180720 (584061), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Рис. 2. Види попиту

Q

Рис. 3. Криві попиту і пропозиції

На пропозицію крім цінового фактору, впливає також ряд нецінових факторів:

• ціни на ресурси (впливають на витрати на виготовлення товару, тобто закладаються у його собівартість);

• технології виробництва;

• кількість продавців на ринку;

• податки та субсидії;

• зміни цін інших товарів;

• очікування зміни цін;

• сезонні коливання.

Еластичність пропозиції описується аналогічно до еластичності попиту.

E_s = (зміна Q,% / зміна P,%) = [(Q₂ - Q₁) / Q₁] / [(P₂ – P₁) / P₁] - еластичність пропозиції

В результаті взаємодії попиту і пропозиції (покупців і споживачів) під дією, в першу чергу, цінового фактору в ідеальному варіанті на ринку встановлюється так звана рівноважна ціна.

Рівноважна ціна - це такий стан на ринку, при якому інтереси споживачів та виробників збігаються, тобто споживачі готові купувати продукцію, а виробники мають намір постачати її на ринок в тому ж обсязі і за такого рівня цін.

Рівноважна ціна встановлюється в наслідок постійного коливання цін на ринку, на які також впливає ряд економічних та неекономічних чинників. За умов, коли ціна вища за рівноважну, виникає надлишок товарів у продавців, а якщо нижча - дефіцит. За умов зміни інших чинників змінюється і структура попиту та пропозиції, і, відповідно, рівноважна ціна, рис. 4.

Рис. 4. Ринкова рівновага

На макроекономічному рівні ринковий механізм аналогічно до мікро- та мезорівнів координується механізмами сукупного попиту та сукупної пропозиції, тобто його кінцевою метою є встановлення макроекономічної рівноваги на рівні господарської системи держави загалом.

Сукупний попит (АD) - це сума планових витрат на придбання кінцевою продукції в межах національної економіки загалом за певний період або сума всіх витрат на кінцеві товари та послуги, вироблені в економіці.

Його структура залежить від цінового фактору та таких основних нецінових факторів:

• розмірів доходів населення;

• намірів людей на майбутнє;

• очікування інфляції;

• рівня податків;

• рівня урядових витрат;

• грошової пропозиції та ін.

Сyкупний попит вимірюється наступним чином:

АD = споживчий попит + інвестиції + державний попит + попит на експорт з боку іноземців

АD = кількість грошей у обігу х (швидкість їх обігу / рівень цін)

Сукупна пропозиція (АS) - загальна кількість товарів та послуг, вироблених в економці. Показниками, що реально відображають її рівень є валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП). Крива сукупної пропозиції показує, який обсяг сукупного випуску продукції пропонує виробник за означеного рівня цін. Складається з трьох відрізків: горизонтального (кейнсіанського), проміжного та класичного (вертикального).

Точка перетину кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції визначає рівень макроекономічної рівноваги національної економіки (рис. 5.).

Р

Q

Рис. 5. Крива макроекономічної рівноваги

Макроекономічна рівновага може бути повною або частковою.

Повна макроекономічна рівновага - це показник узгодженого розвитку усіх сфер та галузей національної економіки. Основою загальної економічної рівноваги є відповідність між сукупним попитом і сукупною пропозицією на всі товари і послуги на усіх ринках (робочої сили, засобів виробництва, предметів споживання).

Часткова макроекономічна рівновага - це показник, який виражає узгодженість між певними параметрами макроекономічного розвитку, наприклад, між виробництвом і споживанням, інвестиціями і заощадженнями на певних ринках тощо.

Основи теорії макроекономічної рівноваги були закладені швейцарським економістом і математиком Л. Вальрасом. Проте його модель не знайшла свого практичного вираження і залишалась гіпотетичною протягом тривалого періоду часу. Макроекономічна рівновага у Вальраса була суто теоретичною, ідеальною моделлю. Відповідно до дії „теорії Вальраса" суб'єкти економіки не мають ніяких надходжень коштів з зовнішніх джерел і „відкладеного попиту". Саме тому за незмінної ціни попит і пропозиція будуть збігатися на всіх ринках, а значить автоматично і на єдиному ринку. Свої погляди Вальрас виразив системою рівнянь:

Q = D (Р...А, М) - для попиту;

Q = S (P…А, М) - для пропозиції;

де Q - oбсяги продажу даного товару,

D - функція попиту на даний товар,

S - функція пропозиції на даний товар,

Р - ціна одиниці товару,

А - реальні наявні у суб'єктів активи,

М - запас готівки.

Теорія загальної рівноваги була доповнена Д.М. Кейнсом у періоди затяжної депресії (30-ті рр. XX ст.). Саме він довів, що рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією може порушуватись, наприклад, в наслідок зменшення попиту на розмір заощаджень, що зумовлює особливий інтерес підприємців в кредитованих інвестиціях. Відповідно рівність між сукупними попитом і пропозицією буде досягатись за умови рівності між заощадженнями та інвестиціями, що досягається досить рідко і не на всіх ринках одночасно.

Рівновага АS і АD.

1) на горизонтальному відрізку (АSАD₁) зумовлена залученням недовикористаних ресурсів;

2) на проміжному відрізку (АSАD₂) відбувається в наслідок того, що зміни цін виключають недовиробництво чи перевиробництво;

3) на вертикальному відрізку (АSАD₃) збільшення АS неможливе через максимальне використання ресурсів, що зумовлює зростання цін.

Якщо АS = сопst, то на кейнсіанському відрізку зміщення кривої АD праворуч збільшує реальний обсяг національного виробництва та зайнятість без змін ціни; на проміжному - зростання попиту збільшує і реальні обсяги виробництва і ціни; на класичному - зростання попиту супроводжується зростанням ціни, але без змін в реальних обсягах виробництва.

Ключовим інструментом, який виражає сутність ринкових відносин між суб'єктами економіки, є конкуренція.

Конкуренція - це суперництво між ринковими суб'єктами за найбільш вигідні умови виробництва, реалізації і купівлі товарів. Вона виступає як об'єктивний економічний закон ринкової економіки, зовнішньою примусовою силою, що змушує виробників підвищувати ефективність виробництва, якість продукції, урізноманітнювати асортимент товарів, збільшувати нагромадження і розширювати виробництво, а споживачів вимагати підвищення якості вказаних параметрів для найбільш повного задоволення власних потреб. Конкуренція створює постійну загрозу того, що при випуску неякісної чи дорогої продукції якийсь інший виробник перехопить споживача, доходи і призведе даного виробника до розорення.

Як зазначає більшість економістів, без конкуренції ринок не спроможний координувати обсяги і структуру пропозиції та попиту, тобто встановлення загальних пропорцій розвитку національної економіки. Ринкова економіка і є саморегульованою системою лише тому, що їй властивий інструмент - конкурентна боротьба.

Роль конкуренції у стимулюванні та забезпеченні розвитку національної економіки визначає її сутність:

• вона є одним з найбільш дієвих інструментів стимулювання НТП та впровадження його досягнень у виробництво; дає можливості зіставляти ефективність виробництва різних товаровиробників, виявляти та стимулювати найбільш дієздатних та звільнятися від тих виробників, які не здатні задовольняти прийняти в країні та за її межами параметри виробничих процесів, якості продукції тощо;

• за її допомогою формується оптимальна структура національної економіки за галузями, сферами економіки, рівнями її функціонування;

• вона підпорядковує товарне виробництво загальнонаціональним суспільним інтересам, забезпечує пріоритет покупця над виробником;

• забезпечує рівновагу на ринку ціни через механізм суперництва;

• вона сприяє ефективному використанню і перерозподілу ресурсів. Існує багато видів і форм конкурентної боротьби, головні з них:

1. За суб'єктами конкурентної боротьби:

• Конкуренція продавці» - це такий вид конкурентної боротьби, який ведеться за найкращу позицію на ринку.

• Конкуренція покупців - виникає, коли попит на товари більший за пропозицію на них. Кожен покупець прагне отримати певний товар за об'єктивними чи власними суб'єктивними причинам.

2. За галузевими ознаками:

• Внутрішньогалузева конкуренція - це форма економічного суперництва між» товаровиробниками однієї галузі виробництва за найбільш вигідні умови виробництва і збуту готовою продукції. Вона сприяє впровадженню у виробництво нової техніки і технології.

• Міжгалузева конкуренція - це суперництво між товаровиробниками різних галузей виробництва переважно за найбільш вигідні умови переливу капіталів.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)