182882 (584517), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Досить показовим є порівняння темпів змін споживчих цін, заробітної плати та доходів населення. За період 2002-2007 років індекси реальної зарплати та реальних наявних доходів населення в цілому перевищували індекси споживчих цін, що позитивно характеризувало тенденції динаміки соціально-економічного розвитку України. Між тим економічне зростання не супроводжувалося цілеспрямованою державною політикою щодо подолання суттєвих структурних диспропорцій, які негативно відбиваються на конкурентоспроможності національної економіки. У 2008 р. реальний наявний дохід населення зріс на 10,3%, реальна заробітна плата - на 6,3%, а індекс споживчих цін - на 22,3 відсотки. Отже, в Україні загострилася низка суттєвих системних макроекономічних суперечностей, що засвідчує необхідність змін у моделі соціально-економічного розвитку країни та відповідної модифікації соціальної та економічної політики держави.
На підґрунті випереджаючого зростання грошової пропозиції, стрімкого збільшення соціальних видатків та доходів населення, у тому числі накопичених у попередні роки, макрофінансових дисбалансів (передусім цінових та структурних), політичної нестабільності, зовнішніх дестабілізуючих впливів у 2007-2008 роках відбулася активізація інфляційних процесів - за підсумками року приріст споживчих цін склав 16,6% у 2007 та 22,3% у 2008 році (грудень до грудня попереднього року). Як наслідок, відбулось зниження соціального ефекту економічного зростання - у реальному вимірі приріст наявних доходів населення склав за 2007 рік 12,8%, за 2008 - 10,3%, що є найнижчим показником з 2003 року (16,1% у 2006 р.).
Випереджаюче зростання цін на продукти харчування (24,5% за 2008 рік), яке продовжилося і в 2009 році, суттєво посилило негативний соціальний ефект від інфляції, оскільки завдало головного удару по домогосподарствах з низьким рівнем доходів, в яких частка витрат на продовольство є значною, відтак обумовило невідворотну потребу в антиінфляційних заходах, які за своєю природою об'єктивно здійснюють дестимулюючий вплив на економічне зростання.
Держава відповідальна за створення соціально-економічних умов, за яких людина може задовольнити свої потреби у повноцінному харчуванні, а також забезпечення функціонування дієвої системи контролю і нагляду за якістю та безпекою продовольчої сировини і харчових продуктів.
Для досягнення поставленої мети, згідно Концепції поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення (затвердженої КМУ 26.05.2004р.), необхідно створити відповідні соціально-економічні умови, зокрема: забезпечити доступність харчових продуктів у достатній кількості і в широкому асортименті для всіх верств населення; забезпечити функціонування ефективної державної системи контролю за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини; здійснювати систематичне вивчення стану харчування дитячого і дорослого населення; збільшити обсяги використання у вітчизняному виробництві харчової продукції високоякісної сировини і мінімізувати використання з цією метою генетично модифікованої сировини.
Таким чином, харчування населення є глобальною соціально-економічною проблемою, розв'язання якої потребує консолідації зусиль на світовому, національному та регіональному рівнях. Стратегічними завданнями щодо реалізації пріоритетів ціноутворення на продовольчі продукти мають стати:
-
- вироблення дієвих економічних механізмів державної підтримки розвитку аграрного виробництва в ціньовій, кредитній, податковій політиці, згідно з нормами та правилами СОТ, формування відповідного інституційного забезпечення;
-
- впровадження ринкових механізмів регулювання цін на аграрних ринках, скорочення числа посередницьких ланок між сільгоспвиробником і кінцевим споживачем його продукції;
-
- заохочення, у тому числі - з використанням змішаного інвестування, розвитку інфраструктурних елементів аграрного ринку: постачальницько-збутових систем, транспортування сільгосппродукції, засобів нагромадження та зберігання сільгоспсировини, концентрація на цих напрямках цільової державної допомоги сільгосппідприємствам;
-
- посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам, з метою оптимізації їхніх витрат;
-
- у сфері забезпечення доступності харчових продуктів у достатній кількості - поступове зростання розміру мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій та купівельної спроможності населення;
-
- розроблення систем економічного стимулювання вітчизняного виробництва продовольчої сировини та харчових продуктів (насамперед для дітей) з використанням прогресивних механізмів кредитування, ціноутворення, тарифного регулювання, удосконалення податкового законодавства.
Список використаних джерел:
1. Аграрний сектор України на шляху до Євроінтеграції: Монографія / Авт. кол.: Бетлій М. та ін.; За ред. О.М.Бородіної. - Ужгород: ІВА, 2006. - с. 56-57.
2. Состояние продовольственной необеспеченности в мире 2008. Доклад ФАО [Електронний ресурс. Джерело доступу: http://www.fao.org/db/msg/207757.htm].
3. Ціни та цінова політика - Тормоса Ю.Г.
4. Ценообразование и рынок / Под ред. Е.И. Пунина - М.: Прогресс, 1992. — 318 с.
5. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. И.К. Салимжанова. - М.: Финстатинформ, 1999. — 304 с.
6. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. В.Е. Есипова. - СПб.: Интер, 1999. — 464 с.
7. Чубаков Г.Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 224 с.
8. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. - М.: Филинъ, 1996. — 344 с.
9. Шуляк П.Н. Ценообразование: Учеб.-практ. пособие.- М.: Маркетинг, 1998. — 152 с.
10. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. У 5-ти Т., Т. 5. Ціни, ціноутворення і грошовий обіг за ринкової трансформації економіки / За заг. ред. В.Ф. Беседіна та ін. - К.: НДЕІ, 1998. — 422 с.