181220 (584161), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Принцип послідовності. Комплекс робіт з ФВА треба виконувати в певній послідовності в дослідженні, насамперед попередньо вивчити майбутній об'єкт та всі обставини, пов’язані з його виробництвом і використанням. При цьому слід користуватися логічною схемою деталізації - від загального до часткового (об’єкт - вузол - функція).

Слід також зважати на те, що при проведенні ФВА результати його на кожному етапі залежать від повноти і якості виконаних робіт на попередніх етапах.

Принцип виділення головної ланки (ліквідації вузьких місць). Майже завжди в процесі аналізу з’ясовується, що в господарському комплексі або в окремому виробі є якась частина, що потребує великих витрат на забезпечення життєздатності даного об’єкта або стримує одержання ефекту від його функціонування (використання).

Очевидно, дослідження найдоцільніше спрямувати на ліквідацію цих стримувальних обставин або напрямків. Завдяки такому вибору напрямків дослідження мінімальні витрати на проведення ФВА приведуть до активізації всієї аналізованої системи і значно підвищать загальний ефект від її функціонування.

Отже, використання викладених принципів може істотно підвищити ефективність робіт з ФВА

3. Послідовність проведення функціонально-вартісного аналізу

У різних літературних джерелах при описі послідовності проведення ФВА виділяють різну кількість етапів. Правда, незалежно від цього програма аналізу не змінюється. Зупинимося докладніше на роботах, що виконуються на кожному з перелічених нижче етапах.

Підготовчий етап. Однією із задач цього етапу є популяризація методу, завдяки чому створюються сприятливі умови для проведення певних аналітичних досліджень. Відразу вибирають об’єкт майбутнього дослідження, створюють тимчасову дослідницьку групу фахівців різного напрямку для більш повного охоплення всіх інженерно-економічних і технологічних особливостей об’єкта. Якщо фахівці не мають знань з ФВА, їх направляють на курси вивчення методики. На цьому етапі розробляють детальний календарний план дослідження. Крім того, оформляють усі нормативні документи, необхідні для проведення ФВА (наказ керівника про проведення аналізу визначеного об'єкта, залучення певних працівників до виконання цієї роботи, матеріальну заінтересованість працівників у результатах аналізу тощо).

Інформаційний етап. Головна задача на цьому етапі - збирання, вивчення та узагальнення різних даних про досліджуваний об’єкт. Ці дані мають відображувати умови виробництва, реалізації і споживання виробу, новітні досягнення в галузях науки і техніки, так чи інакше пов’язані з цим об'єктом, зберігати всю без винятку економічну інформацію, що стосується аналізованого об’єкта. Даний етап нерідко називають фундаментом ФВА тому що від повноти і достовірності інформації багато в чому залежить успіх наступних етапів ФВА

Аналітичний етап. На цьому етапі деталізують досліджуваний об’єкт на функції, класифікують їх, визначають вартість кожної. Практично це означає створення функціонально-вартісної моделі об’єкта. У результаті проведених досліджень повинні бути виявлені зони найбільшої концентрації витрат (у тому числі й непотрібних), тобто найперспективніші зони з огляду на задачі ФВА. На підставі цього формулюють задачі вдосконалення об'єкта з метою скорочення витрат на його виробництво, вибирають напрямки подальшого дослідження.

Творчий етап. На цьому етапі розробляють варіанти спрощення і здешевлення конструкції виробу або технології. При цьому розв’язують задачі суміщення функцій, визначають можливості ліквідації непотрібних функцій, здешевлення елементів конструкції, установлюють різні варіанти виконання основних функцій, обговорюють і добирають найреальніші варіанти з огляду на їх реалізацію.

У розробленні пропозицій бере участь увесь творчий колектив. Внесені пропозиції реєструються у спеціальному журналі, доступному для всіх бажаючих. Після скорочення або припинення пропозицій, що надійшли, всі учасники творчого колективу починають обговорювати і обґрунтовувати їх. В якості експертів можуть бути залучені інші фахівці. Обговорення організують звичайно у формі круглого столу.

Для обґрунтування ефективності кожної пропозиції використовують: методи "мозкової атаки", "мозкового штурму", синектичний, "Дельф", морфологічний, тощо.

Метод "мозкової атаки" або конференції ідей, передбачає генерування ідей членами експертної групи у творчій суперечці при особистому контакті фахівців. Тривалість кожного засідання не більш 45 хв., генерування - 1-2 хв., не допускається на першому етапі критика внесених пропозицій. Різновидом цього методу є "мозковий штурм", суть якого в тому, що одна група експертів пропонує ідеї, а інша їх аналізує.

Синектичний метод припускає при генеруванні ідей використання аналогій з інших галузей знань і фантастики.

Метод "Дельф" передбачає анонімне опитування спеціально підібраної групи експертів за наперед підготовленими анкетами з наступним статистичним опрацюванням матеріалу. Після узагальнення результатів опиту запитується думка експертів щодо спірних питань. В результаті забезпечується перехід від інтуїтивних форм мислення до дискусійних.

Морфологічний метод ґрунтується на використанні морфологічних матриць, за допомогою яких забезпечується системний пошук взаємозв'язків між усіма її елементами в рамках досліджуваної проблеми. У лівій частині матриці наведено всі функції досліджуваного об’єкта, а в правій - способи їх здійснення.

На заключному етапі із загальної кількості пропозицій має залишитися 2-3 найбільш привабливих і перспективних, на думку фахівців, варіантів удосконалення об’єкта. До того ж, ці пропозиції потребують більш детального дослідження, а інколи і експериментальної перевірки.

Творчий етап є вирішальним, тому що саме в ході його починається зародження нового, удосконаленого об'єкта, окреслюються його контури.

Дослідницький етап. Експериментальна перевірка висунутих пропозицій - головна задача на цьому етапі. Для її розв’язання звичайно проводять усі необхідні технічні, технологічні й економічні розрахунки, перевіряють відповідність нового варіанта продукції умовам її використання споживачами. Іноді цих розрахунків недостатньо. Тоді створюють досліджувані зразки об'єкта і проводять їх випробування з огляду як на пристосованість до існуючого виробничого устаткування, так і на умови доставки до споживача та експлуатації.

Рекомендаційний етап. На цьому етапі треба остаточно вибрати варіанти змін досліджуваного об’єкта, які б не знижували його споживчих якостей. При цьому оформляють усю необхідну документацію за обраним варіантом удосконаленого об’єкта, погоджують зі споживачами і постачальниками усі внесені в нього зміни.

Для того щоб організувати виробництво нового виду або хоча б нової моделі продукції, необхідно погодити багато різних питань з органами Держстандарту, пожежними, санітарними, екологічними та іншими службами. Розробляють також плани-графіки впровадження результатів аналізу у виробництво. Необхідну документацію виробничого характеру передають технологічним, економічним та іншим заінтересованим службам.

Етап впровадження. Це останній етап у циклі ФВА. Після його завершення мають бути вирішені всі питання, пов'язані з організацією виробництва нового варіанта аналізованого виробу. Для фахівців, безпосередньо зайнятих у виробництві, треба проводити консультації, а в разі потреби - курси підвищення кваліфікації.

Протягом усього терміну освоєння нового варіанта фахівці тимчасового творчого колективу повинні здійснювати контроль. На цьому етапі підводять підсумки проведеної роботи, визначають економічний ефект від її проведення, оформляють звіт про результати аналізу, вирішують питання матеріальної заінтересованості учасників розроблення і впровадження результатів ФВА.

Залежно від особливостей конкретного об’єкта, технології його виробництва та з інших причин методика виконання ФВА може істотно змінюватись. Однак у будь-якому випадку загальних принципів методології треба дотримуватись.

4. Досвід і перспективи використання функціонально-вартісного аналізу

ФВА виник наприкінці 40-х років XX ст. Майже одночасно інженери А.Д. Майлз (фірма "General Electric") і Ю.М. Соболєв (Пермський телевізійний завод) запропонували якісно нові підходи до пошуку резервів зниження собівартості виробів. Ефект був майже приголомшуючий. Перша розробка Ю.М. Соболева (вузол посилення мікротелефону) дала змогу скоротити кількість деталей на 70%, витрати матеріалів - на 42%, трудомісткість - на 69%, а загальну собівартість - в 1,7 рази. Відтоді і починається історія теоретичного розроблення і практичного використання

ФВА На Заході цей метод досить швидко набув загального визнання, і його почали широко застосовувати найрізноманітніші фірми. Тепер на найбільших фірмах сотні фахівців займаються ФВА Майже всі нові види продукції, що надходять на ринок, на стадії передвиробничої підготовки проходять через ФВА Цьому сприяє його виняткова ефективність. Кожний долар, витрачений на проведення ФВА, дає економію від 7 до 20 доларів, залежно від галузі виробництва та об’єкта дослідження.

Часто уявлення про можливості ФВА бувають дуже звужені. Вважають, що це виключно інженерний аналіз, придатний тільки для конструкторської доробки технічних виробів. На практиці це далеко не так. З позицій ФВА можна вивчати всі об’єкти.

Нині діюча система бухгалтерського обліку - дуже перспективний об’єкт для ФВА. Тут необхідно перевірити функціональну роль кожного документа кожного показника і та ін. Такий аналіз дав би змогу без втрат облікових функцій скоротити кількість облікових документів. У масштабах держави це означало б зменшення витрат паперу, вивільнення зайвих працівників тощо.

Перспективність подальшого розвитку ФВА полягає ще й у тому, щоб впроваджувати в його методику економіко-математичні методи, широко використовувати ПЕОМ для проведення аналізу.

Питання про збирання даних за результатами проведення ФВА має бути поставлене на рівень державної політики. Це сприяло б не тільки поширенню цього методу, а й виключало б багаторазові дослідження тих самих об’єктів.

Отже, ФВА має важливе значення для нашої країни, оскільки дозволить прискорити сам процес аналізу господарської діяльності підприємства.

Висновки

Розвиток ринкової економіки сприяє тому, що кожне підприємство повинно впроваджувати таку діяльність як економічний аналіз.

Економічний аналіз має зв’язок з такими дисциплінами як бухгалтерський облік, статистика, економіка, фінансова діяльність, аудит, менеджмент та інші.

Сам по собі економічний аналіз означає комплексне вивчення функціонування підприємства з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансово-господарських результатів та виявлення шляхів підвищення рентабельності підприємства.

Економічний аналіз проводиться за допомогою певних методів. Найпоширенішим є методика проведення функціонально-вартісного аналізу на підприємстві.

Суть даного аналізу полягає в тому, що кожний продукт, об’єкт, що виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції).

Тобто, кожен об’єкт має корисні функції, на створення яких виробник здійснив певні витрати. Одні з цих функцій є основними (саме заради цього і створювався певний об’єкт), інші - додатковими. Без них неможливе здійснення основних.

Аналізуючи всі функції та розмір затрат на виконання об’єктом певних функцій і є метою функціонально-вартісного аналізу.

Дана методика досить популярна у країнах Заходу, проте поступово поширюється і серед наших підприємств. Крім того, ФВА має перспективи використання, оскільки з розвитком НТП сучасне життя не обходиться без використання комп’ютерної техніки, що значно прискорює процес проведення будь-якого аналізу.

Список використаних джерел

1. Агапова Τ. Α., Серегина С. Φ. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А.В. Сидоровича. - Μ.: Дело и сервис, 2000. - Гл.5.

2. Базидевич В.Д., Баласт рик Л.О. Макроекономіка. Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2003.

3. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Литера-плюс, 2004. - Гл.5,6.

4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с.

5. Макроэкономика I В.М. Гальперин, П.И. Гребенников, А.И. Леус-ский, Л.С. Тарасевич. - СПб., 2004. - Гл.3.

6. Манків Η. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. - Розд.16, 17.

7. Панчишин С. Макроекономіка К.: Либідь, 2000.

8. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник. - К.: Таксон, 2001.

9. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. - К.: Либідь, 2003. - Гл.4.

10. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка: Переклад з англ. - К.: Основи, 2000.

11. Селищев А.С. Макроэкономика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2000. - Гл.2,3.

12. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998. - 256 с.: іл.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)