181206 (584156), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

З урахуванням вказаних вимог, до показників, що характеризують систему управління, можна віднести:

коефіцієнт ритмічності виробництва (К1);

коефіцієнт економічності апарату управління (К2);

коефіцієнт якості виконання управлінських функцій (К3);

коефіцієнт оперативності роботи апарату управління (К4);

коефіцієнт стабільності кадрів (К5).

Разом із загальними критеріями ефективності, необхідно виявити також і індивідуальні критерії, які допомагали б на різних стадіях проектування системи управління визначати найбільш ефективні напрями розробки і впровадження заходів щодо її вдосконалення.

До таких показників можна віднести наступні:

коефіцієнт використання робочого часу (К6);

коефіцієнт використання кваліфікації (К7);

коефіцієнт умов праці (К8).

При цьому всі вищевикладені показники повинні не виключати, а доповнювати один одного.

Так рівень якості здійснення функцій управління можна визначити таким чином:

gi = (К1+К2+К3+К4+К5+К6+К7+К8): 8 (2.1)

Відносні витрати на здійснення і-ої функції управління можна визначити наступним чином:

Zi = (С1*100): Сзаг (2.2)

де Сі - витрати на здійснення і-тої функції, грн., Сзаг. - загальна собівартість головної функції, грн.

Так як, у загальному вигляді ефективністю управління є відношення ефекту, отриманого в результаті її вдосконалення, до виробничих витрат, то відносні витрати на здійснення і-ої функції управління зіставляються із відносною значимістю функцій управління, яка визначається групою управлінських працівників за допомогою методів експертних оцінок і визначаються наступним чином:

zi = Zi: Pi

де Zі - відносні витрати на здійснення і-ої функції, виражені в балах, визначаються таким чином; Pi - відносна значимість функцій управління, що виконуються у рамках господарської діяльності. У загальному випадку функції з співвідношенням "витрати - значущість", де zi > 1, можна вважати несприятливими. Таким чином, проаналізувавши всі функції управління і визначивши ті функції по яких zi > 1, можна мінімізувати і усунути усі зайві, функціонально невиправдані витрати.

1.3 Методика оцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системи управління

Заходи щодо удосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшити обсяг виробництва. За цими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективності раціоналізації систем управління виробництвом: річний економічний ефект; зростання продуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

При скороченні апарату управління заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою, чергу приведе до зниження собівартості продукції:

(3.1)

де Е_зп - економія заробітної плати;

Ч_ско - число одиниць управлінського апарату, що скорочується;

З - середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;

П_с - відсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

(3.2)

де Ен - нормативний економічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15). Зростання продуктивності праці:

(3.3)

де ПП₁, ПП₂ - продуктивність праці до і після впровадження заходу.

(3.4)

де В₁ - обсяг виробництва до впровадження заходу; Ч₁ - чисельність працюючих до впровадження заходу; Ч_{е -} чисельність апарата управління після впровадження заходу (економія). Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

(3.5)

де К₁, К₂ - капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом; S₁ - собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після удосконалення управління. Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

(3.6)

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:

(3.7)

де а₁ і а₂ - умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;

У - річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;

B₁ і В₂ - обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв - додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту по обох напрямках сумується. Показники зростання продуктивності праці і строку окупності визначаються за приведеною вище формулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається по мінімуму приведених витрат:

(3.8)

Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.

Висновки

Вибір якнайкращого варіанту системи управління - це комплексне завдання, вирішити яку можна тільки шляхом глибокого організаційно-технічного і соціально-економічного аналізу виробництва в цілому. Отже, ефективність системи управління підприємством не може бути визначена якимсь одним показником. Необхідно розробити цілу систему показників, оскільки економічна ефективність системи управління виробництвом виявляється, головним чином, в непрямому, а не в прямому ефекті.

Вона позначається в поліпшенні результатів роботи підприємства завдяки раціональнішій організації виробничо-господарської діяльності. Разом з тим, підвищення рівня організації системи управління створює сприятливі умови для підвищення ефективності виробництва в цілому при зниженні питомих витрат на апарат управління.

Застосування математичних методів оптимізації для розробки процедур управління дозволить понизити невизначеність в ухваленні рішень. Проте таке застосування не виключає методів експертної оцінки, хоча і дозволяє звести їх до мінімуму. Крім того, застосування цих методів дозволяє понизити негативний вплив людського чинника в роботі системи управління, що підвищить її стійкість. Одночасно з підвищенням стійкості системи, необхідно зберегти її гнучкість (пристосування до умов зовнішнього середовища, що змінюються), що досягається діленням процедур на операції.

Список літератури

1. Азоев Г.Л., Баранчеев В.П., Гунин В.Н., Кибанов А.Я., Ковалева А.М. Управление организацией: учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. "Менеджмент организации" / Государственный ун-т управления / А.Г. Поршнев (ред). - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 736с.

2. Бабец Е.К., Максимчук А.Г., Григорьев И.Е. Менеджмент: Учеб. пособие. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2002. - 184с.

3. Декалюк Олена Віталіївна. Еколого-економічні механізми управління промисловим підприємством: монографія. - Хмельницький: Тріада-М, 2008. - 202с.

4. Коюда В.О., Лепейко Т.І., Потьомкін С.К., Тімонін О.М., Бормотова М.В. Концептуальні засади управління підприємством як економічною системою: монографія - Х.: ХНЕУ, 2007. - 415с.

5. Маркіна І.А. Системний підхід до ефективності управління підприємством. // Вісник ДонДУЕТ. Сер. ек-ні науки. - 2000, №8 - с.104-110.

6. Менеджмент: Учебник для вузов \ под. ред. проф. М. М. Максимцова, проф. М.А. Комарова. - 2-е изд. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. - 359 с.

7. Пахта Ю.І. Ключі до успіху, або організаційна та управлінська культури. - К.: Вид-во Європейського університету фінансів, інформ. Систем мен-ту і бізнесу, 2000. - 211 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)