЕРЖАВНА АГРОТЕХНІЧНА АКАДЕМІЯ

Характеристики

Список файлов ВКР