182244 (584375), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На відміну від світової більшості в цій Японії спостерігається поступове зниження цін, тобто дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва.

Це може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, що потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

2. РИНОК ПРАЦІ

Японія, в силу свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом, дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної кон’юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а «консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш традиційних для Заходу форм бізнесу – підприємства більше не нагадують замкнуті родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп’ютеризації та росту ризиків у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше знайти роботу, - «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно зросло (табл. 2.1), і в серпні цього року склало майже 6% за офіційними даними, тоді як спеціалісти говорять про більші значення – 7-9%, що для Японії є практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це представники вікової категорії 15-29 років (табл. 2.1). Таке безробіття серед молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а не в майбутньому.

Таблиця 2.1 – Рівень безробіття в Японії

Інша тенденція, також пов’язана з переходом до західної системи господарювання, – це зниження середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо, має місце так звана тринадцята зарплата.

Таблиця 2.2 – Середня заробітна плата

Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.

Таблиця 2.3 – Структура зайнятості

Здійснимо також порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці – торгівля, на третьому – охорона здоров’я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року, але тенденція є досить стійкою і пов’язаною з багатовіковим розвитком японської економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій промисловості та транспорті.

Рисунок 2.1 – Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства

Отже, ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.

3. ГРОШОВИЙ РИНОК

Національна грошова одиниця Японії – єна. Вона була введена в 1870 році (одна єна дорівнює 100 сенів).

Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ). В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його капіталу належать уряду, 45% – фінансовим інститутам, страховим компаніям та іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%. Решта прибутку йде до державного бюджету.

В залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):

1. M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;

2. М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;

3. М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;

4. М3 (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Середня місячна сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Середні місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)

Також можемо спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)